Шпаргалка із загальної теорії права

28. Закон — нормативно-правовой акт, який приймає в особливому порядку за найважливішим питанням суспільної відповідальності і державного життя. Володіє вищою юридичною чинністю. Залежно від значимості закони діляться на: а. основні тобто. конституції (Регулюють основи державних устроїв, закріплюють основні права, волі народів і обов’язки людини і громадянина, освіту й діяльність вищих органів держави); б. Конституційні (закони що доповнюють конституцію, чи які видаються щодо окремих, зазначених у конституції найважливішим питанням); в. органічні (закони що визначають організації і діяльності державні органи з урахуванням бланкетных статей конституції); р. звичайні (й інші законодавчі акти). |28. Поняття й ті види норм. актів (НА). Ознаки НА.

Нормативно-правовой акт — офіційний державний документ, у якому містяться норми права. Складається внаслідок нормотворчої (законодавчої) діяльності органів держави. Є основним джерелом права, юридично обов’язковий для невизначеного персонально кола осіб. Нормативним документам властиво вказівку на заходи відповідальності. Поділяються за галузями права. По юридичної силі поділяються на:. закони — приймаються по з основних питань життя, в особливому законодавчому порядку вищим прдставительным органом держави або шляхом референдуму; не підлягають контролю із боку будь-якого органу держ. влади: конституційні, звичайні, надзвичайні.. підзаконні акти — укази президента, постанови уряду, нормативні акти міністерств та, постанови місцевих органів управління |30. Дія НА у часі (набуття чинності і втрата силы).

Действие НА у часі магістралі триває з моментом вступу набуття ним чинності (ЗС) до моменту втрати їм сили (УС). Існують НА, містять норми процесуального права, які визначають і Порядок ВР і УС інших НА. випадки ЗС: 1) з офіційного опублікування. 2) по истеч. кількох днів після оф. опубл.; 3) з конкретною дати. Випадки УС: 1) пряма скасування; 2) після закінчення терміну, встановленого в НА. 3) ніби беручи силу іншого НА, регулюючого самі правовідносини. На загальну праву НА немає зворотної дії, обр. силу мають лише закони, устраняющие чи пом’якшувальні кримінальну і адміністративної відповідальності і деякі закони громадянського права. | | |31. Дія НА в |11. Форма д-ви. Форми |4. Ознаки | |просторі Дія НА |правління. |держави. | |із широкого кола осіб. |ФОРМА ДЕРЖАВИ — |Кожне гос-во має| |У просторі: 1) на всей|сложное громадське |поруч ознак, | |території держави; 2)|явление, яке |дозволяють відрізняти | |на точно певної |включає у собі три |гос-во з інших | |частини держави; 3) поза |взаємозалежних елемента: |організаційних | |території держави. |форму правління, форму |структур. | |Під терр. госуд. |державного |Обов'язкові: | |розуміється: суша, надра, |пристрої і форму |соціальний підхід — 1)| |води (кордон від 3 до 12 |державного режиму. |народ — союз чи | |мор. миль; якщо ріка — |У різних країнах |сукупність громадян, | |режим междунар. значения),|государственные форми |об'єднаних однієї | |повітряний простір |мають особливості, |метою; 2) влада; 3) | |(над територією |характерні ознаки, |територія; | |держави до висоти, на |які в міру |юридичний підхід — | |кіт. піднімався самий |у суспільному розвиткові |1) організація влади | |найкращий літальний аппарат|наполняются новим |побудована по | |будь-якого д-ви) |змістом, збагачуючись во|адм.-террит. діленню; | |По колі осіб: 1) |взаємозв'язок харчування та |2) публічна влада, | |фізичні особи — граждане|взаимодействий. Разом з |відокремлена осн. | |які мають |тим форма існуючих |маси народу; 3) держ. | |правоздатністю |держав, особливо |апарати управління і | |(здатністю мати права |сучасних, має загальні |примусу; 4) податок.| |й обов’язки, частково |ознаки, що дозволяє |система — необх. для | |виникає з |дати визначення кожному |підтримки апарату | |народження) і |елементу форми |д-ви; 5) наявність | |дієздатністю; 2) |держави. |системи права; 6) | |юридичних осіб — |Монархії: східна |суверенітет — | |предпр., учрежд., |деспотія — перше, раннє |відносне | |организ., мають |гос-во, де пріоритет- |повновладдя д-ви | |відособлене майно, |насильству, гору. влада — |всередині своїх кордонів Шотландії й | |сомост. баланс, |цар чи король — |незалежність, у | |майнові і |неогрнич. суд., исполнит.,|внешн. відносинах. | |немайнові права, |гору. влада; ограниченная|Кроме норм нац. права | |права позивача і відповідача в |монархія — |на публ. влада | |3 судах (звичайному, |сословно-представительная |діють норми межд. | |арбітражному і третейском);|монархия, її влада |права. Пріоритет — | |3) особи не юрид., але явл. |обмежена будь-яким |межд. праву. Сущ-ют | |суб'єктами права; 4) |інститутом (на Русі - |межд. угоди. Там | |органи держави; 5) |боярська дума); |є правило — гос-во,| |органи местн. |раннефеодальная монархія -|не являющеесяся | |самоврядування; 6) |феод. раздробл-ть, влада |учасником межд. | |посадові особи; 7) особи |- в місцевих феодалів, |стосунки або | |без громадянства, |принцип — васал мого |договору, зобов’язане | |іноземним громадянам (немає |васала — моя васал; |дотримуватися норм межд. | |допуску до військовий. службі, |констит. монархія — власть|отношений. | |некіт. держ. посадам і |монарха обмежена |Незалежність у | |держ. таємниць). Для |законами, принцип — |внешн. відносинах — | |деяких категорій |царювати, але з |теж відносна. Ні | |іноземних громадян |панувати. Республіки: |одне гос-во на межд. | |існують обмеження з |така публічна влада, |арені немає права | |застосуванню до них норм |кіт. осущ-ся колегіально |развяз-ть війни, | |карного і |і що виникає шляхом |здійснювати идеологич., | |адміністративного права, |зборів. Президентск., |экон., политич. | |але додатково ними |парлам.респ-ка (відмінності -|агресію. | |поширюються норми |по осн. обсягу полномочий)|Факультативные: 1) | |міжнародного права |- в през. респ-ке |офиц. мову — на кіт. | |(посли, посланці, члени |президент їм. право |публікуються все | |їхнім родинам) |розпустити законодат. |закони, акти тощо. п.; | | |орган. Президент формирует|2) наявність символів | | |осн. ключ. пости у |влади — прапор, герб, | | |прав-ве. Президент їм. |гімн д-ви. | | |надав право видавати всеобщ. |Др.орг.структуры: 1) | | |закони, нормат. акти. |політ. партії і | | |президент — головком. У |объед-я — юр. особи.; | | |парлам. респ-ке осн. объем|2) обществен. объед-я | | |повноважень — парламент.|- не юр. особи | | |Парламент не можна |(страйкоми, ветеранські| | |розпустити і він формує |объед-я). Юр. особи — | | |уряд. Президент |предпр-я, учр-я, | | |управляє лише |організації, имеющ. | | |економічної стороною |відокремлений. майно, | | |життя в країні. |самост. баланс, личн. | | | |имущ.и неимущ. правничий та| | | |права позивача і | | | |відповідача у трьох судах| | | |- обычн., арбитражн. і| | | |третейському. Нації і | | | |народності (етноси) — | | | |їм притаманні багато | | | |ознаки держави: | | | |наявність выборн. власти;| | | |підпорядкованість | | | |нижчестоящих | | | |вищим, орг. | | | |єдність, система | | | |внесків (ден.обяз-в). | | | | | | | | | |10. Экон теорія ін. держ. |5. Теологічна: |8. Теорія насильства | |Марксистська: поділ |держава — породження |(Дюринг, Гумплович, | |людства на 2 класу -|божої волі. Правитель — |Каутский): виділяють | |імущі і незаможні. Класи |намісник бога землі, |внутрішнє і зовнішня | |- великі групи людей, |усі його укази, |насильство. Якісь племена| |які відрізняються одна от|распоряжения тощо. — |завойовують інші, | |друга за критеріями: |обов'язкові для |насильно | |займають різне місце на |підлеглих. Передача |поневолюючи їх. Одне | |щаблях громадського |влади в спадщину, |плем'я (молодше) | |виробництва, по-різному |тісний зв’язок між держ. і |поневолює інші. | |ставляться до засобів |церковної владою. |Зовнішнє насильство — | |виробництва, різне |Концепцією стверджується |вбивати некіт. чоловіків,| |ставлення до розподілу |зведення окремого |деяких залишати в | |продуктів виробництва, |людини до «гвинтика» в |живих, стежити | |різне ставлення до |держ. машині, стверджується |ними, як вони | |споживання (кількість і |нездатність людини |працюють, потрібно | |якість). Держава |що-небудь змінити. |створити апарат, | |існуватиме, поки |Представник — Фома |схожий із державою.