Просвітництво у сфері захисту прав споживачів як перспективний напрямок політики консюмеризму в Україні

ПРОСВІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМОК ПОЛІТИКИ КОНСЮМЕРИЗМУ В УКРАЇНІ

У Керівних принципах Генеральної Асамблеї ООН з питань захисту прав споживачів проголошено, що споживчі права є невід'ємною частиною прав людини. Обізнаність щодо прав споживачів, розуміння європейського виміру споживчої політики в Україні є чинниками, що значно збагачують суспільно-економічні стратегії розвитку держави, оскільки сприяють формуванню раціональної економічної поведінки людини, розвитку раціонального економічного мислення. Вміння орієнтуватись на ринку товарів та послуг, знаходити інформацію споживчого характеру, компетентність у сфері реалізації своїх споживчих прав мають стати результатами такого напряму консюмеристської політики в Україні, як просвітництво у сфері захисту прав споживачів. Сьогодні просвітництво у сфері захисту прав споживачів стає важливим компонентом державної політики консюмеризму, а споживча освіта є одним із найактуальніших завдань системи освіти України.

Ряд учених, зокрема О. О. Гриценчук, О. О. Овчарук [1], В.І. Мірошниченко [2], займаються дослідженням проблем споживчої освіти в Україні. Однак, на наш погляд, сьогодні актуалізується вивчення і вдосконалення не лише процесу впровадження споживчих знань у систему вітчизняної освіти, а й просвітництва у сфері захисту прав споживачів серед населення загалом.

Мета статті полягає в аналізі стану реалізації політики просвітництва у сфері консюмеризму, а саме заходів з впровадження основ споживчих знань у систему освіти, підвищення рівня професійної підготовки фахівців сфери захисту прав споживачів, забезпечення правової освіти підприємців, поширення інформації серед населення про діяльність організацій-консюмеристів.

Просвітництво реалізується шляхом інформування, консультування та навчання населення. Одним із найважливіших і найскладніших завдань консюмеристської політики в Україні є впровадження основ споживчих знань у вітчизняну систему освіти. Перший крок у цьому напрямку зроблено у 2003 році Держспоживстандартом України, коли було налагоджено співпрацю з Міністерством освіти і науки України з метою популяризації споживчих знань, формування споживчої свідомості у молодого покоління. Результатом такої співпраці стало затвердження спільної Програми дій щодо запровадження спецкурсу «Основи споживчих знань» у системі загальної освіти.

Курс за вибором «Основи споживчих знань» було включено до річних планів роботи відділів освіти на обласному та районному рівнях. Проведено семінари за участю спеціалістів відділів (управлінь) освіти, методистів РМК (ММЦ), керівників районних, міських методичних об'єднань, вчителів економіки з проблеми «Загальні підходи до впровадження навчальних курсів зі споживчих знань у загальноосвітніх навчальних закладах». Протягом 2007;2009 до участі у навчально-методичних семінарах було залучено 27 обласних інститутів, близько 300 методичних об'єднань та сформовано мережу кафедр, на яких викладається спецкурс «Основи споживчих знань» для педагогічних працівників.

Сьогодні основи споживчих знань як змістовий компонент викладається у загальноосвітніх навчальних закладах як предмет за вибором у загальному пакеті дисциплін за економічним профілем.

В 2008;2009 навчальному році як окремий курс за вибором «Основи споживчих знань» викладався в 504 школах країни. Ще на період розробки навчально-методичних матеріалів виявилось, що заявки на впровадження курсу подало близько 3500 загальноосвітніх навчальних закладів. У 2009;2010 навчальному році кількість шкіл, де введено в програму цей курс, подвоїлася — 3120 шкіл [3]. Дані школи стали пілотними для впровадження курсу за вибором «Основи споживчих знань». Зараз курс викладається більш ніж в 10 000 загальноосвітніх навчальних закладах.

На сьогодні ті загальноосвітні навчальні заклади, що не мають можливості ввести окремий курс зі споживчих знань, використовують елементи та матеріали курсу в рамках основних курсів, зокрема таких предметів, як хімія, біологія, етика. Також в школах викладаються факультативні курси, як, наприклад, «Подорож у світ економіки», «Основи сімейного господарювання», «Цікава економіка», «Ділова активність», які містять теми, що сприяють формуванню культури грамотної споживчої поведінки.

