Інформаційно-комунікаційний менеджмент: поняття і типологія

Комунікація та інформація мають надзвичайно важливе значення в житті суспільства. Особливої ваги вони набувають у суспільстві, що глобалізується. Останнє характеризується воістину революційним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, які використовуються на всіх рівнях, у всіх сферах, галузях, територіальних часових просторах управління.

Якщо виходити з розуміння менеджменту як загальної і головної функції суспільства, цілком слушним, зокрема виглядає звернення до проблематики управління інформаційно-комунікаційною сферою суспільства.

Інформаційно-комукаційна сфера суспільства пронизує всі інші сфери суспільства (економічну, соціальну, політичну, гуманітарну) і виконує функції, подібні кров’яній системі людини, яка забезпечує життєдіяльність усього організму.

Загалом інформаційно-комунікаційну сферу суспільства потрібно розглядати в контексті дослідження:

ієрархічно-територіального рівня і простору управління;

базових сфер суспільства (економічної, соціально, духовної);

галузево-функціональних видів менеджменту;

ієрархічно-регулятивного рівня управління;

часового простору управління.

Відповідно до ієрархічно-територіальних рівнів управління виокремлюють:

глобальний менеджмент (планетарний рівень управління);

цивілізаційно-територіальний менеджмент (рівень управління сукупністю держав-націй);

державно-національний менеджмент (рівень управління державою-нацією (державне управління));

регіональний менеджмент (рівень управління територіями);

локальний менеджмент (рівень місцевого управління та самоврядування міста, сільської ради).

З огляду на реалії функціонування різних сфер суспільства варто звернути увагу на інформаційно-комунікаційні аспекти таких сфер менеджменту:

правовий менеджмент (забезпечує правове регулювання суспільного життя через діяльність органів держави, що ухвалюють закони, постанови та інші правові акти);

економічний менеджмент (регулює економічну сферу суспільства, детермінує економічні інтереси, економічні відносини, економічну роль держави);

соціальний менеджмент (полягає в регулюванні соціальної сфери суспільства, узгодженні соціальних відносин);

політичний менеджмент (передбачає регулювання політичної сфери суспільства, гармонізує політичні відносини);

гуманітарний менеджмент (спрямований на забезпечення прав людей в культурній, науковій та інших видах діяльності).

З точки зору ієрархічно-регулятивного рівня управління (правового статусу рішень) виокремлюють:

суспільний менеджмент (поширюється на всю суспільну сферу шляхом ухвалення і реалізації виконання Конституції, законів, постанов);

адміністративний менеджмент (охоплює своїм впливом регіонально-адміністративний чи галузевий об'єкт управління шляхом ухвалення і реалізації адміністративно-правових рішень);

менеджмент організацій забезпечує управління і регламентацію діяльності організації нормативно-правовими та соціально-психологічними методами).

Беручи за основу час дії і наслідки реалізації управлінських впливів, варто назвати:

стратегічний менеджмент (спрямований на здійснення довготермінових планів розвитку суспільства, країни);

операційний менеджмент (пов'язаний з вирішенням поточних справ);

технічний менеджмент (забезпечує управління безпосередньо матеріальними ресурсами, потоками, які необхідні для реалізації поставлених завдань).

З точки зору на існуючі освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки менеджерів, очевидно правильно було б використовувати магістрів менеджменту на стратегічному рівні, бакалаврів — на рівні операційного і молодших спеціалістів — на рівні технічного менеджменту.

Галузево-функціональний підхід дослідження проблем управління передбачає існування таких видів менеджменту:

персонал-менеджмент (опікується питаннями управління людьми, мотивації, організації та контролю їхньої трудової діяльності);

інтелектуальний менеджмент (полягає в управління розпізнаванням, аналізом знань, розробкою ефективних дій об'єкта управління);

виробничий менеджмент (відповідає за організацію та забезпечення технології виробництва);

маркетинговий менеджмент (зорієнтований на організацію, узгодження і взаємодію внутрішнього середовища об'єкта управління з ринковими умовами);

інноваційний менеджмент (передбачає розробку планів і програм інноваційної діяльності, здійснення узгодженої інноваційної політики);

фінансовий менеджмент (полягає в управлінні фінансовими потоками і ресурсами, інвестиційними проектами).

Отже, під інформаційно-комунікаційним менеджментом розумітимемо систему управління інформаційно-комунікаційною сферою суспільства на основі використання форм, методів і технологій правового, економічного, соціального, гуманітарного і політичного менеджменту і маркетингу.

комунікація суспільство масовий.