Висновки. 
Морфологічні неологізми в сфері ЗМІ та реклами та особливості їх перекладу українською мовою

Англійська мова, так як й інші мови світу, активно збагачується за рахунок лексики, притаманної представникам різних професій, соціальних груп, вікових категорій.

Безсумнівно, вокабуляр сучасної англійської мови — це історичне дзеркало, в якому відображається суспільне життя всього людства, його науковий та технічний прогрес. А поява нових слів — це ніщо інше, як необхідність дати назву новим предметам, явищам, новим галузям економіки, науки, промисловості, культури та політики.

Запозичення окремих слів з англійської мови відбувається впродовж кількох століть, чому сприяв розвиток торгівлі та економічних зв’язків майже впродовж п’яти століть, починаючи з XVI ст., коли між Англією й Україною виникли перші політичні контакти. Посилюється приплив слів англійського походження в українську мову в XIX ст., особливо в ХХ ст., що зумовлено інтернаціоналізацією науки і техніки, посиленням економічних і культурних зв’язків між країнами. Провідна роль Англії в галузі економіки й політики піднесли престиж англійської мови, що теж спонукало до запозичення. Однією з причин збільшення в українській мові слів англійського походження в кінці ХХ ст. є експансія американської культури і її пропаганда через засоби масової інформації. При цьому відбувається масовий приплив англіцизмів, переймання яких не завжди виправдане.

Динаміка англіцизмів в українській мові виявляється у тому, що вони перебувають у русі, входячи в українську мову, деякі з них змінюють своє значення, набувають поширення в різних сферах ужитку, вступають у лексикосемантичні відношення з власне українськими словами. Особливо динамічною є лексика побутова, де велику роль відіграє фактор моди.

Кількість неологізмів тільки в періодиці (вона переважно і є матеріалом для їх фіксації) у розвинених мовах досягає протягом року десятків тисяч (не всі, звичайно, лишаються у мові). Переважна більшість неологізмів (до 90%) — це терміни. Неологізми ряду мов (англійської, російської, французької, японської) фіксуються й досліджуються в центрах неології. Існують словники нових слів і значень.

Сфера сучасних англомовних засобів масової інформації засвідчує: мова живе, еволюціонує, і завдання небайдужих до її долі журналістів-інтелігентів — вони ж бо належать до основних творців найрізноманітніших текстів — дбати, щоб мова за цих складних обставин залишалася собою, зберігала свої генетико-типологічні риси. Тому журналіст мусить мати тонке мовне чуття, знати, що треба, а чого не варто пускати в обіг.

Узвичаєний публіцистичним стилем відбір нейтральної лексики для викладення повідомлення порушується, але це лише надає привабливості матеріалам. Залежно від комунікативного завдання автор використовує відповідні мовні ресурси. Впливова сила нового слова чи словосполучення посилюється в тих випадках, коли справа стосується емоцій, почуттів людей, тому врахування в передвиборчому дискурсі емоційного фактора як складової агітаційного впливу є важливою частиною соціолінгвістичного аналізу лексичних новотворів. На превеликий жаль, індивідуальна інтенція автора та міжособистісна значущість моделей творення тих чи інших лексичних новацій не розрізняються в більшості праць, присвячених новотворам, хоча, очевидно, без такої диференціації було б важко пояснити, чому одне й те ж новостворене слово чи словосполучення в одних випадках викликає схвалення, а в інших — протест. У цьому випадку цінними будуть подальші наукові розвідки щодо шляхів відтворення таких новотворів українською мовою. Адже для того щоб спілкування було ефектив-ним, необхідно, щоб відправники та отримувачі масмедійних повідомлень були єдині не тільки в розумінні значень лексичних новотворів, але й у розумінні соціальної значущості чи соціальної цінності, яка приписується творенню лексичних новацій. Важливо пам’ятати, що соціальної значущості набуває не сам мовний засіб, а факт його застосування.