Система освіти з Смелзеру

Образование-часть процесу формування личности. При допомоги цього процесу суспільство передає знания, навыки від однієї людини другим. В процесі навчання учневі нав’язуються певні культурні ценности;процесс навчання спрямовано соціалізацію личности, но іноді навчання конфліктує зі справжніми інтересами ученика.

Дюркгеим говорил, что головна мета образования-передавать цінності пануючій культуры. Так як культура кожної нації своеобразна, то і содеожание освіти істотно отличается. В у Стародавньому Римі головна мета освіти була підготовка воєначальників і гос.деятелей.В середньовічній Європі робився упор зроблено на вивчення християнської религии, в зпоху Ренесанса основний інтерес існував до культуре, искусству до литературе. Так ми видим, как з часом і епохи змінювалися культурні інтереси чоловіки й відповідно зміст образования. Так ж освіту сприяє збереженню ценностей, накопленных человечеством, и появі новых.

Поруч із прилученням дітей до цінностей школа стає засобом соціального контролю за учеником (дети перебувають під наглядом у п’ятому класі і її пределами).

Освіта впливає попри всі види діяльності человека. Окончив школу одні вступають у институт, другие в техникум, третьи не надходять никуда. Это являє собою опрнделённый фільтр у виборі подальшої професії человека, хотя непоодинокі случаи, когда закінчивши інститут человеа йде працювати продавцем мороженого, особенно з нашого стране. Но тим щонайменше функція фільтруючого устрою освітою не утрачивается. Хэрн писал, что образование-разумный спосіб розподілу людей відповідність до їх достоинствами.

Ще однією різновидом функціоналізму є теорія «людського капіталу » .

Відповідно до цієї теорії освіту є чимось негайно потребляемым, скорее це капіталовкладення у майбутнє человека. Как і всі капиталовложения, в майбутньому воно приносить прибыль. В цієї теорії утверждается, что все усилия, затраченные в прошлом, будут винагороджені в будущем. Вполне естественно, что вознагражденис відповідають капиталовложениям. Это виправдовує нерівність між людьми, так як вони витратили нерівні вартість підготовку до найрізноманітніших видам деятельности.

У 1971 року Іван Иллих написав книгу, названную «Общество, отказавшееся в освіті «.У неі він наполягав на скасування обов’язкового образования, аргументируя це тем, что школа не розвиває здібностей ученика, а лише змушує дорожити матеріальними цінностей і технічними знаниями, попадая отже, у залежність від кваліфікованих фахівців і бюрократов. Он считал, что освіту неефективне в слаборозвинених країнах як під час навчання грамотности, оно вселяє учням почуття своєї неполноценности. Иллих считал, что школи следунт замінити приватними навчальними заведениями, где людей навчатимуть коханому делу, а не нав’язувати предметы, которые не подобаються чи його не вдохновляют. Он також писал, что роботодавець ні запитувати про оцінки чоловіки й у тому як він здавав экзамены. При прийомі працювати повинні враховуватися лише компетентність людини у тій чи іншій сфере.

У початкових класах надається головне, значення вихованню таких качеств, как пунктуальность, аккуратность, подчинение власти, которые важливі для дис. иплинирования рабочеи силы.

Характернои особливістю освіти у сучасних розвинених країнах є то, что початкова освіта стає обов’язковим і бесплатным. Вразвитых суспільствах предполагается, что на модернізацію суспільства необхідно грамотне население.

Процес освіти складається з кількох етапів :

1) Дошкільний етап (від 2 до 5 років) цей етап майже не від домашнього обучения.

2) Етап початковій школи (від 5 до 12 років) тут наголошується для закупівлі загальних знаний.

3) Етап середньої освіти (від 12 до 16 років) особливу увагу цьому етапі приділяється придбання спеціальних знаний, профессиональному обучению.

4) Етап вищого образования, где надається значення вивченню гуманітарних і технічних наук.

Таке поділ процесу освіти відбиває психологічні і її фізичне можливості учащихся. Существует масовий елітарне образование, государственные й потужні приватні школы, техническое й загальне образование.

У середньовічний Європі все освіта була элитарным, так як було зазначено доступно тільки дуже небагатьох населения-представителям вищих шарів общества. Учащимся давалися переважно абстрактні гуманітарні знания, необходимые для «джентльмена » .

Нині внаслідок соціального і політичного тиску у багатьох країнах збільшився прийом студентов.

Існує так звана американська модель образования. В нею протягом довгого часу існувало відмінність по религиозным, рассовым і етнічним признакам. В 19 В. католики вимагали державну соціальну допомогу створення своїх школ, но зазвичай вони її получали. Но вони заснували широку систему приватних школ. В епоху рабства, когда освіта була відкрито тільки для белых, обучение негрів читання та письма було заборонено законом. Затем білі місіонери вирішили відкрити школи для негрів з метою підвищення культурного рівня варварів в Африке. Эти школи відрізнялися низькому рівні навчання дітей і було погано оборудованы. Поскольку діти представників етнічних меншин виховуються у культурній среде, которая часто перебуває у конфлікті з панівним суспільством белых, они часом погано виходить із тестами, выявляющими коефіцієнт розумового рвзвития, которые складено для білих детей.

Вчені встановили, що мають однакові інтелектуальні способности, независимо від своїх расовою принадлежности. Во часто дітям заважають мовні барьеры. Как лише школа визнають вплив культурних розбіжностей нвчнут їх враховувати під час підготовці стандартних навчальних планів, члени національних меншин підвищаться одержати образование.

У времена, когда школа полягала вже з класу підстав казати про бюрократии. Часто єдиний вчитель виконував функції преподавателя, секретаря, уборщика і т.д.Методика освіти визначалася переважно самим преподавателем, а не государством. Как лише школа стала многоуровневой, она стала більш бюрократизированной. Были установленны спеціальні правила підвищення на слкжбе і підвищення в должности. Обязанности розподілялися в соответсвии з планом роботи школы. Однако бюрократизація освіти дає і пояснюються деякі приемкщества. В нас саме до шкіл приділяли уваги переважно навчання чтению, письму і арифметике, в наші дні багато шкіл піклуються про всебічному розвитку ребёнка. Элемент бюрократичної системы-увеличение кількості правил також дає деякі приемущества. Правила можуть сприяти захисту і учащихся, и викладачів від дискриминации, необоснованного винятку і увольнения.

Групи однолітків впливають формування особистості учащихся, на їх успеваемость. Также до рівня усваивания знань впливає класова принадлежность, рассовое происхождение. Наблюдается непряма дискримінація учнів із нижчих классов, поскольку вчителя з середніх класів зазвичай більш доброзичливо ставляться до ученикам, разделяющим їх цінності.

Социология.Нейл Смелзер. NewJersey Prentice Hall 1988.