Висновки. 
Гра

Гра? не лише улюблене заняття дітей дошкільного віку, а провідний вид діяльності в цей віковий період. Саме у грі формуються основні психологічні новоутворення, які готують дитину до наступного вікового етапу. Приміром, ігрова діяльність сприяє розвиткові мотиваційної сфери дитини, формуванню соціальної готовності до шкільного навчання. Це зумовлено особливим емоційним наповненням входження дитини в життя дорослих, дієвим виділенням суспільних функцій і змісту людської діяльності.

Стосунки, що виникають із приводу ігри, сприяють засвоєнню різних сторін моральних стосунків. Вони розвивають у дітей уміння виділяти й краще пізнавати ті сторони своїх взаємин з іншими дітьми, які регулюються моральними нормами. Гра є також першою школою волі дитини. Саме під час гри виявляється здатність добровільно, за власною ініціативою підкорятися різним вимогам. Річ у тому, що сама роль уже несе в собі певні правила, завдання, яке ставить і викопує дитина. Тільки роль у грі здатна надовго утримати дитячу увагу.

Позитивно впливають з виховної точки зору не тільки рольові, але й дидактичні ігри, ігри з будівельними матеріалами, ігри-драматизації, рухливі ігри. Особливу цінність для психічного розвитку дитини мають рухливі ігри з подвійним правилом («Квач із чаклуном», «Чарівна паличка» й інші). У таких іграх одночасно розвиваються і комунікативні якості, і загальна моторика, і? що дуже важливо? уміння дотримуватись правил гри.

У грі формується і найповніше активізується громадське життя дітей. Вона дозволяє дітям уже на ранніх стадіях розвитку створювати самодіяльним шляхом ті чи інші форми спілкування. Під час гри активно формуються та перебудовуються багато психічних процесів: значно підвищується гострота зору; дитина раніше й легше виділяє свідому мету запам’ятовувати й пригадувати, запам’ятовує більшу кількість слів; складаються сприятливі умови для розвитку інтелекту; виникають передумови для переходу від наочно-дієвого мислення до елементів словесно-логічного мислення; розвивається здатність дитини створювати системи узагальнених типових образів і явищ; відбувається розвиток елементарних форм мовного абстрагованого мислення за рахунок засвоєння дітьми більш складних форм ігрових дій та їх змісту; формується уява як психологічна основа творчості, що робить дитину здатною до створення нового в різних сферах діяльності; створюються сприятливі умови для розвитку рухів дитини, яка свідомо відтворює визначені роллю рухи, що є характерними для обраного персонажа; зароджується художня діяльність.

Таким чином, можна зробити висновок: гра створює зону найближчого розвитку дитини.

Становлення взаємин старших дошкільників великою мірою визначається рівнем розвитку їхньої ігрової діяльності. Саме на ґрунті гри, як основної діяльності дітей, зароджуються їхні перші моральні уявлення про норми та правила спілкування і взаємини з людьми, які їх оточують, з’являються перші симпатії. В грі з найбільшою повнотою і чіткістю виховуються та розкриваються соціально ціннісні якості підростаючої особистості, формується дитяче товариство, свідомість у вчинках та поведінці.

Гра є першою школою волі дитини. Саме під час гри виявляється здатність добровільно, за власною ініціативою підкорятися різним вимогам. Гра також сприяє становленню довільної пам’яті. У грі докорінно змінюється позиція дитини. Граючи, вона отримує можливість змінити одну позицію на іншу, координувати різні точки зору, завдяки чому відкривається шлях до формування в дитини нових інтелектуальних операцій.

Отже, гра — це провідний вид діяльності дітей дошкільного віку, адже саме за допомогою різних ігор у дітей формуються необхідні у подальшому житті навички, уміння та накопичуються знання.