Види і форми лізингу
Прямий лізинг має місце в тому випадку, якщо виробник устаткування самостійно здає його в оренду без посередництва лізингової компанії. Для здійснення таких лізингових операцій підприємства-виробники устаткування створюють у своїй структурі спеціальний підрозділ маркетингової служби. Робота без посередників спрощує механізм операції і знижує витрати на її проведення, дозволяє товаровиробнику… Читати ще >
Види і форми лізингу (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Законом України «Про лізинг» встановлені наступні види лізингу:
1. Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоотримувач за своїм замовленням одержує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, що не менше терміну, протягом якого амортизується 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу у складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення терміну договору фінансового лізингу об'єкт лізингу переходить у власність лізингоотримувача або купується ним за залишковою вартістю.
2. Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоотримувач за своїм замовленням одержує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, що менший від терміну, протягом якого амортизується 90% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
Після закінчення терміну оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно наданий у користування іншому лізингоотримувачу за договором лізингу.
Фінансовий лізинг — найбільш поширений вид лізингу, що передбачає здачу об'єктів в оренду на тривалий термін і повне або майже повне відшкодування їх вартості за період використання. Після закінчення терміну дії договору користувач може придбати майно у власність, відновити угоду на пільгових умовах або припинити відносини.
Оперативний лізинг використовується звичайно в тих випадках, коли лізингоотримувач готовий швидше виплачувати вищі лізингові платежі, ніж нести ризик, пов’язаний з володінням майном.
Залежно від сукупних чинників розрізняють наступні форми лізингових операцій, наведені у табл. 1.1.
Таблиця 1.1 — Форми лізингу.
Сукупні чинники здійснення лізингових операцій. | Види лізингу. | Примітка. |
1. Тривалість. |
|
|
2. Ступінь окупності. |
|
|
3. Масштаб ринку. |
| 3.2. Регулюється Конвенцією Міжнародного інституту з уніфікації приватного права (ЮНІДРУА) з міжнародного фінансового лізингу майна, прийнятою 1988 р. в Оттаві. |
4. обсяг обслуговування. |
|
|
5. Склад учасників. |
|
|
6. Способи фінансування. |
| 3. Частково фінансується лізингодавцем. |
|
|
|
7.2. Метод нарахування. |
| |
7.3. Періодичність внесення. |
| |
7.4. Спосіб внесення. |
| |
8. Цільове призначення. |
| 8.2. Переслідується мета отримання більшого прибутку за рахунок податкових і і амортизаційних пільг. |
9. Наміри учасників. |
|
|
У міжнародній практиці розрізняють три основні види лізингу:
- 1. Довгостроковий (фінансовий) — з наданням устаткування на термін 3−5 років і більше (за деякими видами до 15−20 років), одержав назву «лізинг».
- 2. Середньостроковий — термін від 1 до 5 років, одержав назву «хайринг» .
- 3. Короткостроковий — від декількох годин, днів, місяців до одного року, одержав назву «рейтинг» .
Прямий лізинг має місце в тому випадку, якщо виробник устаткування самостійно здає його в оренду без посередництва лізингової компанії. Для здійснення таких лізингових операцій підприємства-виробники устаткування створюють у своїй структурі спеціальний підрозділ маркетингової служби. Робота без посередників спрощує механізм операції і знижує витрати на її проведення, дозволяє товаровиробнику одержувати всі економічні переваги від лізингу своєї продукції.
Непрямий лізинг — це передача майна в лізинг через посередників. Посередник, він же лізингодавець, спочатку фінансує покупку продукції виробника і поставляє її лізингоотримувачу, а потім періодично одержує лізингові платежі від нього. У непрямому лізингу бере участь як мінімум три особи — постачальник, лізингова компанія і лізингоотримувач. Він може бути і багатостороннім. При такому лізингу в договорі може бути передбачено, що у разі тимчасової неплатоспроможності або банкрутства посередника лізингові платежі повинні надходити до основного лізингодавця. Подібні форми договору на лізинг носять назву «сублізинг».
Поворотний лізинг — є різновидом двосторонньої операції. Підприємство (майбутній лізингоотримувач) має устаткування, але йому не вистачає засобів для виробничої діяльності. Тоді підприємство знаходить лізингову компанію і продає їй своє устаткування, а остання, в свою чергу, здає у лізинг устаткування цьому ж підприємству. Не виключена можливість подальшого викупу майна і відновлення права власності на нього. При формі поворотного лізингу в оренду можуть здаватися і цілі підприємства, а постачальник і лізингоотримувач є однією і тією ж особою.
Лізинг постачальнику відрізняється від поворотного лізингу тим, що постачальник устаткування хоч і виступає в ролі продавця і лізингоотримувача одночасно, але не є користувачем майна, яке він обов’язкове віддає в сублізинг третій особі. За такою схемою виробники устаткування самостійно займаються фінансовим лізингом, не вдаючись до послуг професійних посередників.
Компенсаційний лізинг — передбачає, що в рахунок лізингових платежів лізингоотримувач поставляє лізингодавцю продукцію, що вироблена на орендованому устаткуванні, в обумовлених розмірах.
При чистому лізингу — все обслуговування майна бере не себе лізингоотримувач. Ця форма є найбільш поширеною.
Лізинг з обслуговуванням — припускає обов’язкове технічне обслуговування устаткування, його ремонт, страхування та інші операції з боку лізингодавця, що входить в орендну платню.
Роздільний лізинг або лізинг з додатковим залученням коштів. Це найбільш складний різновид лізингу — коли лізингодавець бере позику у одного або декількох кредиторів, користуючись при цьому всіма податковими пільгами, які розраховуються з повної вартості майна. Позичальник — лізингодавець не є відповідальним перед кредиторами за повернення позики, вона погашається з сум лізингових платежів. Тому лізингодавець оформляє на користь кредитора заставу на майно з погашення позики і поступається йому правами на отримання лізингових платежів у рахунок погашення позики. Таким чином, основний ризик щодо операції несуть кредитори, а забезпеченням повернення позики служать тільки лізингові платежі та майно, що здається в лізинг. Лізингодавець, окрім звичайного доходу, одержує винагороду за організацію фінансування.
Груповий (акціонерний) лізинг означає, що як лізингодавець виступає група учасників (акціонерів). Вони фундирували спеціальну корпорацію і призначають довірену особу, яка здійснює надалі всі необхідні операції щодо лізингових відносин. Застосовується ця форма лізингу при великих операціях (літаки, судна, космічні об'єкти).
Генеральний лізинг припускає, що лізингоотримувач у рамках загальної угоди може оформити «лізингову» лінію, за якою він у разі необхідності одержує додаткове устаткування без укладення щоразу нового контракту.
Револьверний лізинг або лізинг з послідовною заміною майна використовується в тих випадках, коли лізингоотримувачу за технологією послідовно потрібні різні види устаткування. При цій формі лізингу лізингоотримувач набуває права після закінчення певного терміну обміняти устаткування, що орендується, на інший його вид.