Результати дослідження. 
Поширення ідей упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у систему спеціальної освіти

На сучасному етапі розвитку людства проблема використання сучасних інформаційно-комунікаційних, зокрема, комп’ютерних і хмарних, технологій є надзвичайно важливою для нашої країни, зокрема, для системи освіти. Актуальність дослідження проблеми впровадження ІКТ у систему спеціальної освіти обумовлена модернізацією навчального середовища, де одним із пріоритетних завдань є підвищення ефективності навчально-виховної і корекційно-розвивальної роботи з розумово відсталими дітьми.

Слід зазначити, що інформатизацію спеціальної освіти можна розглядати як складову процесу розвитку інформаційного суспільства. Без підготовки педагогічного персоналу до впровадження новітніх інформаційних технологій у їхню професійну діяльність, розв’язання проблеми створення інформатизованого середовища в межах спеціальної школи не уявляється можливим. Останнім часом вирішенню цього питання приділяється значна увага під час формування професійного потенціалу майбутніх фахівців. До переліку нормативних навчальних дисциплін, за якими здійснюється підготовка майбутніх корекційних педагогів, включено курс «Інформаційні технології та технічні засоби корекційного навчання». Це сприяє підготовці вчителя нового типу, який вільно володіє комп' ютерними технологіями.

Аналіз наукової літератури з теми дослідження дозволив встановити, що науковці вивчають можливості застосування ІКТ в освіті. Серед цих праць можна визначити ті, що присвячені застосуванню: ІКТ і веб-технологій у роботі адміністрації і педагогічного персоналу навчального закладу і мультимедійних засобів під час навчального процесу (А. М. Висоцька, Л. А. Карташова, О. Є. Кравчина, О. П. Пінчук, М. О. Синиця, О. Г. Смолянінова та ін.); комп’ютерно орієнтованих засобів навчання (Р. С. Гуревич, Ю. О. Жук та ін.); комп’ютера в процесі розв’язування навчальних задач (В. М. Добряги, В. М. Симонова, В. А. Лецко та ін.). Слід зазначити, що наукові праці з цієї проблематики переважно спрямовані на з' ясування можливостей застосування інформаційних технологій у роботі з дітьми з типовим розвитком (у статті ми використовуємо термін «типовий розвиток» стосовно осіб з нормальним розвитком, у них немає психофізичних порушень — Д. Т.).

Аналіз змісту наукових публікацій з проблеми дослідження у спеціальній педагогіці дозволив дійти висновку, що використання інформаційних технологій розглядається у кількох напрямах, серед яких ми виокремили такі: 1) застосування інформаційних технологій під час підготовки вчителів-дефектологів; 2) обґрунтування доцільності застосування ІКТ в роботі з учнями з психофізичними порушеннями;

• 3) упровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес як одного з шляхів удосконалення опанування учнями змісту освіти і контролю за якістю їх знань;
• 4) застосування комп’ютерних технологій як засобу корекційної роботи і засобу корекції вад дітей з психофізичними порушеннями.

Отже, у галузі спеціальної педагогіки можна систематизувати наукові дослідження і публікації за їх проблематикою і названими вище напрямами:

І. Федоренко досліджувавпроблемупідготовки майбутніх учителів-дефектологів до використання новітніх комп’ютерних технологій у процесі корекційного навчання [23];

