Порівняльний аналіз традиційного та інтерактивного видів навчання
Для більш ґрунтовної характеристики відмінних рис двох видів навчання було проведено їх порівняльний аналіз, користуючись структурою процесу навчання І.Ф. Харламова, та представлено результати порівняння в таблиці 1. Контроль викладача за обсягом матеріалу, що вивчається, ходом навчання є опосередкованим. Зворотній зв’язок з учнями є постійним. Викладач є організатором, консультантом… Читати ще >
Порівняльний аналіз традиційного та інтерактивного видів навчання (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Як відомо, інтерактивне навчання принципово відрізняється від традиційного.
Для більш ґрунтовної характеристики відмінних рис двох видів навчання було проведено їх порівняльний аналіз, користуючись структурою процесу навчання І.Ф. Харламова, та представлено результати порівняння в таблиці 1.
Таблиця 1.
Компоненти. | Традиційне навчання. | Інтерактивне навчання. |
Цільовий компонент. | Передавання знань через виклад навчальної інформації без залучення студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності. | Розвиток студента як суб'єкта навчальної діяльності, створення умов для активного оволодіння знаннями та реалізації творчого потенціалу. |
Мотиваційний компонент. | Переважання зовнішньої мотивації. | Наявність глибокої внутрішньої мотивації та мотивації спільної діяльності. |
Змістовний компонент. | Репродуктивне засвоєння матеріалу. | Самостійний пошук та оволодіння знаннями. |
Операційно-діяльнісний компонент. | Переважання методів усного викладання знань: лекції, бесіди, методу ілюстрації і демонстрації, репродуктивних методів. | Інтерактивні методи «мікрофон», «мозковий штурм», «акваріум», дискусія, рольова гра та ін. |
Контрольно-регулюючий компонент. | Викладач контролює обсяг вивчення матеріалу, час і хід навчання. Зворотній зв’язок з учнями відсутній. Викладач є «джерелом» знань. | Контроль викладача за обсягом матеріалу, що вивчається, ходом навчання є опосередкованим. Зворотній зв’язок з учнями є постійним. Викладач є організатором, консультантом та фасилітатором. |
Оцінно-результативний компонент. | Є чіткі критерії для контролю знань педагогом. Але оцінка є формальним показником результату навчання, оскільки не враховує реального рівня розвитку. Відсутні можливості для тих, хто навчається, щодо розвитку самоконтролю та самооцінки. | Оцінка викладача формується на основі врахування активності кожного студента, докладених ним зусиль, способу спілкування, вміння співпрацювати. |
Використавши дані таблиці, можна зробити висновок, що інтерактивне навчання сприяє активізації навчально-пізнавального процесу, формуванню глибокої внутрішньої мотивації, надає можливості для інтелектуального та творчого розвитку, вияву ініціативи, розвиває комунікативні вміння. Тому використання даного виду навчання є невід'ємною частиною процесу професійної підготовки майбутніх юристів.
Для підготовки висококваліфікованих фахівців-правознавців сьогодні існує потреба оновлення змісту й методики викладання юридичних дисциплін.
У ВНЗ необхідно поступово впроваджувати замість відтворювальної системи навчання творчу (креативну), для чого слід активно використовувати сучасні прогресивні («високі») педагогічні технології, здатні забезпечити самореалізацію кожного студента. Це пояснюється тією обставиною, що в сучасних умовах на ринку праці цінується не формальний рівень освіти, тобто інформованість, а здатність спеціаліста опановувати нові знання.
Одним із напрямів випереджувального розвитку навчального процесу у ВНЗ України є застосування на заняттях, з правових дисциплін інтерактивних методів навчання. Зокрема, в нашому навчальному закладі на заняттях з дисциплін «Кримінальне право» і «Кримінально-процесуальне право» використовуються різноманітні ігрові методи й практичні завдання у вигляді матеріалів первинної перевірки за заявою про скоєний злочин, змодельовані судові засідання, тощо.