Загальні висновки. 
Методика формування мовної компетенції на основі інтегрованого підходу в учнів початкової школи

Основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції. Формування комунікативної компетенції означає оволодіння мовою як засобом між культурного спілкування, розвиток умінь використовувати мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Комунікативна компетенція складається з кількох видів: мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні; мовленнєвої компетенції, соціокультурної компетенції, соціолінгвістичної компетенції.

У початковій школі найбільші труднощі викликає формування мовної компетенції. Мовна компетенція в свою чергу є інтегративною і включає лексичну, граматичну, фонологічну та орфографічну компетенції. Це означає, що учні мають одержати відповідні мовні знання і в них необхідно сформувати конкретні мовленнєві навички. Без оволодіння мовним матеріалом (фонетичним, лексичним, граматичним) неможливе формування мовленнєвих вмінь. Лише самі знання мовного матеріалу не можуть забезпечити реалізацію практичної мети навчання іноземної мови.

Раціональна організація раннього навчання іноземної мови в початкових класах зумовлюється дією певних факторів, серед яких виділяються психофізіологічні особливості учнів молодшого шкільного віку, загальнопедагогічна специфіка навчального процесу та умови навчання іноземної мови в початковій школі.

Таким чином раннє навчання іноземної мови має бути орієнтоване на психофізіологічні вікові особливості учнів. Як відмічають психологи, категорія дітей молодшого шкільного віку (6−9 років) характеризується досить високим рівнем розвитку пам’яті, мислення, сприймання, уваги, становленням довільної організації діяльності.

Було досліджено, що найпродуктивніша форма проведення занять досягається при використанні принципу інтегрованого підходу (integrated approach), який об'єднує всі види розмовної діяльності: читання, письмо, говоріння й прослуховування, залежно від мети заняття і його етапів. Оскільки у реальному спілкуванні неможливо виділити щось одне, відокремити від іншого і при цьому підтримувати процес спілкування, то й у вивченні іноземної мови для досягнення комунікативних цілей учні природно об'єднують (інтегрують) мовні навички. Тому логічно виникає необхідність будувати процес викладання з урахуванням інтегрованого підходу.

Під час педагогічної практики нами було проведено декілька інтегрованих уроків, на основі яких було доведено їх ефективність при формуванні мовної компетенції.

Результати дослідження показали, що на інтегрованих уроках діти працюють із задоволенням і з цікавістю засвоюють великий за обсягом матеріал. Важливо і те, що засвоєні знання і навички не тільки можуть бути застосовані школярами в їх практичній діяльності в стандартних навчальних ситуаціях, а й дають можливість для прояву творчості та інтелектуальних здібностей. З урахуванням того чи іншого розподілу обов’язків між учителем і учнями інтегровані уроки можуть мати найрізноманітніші форми, зокрема і нестандартні.

Таким чином використання інтегрованих уроків як засобу формування мовної компетенції учнів початкової школи є доцільним та ефективним у зв’язку з тим, що інтегрований урок об'єднує всі види розмовної діяльності: читання, письмо, говоріння й прослуховування, залежно від мети заняття і його етапів.