• 1. обґрунтування доцільності застосування ІКТ у системі спеціальної освіти:
  • а) А. Висоцька, О. Гончарова, О. Кукушкіна, М. Малофеєв, В. Засенко, А. Колупаєва у своїх наукових публікаціях обґрунтовують доцільність і цінність використання комп’ютера в роботі з дітьми з вадами психофізичного розвитку;
  • б)В. Засенко, Б. Мороз, В. Овсяник вказують на доцільність використання інформаційних технологій в умовах спеціального й інклюзивного навчання дітей зі слухомовленнєвими порушеннями [19];
  • в)О. Василенко, М. Сметанський — використання комп’ютерних технологій у навчанні дітей з особливими потребами [3];
• 2. застосування комп' ютерних технологій у навчальній роботі з дітьми з психофізичними порушеннями:
  • а) I. Больших, В. Воронін, О. Кукушкіна, І. Федосова відзначали позитивний вплив застосування комп’ютерних технологій на мотивацію учнів до навчання;
  • б)Н. Кравець описувала особливості використання комп’ютерних технологій у процесі роботи розумово відсталих школярів з творами художньої літератури [12];
  • в) В. Синьов, А. Шевцов висвітлювали психолого-педагогічні проблеми використання віртуальних комп' ютерних середовищ, зокрема мережі Інтернет, у процесі соціальної реабілітації і корекційної медіаосвіти осіб з обмеженнями життєдіяльності. Науковці розглянули переваги і ризики використання Інтернет-середовища як форми організації реабілітаційного простору [21];
• 3. визначення ІКТ як одного із засобів корекційної роботи з дітьми (за нозологіями):
  • а)М. Шеремет, Г. Загурська розглядають роль і місце сучасних комп’ютерних технологій у логопедичній роботі [25];
  • б)О. Качуровська розглядає ІТ як новітній засіб корекції і розвитку мовлення учнів із тяжкими вадами мови [10];
  • в) В. Засенко, А. Колупаєва, Б. Мороз, В. Овсяник, О. Легкий доводять корекційно-розвивальну сутність застосування комп’ютерних технологій у роботі з дітьми з порушеннями слуху і зору [14; 19];
  • г)Л. А. Дітковська — у роботі з дітьми з порушеннями опорно-рухового апарату [6];
  • д) С. Гаврись, Є. Григоренко, С. Миронова — використання комп’ютера у корекційному навчанні дітей з вадами інтелекту у допоміжній школі [5; 17].

Слід згадати, що серію досліджень ефективності використання комп’ютерної техніки в спеціальних школах розпочато з 1994 р. У працях О. Гончарової,.

О. Кукушкіної, М. Малофеєва, В. Засенка, А. Колупаєвої, Б. Мороза, В. Овсяник та ін. обґрунтовано доцільність і цінність використання комп’ютера як нового засобу навчання і засобу корекції вад дітей з обмеженими можливостями здоров’я. Науковцями визначено місце і роль комп’ютера на різних уроках та індивідуальних заняттях на всіх етапах шкільного навчання дітей з відхиленнями в розвитку, розкрито корекційну спрямованість уроків у комп' ютерному класі, визначено можливості корекції вад слуху.

Учені підкреслюють те, що інформаційні технології навчання допомагають учителю по-новому спроектувати навчальне середовище й оптимізують досягнення поставлених ним навчально-корекційних цілей уроку. Педагог отримує додаткові можливості для підтримки і спрямування розвитку особистості учня з обмеженими можливостями, творчого пошуку, організації їх спільної роботи [14, с. 36−37]. Вивчення стану практики в системі спеціальної освіти підтвердило цю тезу й дозволило констатувати те, що комп’ютерні технології все більше застосовуються в навчальному процесі. У цьому разі вчителі розглядають ці технології як засіб передавання знань розумово відсталим учням.

Проте, щоб забезпечити активну участь школярів з вадами інтелектуального розвитку в навчальному процесі з використанням ІКТ, їх до цього слід завчасно підготувати. Запорукою успішності цього процесу є попередньо сформована в учнів здатність роботи з/за комп’ютером.

Вивчення наукових публікації з проблеми формування інформаційної компетентності в осіб з типовим розвитком дозволив встановити, що під інформаційною компетентністю пропонується розуміти підтверджену здатність особистості задовольнити власні індивідуальні потреби і суспільні вимоги щодо формування загальних компетентностей людини в галузі інформатики. О. М. Спірін вказує, що загальні компетентності часто називають ключовими або базовими, а професійно-спеціалізовані компетентності часто називають предметними [22].

Отже, під час формування компетентності розумово відсталих учнів спеціальної школи у галузі інформатики мова має йти про рівень сформованості базової інформаційної компетентності. Професійно-спеціалізовані компетентності вони зможуть набувати під час опанування певної професії. Наприклад, у Росії є досвід підготовки розумово відсталих випускників до професії оператора комп' ютерного набору.