| |існують ці класи, |Аквинский. |Внутр. насильство — | |якщо вони зникнуть, то | |поневолення всередині | |зникне потреба у | |собствен. племені. | |державі. Ф. Енгельс: | |Необхідність створення| |держава — це апарат | |апарату — майбутнього | |придушення одного класу | |держави. Поява| |іншим, Ленін: | |додаткового продукту | |державамашина для | |- поява імущих і | |підтримки панування | |незаможних. | |одного класу над іншим. | | | |Після цього | | | |"усуспільнення" | | | |власності. Відпадає | | | |потреба у | | | |державі. Держава | | | |буде замінюватись | | | |громадським | | | |самоврядуванням | | | |трудящих. Окремі | | | |ексцеси окремих осіб | | | |гаситимуть | | | |громадським | | | |самоврядуванням. | | | |9. Органічна (Ч. |7. Правова |6. Патріархальна | |Спенсер): всіх адміністративних органів |(естеств.-договорная): |(Аристотель): | |держави пов’язані один с|Гроций, Локк, Руссо, М. |держава — | |іншому. Важко знайти |Радищев. Держава |разросшаяся сім'я. | |витоки виникнення |виникла силу їсть. |Тут є батько | |державності. Все |договору. Люди, жили |сімейства, все | |тут схильна |спільно на певної |інші - його діти. | |мінливості. Порівняння з |території, укладають | | |чол. організмом. |усний договору про принципах| | | |спільного | | | |співіснування. Створення | | | |апаратів, обмін, распр-е | | | |продуктів. Створення правил| | | |общ. поведінки, у майбутньому | | | |- право. Порядок | | | |забезпечується | | | |насильницьким апаратом. | | | |Мононормы — в догос. | | | |стані правила попри всі | | | |випадки життя. Обеспеч-ся | | | |обществен. впливом, | | | |осудом. | | |13. Политич.гос.режим. |50. Тлумачення норм права |52. Способи Тлумачення| |Політичний режим — |(НП). Суб'єкти толкования.|норм права (НП). | |поняття широке, оскільки| |При реалізації НП | |вона охоплює у собі не |При реалізації НП |виникає | |лише методи |виникла потреба |необхідність | |державного |правдивого розуміння їх |правдивого розуміння | |владарювання, а й |сенсу. При тлумаченні |їх змісту. При | |характерні способи |встановлюються сенс НП, |тлумаченні | |діяльності |її головна мета і соц. |встановлюються сенс | |недержавних |спрямованість, можливі |НП, її головна мета і| |політичними організаціями |наслідки дії НП…|соц. спрямованість, | |(партії, руху, клуби, |Завдання тлумачення — |можливі наслідки | |союзи). Державні |з'ясувати сенс те, що |дії НП… Завдання | |режими може бути |сформулював |тлумачення — з’ясувати | |демократичними і |законодавець, інакше, что|смысл те, що | |антидемократичними |він хотів у своїй |сформулював | |(тоталітарні, |висловити. |законодавець, інакше,| |авторитарні, расистские).|2 способу тлумачення: |що він хотів у своїй | |тому основним критерием|уяснение — тлумачення «для|выразить. | |класифікації держав |себе» і роз’яснення — |2 способу тлумачення: | |за цією ознакою |тлумачення що виходять із |з'ясування — тлумачення | |є демократизм форм |компетентного органу: це |"собі" і | |і методів здійснення |обов'язковий спосіб |роз'яснення — | |структурі державної влади. |тлумачення, легальний. Как|толкование що йде | |Для сучасного |правило роз’яснює норму |з компетентного | |держави характерні |той орган, що її |органу: це | |тоталітаризм, і правова |видав, але й це делают|обязательный спосіб | |демократія. Ідеальних |суди: Конституційний, |тлумачення, легальний.| |демократичних форм |Верховний, арбітражний… |Зазвичай роз’яснює| |державного режиму на |Прийоми тлумачення: 1) |норму той орган, | |реальної буденної дійсності |логічний (приклад — ДТП с|который її видав, але | |немає. У цьому чи |угонщиком); 2) |також роблять суди:| |іншому конкретному |історико-політичний |Конституційний, | |державі присутні |(зміна права у |Верховний, | |різні зі свого |часу, зміна |арбітражний… | |змісту методи |умов); 3) | | |офіційного властвования.|систематический (вивчення | | |Проте можна |зв'язків норм права); 4) | | |виділити найбільш загальні |синтаксичний (з'ясування | | |риси, властиві тієї чи тієї |значення окремих слів, | | |інший різновиду |словосполучень, складних | | |державного режиму. |висловлювань). | | |5.1 Антидемократичні |за обсягом тлумачення: 1) | | |режими — характеризуються |буквальне — сенс норми, | | |такими ознаками: |зафіксований у результаті | | |визначає характер |тлумачення точно | | |структурі державної влади — |відповідає тексту НА; | | |це співвідношення |розширене — сенс | | |держави і особи; |"ширше" тексту; | | |антидемократичний режим |обмежувальне — сенс | | |характеризується повним |"вже", ніж текст. | | |(тотальним) контролем | | | |держави з усіх | | | |сферами громадської | | | |життя: економікою, | | | |політикою, ідеологією, | | | |соціальним, культурним і | | | |національним будовою; | | | |йому властиво | | | |одержавлення всіх | | | |громадських організацій | | | |(профспілок, молодіжних, | | | |спортивних та інших.); | | | |особистість в | | | |антидемократическом | | | |державі фактично | | | |позбавлена будь-яких | | | |суб'єктивних прав, хоча | | | |формально можуть | | | |проголошуватися навіть у | | | |конституціях; реально | | | |діє примат | | | |держави право, | | | |що є наслідком | | | |сваволі, порушенням | | | |законності, ліквідації | | | |правових почав у | | | |життя; | | | |усеохоплююча | | | |мілітаризація громадської| | | |життя; ігнорують інтереси| | | |державних | | | |утворень, особливо | | | |національних меншин; | | | |не враховує особливостей | | | |релігійні переконання | | | |населення. | | | |5.2 Демократичний режим | | | |складається у правових | | | |державах. Вони | | | |характеризуються методами | | | |існування влади, | | | |які реально | | | |забезпечують вільне | | | |розвиток особистості, | | | |фактичну захищеність | | | |її прав, інтересів. | | | |Конкретно режим | | | |демократичної влади | | | |виявляється у наступному: | | | |режим представляє свободу| | | |особистості економічної | | | |сфері, що становить | | | |основу матеріального | | | |добробуту суспільства; | | | |реальна гарантированность| | | |права і свободи громадян, їх | | | |можливість висловлювати | | | |власну думку про | | | |політики держави, | | | |активної участі в | | | |культурних, наукових кадрів і | | | |інших | | | |організаціях; створює | | | |ефективну систему | | | |прямого впливу | | | |населення на | | | |характер державної | | | |влади; у демократичній | | | |державі особистість | | | |захищена від свавілля, | | | |беззаконня, оскільки її | | | |права перебувають під | | | |постійної охороною | | | |правосуддя; владу у | | | |однаковою мірою | | | |забезпечує інтереси | | | |більшості, й меншини;| | | |основним принципом | | | |діяльності | | | |демократичного | | | |держави є | | | |плюралізм; державний| | | |режим виходить з | | | |законах, що відбивають | | | |об'єктивні потреби | | | |розвитку особи і | | | |суспільства. | | | |51. Тлумачення норм права |46. Юридичні факти |З 42по 43. | |(НП) за обсягом. |(ЮФ). Визначення й |Правовідносини (ПО). | |При реалізації НП |класифікація. |Склад й ті види ПО. | |виникла потреба |ЮФ — такі життєві |ПО — це | |правдивого розуміння їх |обставини, з которыми|урегулированные | |сенсу. При тлумаченні |пов'язується возникновение,|нормами