Міністерством освіти і науки України до типової навчальної програми «Основи правових знань» для учнів професійно-технічних навчальних закладів, які отримують повну загальну середню освіту, включено розділ, що охоплює такий навчальний матеріал: права та обов’язки споживача; оформлення договору (юридична сторона); залучення юридичних органів при виникненні непорозумінь у галузі торгівлі, побутового обслуговування населення та ресторанного господарства; захист господарських прав та інтересів; розгляд господарських суперечок. Учням професійно-технічних навчальних закладів, які є учасниками щорічного Всеукраїнського конкурсу «Мої права», рекомендована тематика творчих робіт, рефератів, плакатів, що передбачає, зокрема, і розгляд проблем споживача.

Не дивлячись на певні кроки у розвитку споживчої освіти у ЗНЗ, залишається ряд проблем у цій сфері. Науковці О. О. Гриценчук, О. О. Овчарук рекомендують, зокрема, такі заходи підтримки та оновлення освітньої політики в галузі споживчої освіти:

• 1) для застосування цілісного підходу для впровадження споживчої освіти науковим та відомчим освітнім установам необхідно розробити концепцію споживчої освіти, до якої увійшло б поступеневе бачення впровадження споживчої освіти, починаючи з початкового ступеню ЗНЗ. Концепція має базуватись на останніх законодавчих змінах та співвідноситись з загальноєвропейським та світовими підходами в даній галузі. При цьому необхідно розробити навчальні матеріали для початкової школи;
• 2) змінене законодавство у сфері прав споживачів досі не відображено у навчальних програмах та відповідній навчально-методичний літературі. Саме тому оновлення навчальних програм, змісту підручників та навчальних посібників було б своєчасним для сучасного впровадження споживчої освіти, як елементу формування свідомого громадянина;
• 3) спрямованість змісту освіти на засвоєння системи знань, що традиційно склалась донедавна, не відповідає вимогам часу. Сучасний світ потребує від громадян вміння ефективно взаємодіяти, відповідати викликам, бути соціально адаптивними та гнучкими у прийнятті рішень, володіти необхідними життєвими компетентностями, що дозволять застосовувати їх у повсякденному житті, підготують молодь до нових ролей у суспільстві. На ринку споживання благ, товарів та послуг дитині сьогодні та дорослому в майбутньому необхідно не тільки сформувати розуміння в даній сфері, а й вміти його застосувати щодня. Саме тому при розробці концепції, навчальних програм та навчально-методичних матеріалів споживчої освіти бажано розробникам спиратись на загальноєвропейські та світові підходи до формування змісту освіти, а саме на компетентісну спрямованість всіх елементів споживчої освіти. Важливо також створити дієвий моніторинговий механізм, що дозволив би відслідковувати стан та прогрес у набутті учнями необхідних компетентностей, та такий, що відповідав би кращим світовим зразкам;
• 4) важливим фактором для впровадження елементів споживчої освіти є те, що як елемент основ економічних та правових знань споживча освіта може бути одним з ефективних механізмів формування свідомого громадянина сучасного суспільства. Отже, її можна розглядати як змістовий елемент, що підсилює громадянську компоненту, яка несе в собі потужну виховну функцію. Не виключаючи наскрізного запровадження елементів споживчих знань у зміст освіти та з огляду на те, що в Україні вже існує практика включення елементів споживчих знань до навчальних програм середньої та старшої школи (універсального та іншого профілів) слід особливо зосередити зусилля розробників на 5−6 класах, де даний аспект висвітлено недостатньо, а вік школярів (10−11 років) може бути найбільш чуттєвим та продуктивним у сприйнятті та відтворенні знань та навичок у галузі споживчих послуг;
• 5) при розробці навчальної програми та курсу з питань споживчої освіти слід врахувати вже існуючі програми та курси та доповнити його там, де даний аспект не був закладений. Крім того, навчальний курс зі споживчої освіти може бути розроблений на модульній основі, оскільки окремі тематичні модулі можуть бути використані і в рамках окремого навчального курсу (за вибором), і як окремі модулі в рамках інших предметів, і як окремі заняття в рамках позакласної роботи. Такий курс доцільно побудувати на інтерактивних методах навчання, а навчальні матеріали подати в цікавій сучасній та привабливій для школярів різного віку формі;
• 6) підготовка вчителів є важливим елементом успішного просування споживчої освіти у шкільній освіті. Питання споживчої освіти мають увійти до навчальних програм вищих навчальних закладів, що готують вчителів економіки, права та інших спеціалістів. У системі післядипломної педагогічної освіти бажано створити курс для вчителів, що викладають основи споживчих знань та ввести їх у перелік змісту курсів підвищення кваліфікації. Даний курс має бути компетентісно орієнтований та базуватись на інтерактивних формах та методах підготовки фахівців [1].

