Вживання означальних, вказівних, питальних, неозначених займенників у ділових паперах

• 1. У давальному і місцевому відмінках однини слід використовувати нормативні форми займенників: у чиїм — у чийому, був відсутній якийсь час — був відсутній деякий час, сі продукти — ці продукти, цеї домовленості - цієї домовленості, казна-який звіт — неводомо який звіт, котрогось із присутніх — декого із присутніх.
• 2. Правильно використовувати близькі, але не тотожні за значенням займенники: кожний, всякий, будь-який: Думаю, зможу відповісти на будь-яке (кожне, всяке) запитання. Але: Кожний відповідає за відведену ділянку роботи. Нас влаштовує будб-який квиток.
• 3. На означення особи перевага надається вживанню займенника який (-а, -і), а на означення предметів, дій, явищ — що: інженера-конструктора, який проживає…, економіста, який працює…, Зарубу Олега Гнатовича, який мешкає…контракт, що був підписаний.
• 4. Слід дотримуватися варіювання у використанні питальних займенників: Звичайно ухвали складаються із вступної частини, в якій зазначається стан питання, що розглядається, і розпорядчої, яка містить перелік заходів із зазначенням термінів виконання…
• 5. Двозначність виникає, якщо вказівний займенник це відноситься до двох явищ: Директор звільнив Бойка з обійманої посади і призначив на його місце Остапенка. Це (?) рішення не схвалюють у колективі.

Зворотний займенник «себе» .

Зворотний займенник себе завжди стосується тiльки пiдмета й, виступаючи в реченнi додатком, набуває значення вiдповiдно до значення пiдмета: Василь насипав собi борщу [собi = Василевi].

I.Р. Вихованець вiдносить до зворотних займенникiв, крім себе, ще й один одного. Коли займенник себе стосується особи, яку в межах речення можуть позначати рiзнi iменники, то можливе виникнення двозначностi внаслiдок вiднесення займенника себе до тих слiв, що можуть також виступати як суб'єкти цiєї дії або стану, тобто якщо займенник себе стосується кiлькох iменникiв, то це є причиною виникнення двозначностi: Степан попросив дружину насипати собi борщу.

Вказівні займенники

Посилювальнi вказiвнi займенники оцей (оця, оце, оцi), отой (ота, оте, oтi), отакий (отака, отаке, oтакi) здебiльшого вживають у розмовному мовленнi. Займенники сей (ся, се, ci), отсей (отся, отсе, oтci) вживаються лише зрiдка. Цi форми використовують як дiалектизми й архаїзми, що мають вiдповiднi стилiстичнi функцiї, надають мовленню урочистого характеру або передають iронiю. Займенник цей уживається тодi, коли йдеться про те, що перебуває в безпосереднiй просторовiй або часовiй близькостi до мовця.

Займенник той використовують для позначання чогось дальшого, наступного.

3айменник тамтой уживають як дiалектний. У стiйкому експресивному сполученнi такий-сякий (або сякий-такий) є вказiвний займенник сякий, що самостiйно не вживається. Займенниковi форми таке, така, таку, такi; те, та, ту, тi; це, ця, цю, цi, се, ся, сю, ci можуть мати нестягненi форми (такеє, сюю, ції та iн.), що вживають, як i аналогiчнi форми прикметникiв, у фольклорi.

Займенники той, ото, ота, це, оце, така, таке в розмовному мовленнi можуть вживатися в ролi часток, забарвлюючи мовлення емоцiйними вiдтiнками незадоволення, роздратування, презирства, здивування тощо: Таке скажеш! Ото тобi й на! Займенник той можна вживати замiсть особового займенника вiн, запобiгаючи виникненню двозначностi: Студент пpинic курсову роботу науковому керiвниковi. Він довго не брався до неї - Студент принiс курсову роботу науковому керiвниковi. Той довго не брався до нeї Займенник той у розмовному й художньому мовленнi є стилiстичним засобом виокремлення, пiдкреслення iменникiв i прикметникiв (часто в порiвняннях зi словами як, наче, немов, неначебто, немовбито тощо): А степ як той океан. Посилюють i виокремлюють якiсть, пiдкреслюючи прикметники, вказiвний займенник такий i питальний який: Такий ти веселий! Яка ти щаслива!

Означальні займенники Синонiмiя означальних займенникiв явище, характерне для мови ділових паперів та мови ЗMI. Спiльною рисою означальних займеннникiв — весь, всякий, сам, самий, кожний (кожен), жодний (жоден), iнший — є узагальнено-якiсне значення, властиве їм.

У кiлькох означальних займенникiв відзначається і повна i коротка форма: кожний i кожен, жодний i жоден, усякий i усяк. Два останнix займенники вживаються у розмовному мовленнi, вci iншi належать до загальностильових.

Водночас кожний iз означальних займенникiв має свої вiдтiнки значення й особливостi вживання. Зокрема, займенники всякий i кожний дуже близькi за значенням. Вони позначають сукупнiсть узятих окремо одиниць кiлькiсного ряду. Проте окремiшнiсть, роздiловiсть виразнiше передає займенник кожний, а сукупнiсть — займенник усякий.