права | |встановлюються сенс НП, |зміну або припинення |громадські | |її головна мета і соц. |правовідносини чи самої |відносини, учасники | |спрямованість, можливі |правосуб'єктності. Делятся|которого є | |наслідки дії НП…|на: події - не залежать |носіями | |Завдання тлумачення — |від волі людей; дії - |суб'єктивних правий і | |з'ясувати сенс те, що |правомірні (юр. акти — |юрид. обов’язків, | |сформулював |вольові свідомі |гарантованих | |законодавець, інакше, что|действия, які передбачають |гос-вом. | |він хотів у своїй |досягнення конкретної цели|Признаки ПО: Це | |висловити. |і юр. вчинки — також |різновид общ. | |за обсягом тлумачення: 1) |вольові і сознательные…,|отношений, які | |буквальне — сенс норми, |але досягнення конкретної |виникають з урахуванням | |зафіксований у результаті |мети не котрі переслідують) і |норм права; Це| |тлумачення точно |неправомірні (провини |відносини між фіз. і| |відповідає тексту НА; |(адміністративні і |юр. особами; У сторін | |розширене — сенс |дисциплінарні) і |є суб'єктивні | |"ширше" тексту; |злочину (кримінальні). |правничий та юр. | |обмежувальне — сенс |Відрізняються за рівнем |обов'язок; Це зв’язок| |"вже", ніж текст. |суспільної небезпечності); |конкретних фіз. і юр. | | |стану — |осіб; ПО забезпечуються| | |безпосередньо не зависят|гос. примусом. | | |від волі і потрібна свідомості |Види правових | | |конкретної людини. Для |відносин: | | |виникнення чи |за галуззю права: | | |припинення правоотношения|конституционно-правовы| | |часто має роль не |е, | | |окремий ЮФ, які |цивільно-правові, | | |сукупність, що називається |семейно-правовые, і | | |фактичним складом. |т.п. | | |Презумпції - предположения|по функцій права: | | |здогадалася про прихід ЮФ. |регулятивні, | | |(визнання мертвим |охоронні, | | |відсутнього). |за способом | | | |індивідуалізації | | | |суб'єкта: загальні (зв'язку| | | |між учасниками | | | |засновані загальних | | | |права й обов’язки,| | | |не вимагають | | | |індивідуалізації), | | | |конкретні (правові | | | |зв'язку, хоча б тільки | | | |суб'єкт яких | | | |поіменно визначено: | | | |покупець, продавець | | | |…), абсолютні | | | |(поіменно визначено | | | |один бік — | | | |носій суб'єктивного| | | |права, все-таки | | | |інші без | | | |винятку учасники | | | |правовідносини | | | |є зобов’язаними: | | | |наприклад, відносини | | | |власності), | | | |відносні | | | |(поіменно визначено | | | |всі учасники: і | | | |носій субъектного | | | |права, носієм | | | |юридичної | | | |обов'язки). | | | |Зміст ПО — це | | | |суб'єктивні правничий та | | | |юр. обов’язки | | | |сторін. | | | | | |54. Поняття, ознаки і |56. Поняття й ті види |55. Склад | |види правопорушень (ПН). |юридичної |злочину. | |ПН — вольове, |ответственности (ЮО). |Це сукупність 4 | |цілеспрямоване |ЮО — ця державна |взаємозалежних | |протиправне дію |примус до виконання |елементів: | |або бездіяльність, |вимог права. |1) суб'єкт; 2) об'єкт;| |посягающее на общественные|Выражается в санкції |3) cубъективная | |інтереси чи яке приносить |правових норм. Кожному |сторона; 4) | |шкода товариств. інтересам. |виду правопорушень |об'єктивна сторона. | |Види ПН: 1) злочин |відповідає свій вигляд ЮО |Суб'єкт злочину -| |(найнебезпечніші |1) цивільно-правова |фізичне осудне | |провини, покарання |відповідальність — за |обличчя, досягла | |устанавл. лише суд, |громадянське |певного | |дотримуючись угол-процесс. |правопорушення. Завжди |віку. У РФ за | |кодекс, покарання |носить майновий |тяжкі злочини | |отбывается в соотв. з |характер. 2) |кримінальна | |исправит.-труд. кодексом);|дисциплинарная |відповідальність | |2) адм. провина |відповідальність — за дисц.|наступает з років, за| |(зазіхання держ. |правопорушення. |ряд злочинів — з | |чи товариств. порядок чи |Встановлено як |16 років, загальний вік | |власність, правничий та |дисциплінарних стягнень -|18 років. Застосовує той | |свободи громадян…); 3) |догану, звільнення і т.п.|или інший виду покарання| |дисц. провина (нарушение|3) матеріальна |суд, з | |трудовий, служ., навчальної |відповідальність робочих за|возраста. До 18 років | |чи військової дисц.; |збитки, заподіяний |за тяжкі | |покарання пов’язано лише с|предприятию під час |злочину — | |соотв. діяльністю); 4) |виконання трудових |пом'якшувальні | |гражд. делікт (шкода |обов'язків. 4) |обставини. До 18 | |особистості або майну |адміністративна |років — не сформована | |громадян, заключ. |відповідальність. Несколько|личность, неадекватне| |противозак. угоди, |видів стягнень: |сприйняття | |порушення гражд. прав…).|предупреждение, штраф, |дійсності і | |У обязат. ознаках гражд.|изъятие предметів, |власних дій. | |деликта відсутня вина, |якими зроблений |Об'єкт злочину — | |для злочину вона |провина, позбавлення |то, на кого спрямовано | |обов'язкова. |спеціального права (ін: |злочин | |Об'єкт ПНто, на що |водійських прав, права |(громадські | |зазіхає правопорушення. |полювання), виправні |відносини). Об'єктами | |Об'єктивний бік — |роботи терміном до 2 месяцев|преступления можуть | |зовнішніх ознак, |на роботі якщо вирахувати оплату |бути: 1) життя; 2) | |що характеризують |певний відсоток |здоров'я; 3) | |суспільно-небезпечні |зарплати, административный|собственность; 4) | |діяння. |арешт терміном до 15 діб. |майн. права; 5) | |Суб'єкт ПН — фізичне |(останні двоє - |немайнові права;| |чи юр. обличчя. Вони повинні |накладаються судом, |(ін: честь, | |мати |інші - тими органами,|достоинство…) 6) | |правоздатністю, |які мають наблюдать|общественный порядок; | |дієздатністю, |над виконанням розв’язання тих чи |7) довкілля; | |деликтоспособностью і быть|иных правил). 5) уголовная|8) безпеку; (в | |які закидають. Суб'єктивна |відповідальність (лише |общемиров. значенні). | |сторона включає у собі |судом) — за злочину. |Об'єктивний бік — | |провину, мотив, мета ПН. |Види УО: |взаємозв'язок 3 | |Ознаки правопорушень |виправно-трудові |елементів: 1) дію| |(ПН). |роботи, позбавлення волі, |або бездіяльність; 2) | |Ознаки ПН: 1) дію, |смертну кару. |шкода; 3) | |вольове і цілеспрямоване| |причинно-наслідковий | |(і навіть бездіяльність); 2) | |зв'язок; (буд. чи безд. | |протиправність | |зі шкодою). | |(порушення норми права); | |Суб'єктивна сторона | |3) винність (психічне| |характеризується: 1) | |ставлення суб'єкта, | |виною; 2) мотивом; 3) | |усвідомлення наслідків); 4)| |метою. | |наступ шкідливих | |Склад громадянського | |наслідків (необхідний | |деликта. | |ознака правопорушення, | |Це сукупність 4 | |що є шкода — | |взаємозалежних | |встановлює | |елементів: | |законодавець). | |1) суб'єкт; 2) об'єкт;| | | |3) cубъективная | | | |сторона; 4) | | | |об'єктивна сторона. | | | |Суб'єктом громадянського| | | |деликта то, можливо 1) | | | |фізичне | | | |дієздатне обличчя; 2) | | | |юридична особа | | | |(имущ. відносини); 3) | | | |посадові особи | | | |(суб'єкти як | | | |злочинів, і | | | |гр.деликтов); 4) | | | |державні | | | |органи; 5) держава| | | |загалом; 6) спец | | | |служби (ін: | | | |нотаріуси), чиї | | | |дії може бути | | | |оскаржені. Об'єкти — | | | |1) життя; 2) здоров’я;| | | |3) власність; 4) | | | |майн. права; 5) | | | |немайнові права;| | | |(ін: честь, | | | |гідність…) 6) | | | |ділова репутація. | | | |Об'єкт для | | | |громадянського деликта | | | |завжди конкретний, то | | | |є немає тої факту, | | | |який кримінальної | | | |відповідальності | | | |називається | | | |зазіханням. | | | |Суб'єктивна сторона: | | | |1) Провина, але, можливо| | | |і відсутність такою. | | | |Існує презумпція | | | |провини (передбачається | | | |вина). | | | |Підприємницька | | | |діяльність: | | | |підприємець перед | | | |іншими особами несе | | | |відповідальність, так | | | |як і діяльність, | | | |що з ризиком. |.

