Розділ 2. Основна частина

Основні правила культурної поведінки

1. Культура поведінки тісно зв’язана з внутрішньою культурою людини, вимогами естетики, із загальноприйнятими тенденціями і звичаями. Внутрішня культура багато в чому визначає зовнішню поведінку людини, але і зовнішня сторона поведінки впливає на внутрішню культуру — змушує людини бути витриманим, внутрішньо зібраним, уміти володіти собою. Недбалість у зовнішньому вигляді, брутальність, неуважність безтактність поступово формують відповідні негативні якості особистості. Тому з раннього віку необхідно озброїти дітей знаннями правил культурного поведінки, звичками їхнього виконання.

Особистий досвід спілкування дитини ще дуже бідний, дитина часто може бути нечемно поводиться лише в силу незнання того, коли, де і як треба надійти. Нерідко діти засвоюють правила гарного тону по наслідуванню, спостерігаючи за поведінкою батьків, дорослих, котрі є для них авторитетом. Однак усвідомлення дитиною свого поведінки, своїх дій — необхідна умова формування суспільно корисних навичок і звичок моральних норм поведінки. Тільки за те поведінку людина може зовсім свідомо відповідати перед суспільством, колективом, іншими людьми, значення якого він може зрозуміти й оцінити з погляду суспільної користі і необхідності.

Правила особистої гігієни, акуратності й охайності:

Щодня піднімайся у той самий час, провітрюй кімнату і роби зарядку;

Ранком треба умиватися, чистити зуби, мити вуха і шию Перед сном треба умитися, добре провітрити кімнату;

Завжди мий руки перед їжею, після роботи і після відвідування туалету;

Користуйся носовою хусткою, стеж, щоб ніс у тебе завжди був чистим;

При чиханні і кашлі відвертайся, прикриваючи рот носовою хусткою;

Тримай у порядку волосся — воно повинне бути акуратно підстрижене і причесане чи заплетене в коси;

Треба навчитися і завжди робити самому: красиво застеляти ліжко, пришивати комірець, стирати і гладити його, пришивати ґудзика, чистити черевики;

Умій накривати на стіл, правильно сидіти за столом, користатися приладом, культурно їсти;

Будь завжди акуратно й охайно одягненим. Одяг повинний бути чистим, вигладженим;

У школі треба бути в шкільній формі, вдома — переодягатися в домашній одяг, у гості прийнято вдягатися особливо охайно, святково;

Ідучи з будинку, подивися на себе в дзеркало: чи все в порядку?;

Треба дбайливо відноситися до свого одягу і взуття, самому стежити за її чистотою;

Навчися красиво носити свій одяг, нехай він тебе не стискує, буде «справжнім і вигладженим;

Тримай у порядку свої домашні і шкільні речі;

Підтримуй у своєму робочому куточку порядок: витирай пил, книги і зошити після занять укладай завжди на те саме місце;

Будь-яку річ, що взяв, поклади на її постійне місце: ножиці, голку, гребінець, книжку;

Пальто завжди вішай на свою вішалку, не кидай його на стілець. Домашній одяг завжди, лежить на своєму чи місці вішається на плічка, на яких висить форма;

Іграшки теж тримай у порядку. Після гри усі забери на місце [4].

2. Правила ввічливості і культури мови:

У ввічливості виявляється відношення до інших людей. Ввічлива людина не заподіює іншому неприємностей і образ;

Ввічлива людина завжди вітається і прощається. Неввічливо не відповідати на вітання;

Якщо ти сидиш, а в кімнату ввійшов дорослий, встань, щоб з ним привітатися;

З дорослим треба вітатися першим, але самому протягати руку не можна. За руку вітаються, якщо дорослий сам протягає руку. Здороваючись, треба, дивитися в обличчя тому, з ким здороваєшся;

Якщо до тебе звернувся дорослий, а ти сидиш, встань і розмовляй;

Будь ввічливий зі своїми товаришами: не давай їм прізвиськ і кличок, розмовляючи, не кричи, не забувай говорити «чарівні слова» («дякую», «будь ласка»);

В іграх не будь грубим, не кричи. Не сперечайся з товаришем по дрібницях, не сварися, намагайся працювати і грати дружно;

Не ябедничай. Якщо друг у чомусь неправий, скажи відразу про це, зупини товариша, якщо він займається чимось поганим;

Ввічлива людина не відповідає на брутальність брутальністю;

Ввічлива людина привітна й уважна до інших. Якщо його про щось чи запитують просять зробити якусь послугу (щось принести, подати, комусь допомогти і т.д.), він завжди робить це охоче;

Треба бути ввічливим у словах, у тоні, у жестах, у діях. Увічливі слова («будь-ласка», «дякую», «будьте ласкаві» і т.п.), сказані грубим голосом, розв’язним тоном, перестають бути ввічливими;

3. Правила поведінки в школі:

У школу варто приходити акуратно одягненим, у добре відпрасованій формі, гладко причесаним, у добре начищеному взутті;

Усі шкільні речі повинні бути в порядку, акуратно покладені в сумку;

У школу треба приходити вчасно, без запізнень. Коли входиш у школу, не штовхайся, не поспішай випередити всіх, перед входом добре витри ноги.