Важливим компонентом ефективного впровадження споживчої освіти в Україні є просування даної тематики на всіх рівнях освіти, зокрема й у вищій школі. Важливим у системі вищої освіти на сьогодні є вивчення економічної теорії, впровадження її нових розробок у практику вдосконалення системи освіти. Адже суттєве підвищення рівня інвестиційних вкладень у людський капітал, дотримання в умовах ринку прав людини та, в даному контексті — прав споживачів, є необхідним чинником розбудови економічно розвиненого суспільства. Мережа навчальних закладів, що запроваджує навчальний курс за вибором «Основи споживчих знань» у 2009/2010 н.р. нараховувала 750 ВНЗ різних рівнів акредитації [3].

До політики впровадження у систему освіти основ споживчих знань все активніше залучаються громадські організації. Так, зокрема, УАС та Добродійний фонд «Інститут споживання» у 2000 році реалізували видання навчального посібника «Основи споживчих знань», автор І.В. Шебулдаєва [4]; регіональним благодійним фондом «Майбутнє» започатковано проект щодо розробки та впровадження навчального курсу «Основи споживчих знань» у рамках навчальної програми для 11 класу як курс за вибором; у 2001 році ця ж організація сприяла виданні посібника «Основи культури споживання», автори С. П. Петрущенков, Н. В. Петрущенкова [5]; громадська організація «Союз споживачів України» здійснила освітній проект «Стоп продаж сигарет неповнолітнім»; у 2008 році за підтримки Спільного проекту ЄС та ПРООН «Спільнота споживачів та громадські об'єднання» видано і безкоштовно поширюється для вищих навчальних закладів навчальний посібник «Основи споживчих знань» [6], що розрахований для викладання у вищих навчальних закладах І-ІУ рівнів акредитації в рамках курсу «Економічної теорії».

Перспективність роботи з впровадження основ споживчих знань в освітній процес не викликає сумнівів. Однак не слід нехтувати іншими заходами зі споживчого просвітництва. Так, зокрема, підвищенню загального рівня освіченості у сфері захисту прав споживачів сприяє ряд періодичних видань, створених за ініціативи консюмеристських державних і недержавних організацій:

• — з 1997 року виходить науково-технічний журнал «Стандартизація, сертифікація, якість», засновниками якого виступають Держспоживстандарт України, НАН України, ДП «УкрНДНЦ»;
• — у 2003 році Всеукраїнським державним науково-виробничий центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) започатковано видання збірника нормативно-правових актів з питань захисту прав споживачів «Вісник захисту прав споживачів» та видано інформаційний бюлетень «Держава і споживач»;
• — з червня 2003 року почав виходити додаток до газети «Кіевскій телеграфъ» «Потребитель». Це спільний проект Держспоживстандарту України і ЗАТ «Інформаційно-видавничої групи «Телеграфъ», який дає можливість доводити до широкого кола громадян різні аспекти державної політики у сфері захисту прав споживачів та технічного регулювання;
• — у 2005 році розпочато випуск журналу Держспоживстандарту України «Захист споживача»;
• — всеукраїнською громадською організацією «Союз споживачів», асоціацією «Укрінтерстандарт» та ДП «Інформаційно-консалтинговий центр «Експерт» у 2005 році засновано щомісячний журнал «Потребитель плюс рынок».

Якісне виконання заходів щодо захисту прав споживачів вимагає високу підготовку відповідного персоналу. Саме тому Міністерством освіти і науки України розроблено заходи щодо підвищення рівня професійної підготовки та перепідготовки працівників сфери захисту прав споживачів. Розроблено та затверджено Державні стандарти вищої освіти з напрямку «Торгівля» та «Економіка і підприємництво». До навчальних програм вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців з освітнього напрямку «Торгівля», а також навчальними закладами післядипломної освіти при наданні другої вищої освіти, питання захисту прав споживачів обов’язково включаються до навчальних курсів «Комерційна діяльність», «Основи підприємництва».