|64 і 65. Правове |32. Поняття норм права |33. Структура норми | |держава. |Норма права — содержащееся|права (2х і 3х | |Головна ідея: правове |в нормативно-правовому акте|элементная). | |держава — держава |загальнообов'язкове, |Позитивне право | |справедливості. Ознаки |структурно-организованное,|состоит з норм права | |ПГ: Верховенство права, |государственно-властное |- першоелементів | |закону, Поділ |веління суб'єктів |права) Норма права — | |влади, Взаємна |правотворчества, |конкретне правило | |відповідальність д-ви і |що регулює громадські |поведінки загального | |особистості, реальна захист |відносини. |характеру. 3 елемента| |права і свободи громадян., |Тобто. норма права — це |- гіпотеза (умова | |створення |елемент («частинка») |дії норми), | |антимонополистических |права, що становить право |диспозиція (правило | |механізмів, препятствующих|в цілому, у якого тими |поведінки) і санкція | |зосередженню влади у |ж ознаками, як і право|(наказание за | |чиїх би там не було руках; |загалом. |неправильне | |встановлення у законі і |З іншого боку, норма |поведінка). | |здійснення насправді |права — самостійне |Спеціалізовані | |суверенності |правове явище, має |норми — декларації, | |структурі державної влади; |свої ознаки, не присущие|дефиниции, колізії, | |формування |праву загалом. |технічні. У | |законодавчих органів |Ознаки норми права: |деяких нормах | |суспільством з урахуванням норм |регулює громадські |санкція і диспозиція | |виборчого права; |відносини, створюється |збігаються (2х | |відповідність внутрішнього |(приймається) суб'єктами |елементна норма). | |законодавства |правотворчества (тобто. |С.С.Алексеев виділяє | |загальновизнаним нормам і |тими, хто наділений |чотири елемента (Р & | |принципам міжнародного |правотворческими |Д) or (Р & не Д & З). | |права; правова |повноваженнями), в НП |Інші автори все | |захищеність всіх |виражена воля государства,|нормы ділять на норми | |суб'єктів суспільства від |виконання НП |позитивного | |довільних рішень |общеобязательно, |регулювання (Р & Д) | |когось. |виконання НП |і правоохоронні | |Теорія правового |забезпечується держ. |(не Р & З). Словесна | |держави сформировалась|принуждением, НП |формулювання НА не | |з урахуванням |"формально визначено", |завжди містить все | |естественно-правовых |тобто. міститься у |елементи норми, | |поглядів (універсальний |нормативно-правовому акті |дехто може | |характер природного |чи іншого формі права, НП |матися на увазі. Один | |права: все норма |структурно організована |НА може містити | |апелюють до людини; |(тобто. є |кілька норм, одна | |договір — явна |микросистему, що складається из|норма може | |основа діяльності |взаємозалежних гіпотези, |визначаться у різних | |держави: деякі |диспозиції та санкції). |НА | |природні права | |"ЯКЩО" - гіпотеза — | |недоторканні; | |опис конкретних | |підпорядкованість | |життєвих | |"позитивного" права | |обставин, при | |природному; сталість| |наявності чи відсутність| |норм природного права).| |яких починає | | | |діяти правило, | | | |викладене в | | | |диспозиції (тобто. | | | |"прив'язка" правила | | | |поведінки до конкретної| | | |життєвої ситуації, | | | |без чого нормі права| | | |нічого очікувати предметного | | | |сенсу), | | | |"ТЕ" - диспозиція — | | | |опис власне | | | |правил поведінки | | | |учасників правових | | | |відносин, | | | |"ІНАКШЕ" - санкція — | | | |опис | | | |несприятливих | | | |наслідків, | | | |що виникають у | | | |результаті | | | |невиконання | | | |диспозиції (без | | | |санкції норма права | | | |втрачає | | | |государственно-властны| | | |і характер). | | | |Без гіпотези («ЯКЩО») | | | |норма некорисна, без | | | |диспозиції («ТЕ») | | | |норма безглузда (по| | | |суті є | | | |нормою), без санкції | | | |(«ІНАКШЕ») норма | | | |безсила. | | | |Таку структуру мають | | | |логічні норми — | | | |выявляемые логічним | | | |шляхом загальні правила, в| | | |яких | | | |зв'язок між нормою | | | |розпорядження, | | | |які мають повним | | | |набором властивостей, | | | |які розкривають їх | | | |государственно-властну| | | |ю структуру. | | | |Норма розпорядження — | | | |елементарне логічно| | | |завершене | | | |государственно-властно| | | |е нормативне веління,| | | |безпосередньо | | | |виражене з тексту | | | |нормативно-правового | | | |акта. | |53. Прогалини права. |34. Види норм права. |45. Об'єкт | |Аналогія законом і права. |Норма права залежності от|правоотношения — то, | |Прогалиною права називають |виконуваної функції в |з приводу чого | |виправдатись нібито відсутністю законі норм, |механізмі правового |виникає | |регулюючих конкретні |регулювання |правоотношение, потім| |общ. відносини. |підрозділяється на: |спрямовані | |Види причин виникнення |1. відправні норми, 2. |суб'єктивні правничий та | |прогалин у праві: |норми правил поведінки. |юр. обов’язки його | |причини суб'єктивного |Відправні норми |учасників. Варіанти | |характеру (пов'язані з волей|(предписания) визначають |підходів до | |законодавця, його |принципи правової |розгляду об'єктів | |компетентністю); причини |регулювання, завдання, |правовідносини: | |об'єктивного характеру |межі, методи, |монолистический (один | |(пов'язані з мінливістю |закріплюють правові |об'єкт правовідносин | |громадських відносин). |категорії. |- поведінка людини),| |Кошти усунення: |Їх види: |плюралістичний | |Аналогія права — |1 «норми — початку» |(існують різноманітні | |застосування до |(конституційні |об'єкти | |неурегулированному |становища): закріплюють |правовідносин: | |відношенню загальних принципів |основи економічного, |предмети матеріального| |права: гуманізму, |політичного і |світу (речі), продукти | |справедливості. |державного |духовного творчості, | |Аналогія закону — прим. |суспільний лад, 2. |особисті немайнові| |схожою по обстоятельствам|"нормы-принципы": выражают|блага (здоров'я та | |юр. норми. Заборонені в |і закріплюють принципи |т.п.), поведінка | |кут. і адміністративному |права, 3. |учасників | |праві. |"определительно-установочн|правоотношений | | |ые норми": визначають цели|(действия, | | |і завдання галузей права, |бездіяльності), | | |правових інститутів, формы|результат поведінки | | |і кошти правового |учасників | | |впливу, 4. |правовідносин. | | |"нормы-дефиниции" | | | |(нормы-определения): | | | |містять визначення | | | |понять правових категорій| | | |(іноді виконують роль | | | |гіпотези), 5. | | | |"колізійні норми": | | | |встановлюють порядок | | | |вирішення суперечностей | | | |між юридичними | | | |нормами. | | | |Норми правил поведінки | | | |безпосередньо регулюють| | | |суспільні відносини. | | | |Їх види: | | | |юридичних функцій | | | |права: регулятивні, | | | |охоронні; | | | |за галузями права: | | | |конституційні, | | | |цивільно-правові, | | | |кримінальні, сімейні, та інших.| | | | | | | |за способом впливу | | | |(методу правового | | | |регулювання): | | | |імперативні (проходження | | | |императивным нормам має| | | |бути суворим і точним), | | | |диспозитивные | | | |(надають суб'єктам | | | |правовідносин можливість| | | |регулювати ці | | | |правовідносини через | | | |взаємні угоди в | | | |межах, дозволених | | | |законодавством: | | | |наприклад, норми Сімейного | | | |кодексу), заохочувальні | | | |(стимулюють вибір | | | |певного варіанта | | | |поведінки наданням | | | |пільг чи заохочень), | | | |рекомендаційні (містять| | | |опис правил поведінки,| | | |доцільних з місця | | | |зору держави), | | | |по юридичної силі: норми| | | |законів, норми підзаконних| | | |нормативних актів, | | | |із широкого кола осіб: загального | | | |дії (поширюються| | | |усім суб'єктів), | | | |спеціального дії | | | |(поширюються на | | | |окремі категорії | | | |суб'єктів). | |.

