Контроль за дорожніми умовами і регулювання руху. 
Контроль за допуском до управління транспортними засобами (реферат)

РЕФЕРАТ На тему:

Контроль за дорожніми умовами і регулювання руху. Контроль за допуском до управління транспортними засобами Контроль за дорожніми умовами і регулювання руху Роботи по будівництву, реконструкції і ремонту автомобільних — доріг, вулиць та залізничних переїздів повинні здійснюватися згідно з проектами та вимогами правил, нормативів і стандартів України з безпеки дорожнього руху. Нормативи дорожнього руху повинні відповідати вимогам безпеки, економічності та комфортності дорож­нього руху, охорони навколишнього природного середовища та здоров’я людей. Приймання цих робіт проводиться за участю органів державного нагляду за дотриманням законодавства, правил, норм та стандартів. Обладнання вулиць та доріг, їх утримання регла­ментується також рядом стандартів, інструкцій і правил.

Державтоінспекція бере участь у прийманні в експлуатацію об'єк­тів житлово-комунального будівництва стосовно питань облашту­вання вулиць і доріг. Представники ДАІ МВС України входять до складу робочих і державних комісій по прийманню в експлуатацію автомобільних доріг та інших споруд.

На державтоінспекції покладено широке коло завдань: конт­роль щодо утримання у справному і безпечному для руху стані ву­лиць, автомобільних доріг та інших шляхових споруд, залізничних пе­реїздів та їх облаштування. Цю роботу здійснюють підрозділи дорож­нього нагляду, що входять до відповідних апаратів ДАІ. Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням первинних засобів і автоматизованих систем: дорожніх знаків, світлофорної техніки, роз­міток, жестів, які подаються працівниками державтоінспекції, а також автоматизованих систем керування дорожнім рухом.

Дежавтоінспекція вивчає кількісні та якісні характеристики тран­спортних і пішохідних потоків, виявляє місця транспортних затри­мок, аналізує дорожньо-транспортні пригоди, що пов’язані з доро­жніми умовами, та вносить конкретні пропозиції щодо покращення дорожніх умов.

Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення Інтен­сивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня без­пеки не допускається. Якщо виникає загроза безпеки дорожнього руху, то відповідні особи державтоінспекції, дорожніх і комунальних служб мають право вносить оперативні зміни в організацію дорож­нього руху.

Правову основу організації дорожнього руху складають Прави­ла дорожнього руху. В Україні встановлено правосторонній рух тран­спортних засобів. Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибір швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правил користування пішоходів, проїзду велосипедис­тів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1993 р.

Учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно вико­нувати вимоги цих правил. Згідно з Законом України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за до­помогою транспортних засобів.

Учасниками дорожнього руху є водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Вони мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відш­кодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг та інших місць вимогам безпечного руху, вивчення норм і правил дорожнього рухуотримання від гідрометеорологіч­них, дорожніх, комунальних та Інших організацій, а також органів Державтоінспекції інформації про умови дорожнього рухуоскар­ження дій працівника органів ДАІ у разі порушення ним чинного законодавства.

Одночасно учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухи­льно дотримуватися вимог Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань без­пеки дорожнього рухустворювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підпри­ємствам, установам, організаціям і громадянамвиконувати розпо­рядження органів державного нагляду та контролю щодо дотри­мання законодавства «Про дорожній рух» .

Нагляд за дорожнім рухом має на меті забезпечення виконання учасниками дорожнього руху встановлених правил. Для її здійснен­ня у великих містах створюються спеціальні підрозділи дорожнього нагляду міліції. Нагляд за рухом здійснюється Інспекторами доро­жнього нагляду. У тих органах внутрішніх справ, де немає інспекто­рів дорожнього нагляду або їх чисельність недостатня, нагляд здій­снюється державтоінспекторами. Служба цих підрозділів регламен­тується відомчою Настановою щодо нагляду за рухом транспорту і пішоходів.

Контроль за допуском до управління транспортними засобами

Сучасний період характеризується швидким збільшенням авто­мобільного парку. А це, в свою чергу, особливо позначилось на обсягах роботи підрозділів державтоінспекції щодо реєстрації і обліку транспортних засобів, а також на прийнятті іспитів від осіб, які у встановленому порядку бажають отримати права на керування тран­спортними засобами, стати водіями. Громадяни, які хочуть отрима­ти права на керування транспортними засобами, зобов’язані пройти спеціальну підготовку у передбаченому програмою обсязі.

