Процес слухання музики як засіб розвитку естетичних і моральних якостей особистості

У широкому сенсі музичне виховання — це формування духовних потреб людини, його моральних уявлень, інтелекту, розвитку ідейно-емоційного сприйняття та естетичної оцінки життєвих явищ. У такому розумінні - це виховання Людини.

У більш вузькому сенсі музичне виховання — це розвиток здатності до сприйняття музики. Воно здійснюється в різних формах музичної діяльності, які ставлять за мету розвиток музичних здібностей людини, виховання емоційної чуйності до музики, розуміння і глибоке переживання його змісту. У такому розумінні музичне виховання — це формування музичної культури людини.

Музика поєднанням своїх виразних засобів створює художній образ, який викликає асоціації з явищами життя, з переживаннями людини. Поєднання виразних засобів в музиці з поетичним словом (наприклад, в пісні, опері), з сюжетом (в програмній п'єсі), з дією (в спектаклях) робить музичний образ більш конкретним, зрозумілим.

Музика володіє могутнім емоційним впливом, вона пробуджує в людині добрі почуття, робить його вище, чистіше, краще, тому що в переважній більшості вона передбачає позитивного героя, піднесені емоції. Музика прагне втілити етико-естетичний ідеал — в цьому особливість та її змісту, особливості її впливу на людину [16; 10].

Специфіка дії музики на моральність людини пов’язана насамперед з розвитком емоційно-моральної чуйності. Це важливе соціальне якість особистості, що б її альтруїстичний, гуманний вигляд. Духовна чуйність дозволяє співпереживати стан людини або іншої живої істоти, відгукуватися співчуттям, співчуттям, жалем, ніжністю, а також сорадования, радістю за іншого.

Вирішальну роль у цілеспрямованому формуванні культури особистості відіграє художня діяльність, необхідна не тільки професіоналам, але і всім людям без винятку, бо вона допомагає формувати активну, творче ставлення людини до праці, до життя взагалі. Тут рішучий акцент робиться на емоційне, творче сприйняття музики, на збагачення музичного слуху та музичного досвіду дітей.

Музичний твір — це «живе мистецька подія», обов’язкові учасники якого — «герої» і «автор-споглядач» — забезпечують сприймає можливість входження в змістовний світ музики.

Музичне сприйняття має емоційно-моральним впливом лише на етапі «завершення», коли слухач свідомо займає позицію поза находімимі інтонаційно-музичного вислову «героя» і в той же час перебуває з ним у звучному єдності як з предметом свого ставлення-оцінки.

Проблема живий, безпосередньої реакції на музику висувається як першочергове завдання виховання.

Якщо говорити про естетичне виховання, то необхідно відзначити, що розвиток у дітей здатності сприймати прекрасне в навколишній дійсності, у творах мистецтва, в природі, у відносинах до людей, відрізняти дійсно прекрасне від потворного, розвивати смак до прекрасного і здатності самому створювати це прекрасне — це і є естетичне виховання.

Естетичне виховання спрямоване на вирішення наступних завдань:

• — Формування у дітей здатності сприймати, відчувати, правильно розуміти й цінувати прекрасне в навколишній дійсності та мистецтві, формування навичок використання засобів мистецтва для пізнання життя людей, самої природи;
• — Розвиток глибокого розуміння краси природи, здатності берегти цю красу;
• — Озброєння учнів знаннями, а також прищеплення умінь і навичок у сфері доступних дітям видів мистецтв — музики, співу, малювання, художнього слова, драматизації;
• — Розвиток творчих здібностей дітей, умінь і навичок відчувати і створювати красу в навколишньому житті, на заняттях, вдома, у побуті;
• — Розвиток у дітей розуміння краси в людських відносинах, бажання й уміння вносити красу в побут.

Естетика розглядає не тільки сутність об'єктивно — існуючого прекрасного у житті, у мистецтві. Вона вивчає особливості і способи суб'єктивного відображення прекрасного в навколишній дійсності.