|49. Акт застосування норм |39. Співвідношення правової |68. Гражд. общ-во і | |права (правоприменительный|сис-мы (ПС), сис-мы права |правове гос-во. | |акт) — індивідуальне |і зак-ва. |Термін громадянське | |государственно-властное |ПС — це |об-во виник Др. | |рішення, винесене в |конкретно-історична |Греції. Відзначалося | |результаті рішення |сукупність права |сукупність людей, | |конкретного юр.дела. |(законодавства), юр. |суспільство. | |Його ознаки: приймається |практики і пануючій |Гегель запозичив і | |компетентним органом, |правової ідеології |розвинув цей термін. | |посадовою особою, |окремого д-ви. Выделяю|Семья — теза, гражд. | |уповноваженою |слід види прав. систем: |суспільство — антитезис, | |громадської организацией,|Романо-германская; |гос-во — синтез. | |носить обов’язковий |Англо-саксонська, |Спочатку сім'я, | |характер, |англо-американська чи |потім з’являється | |індивідуалізує норму |сист-ма загального права; |суспільство (він має | |права стосовно |Релігійні й традиционные|собственность тощо.),| |конкретних особах і |правові системи; |гос-во — наступний | |конкретної історичної ситуації, як |Соціалістична. |етап розвитку, | |правило має |Критерії, якими |найвища форма. | |документальну форму, |діляться ПС: |Концепцію Гегеля Маркс| |виступає юридичним |Джерела права; Правова |використовував по-своєму:| |фактом. |ідеологія; Методи і |суспільство > гос-во > | |Види правозастосовних |способи реалізації права. |громадянське общ-во. Від| |актів: по суб'єкту |ПС включає у себе та СП і |Маркса ознаками | |правозастосування: |СЗ. СП і СЗ відрізняються по |гражд. общ-ва | |акти законодавчої |первинним элементым: СЗ — |стають | |влади, акти |нормативно-правової акт, а|саморегуляция і | |виконавчої, |СП — норма права. По |самоврядування. | |акти правосуддя, акти |часу виникнення СП |Суспільство існує | |контрольно-наглядових |вторинна і на |всередині д-ви. | |органів, |СЗ. Їх назвати ні |Високорозвинене общ-во | |по галузевої |взаимопоглащающими, ні |називають цивільним. | |приналежності: акти |взаимосовпадающими. |У цьому вся суспільстві є | |кримінального права, акти | |демократичні й | |громадянського права, і | |правові інститути. | |т.д., | |Таке общ-во вважають | |формою зовнішнього | |необхідним | |висловлювання: документально | |побудови правового | |оформлені акти, | |д-ви. | |конклюдентные: дії, | | | |символи, | | | |по найменуванням: указ, | | | |постанову, рішення, і | | | |т.д. | | |.

|60. Правова культура |61. Співвідношення правничий та |12. Форма | |включає у собі |закону. |державного | |правосвідомість, кот-е в |Неоднозначні поняття. |устрою — це | |своє чергу складається з |Найбільше розбіжність у |національне і | |правової з психології та |позитивістських і |административно-террит| |ідеології. Психологія та |естественно-правовых |ориальное будова | |ідеологія бувають високого |концепціях. У |держави, яке | |і низького рівня. Буває |позитивістських конципциях |розкриває характер, | |лише висока правова |право і закон практично |відносин між | |культура. З власного |збігаються. Право выступает|его складовими | |поняттю вона то, можливо |як сукупність законів. |частинами, між | |низькою. Види ПК: ПК |Термін «закон» |центральними і | |індивіда; ПК групи; ПК |вживається як і |місцеві органи | |нашого суспільства та д-ви вцелом. |шировом і у вузькому |державного | |Правова культура — |сенсі. У широкому — будь-який |управління, влади. | |обумовлене всім |норм. акт. У вузькому — закон|В відмінність від форм | |соціальним духовним, |- особливий вид нормативного |правління організація | |політичним і |акта, застосовуваний вищим |держави | |економічним строєм |представницьким органом |розглядається з | |якісне стан |д-ви чи народом на |погляду | |правової життя суспільства, |референдумі і у якого |розподілу | |що виражається в достигнутом|высшей юрид. силою. У |государтвенной влади | |рівні правової |природному праві це |і державної | |діяльності, юридичних |різні поняття. Закон |суверенітету у центрі | |актів, правосвідомості й у |постає як акт |і місцях, їх | |цілому й у рівні правового|выражения волі |поділ між | |розвитку суб'єкта |законодавця, який |складовими частинами | |(людини, різних |може відповідати |держави. | |груп, від населення), а|праву, закріплювати |Форма державного| |також ступені |природні права |устрою показує:| |гарантованості |людини, і може мати |з яких частин | |державою і гражданским|произвольный неправовий, |полягає внутрішня | |суспільством свобод і |несправедливий характер. |структура держави;| |людини. | |яке правове | |Правова ідеологія — | |становище цих частин | |уявлення погляди, | |і є | |поняття, переконання, | |взаємовідносини цих | |теорії, концепції про | |органів; як будуються | |правової дійсності.| |відносини між | |Становить собою | |центральними і | |систематизовані знання| |місцевими | |про конкретних правових | |державними | |явищах. Правова | |органами; як і | |психологія — оцінки, | |державної формі | |почуття, емоції, | |виражаються інтереси | |настрої людей | |кожної нації, | |правової дійсності.| |яка мешкає в цій | |Оскільки правосвідомість одна| |території. За формою | |форму громадського | |державного | |свідомості, представляє | |устрою все | |собою сукупність | |держави можна | |поглядів, ідей, концепцій,| |підрозділити втричі | |оцінок, почуттів, емоцій | |основні групи: | |людей в усій юридичної | |унітарна; | |дійсності. | |федеративну; | | | |конфедеративний. | | | |3.1 Унітарна | | | |держава — це | | | |єдине незбиране | | | |державне | | | |освіту, яка полягає| | | |з | | | |административно-террит| | | |ориальных одиниць, | | | |що підпорядковуються | | | |центральних органів | | | |влади й ознаками | | | |державної | | | |незалежності не | | | |мають. Унітарна | | | |держава | | | |характеризується | | | |такими ознаками:| | | |унітарна пристрій | | | |передбачає єдині, | | | |загальні для країни | | | |вищі виконавчі,| | | |представницькі і | | | |судові органи, | | | |які проводять | | | |верховне керівництво | | | |відповідними | | | |органами; на | | | |території унітарного | | | |держави діє | | | |одна конституція, | | | |єдина система | | | |законодавства, одне| | | |громадянство; складові| | | |частини унітарного | | | |держави (області, | | | |департаменти, округу, | | | |провінції, графства) | | | |державним | | | |суверенітетом не | | | |мають; унітарна | | | |держава, на | | | |території якої | | | |мешкають невеликі по| | | |чисельності | | | |національності, широко| | | |допускає національну| | | |і законодавчу | | | |автономію; все зовнішні| | | |міждержавні | | | |зносини здійснюють | | | |центральні органи, | | | |що офіційно | | | |представляють країну в| | | |міжнародній арені; | | | |має єдині | | | |Збройні сили, | | | |керівництво якими | | | |здійснюється | | | |центральних органів | | | |державної | | | |влади. | | | |3.2 Федерація | | | |є | | | |добровільне | | | |об'єднання раніше | | | |самостійних | | | |державних | | | |утворень за одну | | | |союзну державу. | | | |Можна виділити | | | |найбільш спільні риси, | | | |які притаманні| | | |більшості | | | |федеративних | | | |держав. Територія| | | |федерації складається з | | | |територій її | | | |окремих суб'єктів: | | | |штатів, кантів, | | | |земель, республік і | | | |т.д.; У союзному | | | |державі верховна | | | |виконавча, | | | |законодавча і | | | |судова влада | | | |належить | | | |федеральним | | | |державним | | | |органам; Суб'єкти | | | |федерації заслуговують | | | |прийняття власної | | | |конституції, мають | | | |свої вищі | | | |виконавчі, | | | |законодавчі і | | | |судові органи; У | | | |більшості федерації | | | |існує союзне | | | |громадянство і | | | |громадянство | | | |федеральних одиниць; | | | |При федеральному | | | |державному | | | |устрої в | | | |парламенті є | | | |палата, що становить| | | |інтереси членів | | | |федерації. | | | |3.3 Конфедерація — | | | |це тимчасовий | | | |юридичний союз | | | |держав,| | | |створений для | | | |забезпечення їхніх загальних | | | |інтересів. | | | |При конфедеративном | | | |устрої держави| | | |- члени конфедерації | | | |- зберігають свої | | | |суверенні права, як | | | |у внутрішніх, і | | | |в зовнішніх справах. У | | | |відмінність від | | | |федеративного | | | |устрою | | | |конфедерація | | | |характеризується | | | |такими рисами: | | | |конфедерація немає | | | |своїх загальних | | | |законодавчих, | | | |виконавчих і | | | |судових установ, в | | | |відмінність від федерації; | | | |конфедеративний | | | |пристрій немає | | | |єдиної армії, єдиної | | | |системи податків, | | | |єдиного | | | |державного | | | |бюджету; зберігає | | | |громадянство тих | | | |держав, які | | | |перебувають в часі| | | |союзі; держави | | | |можуть домовитися про | | | |єдиної грошової | | | |системі, про єдині | | | |митних правилах, про| | | |міждержавної | | | |кредитної політиці на | | | |час існування | | | |союзу. | | | |Зазвичай | | | |конфедеративні | | | |держави не | | | |довговічні. |.