Інститутом вищої кваліфікації Київського національного торговельно-економічного університету, Інститутом післядипломної освіти Львівської комерційної академії започатковано надання освітньої послуги з перепідготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» та «Бакалавр» за спеціальностями «Експертиза товарів та послуг» та «Товарознавство та експертиза товарів у митній справі». Міжгалузевим інститутом підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів споживчої кооперації при Полтавському університеті споживчої кооперації України та Інститутом післядипломної освіти Львівської комерційної академії постійно здійснюється підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів системи споживчої кооперації України.

Кадрова політика Держспоживстандарту України зорієнтована на використання компетентних працівників. Цьому сприяє створений у 2003 році «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), який є базовим навчальним закладом післядипломної освіти в системі Держспоживстандарту України [7]. Тут здійснюється підвищення кваліфікації керівного та технічного персоналу сфери захисту прав споживачів.

Одним із дієвих заходів, спрямованих на підвищення професійного рівня фахівців даної сфери, є тісна співпраця Держспоживстандарту України з Київським національним торговельно-економічним університетом. Щорічно тут здійснюється підготовка фахівців із спеціальності «Експертизи товарів і послуг». На сьогодні за цією спеціальністю, яка акредитована за найвищим рівнем, навчається понад 150 студентів.

З метою реалізації заходів співпраці Університетом розроблено загальну концепцію підготовки спеціалістів, в основу якої покладені сучасні прогресивні підходи до захисту прав споживачів. Вперше в Україні науковцями Університету розроблено державний стандарт вищої освіти для спеціальності «Експертиза товарів і послуг»; здійснено науково-методичне забезпечення нових професійно орієнтованих дисциплін «Організація захисту прав споживачів», «Організація та технологія інспектування», «Експертиза товарів та послуг» та інших; створені підручники та навчальні посібники, а саме: «Історія розвитку консюмеризму», автор О.М. Язвінська [8]; «Експертиза товарів та послуг», автори Т.М. Коломієць, Н. В. Притульська, О. Л. Романенко [9]; «Організація та технологія інспектування», автори Н.Г. Салухіна, О. Т. Башкатова [10].

Студенти товарознавчого факультету, на якому здійснюється підготовка фахівців із захисту прав споживачів, відвідують відповідні структурні підрозділи Держспоживстандарту України в процесі вивчення дисциплін (проведення практичних, лабораторних робіт), знайомляться з нормативною базою захисту прав споживачів під час проходження різних за спрямуванням видів практики (з організації захисту прав споживачів, з експертизи товарів та послуг, переддипломна), працюють з матеріалами реальних справ захисту прав споживачів, беруть участь у перевірках діяльності суб'єктів господарської діяльності.

Теми дипломних та магістерських робіт узгоджуються з Держспоживстандартом України, їх захист відбувається при безпосередній участі керівництва Держспоживстандарту України. Випускники Університету працюють у багатьох структурних підрозділах Держспоживстандарту України: територіальних УСЗПС, Українському центрі з проблем захисту прав споживачів, інших підрозділах. Укладено домовленість з Інститутом вищої кваліфікації Університету про підвищення кваліфікації працівників сфери захисту прав споживачів Держспоживстандарту України зі спеціальності «Експертиза товарів і послуг».

З початку 2009/2010 навчального року на базі кафедри управління освітою НАДУ розроблено та розпочато впровадження навчального курсу для державних службовців «Основи споживчої політики в системі державного управління». У рамках курсу висвітлюються питання розвитку споживчої політики в системі державного управління в Україні. Подається огляд матеріалів щодо міжнародних та вітчизняних практик захисту прав споживачів, досвіду досудового захисту прав споживачів та ролі державних органів у цих процесах. Значна увага приділяється ролі громадського сектору та діяльності організацій громадянського суспільства в захисті прав споживачів в Україні та світі [3].

У комплексі проблем освіченості населення з питань захисту прав споживачів вагоме місце займає рівень правової освіти представників підприємництва. Тому при плануванні системи заходів з просвітництва у сфері захисту прав споживачів слід враховувати і таку категорію суб'єктів ринкових відносин, як підприємці.

