Низький рівень. 
Психолого-педагогічне обґрунтування проблеми розвитку пізнавальних процесів у дітей дошкільного віку

Уміння порівнювати предмети чи явища за різними ознаками, користуючись різними способами порівняння. Виділення ознак носить випадковий характер, невміння здійснювати різнобічний аналіз об'єкта.

Часткове володіння прийомами узагальнення, слабка формальна логіка.

Уміння здійснювати класифікацію на основі сенсорних еталонів, труднощі при використанні іншої основи.

Уміння здійснювати упорядковування за вказаними ознаками, представленими наочно. Труднощі в оперуванні абстрактними ознаками і в упорядковуванні предметів на основі двох і більше ознак.

При здійсненні завдань на змістове співвідношення труднощі виникають під час встановлення зв’язків і відношень між об'єктами.

З метою вимірювання показників первісного рівня пізнавального розвитку дітей в обох групах були запропоновані ігри.

Ці ігри дають можливість визначити показники розвитку пізнавальних процесів дитини і визначити динаміку розвитку відповідних процесів. За допомогою отриманої інформації можна контролювати процес пізнавального розвитку та мати можливість впливати своєчасно на цей процес.

З метою здійснення аналізу результатів констатуючого експерименту, були визначені такі рівня виконаних завдань дітьми:

низький рівень (діти отримали 0−36% балів від максимально можливої оцінки) ;

середній рівень (діти отримали 37−59% балів від максимально можливої оцінки) ;

високий рівень (діти отримали 60−100% балів від максимально можливої оцінки).

Показники експерименту свідчать про те, що діти групи № 1 мають не високий рівень пізнавального розвитку. Лише четверо дітей: Таня А., Маша Б., Тагір М., Данило П. мають високий рівень розвитку пізнавальних процесів. Вони швидко, самостійно і правильно виконували завдання, в них добре розвинені увага, пам’ять та мислення, тому ці завдання у них не викликали труднощів.

Але в цій групі шестеро дітей з низьким рівнем розвитку пізнавальних процесів, про це свідчать результати експерименту. Соня Б., Артем Б., Ілаха Г., Олег Г., Ліза С., Женя М. намагались правильно виконувати завдання, але це було для них важко і вони не могли самостійно вирішити поставлені завдання. Особливі труднощі в них викликали завдання на смислове співвідношення та смислове групування, змістове співвідношення. Це свідчить про слабкий рівень розвитку логічного запам’ятовування та уяви. Важко справлялись діти із завданнями на переведення та довільність, що говорить про низький рівень розвитку довільної уваги. П’ятеро дітей в групі № 1 показали середній рівень розвитку пізнавальних процесів, але теж деякі завдання у них викликали певні труднощі. Але все ж таки вони були більш уважні та самостійні ніж діти з низьким рівнем розвитку пізнавальних процесів.

Дітей групи № 2 показники рівня розвитку пізнавальних процесів не дуже відрізняються від попередньої групи. У цій групі чотири дитини мають високий рівень пізнавального розвитку (Маша Д., Антон К., Владик О., Стасик О.), вони майже без труднощів справились з усіма завданнями. Проявили самостійність, швидкість, уважність.

Але дітей з низьким рівнем розвитку пізнавальних процесів у цій групі менше, їх троє: Андрій В., Микита Ж., Михайло С. Труднощі викликали завдання на діагностику рівня розвитку децентрації мислення. В групі № 2 більшість дітей мають середній рівень розвитку пізнавальних процесів, їх аж вісім. Вони теж правильно виконували завдання, але були недостатньо уважними та самостійними, тому допускали більше помилок. Але майже усі діти виконували завдання на порівняння.

З метою порівняння результатів констатуючого експерименту у групі № 1 та у групі № 2, будуємо секторну діаграму. Спочатку підраховуємо загальну кількість дітей у групі № 1 та у групі № 2, потім кількість дітей, які мають високий рівень розвитку, середній та низький і обчислюємо відносну кількість дітей.