|16. Природний право. |67. ПОДІЛ ВЛАДИ |40. РОМАНО-ГЕРМАНСКАЯ | |Вчення про ЄП — це |Законодавча владу у |ПРАВОВА СІМ'Я, АБО | |сукупність разнообразных|России належить |СІМ'Я | |за змістом концепцій |до зборів | «КОНТИНЕНТАЛЬНОГО | |права, об'єднаних в одно|(парламент). |ПРАВА ». | |ціле, під назвою — |Виконавчу |Включає Францію, | |ЄП. ЄПце правові |здійснює |Італію, Німеччину, | |норми, перебувають у |Уряд. Ці |Іспанію, Румунію. | |злагоді із мораллю і |кошти відпускаються |Романо-германская | |справедливістю. Вихідна |парламентом влада |правова сім'я, чи | |передумова відповідно до |відповідність до бюджетом |система | |якої існує право: |країни, прийнято ФС Якщо |континентального права| |створене людьми; |Уряд погано |має тривалу | |що з іншого |здійснює |юридичну історію. | |початку — природи, |виконавчу в, то |Романо-германская | |божественного |влада парламенті може |правова сім'я | |встановлення. Поруч із |бути порушено питання |є наслідком | |чинним правом |довірі уряду. |рецепції римського | |існує ЄП — більш |Судова влада |правничий та У першій | |високе зі свого статусу.|заключается влада |доктринальной стадії | |ЄП — це сукупність |наділення судів правом |була виключно | |правових принципів, |приймати рішення про |продуктом культури, | |вихідних цінностей права, |правомірності |мала незалежний від | |права і свободи, інших |(відповідність праву) |політики характер. | |правил поведінки, |прийнятих |Тут першому плані | |обумовлених природою |державними органами |висунуті норми і | |чоловіки й незалежних від |та посадовцями законів і |принципи права, | |конкретних умов і |рішень. (Конституційний |які | |держави. ЄП називають |суд). |розглядаються як | |правові норми, | |правил поведінки, | |перебувають у злагоді із | |відповідальні вимогам| |мораллю і справедливістю.| |моралі, передусім | |Є чимало версій, | |справедливості. | |класифікацій ЄП. | |Юридична наука | |Класифікація по | |бачить основну свою | |матеріальним джерелам | |завдання тому, щоб | |ЄП: природі, божественному| |визначити, якими | |встановленню, | |мали бути оті норми.| |практичному розуму, | | | |моральному початку. | |В усіх країнах | |Відповідно до цієї | |романо-германської | |класифікації є | |сім'ї є писані | |такі версії ЄП: | |конституції, за | |Космологічне право | |нормами яких | |що з законів | |визнається вища | |природи; теологічне — | |юридична сила. У | |божественне встановлення | |більшості | |права; раціональне — | |континентальних країн | |право встановлений | |діють цивільні,| |розумом і доступне | |кримінальні, | |розумінню; | |гражданско-процессуаль| |антропологічне — | |ные, | |порядок що з | |уголовно-процессуальны| |сутності людини; ЄП з | |е та інших | |змінюваним змістом -| |кодекси. | |це правові принципи, | |Серед джерел | |изменяющиеся в часі та | |романо-германської | |просторі. | |правової сім'ї | |Позитивізм (юридичний) | |значна (і всі | |основним вважали | |більш зростає) роль| |нормативні акти. | |підзаконних актів: | | | |регламентів, | | | |адміністративних | | | |циркулярів, декретів | | | |міністрів. | | | |У системі джерел | | | |романо-германського | | | |права своєрідно | | | |становище звичаю. Він | | | |може діяти не | | | |лише у доповнення до | | | |закону, а й крім | | | |закону. Роль звичаю | | | |всупереч законам дуже | | | |обмежене. У цілому нині | | | |звичай втрачає тут | | | |характер | | | |самостійного | | | |джерела права. | | | |Особливості: Засн. | | | |джерело — | | | |нормативно-правової | | | |акт. Судовий джерело| | | |перестав бути | | | |джерелом; Право | | | |сприймається як | | | |перспективно-действующ| | | |на система норм. | | | |Складається з | | | |абстрактних правил | | | |поведінки. | | | |Способи та фізичні методи: | | | |Правозастосування завжди| | | |носить підзаконний | | | |хар-р. | |41. СІМ'Я |24. Правотворчество — це |25. Правотворчество — | |РЕЛИГИОЗНО-ТРАДИЦИОННОГО |діяльність |це діяльність | |ПРАВА. |уповноважених органів |уповноважених органів| |Назва «правові» весьма|государства, спрямована |держави, | |умовно. Ознаки: |створення, зміна или|направленная на | |Джерело права — радиция, |скасування правових норм. Воно |створення, зміна | |звичай, звичайне право. Нет|выступает як одной|или скасування правових | |пріоритету права над |форму державної |норм. Воно виступає в | |звичаєм. Низький рівень |діяльності, в частности,|качестве одній з форм| |судочинства. |правової. |державної | |Основний регулятор — |Можна виокремити такі |діяльності, в | |релігія. Права взагалі |види правотворчества: |частковості, правової. | |може існувати. |1) прийняття нормативних |Прийнято виділяти два | |Бувають 2 осн. видів: |правових актів |основні етапи в | |Канонічні ПС і |уповноваженими органами |процесі | |мусульманські ПС. |держави; 2) |правотворчества, — | |Канонічні у його |безпосереднє |етап підготовки | |країнах, де христианство.|правотворчество народу |нормативного правового| |Ці правові системи в |шляхом всенародного |акту й етап його | |певною мірою запозичують |волевиявлення на |прийняття. Кожен із | |західні ідеї, але у |референдумі; 3) |етапів своєю чергою | |значною мірою остаются|санкционирование |ділиться на стадії. | |вірні поглядам, у яких |державними органами |Перший етап носить | |право розуміється зовсім |звичаїв; 4) створення |неофіційний | |інакше й не покликане |судового прецеденту. |характер, і розподіл | |виконувати самі функції, |Прийняття нормативних актов|его на стадії дуже | |що у західні країни. |є найбільш |умовно. | |Мусульманське права — це |поширеним виглядом |1. Зазвичай перший етап | |система норм, виражених в|правотворчества. Коло |починається з прийняття | |релігійної форми і |державні органи, |рішення | |заснованих на виключно |котрі мають за показ такої вид|соответствующим | |мусульманської релігії - |діяльності, |органом держави щодо | |ісламі. |вичерпним чином |підготовки проекту | |Іслам розмірковує так, что|закреплен в |нормативного правового| |існуюче право |законодавстві. Процес |акта. | |походить від Аллаха, |створення нормативного |2. Працюючи над | |що у певний |правового акта |проектом створюються | |момент історії його |є |робочих групах, | |людині через свого |сукупність |прораховуються | |пророка Мухаммеда. Воно |послідовних стадій, |можливі соціальні й| |охоплює всі сфери |кожна з яких |інші наслідки його | |соціального життя, а чи не |регулюється |дії. Вивчається | |ті, які |відповідними |аналогічне | |підлягають правовому |юридичними |іноземне | |регулювання. Шаріат |вказівок. |законодавство. | |означає перекладу | |3. Підготовлений | |російську мову «шлях | |проект іде на| |прямування «і як | |рецензування до | |те, що називається | |незалежних експертів.| |мусульманським правом. Це | |Ця стадія завершується| |право вказує, як | |доопрацюванням тексту | |мусульманин слід провадити | |проекту й прийняттям | |себе, не розрізняючи, | |рішення про внесення його| |зобов'язань стосовно | |в відповідний | |себе аналогічним і по | |правотворческий орган.| |відношення до Богу. Воно | | | |регулює відносини | |Другий етап — | |тільки між мусульманами | |офіційний, оскільки| |Мусульманське право має | |процедура розгляду| |4 джерела: 1. Коран — | |проекту нормативного | |священна книга ісламу; 2.| |правового акту на | |сунну, чи традиції, | |правотворческом органі| |пов'язані з посланцем | |суворо | |Бога; 3. иджму, чи єдине| |регламентована | |угоду мусульманського | |законодавством й у | |суспільства; 4. кийас, чи | |регламенті цього | |судження за аналогією. До | |органу. Починається | |рис мусульманського прав| |другий етап зі стадії | |ставляться: архаїчність | |реалізації права | |низки інститутів власності та | |законодавчої | |відсутність систематизації.| |ініціативи. Друга | |Це церкви, право | |стадія — обговорення | |громади віруючих. Розвиток | |проекту на | |цією системою права | |правотворческом | |припинилося в Х в. н.е., | |органі. Зазвичай воно | |коли відпала можливість | |відбувається на трьох | |його тлумачення. | |читаннях. За першого | | | |читанні заслуховується | | | |доповідь концепцію | | | |проекту. З другого краю | | | |читанні обговорюються | | | |поправки і зауваження (| | | |з кожної йде | | | |голосування). При | | | |третьому читанні | | | |остаточно | | | |погоджуються все | | | |зміни, | | | |пропоновані проект | | | |нормативного правового| | | |акта. | | | |Третя стадія — | | | |голосування. | | | |Далі йде підписання | | | |і оприлюднення. |.