В Україні заходи з просвітництва підприємців активно здійснюються з 2003 року. Протягом 2003 року Держпідприємництво України запровадило освітню програму для підприємців. У рамках програми в 11 регіонах України проведено цикл навчальних семінарів, у тому числі на тему «Правові основи підприємницької діяльності», для кількості слухачів кількістю понад 1500 чоловік [11].

Для забезпечення правової освіти підприємців розпорядженням КМУ від 17 листопада 2004 року № 845-р утворено Українську академію бізнесу та підприємництва з віднесенням її до сфери управління Держпідприємництва України. Цим розпорядженням, зокрема, передбачено, починаючи з 2005 року, державне замовлення Академії на підготовку кадрів у сфері підприємництва. Програма Академії передбачає всебічну підготовку кадрів, у тому числі і правову освіту підприємців усіх категорій щодо започаткування, ведення власної справи та інших правових аспектів у сфері підприємництва.

Інститутом підготовки кадрів Державної служби зайнятості розроблені програми модульно-блочної підготовки підприємців, які включають теоретичну та практичну підготовку. Теоретична підготовка безробітних дає змогу засвоїти основи юридичних та правових знань, основи податкового та трудового законодавства, менеджменту та маркетингу. Практична — дозволяє пройти стажування на підприємстві та адаптуватися до роботи в умовах ринку. Підготовлені та апробовані навчальні програми «Вступ до організації підприємницької діяльності» та «Основи організації підприємницької діяльності з вивченням комп’ютерної техніки».

З метою підвищення ділової активності молоді, розвитку її творчого потенціалу в регіонах провадиться робота щодо організації навчання молоді основам бізнесу, здійснюється її підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації. Навчання основам підприємництва запроваджено в навчальних закладах загальної, професійної та вищої освіти.

Міністерство освіти і науки України у 2005 році взяло участь у розробці та впровадженні Програми правової освіти підприємців в Україні.

Територіальними органами, підпорядкованими Держспоживстандарту України, систематично проводяться семінари для суб'єктів господарської діяльності з питань споживчої політики, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації.

Укравтотрансом постійно ведеться робота щодо інформування автоперевізників стосовно змін у нормативно-правовій базі, яка регулює діяльність галузі автомобільного транспорту. Укравтотранс надає консультації у телефонному, письмовому режимі на запити перевізників, проводить наради, конференції за участю представників засобів масової інформації, а також надає правову інформацію через такі друковані засоби масової інформації, як «Перевізник» та «UAService».

Поруч з реалізацією освітніх програм у сфері консюмеризму важливим є систематичне поширення інформації про діяльність державної служби захисту прав споживачів. З цією метою відповідні органи співпрацюють із ЗМІ. Так, за 2010 рік у центральних та регіональних ЗМІ в цілому вийшло 12 920 матеріалів про діяльність Держспоживстандарту України та коментарів його представників. Зокрема, у друкованих виданнях та на Інтернет-сайтах опубліковано 7621 матеріал, вийшло 2233 телепередачі та телесюжети, 3290 радіопередач. На Урядовому порталі було розміщено 22 інформаційних повідомлення з актуальних питань діяльності Держспоживстандарту [12]. В мережі Internet функціонує web-портал Держспоживстандарту.

Держспоживстандартом підтримується співпраця з програмою «Акцент» (телеканал «Перший діловий»), передачею «Розставимо акценти» (ДТРК «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» (УТР), з редакторами рубрики «Споживач» газети «Урядовий кур'єр», рубрики «Жизнь» на споживчу тематику газети «Факты и комментарии», з авторами програм «Споживач» та «Гаряча тема» (Національна радіокомпанія України).

Підготовані та випущені в ефір 178 випусків програми «Знак якості» (телеканал «Інтер»), яка виходить за сприяння Держспоживстандарту України. [12].

З метою створення системи діючого діалогу та взаємодії інститутів громадського суспільства і влади у сфері захисту прав споживачів при Держспоживстандарті України створено консультативно-дорадчий орган — Громадську раду. До її складу входять 46 членів, які представляють інтереси підприємців, виробників, наукової еліти, споживачів, професійних спілок та роботодавців.

Провідні спеціалісти територіальних органів Держспоживстандарту України беруть участь у виїзних засіданнях управлінь облдержадміністрацій, які проводяться у районах областей з метою донесення до населення актуальних питань державної політики у сфері захисту прав споживачів. У 2010 році Держспоживстандартом України і його територіальними органами проведено 606 семінарів, 2824 лекції, 200 круглих столів, 122 прес-конференції, 85 гарячих ліній, 1061 нарада [12].