Утім, нині педагогічні колективи спеціальних шкіл в Україні стоять у витоків вирішення питання як і в якому обсязі формувати базовий рівень інформаційнокомунікаційної компетентності в розумово відсталих дітей. Ця проблема практики виникла унаслідок того, що під час обговорення проекту Концепції державного стандарту спеціальної освіти (1999 р.) ідею впровадження предмету «Основи інформатики» у підготовку учнів допоміжної школи не було підтримано. На нашу думку, підставами для такого прагматичного підходу до вибору дисципліни слугував існуючий на той час стан практики: 1) недостатня підготовка у вищих начальних закладах майбутніх фахівців до застосування комп’ютерних технологій; 2) недостане забезпечення матеріально-технічної бази допоміжних шкіл, зокрема, відсутність у школі комп’ютерних класів;3) недостатня доказова база щодо можливостей опанування розумово відсталими учнями комп' ютерної грамотності, що було обумовлено відсутністю наукових досліджень і практичного досвіду у цій галузі. Отже, на той час в обговоренні проекту вчителі допоміжних шкіл висловилися проти ідеї впровадження в практику спеціальної школи новітніх інформаційних технологій.

На сучасному етапі розвитку системи спеціальної освіти впровадженню ідеї застосування комп' ютерів у практиці допоміжних шкіл сприяє проведення наукових досліджень у галузі корекційної педагогіки. Науковці довели доцільність застосування комп’ютерів у роботі з дітьми із сенсорними порушеннями, а згодом і з учнями з вадами інтелектуального розвитку.

Легкий у своїх наукових дослідженнях доводить корекційно-розвивальну сутність застосування комп’ютерних технологій. Однак він зазначає, що впровадження їх у роботу з дітьми з порушеннями зору має обов’язково підтримуватися певною системою допомоги, зокрема має бути визначено умови використання комп’ютера у спеціальних закладах для дітей з особливими потребами [14, с. 77].

Л. Дітковська отримала позитивні результати під час підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій [6].

Досліджуючи проблему надання логопедичної допомоги, О. Качуровська переконалася, що використання комп' ютерних програм у навчальному процесі шкіл сприяє індивідуально-диференційованому підходу, розвиває пізнавальну активність учнів із вадами мовленнєвого розвитку, підвищує мотивацію навчальної діяльності і, як наслідок — рівень знань. Утім, упровадження інформаційних технологій у навчальний процес можливе лише за умови створення якісних україномовних навчальнокорекційних програмних засобів, адаптованих до застосування в умовах спеціальної школи, розробки і суттєвого вдосконалення існуючих підходів щодо використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі шкіл для дітей з вадами мовлення [10].

Вивчаючи специфіку впровадження комп’ютерних технологій учені I. Больших, В. Воронін, О. Кукушкіна, І. Федосова відзначали їх вплив на мотивацію до навчання в дітей з психофізичними порушеннями.

Н. Кравець зазначала особливості використання комп’ютерних технологій у процесі роботи розумово відсталих школярів з творами художньої літератури [12].

Результати досліджень І. Булаха, В. Бочарникової, О. Іваницького, І. Солух підтверджують ефективність використання тестуючих комп’ютерних систем під час визначення рівня засвоєння знань, умінь і навичок під час навчання учнів і студентів з типовим розвитком. Утім, результати практичної апробації цих систем під час роботи з учнями з вадами розумового розвитку, підтвердили доцільність їх застосування у спеціальній школі.

Холковська вважає, що у навчанні різних категорій дітей, які мають особливі освітні потреби, усе ширшого застосування набувають персональні комп’ютери. На думку І. Холковської, комп’ютерні засоби можна використовувати для розвитку навичок читання, письма, навчання математики, іноземної мови тощо. Комп’ютер може використовуватися як засіб контролю за діяльністю дітей, формування різних видів самоконтролю. Досвід використання комп’ютерної техніки у спеціальній освіті свідчить про позитивні результати як у навчальній діяльності, так і в корекції багатьох психофізичних особливостей розвитку дітей [24, с. 77].

Утім, усі науковці одностайно стверджують, що під час упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у спеціальній школі необхідно враховувати особливості психіки дітей з особливими потребами, найперше ті, що можуть ускладнити роботу з технікою. Це, зокрема, підвищена втомлюваність, розпорошена увага, сповільнений темп сприймання, тривале входження у процес роботи.

Безумовно, особливості психофізичного розвитку розумово відсталих учнів обумовлюють специфіку їх навчання. Перед практиками постають питання: як і в якому обсязі формувати базовий рівень компетентності у розумово відсталих дітей; наскільки інтерес розумово відсталих учнів до комп’ютера підвищує їхню працездатність, сприяє зосередженню уваги і збільшує темп роботи. Ці питання визначають напрямки подальших наукових розвідок у спеціальній педагогіці.