Діагностуючі завдання відповідали досвіду дітей, а особливості їх виконання забезпечували їх виявлення особливостей сформованості пізнавальних процесів: пам’яті, мислення, уяви та уваги, на основі виконання таких операцій як: аналіз та порівняння, смислове співвідношення та смислове групування, переведення та довільність, змістове співвідношення. В експерименті піддослідним пропонувались завдання, які діти виконували в іграх.

Аналіз отриманих нами результатів виконання піддослідними всіх завдань констатуючого експерименту свідчать про те, що діти не завжди використовують систему дій (аналіз, порівняння, узагальнення тощо), для узагальнення об'єкта. Діти використовують одну ознаку при узагальнені. Причому, якими б не були ці ознаки (колір, розмір, форма тощо), увагу дитини, в першу чергу, привертала відмінність між предметами саме за цією ознакою («цей предмет зелений, а цей синій, або «цей великий, а цей маленький» тощо).

Слід відзначити, що найбільш привабливими і важливими для дітей виявився колір предмета, хоча дані дітям для порівняння предмети досить легко могли порівнювати за будь-якою ознакою. Переважна кількість дітей вибрала саме колір.

При виконанні завдань на діагностику рівня розвитку логічного запам’ятовування дітьми важко виділяти мнемічну мету, вони не можуть самостійно намітити те, що необхідно запам’ятати.

Виявлено також, що діти, працюючи з підгрупами експериментального матеріалу, у переважній більшості були зосереджені чи сильно захоплені однією дією і не могли швидко перевести увагу на іншу. Їм потрібна пауза, щоб перевести увагу на нову дію.

Аналіз результатів виконання розвитку уяви (змістове співвідношення) свідчить про те, що життєвий досвід дітей обмежений а, отже менше матеріалу для будування різноманітних образів і комбінацій.

Основні результати проведеного констатуючого експерименту дозволяють зробити такі висновки:

у дітей старшого дошкільного віку при навчанні за звичайною програмою дошкільних закладів вже сформовані пізнавальні процеси, але вони носять елементарний характер;

невисокий рівень сформованості децентрації мислення виявляється в тому, що мисленеві операції виконуються переважно на основі сенсорної ознаки.

не всі діти старшого дошкільного віку можуть зосередити увагу не на одній особливості предмета (колір, величина, форма тощо).

діти з низьким розвитком мовлення не можуть підпорядковувати свою поведінку власній мовленнєвій конструкції, їм нелегко виявити і виправити власні помилки.

деякі діти тільки починають оволодівати вмінням виділяти мнемічну мету (самі намічають запам’ятати те, що необхідно), їм ще недоступно логічне запам’ятовування, яке базується на встановленні значущих зв’язків між частинами інформації.

найцікавіші задуми і наміри дітей старших груп часто не досягають свого втілення, тому що вони не вміють керувати своїми ідеями, підпорядковувати їх своїй меті, але в них вже є передумови для розвитку продуктивної уяви.

Все це є наслідком того, що формування пізнавальних процесів в дошкільному закладі відбувається стихійно, не систематично.

Таким чином, констатуючий експеримент показав, що діти в обох групах мають різні рівні пізнавального розвитку. Це підтверджують завдання, які використовували. Кількість дітей високого рівня в групах № 1 і № 2 однакова — 27%. А ось низький рівень розвитку у групі № 1 мають 40% дітей, коли у групі № 2 кількість дітей низького рівня набагато менша, лише — 20%. Тому у групі № 2 більша кількість дітей мають середній рівень розвитку.

Показники експерименту свідчать про те, що більша кількість дітей у групі № 1 мають низький рівень пізнавального розвитку. Тому було вирішено, що група № 1 буде експериментальною у нашому дослідженні, а група № 2 контрольна.

Низький рівень пізнавального розвитку дав змогу говорити, по-перше, про недостатній розвиток пізнавальних процесів (уваги, пам’яті, мислення, уяви) у цих дошкільників; по-друге, про невикористання у практиці виховання шляхів їх формування.

Це зумовило побудову відповідної методики роботи з дітьми за допомогою дидактичних різних видів ігор, що будуть описані в наступному підрозділі.