Можна стверджувати, що заходи в сфері інформування населення про діяльність Держспоживстандарту України є ефективними. Кількість заяв, скарг пропозицій до територіальних органів Держспоживстандарту України щороку збільшується. У 2010 році до територіальних управлінь у справах захисту прав споживачів надійшло понад 29 тисяч пропозицій, звернень, скарг та заяв від споживачів [12]. Ріст активності громадян щодо звернень до органів із захисту прав споживачів є позитивним показником розвитку консюмеризму.

Отже, у рамках сучасної політики консюмеризму України система заходів з підвищення рівня освіченості у сфері захисту прав споживачів поєднує чотири основні напрямки: впровадження основ споживчих знань у систему освіти; підвищення рівня професійної підготовки та перепідготовки фахівців сфери захисту прав споживачів; забезпечення правової освіти підприємців; систематичне поширення інформації серед населення про діяльність державних і недержавних консюмеристських організацій.

На сьогодні просвітництво у сфері захисту прав споживачів в Україні є, безперечно, перспективним напрямком політики консюмеризму, однак недостатньо ефективним. Постає необхідність значно оновити та збагатити сферу споживчої освіти. Зокрема, спираючись на загальноєвропейський та світовий досвід формування змісту шкільної освіти, слід впроваджувати основи споживчих знань починаючи з початкових класів. До того ж, споживча складова має проходити наскрізно через усю систему освіти від дошкільної до післядипломної.

Вивчення даного напрямку політики консюмеризму потребує подальшого поглиблення. В комплексі з дослідженням інших консюмеристських проблем і аспектів дана робота може зобразити повну картину стану вітчизняного консюмеризму та сприяти розробці відповідних конкретних рекомендацій з вдосконалення механізмів і підвищення ефективності системи консюмеризму в Україні.

політика просвітництво консюмеризм освіта.

Бібліографічні посилання і примітки

• 1. Гриценчук О. О. Впровадження основ споживчих знань у систему загальної середньої освіти в Україні: Аналітичний коментар. — Захист прав споживачів у Європейському союзі. Спільнота споживачів та громадські об'єднання / О. О. Гриценчук, О. О. Овчарук // Аналітичний звіт. — 2007. — С. 34−36.
• 2. Мірошниченко В.І. Про впровадження економічної освіти / В.І. Мірошниченко // Постметодика. — 2003. — № 3(49).- С. 32−35.
• 3. Аналіз стану впровадження споживчої освіти в Україні [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.consumerinfo.org.ua/must_know/education/11 979
• 4. Шебулдаєва І.В. Основи споживчих знань: навч. посіб. / І.В. Шебулдаєва. — К.: Знання, 2000 — 180 с.
• 5. Петрущенков С. П. Культура споживання: навч. посіб. / С. П. Петрущенков, Н. В. Петрущенкова. — К., 2001. — 192 с.
• 6. Основи споживчих знань: навч. посіб. / С. А. Вегера, А.С. Єрохіна, К. О. Максименко, Н. В. Притульська, Р.Ю. Ханик-Посполітак: за заг. ред. К. О. Максименко, О. В. Овчарук. — К.: К.І.С., 2008. — 192 с.
• 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2003 р. № 1337 «Про утворення Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/ z1/portal/search.
• 8. Язвінська О.М. Історія консюмеризму: навч. посіб. / О.М. Язвінська. — 2-ге вид., перероб. й доп. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. — 364 с.
• 9. Коломієць Т. М. Експертиза товарів: підручник / Т.М. Коломієць, Н. В. Притульська, О. Л. Романенко. — К.: КНТЕУ, 2001. — 273 с.
• 10. Салухіна Н.Г. Організація і технологія інспектування: навч. посіб. / Н.Г. Салухіна, О. Т. Башкатова. — К.: КНТЕУ, 2003.
• 11. Проект щорічної доповіді про стан захисту прав споживачів в Україні у 2003 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dssu.gov.ua/document/38 234/dopovid_ 2003. exe
• 12. Звіт про підсумки роботи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики за 2010 рік [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dssu.gov.ua/control/uk/publish/article/system?art_id=85 063