Займенник усякий має ще й такi особливi значення:

• ? рiзний, рiзноманiтний, найрiзноманiтнiший, усiлякий (Ходять тут усякi люди);
• ? будь-який з ряду однорiдних предметiв (Про це здогадується всяка дiвчина).

Займенник кожний (кожен) має iншi особливi значення:

• ? один з ycix у цьому кiлькiсному рядi (Кожен зi студентiв);
• ? будь-який iз собi подiбних, узятий окремо (Кожен журналiст має це знати).
• 3айменник увесь (весь, ввесь) має значення суцiльностi, сукупностi, повного охоплення чогось. При цьому займенник увесь:
  • * в однинi встановлює зв’язок частини предмета з його цiлiстю (весь текст);
  • * у множинi встановлює зв’язок предмета або особи iз сукупнiстю однорiдних предметiв чи осiб (усі друзі).

Займенник сам (сама, само):

• ? виокремлює, пiдкреслює самостiйну роль особи або предмета (за уособлення): Я сама це зроблю;
• ? позначає вiдокремлення особи або предмета вiд iнших осiб або предметiв
• (Самі очi, здавалося, просили про допомогу);
• ? набуває значення «один», «тiльки один» (Я пiду сам);
• ? виокремлює серед iнших особу, предмет, пiдкреслює їx важливicть, неповторнiсть (З його творiв дихало саме життя).

Займенник самий (сама, саме) здебiльшого стосується нeicтот, уживаючись:

• ? для передавання крайньої межi в якомусь просторовому або часовому поняттi (до самого ранку);
• ? для пiдкреслення тотожностi (у поєднаннi з вказiвним займенником): той самий;
• ? в ролi посилювальної частки при iменниках чи прислiвниках, що позначають час (саме тоді).

Не вживається займенник самий для творення складеної форми найвищого ступеня порiвняння прикметникiв (не самий розвинутий, а найбiльш розвинутий).

Займенник iнший уживається для вiдмежування якогось предмета чи якоїсь особи вiд уже вiдомих предметiв чи осiб, протиставляючи цей предмет чи цю особу першому, попередньому (Тепер настали iншi часи).

3айменник жодний окремi дослiдники не без певних пiдстав вiдносять до розряду заперечних. Проте в багатьох пiдручниках i посiбниках для вищих шкiл слово жодний розглядають серед означальних займенників. У сучаснiй українськiй мовi займенник жодний (жоден) уживають у таких двох значеннях: у значеннi «ні один» (жодний з вiдомих мені журналiстiв); у значеннi «нiякий» (це не мало для нас жодних наслiдкiв).

Заперечні займенники

Займенники нixтo, нiщо, нiякий, нiчий, нiкотрий утворені вiд питальних за допомогою частки нi. Вони передають заперечення того лексичного змiсту, близькі, але не тотожні за значенням займенники кожний, всякий, будь-який. У певних контекстах вони можуть взаємозамінюватись. Заміна неможлива, коли займенники реалізують властиві їм відтінки значення: кожний — «усі по одному», всякий — «різноманітний, різний», будь-який — який завгодно на вибір. [4, с. 96].

Можуть указувати на:

• * повну вiдсутнiсть особи, предмета (нixтo цього не знав; нiчого тут не було);
• * повну вiдсутнiсть ознаки предмета (нiякий колiр так не подразнює око).

Названі займенники вимагають заперечної форми присудка, але, незважаючи на формальне виникнення в реченнi iз заперечними займенниками подвiйного заперечення, це речення не перетворюється на стверджувальне (Пор.: Я не можу не писати = Я можу (мушу!!!) писати i Hixтo не писав не = Хтось писав).

Неозначені займенники

Неозначенi займенники мають певнi функцiонально-стилiстичнi й експресивно-змiстовi особливостi, зумовленi характером часток, за допомогою яких вони утворюються вiд питальних займенникiв. Так, iз часткою абита з казна-, хтозна-, бозназайменники вживаються переважно в розмовному мовленнi: абихто, казна-що, бозна-який. До просторiччя належать форми iз чортзна-: чортзна-хто. Цi займенники передають здебiльшого погорду, пиху, зневагу, презирство, обурення тощо. Емоцiйного забарвлення можуть набувати й iншi неозначенi займенники (байдужостi, зневаги тощо): Якийсь доцент!

Неозначений займенник щось виявляє тенденцiю до переходу в прислiвник чи в частку, його використовують для надання конструкції значення приблизностi (Щось цього матерiалу, мабуть, замало буде; Щось рокiв зо пять тому).

Пiд час перекладу з росiйської мови треба зважати на те, що не вci росiйськi неозначенi займенники можна автоматично передавати аналогiчними українськими.

Скажiмо, росiйський займенник некоторые, що виконує в реченнi роль пiдмета чи додатка (не означення), варто перекладати на українську мову не як деякi, а як дехто (зрiдка дещо): Некоторые об этом знают. Некоторые из них об этом знают — Дехто про це знає. Дехто з них про це знає.

Займенники що, який, котрий стосуються і людей і речей. Вони взаємозамінні. Займенник котрий не властивий науковому і офіційно-діловому мовленню. У складних реченнях з неоднорідними підрядними слід варіювати займенники.