Підготовка та підвищення кваліфікації здійснюється в учбових закладах з різними формами власності та господарювання, які отри­мали у встановленому порядку ліцензію на цю діяльність. Права на керування транспортними засобами підтверджуються відповідним посвідченням. На території України діють національні і міжнародні посвідчення, що відповідають Конвенції про дорожній рух. Порядок видачі цих посвідчень регулює Положення про порядок видачі по­свідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8.05.1993р. Вказане Положення є обов’язковим для всіх міністерств і відомств, підприємств (об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності та громадянства. Існують певні умови допуску до керування транспортними засобами. Право на керування транс­портними, мототранспортними засобами і мотоциклами надається з 16-річного вікуавтомобілями всіх видів і категорій (за винятком автобусів і вантажних автомобілів, обладнаних для перевезення більше восьми пасажирів), трамваями і тролейбусами — з 18-річного вікуавтобусами і вантажними автомобілями, обладнаними для перевезення більше восьми пасажирів — з 19-річного віку.

Право на керування транспортними засобами, що обладнані спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначені для перевезення небезпечних вантажів, а також автобусами міжмі­ських і міжнародних маршрутів, мають громадяни, які останні три роки працювали водіями відповідної категорії транспортних засобів.

Посвідчення на право керування однією із категорій транспорт­них засобів видається особі, яка пройшла медичний огляд, а також підготовку або перепідготовку та склала відповідні іспити у реєстраційно-екзаменаційному підрозділі державтоінспекції. Для вико­нання цієї роботи створена сітка реєстраційно-екзаменаційних під­розділів. Документом, що засвідчує проходження підготовки, пере­підготовки і підвищення кваліфікації водіїв є свідоцтво.

Іспити на одержання посвідчення водія приймаються місцеви­ми підрозділами державтоінспекції тільки від осіб, які проживають у даній місцевості. Військовослужбовці строкової служби до складання іспитів у державтоінспекції допускаються за місцем дислока­ції військових частин. Під час іспитів застосовується апаратура та інші засоби, що виключають можливість суб'єктивної оцінки знань. Теоретичні і практичні іспити на право керування транспорт­ними засобами усіх категорій приймаються екзаменаційними комі­сіями РЕП ДАІ. Іспити проводяться в такій послідовності: спочатку — теоретичний, потім — практичний. Особи, які після закінчення уч­бового закладу по підготовці водіїв транспортних засобів категорій «В», «С» або «Д» успішно склали іспити в ДАІ можуть одночасно до­пускатися до здачі практичного іспиту для відкриття нижчої кате­горії «А», «В», «С» або «АВ», або «ABC». Особи, які не склали теоре­тичного іспиту, до практичного іспиту не допускаються. Позитивна оцінка, одержана після складання теоретичного іспиту, вважається дійсною протягом трьох місяців. Після цього строку кандидату у водії знову призначається теоретичний іспит. Особам, які склали тео­ретичний і практичний іспити виписуються посвідчення водія відпо­відної категорії та талони до них, а також в екзаменаційну картку водія. В графі «Для особливих відміток» дублюється серія і номер посвідчення водія.

Записи у посвідченнях водія і талонах до них робляться спеці­альним чорнилом або кульковою авторучкою від руки, друкарськи­ми машинками або ЕОМ державною мовою. Крім того, записи прізвища, імені та місця проживання в посвідченні водія дублюються літерами латинського алфавіту. У посвідченнях водія, які видають­ся особам що мають обмеження в періодах медичного огляду, встановлених медичними комісіями, в графі «Для особливих відмі­ток» проставляється штамп «Меддовідка обов’язкова» .

Посвідчення водія нового зразку при їх видачі підлягають ламі­нуванню (покриваються захисною плівкою).

Обмін посвідчення водія проводиться на підставі заяви медич­ної довідки про придатність водія до керування транспортними засобами відповідних категорій, картки водія або підтвердження із ДАІ МВС, УМВС, яка видала попереднє посвідчення.

Особам, які керували транспортними засобами протягом останніх 12 місяців, обмін посвідчень водія проводиться без відповідних іспитів.

Документами, які стверджують управління транспортними за­собами, можуть бути:

— для працюючих водіїв — виписка із трудової книжки або довід­ка з місця роботи, де вказується закріплений вид транспорту, його реєстраційний номер І номер наказу. Довідка стверджується підпи­сом керівника підприємства і печаткою;

• *-для водіїв власного транспорту — реєстраційні документи на цей транспорт;

• *-для осіб, які експлуатують автомобілі за дорученням — реєст­раційні документи на автомобіль і доручення на право користуван­ня і розпорядження ним, свідоцтво на право спільної власності на транспортний засіб або свідоцтво про реєстрацію (технічний пас­порт), де є запис про право керування дружиною (чоловіком).

