Акредитив. 
Конспект лекцій з дисципліни “Бізнес-планування”

Однією із самих захищених форм розрахунків між клієнтами є акредитиви.

Коли в партнерські відносини вступають з малознайомою фірмою, використовують безготівкові розрахунки, що йдуть через банк. Особливо це актуально, коли новий партнер перебуває в іншому місті й важко його як слід перевірити, тоді акредитиви стають гарантом благополуччя малого й середнього підприємництва. Такий розрахунок здійснюється під контролем банків і повністю виключає можливість несплати.

За своєю сутністю акредитив є дорученням банку покупця до банку постачальника: один зобов’язує іншого виплатити визначену заздалегідь суму. Застосовується така форма розрахунку в іногородньому обігу й розрахована тільки на одного постачальника. Термін дії акредитива вказується в договорі, укладеному між покупцем і постачальником, офіційно, а поза цією домовленістю, він не має строків закінчення. Виплата проводиться за місцем перебування постачальника. Постачальник у кожному випадку залишиться в плюсі, за нього заплатить його банк, якщо покупець не зможе сплатити борг Акредитиви бувають двох видів: депоновані, тобто покриті, і гарантовані, непокриті. У першому випадку платник заздалегідь відкладає суму грошей, необхідну до оплати. Тоді банк платника ці фінанси з рахунка свого клієнта переводить у банк постачальника, на окремий акредитивний рахунок.

Коли мова йде про непокритий акредитив, то, відповідальність лежить на банку, і він виступає гарантом. Гроші інша сторона списує з рахунка даного банку.

Підставою для відкриття акредитива для платника може стати повідомлення від постачальника щодо прибуття партії товару.

Ця форма відносин зарекомендувала себе як досить корисна й значно полегшила життя фірмам, що працюють із іногородніми представниками.