|35. Систематизація |2. Методологія — вчення про |14 Функції д-ви — | |нормативно-правових актів |методах. Це насамперед |основних напрямів | |- діяльність, |область філософських |своєї діяльності по | |спрямовану |знань. Тим більше що |рішенню завдань, які | |впорядкування всього массива|отдельные науки вносять |нею. Поняття не | |нормативно-правових актов,|свой внесок у розвиток |лише політичне й | |з подолання |методології. Слово «метод"|управленческое, а й | |протиріч з-поміж них і |вживається: для |юридичне, оскільки | |зробити їх понад |позначення особливого |воно ввозяться | |доступними для |способу мислення, |правових формах. | |споживача. |що дозволяє осягнути |Ознаки держави: | |Систематизація |досліджувану реальність |а. Територіальна | |нормативно-правових актів |(емпіричний, |організація населення | |починає здійснюватися |дедуктивний, индуктивный);|и здійснення | |поки що не стадії |для характеристики |публічної влади у | |опублікування |філософських позицій, і |територіальних | |офіційних газетах, |принципів де вони |межах; б. Публічна| |журналах чи вісниках. У |базуються; для |влада (не збігаються з| |цих виданнях вони |позначення технічних |суспільством, але | |розташовуються по |прийомів, способів, етапів |виступає з його | |визначеною системою (в |дослідження фактів, |імені); в. | |залежність від їх |судової практики. Метод -|державний | |юридичної сили, від |це звід принципів, правил|суверенитет; р. | |органу їх прийняв, їх |для побудови і |Нерозривна зв’язок | |юридичної природи — |обгрунтування наукових |держави й права | |нормативні - |знань, і навіть |Зовнішні (оборона | |ненормативні тощо.), |сукупності прийомів, |страны, сотрудничество | |кожному акту присваивается|операций вивчення |з иностр гос-вами) | |свій номер. Крім |д-ви і право. Метод — |Внутр (формування та | |зазначеної вище первинної |це передусім |охорона правопорядку) | |форми, існує два |філософська концепція, | | |основні види |визначальна ставлення до | | |систематизації: |пізнаваної | | |інкорпорація і |дійсності. | | |кодифікація. | | | |Інкорпорація — ця така | | | |діяльність із | | | |систематизації, коли | | | |нормативні правові акти | | | |узагальнюються у різні | | | |збірники. Критерії, по | | | |що у них підбирається | | | |матеріал, може бути | | | |різними: предмет | | | |регулювання (працю, | | | |сім'я, молодь), | | | |хронологія, коли акти | | | |розташовуються | | | |відповідно часу на їхнє | | | |ухвалення, й т.п. | | | |Особливість інкорпорації | | | |як форми систематизації в| | | |тому, що з створенні | | | |інкорпорованих | | | |збірок, нормативні | | | |правові акти можуть | | | |піддаватися лише | | | |поверхневою обробці, | | | |їх змінюватися | | | |неспроможна. Разом про те, | | | |допускається у | | | |витягах, або якщо в | | | |текст нормативного | | | |правового акта внесено | | | |поправка окремим актом, | | | |то публікується текст | | | |можна включити цю | | | |поправку, вказавши у засланні | | | |їхньому офіційний | | | |джерело. | | | |Інкорпорація то, можливо | | | |офіційною та | | | |неофіційної. | | | |Неофіційної | | | |инкорпорацией можуть | | | |займатися будь-які суб'єкти,| | | |результат цієї | | | |діяльності перестав бути | | | |обов'язкової для | | | |споживача, тобто. для цієї | | | |збірники не можна посилатися | | | |як у офіційні | | | |джерела (наприклад, | | | |кожен студент-юрист в | | | |процесі підготовки до | | | |занять користується | | | |хрестоматиями з історії | | | |держави й права, по | | | |історії політичних лідеріва і | | | |правових навчань, з права | | | |окремих держав). У | | | |окремих випадках | | | |інкорпорація може мати | | | |офіційний характер, | | | |наприклад, прийняття | | | |законодавчим органом | | | |Зводу законів, чи | | | |офіціозний — інкорпорація | | | |проведена | | | |неправотворческим | | | |державним органом | | | |(наприклад, Міністерством | | | |юстиції РФ). | | | |Різновидом | | | |інкорпорації є | | | |консолідація. У цьому вся | | | |разі відбувається | | | |об'єднання безлічі | | | |нормативних правових | | | |актів, пов’язаних загальним | | | |предметом регулювання, в| | | |єдиний укрупнений акт. | | | |Цей вид систематизації | | | |є, зазвичай, | | | |етапом у переході від | | | |інкорпорації до | | | |кодифікації. | | | |Вищим рівнем | | | |систематизації є | | | |кодифікація — вона має | | | |лише офіційний | | | |характер. На відміну від | | | |інкорпорації, кодифікація | | | |здійснюється досить | | | |рідко, вона проводиться | | | |тоді, коли виникає | | | |потреба у істотному| | | |відновленні або зміну в| | | |правовому регулюванні | | | |великих сфер громадських | | | |відносин. | | | |66. Верховенство права |19. Суб'єктивне право — |26. Термін джерело | |Правове держава — |міра можливого чи |права вживається в | |таке гос-во, яке |дійсного поведінки |різних сенсах: | |будується наступних |суб'єктів, забезпечена |документи, в кот-х | |ознаках: Верховенство |юридичними обязанностями|содержаться норми | |права. Правова регуляція |інших. Суб'єкт — |права (офиц. видання);| |громадських відносин. |індивіди чи організації, |філософські основи чи| |Формальні юридичні |котрі з підставі |соціальні чинники | |гарантії права і свободи |юридичних норм можуть |права; як | |людини і громадянина. |бути учасниками |історична пам’ятка.| |Принцип поділу |правовідносин, тобто |ИПце спосіб | |влади. |носіями суб'єктивних |встановлення норм | | |правий і обов’язків. |права, внешнии форма | | |Об'єкт — реальне благо, |норми права. | | |використання чи |Класифікація ИП. | | |охорону якого направлены|Исторически відомі | | |суб'єктивні правничий та |слід. види ИП: звичай,| | |юридичні обов’язки. |звичайне право, | | |Об'єктивне право — |правової звичай; | | |сукупність правил |Судовий прецедент; | | |поведінки, виражених у |Нормативні акти; | | |законах та інших |Нормативно-правовий | | |нормативні акти. |договір; Доктрина. | |27. Правовий звичай — |36. Система права — |56. Система права — | |такий звичай, дотримання |обумовлене характером |внутрішню будову | |якого забезпечується |громадських відносин |(структура) права, | |примусової силою |внутрішньо будова права, |що відбиває об'єднання| |д-ви. Ознаки звичаю: |виражене у поєднанні |і диференціацію | |Давність; Безперервність |складових його норм |юридичної норми. | |дії; Обов’язковість |права в інститути, |Система | |звичаю; Розумність звичаю.