Особливості цього відображення носять конкретно-чуттєвий характер і складають специфіку естетичної свідомості.

Естетичне сприйняття характеризується цілісністю. Сприймаються не тільки і не стільки окремі звуки, фарби, скільки весь колорит, вся гармонія звуків. У сприйнятті завжди позначаються інтереси, відносини, весь попередній художній та життєвий досвід людини. Особливу роль відіграють слух і зір — здатність вслухатися, вдивлятися в навколишній світ.

Естетичне почуття — більш складний вид усвідомлення прекрасного в житті.

Воно характеризується здатністю і підготовленістю людини відчувати насолоду від зустрічі з прекрасним (чи обурення під час зустрічі потворним) [4, 35].

Оцінку прекрасних (або потворних) явищ в мистецтві, природі, суспільстві можна назвати естетичним судженням. Звідси особлива близькість морального і естетичного. Прекрасними не можуть бути аморальні вчинки.

Всебічно розвиток особистості може бути реалізовано тільки на основі комплексного підходу. У практичній виховній роботі неможливо розкласти все поведінка дитини на окремі елементи.

Також необхідним є простежити вплив процесу слухання музики на розвиток морального виховання.

Людина живе в суспільстві і не може бути вільним від вимог цього товариства. Ці вимоги стосуються в першу чергу моральних, етичних якостей людини, її поведінки.

Вимоги не вигадані окремими людьми, не виникають стихійно і довільно, а складаються в процесі спільної праці і спілкування, приймають характер певних нормативних вимог до людини. У цих вимогах укладені обов’язки кожної людини по відношенню до суспільства, до інших людей, до самого себе.

Завдання морального виховання можна сформулювати так:

• — Усвідомлення вимог і норм суспільної моралі, вироблення моральних переконань, світогляду;
• — Розвиток у дітей почуття патріотизму;
• — Розвиток почуття поваги до старших, товариства дружби з однолітками, турботи і уваги до оточуючих людей;
• — Вироблення вміння співпереживати, співчувати оточуючим людям;
• — Формування відповідального ставлення до своїх трудових справах, ретельності в роботі, дисциплінованості, відповідальності у праці, працьовитості;
• — Формування умінь і навичок працювати і жити в колективі, підкоряти свої особисті інтереси суспільним;
• — Формування таких рис характеру, як: принциповість і стійкість у переконаннях, правдивість, цілеспрямованість і творче ставлення до праці, непримиренність до несправедливості, дармоїдства;
• — Формування навичок культури поведінки та ін

Для правильної організації морального виховання засобами музики треба з самого початку ясно уявити собі цілі і можливості такого виховання. Музика насамперед виховує дисципліну, прагнення до досконалості, досконалості, яке приносить велике емоційне задоволення. Другий важливий аспект — стимулювання розумового розвитку з допомогою науки. Третім аспектом є емоційне виховання, без якого не можна досягти повної зрілості. Для досягнення цих та ряду інших цілей виховання треба мати на увазі деякі додаткові міркування. Перш за все потрібно постійно піклуватися про інтереси всіх дітей, прагнути до того, щоб кожен отримував повноцінні музичні знання в процесі занять у школі і після її закінчення. Як тільки діти почнуть знаходити радість у заняттях музикою, вони захочуть більше про неї дізнатися: як вона записується, як прочитати нотні позначення, щоб перетворити їх на звуки, задумані композитором. Збагнувши радість музичних занять, діти стануть охоче займатися музикою. Музична практика полягає не тільки у співі і грі на інструменті, а й у слуханні музики.

Таким чином, з усіх навчальних дисциплін єдино по-справжньому виховує є музика, так як вона розвиває не тільки розум, але розвиває і ушляхетнює почуття. Якщо в процесі навчання ми не будемо виховувати людину в цілому, тобто його тіло, мозок і душу, ми не виконаємо свого боргу по відношенню до тих, кого ми вчимо.

Якщо в результаті такої роботи учні навчаться отримувати від музичних занять радість і емоційне задоволення, деякі з них пронесуть любов до музики через все життя.