Хлопчики при вході в школу знімають шапки;

Коли входиш у клас, привітайся спочатку з учителем, а потім з товаришами;

На уроці, якщо ти спізнився на урок і заходиш, а клас після дзвоника, запитай дозволу вчителя;

Якщо в клас входить дорослий (учитель, директор, батько, вожатий і ін.), усі дружно встають за партами, вітаючись з тим хто ввійшов. Сісти можна тільки після дозволу вчителя (директора, вожатого й ін.);

Щоб правильно встати за партою, треба обережно і дуже тихо відкинути кришку і піднятися, спокійно опустивши руки;

Під час уроку сидіти потрібно прямо. Руки лежать на парті, ноги на планці; оглядатися, дивитися по сторонах і розмовляти на уроці не можна;

Якщо вчитель задає питання класу, а ти хочеш відповісти, піднімай руку, руку треба піднімати і тоді, коли хочеш запитати що-небудь у вчителя;

Коли вчитель дозволить відповісти на запитання чи потрібно запитати його про що-небудь, треба встати;

Звертатися з проханням до чи вчителя товаришам треба, уживаючи ввічливі слова: «будь ласка», «дякую» ;

У дошки стій прямо. Виходячи до дошки, оправ свою форму;

Бережи свою парту, не ламай її, нічого не пиши на ній, не дряпай;

На зміні. Виходити на зміну можна тільки після того, як дозволить учитель;

Після слів учителя: «Урок закінчений» — усі вибудовуються по рядах і по черзі виходять із класу, не штовхаючи в двері і не намагаючись пройти уперед вчителя;

На змінах у класі можуть залишатися тільки чергові. Вони витирають дошку, провітрюють приміщення і виконують різні розпорядження вчителя. Після роботи чергові миють руки;

У коридорі треба намагатися ходити по правій стороні, не можна бігати, кричати, тримати руки в кишенях, тулитися до стінки, затівати бійку;

Під час змін можна грати в різні ігри;

З усіма дорослими і з черговими по школі, яких зустрічаєш перший раз у цей день у школі, треба вітатися;

Якщо в дверях зустрівся дорослий (учитель, батько, нянечка), уступи йому дорогу. Якщо поруч з тобою йде дівчина, її треба пропустити вперед;

Снідати під час зміни потрібно в чи класі в буфеті. Діти, що беруть сніданок із собою, залишаються в класі на великій зміні, розстеляють серветку на парті і їдять, намагаючись не кришити на підлогу. Їсти на ходу, гуляючи по чи класі коридору, не можна;

Сніданок що куплений у буфеті, треба їсти в буфеті. Після сніданку треба витерти чи серветкою хусткою руки, щоб не забруднити свого одягу, зошитів і книг;

Папірця, недогризки варто кидати в спеціальний кошик, смітник;

У зміну потрібно не забути зайти в туалетну кімнату, щоб не відпрошуватися з уроку. Після відвідування туалету треба вимити руки;

У бібліотеці. Книги варто повертати в зазначений термін;

З бібліотечною книгою треба звертатися особливо акуратно: не загинати кутів, не бруднити сторінок;

Якщо бачиш, що сторінка погано тримається, підклей;

Повертаючи книгу, будь готовий відповісти на питання бібліотекара про зміст книги.

4. Правила поведінки в гостях:

Подякуй, якщо тебе запрошують у гості;

Спочатку запитай дозвіл у батьків, а потім уже дай відповідь. Якщо обіцяв, прийди обов’язково [11];

На день народження прийнято приходити з подарунками. У подарунку головне не його вартість, а увага до людини. Школяр може подарувати акуратно виконану саморобку, вишивку й ін. Якщо в школяра є невеликі заощадження, то він може купити недорогий подарунок до дня народження батьків, товариша, родича;

У гостях будь привітний і веселий. Поводься просто, не залучай уваги навколишніх, не смійся занадто голосно, не кричи і не балуйся;

Якщо ти вмієш пекти, грати, танцювати, декламувати і тебе просять про цьому, не відмовляйся;

Якщо тебе почастують, не слід чи коверзувати поспішати спробувати смачні частування;

Виходячи із-за столу, скажи «дякую» ;

Якщо до тебе прийдуть гості, то подумай заздалегідь, які ігри і розваги ти можеш їм запропонувати.

Здається, що усі ці прості, всім знайомі, повсякденні речі є неважливими і самі по собі нічого не важать, але саме з цих простих речей, які роблять вдома, на вулиці, на роботі дорослі і складається процес виховання дитини. Якщо ваша дитина чогось не робить, або робить неправильно — зверніть увагу на себе та на дорослих які його оточують, хто з дорослих та на якому етапі не робить прості речі: батьки вдома, або батьки товариша? Вихователь в дитячому садку? Вчитель, вихователь у школі?

Треба пам’ятати, що не тільки перед дитиною треба це робити — це робити треба завжди, бо діти дуже спостережливі і чутливі до обману і нещирості, і якщо побачать, що вдома батько такий чуттєвий, вихованих, а на вилиці не поступається місця літній жінці в громадському транспорті, то не очікуйте від дитини поваги, насамперед до себе, і як результат — до суспільства. І ніякими високопарними промовами не зможете ви привити дитині повагу до дорослих, співчуття до оточуючих і культурну поведінку в цілому, якщо він побачить двоякість поведінки дорослих.

Це не означає, що дітям не треба, взагалі щось прививати, не треба забувати про те, що неправильність поведінки дорослих, нестаток виховання на одному етапі життя дитини не ставить хрест на його вихованні в цілому, не статок треба заповнювати в інших сферах, так наприклад, нестаток виховання дитини в неблагополучній сім'ї можливо і треба заповнювати у дитячому садку, школі.