|підгалузі і |законодавства — | |Звичне право — це |права. Галузь права — |сукупність | |фактичні і одноманітно |регулює однорідну |нормативно-правових | |дотримувані, хоча гос-вом |сферу громадських |актів, у яких | |і запропоновані, правила|отношений (наприклад, |об'єктивуються | |масового поведінки. |громадянське право). |внутрішні | | |Підгалузь права — |змістовними | | |відособлена частина отрасли|структурные | | |права, що регулює |характеристики права. | | |особливо великі | | | |підрозділи громадських| | | |відносин, які входять у | | | |сферу відносин, | | | |регульованих галуззю | | | |права (наприклад, авторське| | | |право). | | |47. Реалізація права — |48. Ознаки |58. Законність — | |здійснення юридично |правоприменительного |комплексне, | |закріплених і |процесу: Діяльність по |політико-правове | |гарантованих |застосуванню права має |явище, що відбиває | |державою возможностей,|государственный хар-р; |правової характер | |проведення їх у життя в |Наявність акта |організації | |діяльності покупців, безліч їх |правозастосовчої |общественно-политическ| |організацій. Форми |деят-ти; Правоприм. |ой життя, органічну| |реалізації права: |деят-ть здійснюють |зв'язок правничий та влади, | |Дотримання — реалізація |лише уполномеченные на |правничий та держави. | |що забороняють норм права. |то органи, особи; |Можна сказати, | |Це пасивне утримання |Спеціальна |що законність — | |суб'єкта правових |законодательно-установленн|общественно-политическ| |відносин від скоєння |на процедура. Застосування |ий режим, котра перебувала | |дій, кот-е заборонені |права — владна |пануванні правничий та | |законом. Виконання — |діяльність компетентних |закону, у громадської | |вчинення активних |органів прокуратури та осіб із |життя, неухильному| |дій, передбачених |підготовки й прийняттю |здійсненні | |законом як |індивідуального рішення по|предписаний правових | |обов'язкових. |юридичному справі на |норм усіма учасниками| |Використання — форма |основі юридичних фактів |громадських | |реалізації, коли він |і конкретні правових |відносин, | |осущ-ся як активна, так |норм. Стадії: 1. |послідовної | |і пасивна діяльність |Встановлення фактичних |боротьби з | |у здійсненні своїх |обставин юридического|правонарушениями і | |правомочий. Застосування — |справи (місце, час, |сваволею в | |комплексна, владна |причинний зв’язок — |діяльності | |діяльність спеціально |ставлення між діянням і |посадових осіб, в | |уповноважених суб'єктів, |наступившим последствием);|обеспечении порядку й | |яка поєднує различные|2. Правова кваліфікація -|організованості в | |поведінкові акти. |Вибір і аналіз правової |суспільстві. З поняттям | | |норми, підлягає |законності тісно | | |застосуванню; 3. Тлумачення |пов'язана інша поняття| | |юр. норми. Залежно |правопорядок, тобто | | |від обсягу бувають |заснований на право і | | |буквальне, расширительное|законности організація| | |і обмежувальне. |життя, | | |Прийняття рішення в справі |відбиває | | |і документальне |якісне стан| | |оформлення. Стадії 1 і 2 -|громадських відносин| | |підготовчі, а 3 — |на певному етапі | | |заключна (основная).|развития суспільства. | | |Коло обставин дуже | | | |широкий. Сутність | | | |юридичної оцінки | | | |обставин полягає у | | | |тому, аби вибрати саме | | | |ту норму, котра, за | | | |задуму законодавця | | | |повинна регулювати | | | |аналізовану ситуацію. | | | |Зміст рішення | | | |визначається її | | | |обставинами. | | |59. Правосвідомість — |62. Визнання естественных|63. Норми моралі | |сукупність представлений|прав людини у |(моральності) — | |і механізм почуттів, виражають |діяльності держави |правила, | |ставлення людей права і |(відповідність внутрішнього |складаються в | |правовим явищам в |законодавства |відповідність до | |життя. Види |загальновизнаним нормам і |уявленнями людей | |правосвідомості: а. По |принципам міжнародного |про добро і зло, | |носіям (индивидуальное,|права; Верховенство і |справедливості і | |групове, масове, |пряму юридичну дію |несправедливості, | |громадське); б. По |конституції). |честі і безчестя і | |рівню (повсякденне, | |таке інше. | |професійне, | |Співвідношення норм права| |наукове). | |з соціальними нормами | | | |мають на увазі: а. | | | |Єдність (зміст | | | |соціальних норм | | | |зумовлено рівнем | | | |культурного і | | | |економічного | | | |розвитку суспільства); б.| | | |Різниця | | | |(встановлюються по | | | |критеріям: по | | | |походженню, формі | | | |висловлювання, сфері | | | |дії, ступеня | | | |деталізації, способу | | | |забезпечення, | | | |тенденціям розвитку); | | | |в. Взаємодія. |.

|37. Підгалузь права — |3. Класифікація методів |17. Позитивне право | |сукупність юр. норм, |правових наук. |(ПП) це система | |регулюючих окремий |А)1. Загальнонаукові методи — |формально-определенных| |РІД общ. відносин. Напр-р|философские |загальнообов'язкових норм,| |громадянське право має |світоглядні |встановлених чи | |підгалузі: житлове, |принципи, ідеї, які |санкціонованих | |сімейний стан і т.д. Іноді они|используются щодо |гос-вом. Таке | |переростають у галузі. |громадських явищ. 2. |визначення називають | |Галузь права — це |Частнонаучные методи — |нормативним | |окремо выделившаяся |прийоми збору, аналізу, |визначенням ПП. | |КАТЕГОРІЯ общ. відносин. |тлумачення фактичного |Ознаки ПП: | |Вони відрізняються одна від |матеріалу. Б) Філософські |Системність; | |друга особливим методом і |і виробити конкретні методи; У) |формальна | |предметом вивчення. |Універсалістські і |визначеність (норми | |Предмет кожної галузі й |спеціальні методи. У |ПП повинен мати | |є громадські |громадських науках все |певну форму | |відносини. За методами |класифікації умовні. З |(акти, закони)); | |правовим регулюванням |давніх часів |загальнообов'язковий | |галузі поділяються на |використовується |хар-р; нормативність | |імперативні і |раціоналістичний і |(впорядкування общ. | |диспозитивные. |емпіричний методи. |відносин з допомогою | |Імперативний — метод |Раціоналізм — від |правових норм); | |регулювання коли |латинського розум — це |забезпеченість права | |відносини між субъектами|фил. напрям, |примусової силою | |будуються з урахуванням влади |що визнавала розум основою |д-ви. ПП | |і підпорядкування. |пізнання. Емпіризм — опыт-|складывается з | |Диспозитивный — |направлення у теорії |об'єктивного і | |горизонтальний метод, |пізнання, який признает|субъективного права. | |коли суб'єкти |є основним джерелом знання| | |рівноправні. На відміну від |- почуттєвий досвід. | | |галузі права, галузь |Метод дедукції і індукції.| | |законодавства немає |Дедукція — від загального до | | |окремого предмети й |приватному. Індукція — від | | |відрізняється лише особливим |приватного до спільного. | | |методом. |Діалектика (вести розмову) | | | |Сократ, Гегель, Маркс. | | | |Гегель вважав, що | | | |протилежності в | | | |свідомості, а Маркс — в | | | |природі. Соціологічне | | | |метод — гос-во право | | | |вивчаються у зв’язку з | | | |громадськістю. | | | |Історичний метод — | | | |розгляд розвитку в | | | |часу й просторі. | | | |Виділяється у спільній теорії | | | |права метод, вироблений | | | |у системі юр. наук — | | | |формально-юридичний чи | | | |нормативно-догматический | | | |чи технико-юридический. | | |44. Суб'єкти ПО — це | | | |учасники ПО, які | | | |визначаються гос-вом як | | | |носії суб'єктивних прав| | | |і управлінських обов’язків. Суб'єкти | | | |ПО повинні мати слід. | | | |якостями: 1) | | | |Правоздатність — | | | |встановлена законом | | | |здатність особи мати | | | |суб'єктивними правами. | | | |Настає з | | | |народження. 2) | | | |Дієздатність — | | | |здатність особи | | | |безпосередньо своїми | | | |діями самостійно | | | |здійснювати суб'єктивні | | | |правничий та юрид. обов’язки.| | | |3) Деликтоспособность | | | |(різновид | | | |дієздатності) — | | | |здатність особи нести юр.| | | |відповідальність за | | | |досконале | | | |правопорушення. Види СП: | | | |Фіз. особи (громадяни РБ, | | | |іноземці, особи без | | | |громадянства); Організації | | | |і соціальні спільності (юр.| | | |особи). Юрособами зізнаються| | | |організації мають | | | |відособлене майно і | | | |які мають відповідальність по| | | |своїх зобов’язань. Вони | | | |можуть від імені | | | |набувати майнові | | | |та особисті права, бути | | | |позивачем і відповідачем в | | | |суді, мати свій баланс і | | | |кошторис. | | |.