Особам, які протягом останніх 12 місяців взагалі не керували транспортними засобами, обмін посвідчень водія проводиться піс­ля складання теоретичного і практичного іспитів.

Замість загубленого посвідчення подія нове, з відміткою «Дуб­лікат», видається підрозділом РЕП ДАІ за місцем проживання вла­сника на підставі заяви, медичної довідки, а у разі необхідності пред’являється свідоцтво про закінчення учбового закладу або під­твердження із ДАІ МВС, УМВС, що видала попереднє посвідчення. На період оформлення дублікату посвідчення водія видається тимчасовий талон на право керування транспортними засобами строком на один місяць талон до посвідчення водія, якщо він є, ви­лучається. При необхідності (направлення і одержання відповіді на запит, з’ясування окремих обставин, які пов’язані з втратою посвід­чення і т. ін.) строк дії талону може бути продовжений до З місяців. При видачі тимчасового талону, якщо немає талону до поспідчення водія від заявника приймаються теоретичний і практичний іспити. Обмін такого талону на посвідчення проводиться тільки після від­мітки на ньому працівником підрозділу ДАІ міськрайвідділу за міс­цем проживання про те, що посвідчення водія не вилучалось. Осо­бам, які загубили тимчасовий талон, одержаний на період оформ­лення дублікату посвідчення водія, новий талон видається на за­гальних умовах. Знайдені посвідчення водія, замість яких видані дублікати, вважаються не дійсними і здаються в підрозділи РЕП ДАІ для знищення.

Позбавлення водіїв права на керування транспортними засоба­ми можливе через погіршення стану здоров’я, якщо воно перешко­джає безпечному керуванню транспортними засобами, а також за невиконання встановлених обов’язків, передбачених законодавст­вом (ст.ст. 122 ч. 11, 122 ч. ІІ, 122 ч. 11, 124 ч. 1, 130 ч. 1,11, 131 ч. 1 КпАП України). Якщо водій позбавлений права на керування не всіма категоріями транспортних засобів, то в посвідченні водія і.

талоні до нього компостером відмічаються категорії транспортних засобів, яких він позбавлений права керувати, а посвідчення повер­тається водієві. Після закінчення строку позбавлення права керу­вання, посвідчення водія та талон до посвідчення водія обмінюю­ться на нові.

Особам, які відбувають покарання у виді позбавлення волі і не позбавлені судом права на керування транспортними засобами, ви­лучені у них посвідчення водія можуть бути повернуті підрозділом ДАІ за місцем відбуття покарання на клопотання адміністрації вип­равно-трудової установи відповідно до встановленого порядку.

Бланки посвідчень водія, талони до них і тимчасові талони на право керування транспортним засобом зберігаються як документи суворої звітності. Зіпсовані під час заповнення бланки при чергових перевірках знищуються таким чином, щоб виключити їх повторне використання. На предмет цього складаються відповідні акти. Ана­логічно знищуються посвідчення водія, якщо їх власникам заборо­нено керувати транспортними засобами за висновком медичної комісіїзнайдені, якщо замість них видані дублікати, а також не за­брані власником протягом двох років після закінчення строку по­збавлення, про що проставляється відмітка в книзі видачі посвід­чень водія і тимчасових талонів. Про анульовані посвідчення водія, які були видані іншими підрозділами РЕП ДАІ, останнім направля­ється протягом 10 днів повідомлення.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Конституція України.

2. Закон України «Про міліцію'7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 4. Ст. 20.

1. 3. Закон України «Про державну службу» //Відомості Верховної Ради України. 1993. № 52. Ст. 490.

1. 3. Закон України «Про боротьбу з корупцією» //Відомості Верхо­вної Ради України. 1995. № 34. Ст. 266.

1. 4. Закон України «Про дорожній рух» // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 31. Ст. 338.

2. 5. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України. 1992. 20 жовтня.

3. 6. Положення про проходження служби рядовим та начальни­цьким складом ОВС: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114.

4. 7. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офі­ційний текст X., 2000.

5. 8. Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. Підручники, навчальні посібники, монографії.

1. 10. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. За­гальна частина: Підручник. К., 1995.

1. 10. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб­ник/За ред. А. Т. Комзюка. X. 1998.