Слід визначити ще один із перспективних напрямів сучасних досліджень з кпровадження інформаційних технологій у систему освіти, який може стати в нагоді під час організації діяльності спеціальної школи — це проблема застосування хмарних технологій.

Хмарні технології (англ. cloud technologies) — це досить новий сервіс, що дозволяє віддалено використовувати засоби обробки і зберігання даних [16, с. 99−100]. Однією з основних переваг використання хмарних сервісів і платформ є можливість доступу до необхідних даних у будь-якому місці й у будь-який час. В. Ю. Биков підкреслює, що головні концептуальні засади стратегії подальшої масштабної інформатизації освіти мають базуватися на концепції застосування хмарних обчислень як альтернативи [1]. Питання використання хмарних технологій в освіті широко висвітлюють у своїх працях такі дослідники, як В. Борисов, О. Г. Кузьминська, Л. А. Карташова, С. Г. Литвинова, Н. В. Морзе, М. П. Шишкіна та ін. [2; 9; 16].

Вивчення стану практики довело, що нині можна виокремити кілька напрямів застосування хмарних сервісів у спеціальному навчальному закладі. З’ясовано, що ця технологія використовується під час: управління навчальним закладом, організації методичної роботи; реалізації навчального процесу; роботи з громадськістю і батьками; самопрезентації і самоосвіти педагогічного персоналу та ін. Установлено, що в системі спеціальної освіти, як і загалом в освіті, найбільш застосованими є сервіси Google і Microsoft.

Нині веб-технології, зокрема хмарні технології, дозволяють інформації про організацію і результати навчання і виховання учнів спеціальної школи подолати існуючі бар'єри: географічні, технологічні, соціальні. Учителі надають методичні рекомендації і поради, дублюють домашні завдання для учнів спеціальної школи з певного предмету та інше, розміщуючи їх у «хмарі» — мережі Інтернет на сайтах, що належать до цієї «хмари».

Зберігаючи інформацію у «хмарі», педагоги розраховують на те, що учні і їхні батьки мають доступ до них у будь-який зручний для них час. Упродовж семестру в роботі з батьками вчителі застосовують такий прийом як доведення до їх відома успішності навчання (оцінок) учнів шляхом розміщення на сайті, який закритий для загального використання, з авторизованим доступом для певного кола користувачів.

Принагідно зазначимо, що на сайтах спеціальних навчальних закладів розміщується інформація, створена за допомогою засобів Microsoft Office 365: електронні портфоліо педагогів, відомості про успіхи учнів, віртуальні кабінети і вчительські, загальні дані про діяльність школи та ін.

Нині, під час створення віртуальних кабінетів будь-якого вчителя навчального закладу, можна спиратися на результати проведених у цьому напрямі наукових досліджень. Так, питання організації віртуальної вчительської засобами Google-site вивчалося Л. В. Рождественською [7; 20]; питання використання засобів Microsoft Office 365 для організації віртуального кабінету вчителя-предметника, віртуальної вчительської загальноосвітнього навчального закладу досліджувалося С. Г. Литвиновою [15].

Необхідно зазначити, що сучасні ідеї щодо застосування комп' ютера у школі викладено у «Концепції Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільської школи» (автори Огнев’юк В. О., Биков В. Ю., Жалдак М. І. та ін.) [11]. Визначимо, що за В. Ю. Биковим ІКТ-навчання — «це комп' ютерноорієнтована складова педагогічної технології, яка відображає деяку формалізовану модель певного компоненту змісту навчання і методики його подання у навчальному процесі, що представлена у цьому процесі педагогічними програмними засобами і передбачає використання комп’ютера, комп’ютерноорієнтованих засобів навчання і комп’ютерних комунікаційних мереж для розв’язування дидактичних завдань або їх фрагментів» [1, с. 141].

Утім, застосування хмарних технологій в управлінській і педагогічній діяльності спеціальної школи залишається недостатньо розкритим. На нашу думку, перспективним напрямом наукових досліджень у галузі спеціальної освіти є розробка шляхів застосування хмарних технологій як інструмента створення інформаційного середовища взаємодії учасників освітнього процесу. Слід підкреслити, що застосування хмарних технологій в освіті передбачає здатність педагогічних працівників до використання цих ресурсів у професійній діяльності. Це означає, що дослідження змісту підготовки фахівців до застосування хмарних технологій у навчальному середовищі спеціальної школи є актуальним.