Методи дослідження. 
Сучасний стан використання електронних соціальних мереж учителями загальноосвітніх навчальних закладів України

Дане дослідження виконувалося в рамках науково-дослідної роботи «Формування інформаційно-освітнього середовища навчання старшокласників на основі технологій електронних соціальних мереж» (НДР 0115U002232). Проведено опитування 250 учителів з Вінницької, Одеської, Хмельницької, Луганської, Донецької, Київської областей і здійснено аналіз отриманих результатів. Також здійснено порівняння деяких даних з результатами дослідження Університету Phoenix (США), що проводилося в 2015 р з метою з’ясування стану використання соціальних мереж учителями для навчання учнів.

Результати дослідження

Основною метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору і самореалізації. У формулі нової української школи зазначено кілька складників, що вказують як на напрями вдосконалення процесу навчання, так і на організацію навчання учнів, а саме: орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, набуття як життєвих, так і ключових компетентностей XXI ст., формування сучасного освітнього середовища, що забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів не лише в приміщенні навчального закладу [3, 5−7].

Але ніяка освітня реформа, якою б змістовною і досконалою вона не була, не дасть належного результату, якщо її ідеї не будуть підтримувати всі освітяни — від вчителя до директора школи [7, 2].

Тому, попри напрями формування нової української школи визначено десять ключових компетентностей, серед яких виокремимо: інформаційно-цифрову компетентність, медіа-грамотність, навички безпеки в Інтернеті, розуміння етики роботи з інформацією, уміння вчитися впродовж життя, що є основоположними для розвитку цифрового суспільства ХХІ ст. [2, 11]. Ці компетентності мають бути сформовані в учнів і постійно розвиватися в учителів.

Уточнимо, що формування інформаційно-цифрової компетентності, як учителів, так і учнів передбачає впевнене, а водночас критичне застосування ІК-технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні, а формування культури роботи з інформацією передбачає дотримання авторських прав, знання основ інтелектуальної власності тощо. Нині до складових інформаційно-цифрової компетентності можна віднести здатність до організації навчально-виховного процесу (індивідуального й колективного) засобами ІК-технологій.

Залишаються актуальними здатність визначати навчальні цілі і способи їх досягнення, уміння вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя [3, 7].

Інноваційна модель навчання більшою мірою залежить від динамічного використання ІК-технологій як для унаочнення навчального матеріалу, так і для групової кооперативної, спільної роботи і комунікації. Нині багато шкіл бореться за оновлення ІТ-інфраструктури, підтримує ініціативи щодо персоналізованого навчання, дозволяють учням приносити власні-пристрої (BYOD — BringYourOwnDevice), що підтверджує необхідність переходу до цифрових підручників для забезпечення повсюдного доступу учнів до змістової складової навчального процесу [14].

Така ініціатива надає вчителеві академічну свободу у виборі методів і технологій навчання, програм, підручників і навчальних посібників, побудови авторських освітніх програм [7].

За допомогою ІК-технологій створюються умови доступу до електронних освітніх ресурсів, що урізноманітнюють форми і методи навчання учнів, а різноманітні електронні соціальні мережі забезпечують додаткові умови для комунікації.

Електронні соціальні мережі дозволяють учням, які були пасивними під час традиційного навчання, стати активними, відкрито висловлювати свою думку, брати відповідальність за певні етапи навчальних проектів [13]. Тому інноваційні методи навчання і потреби учнів 21-го століття вимагають від учителя постійної адаптації до нових ІК-технологій.

Утім, деякі вчителі мають сумніви щодо використання соціальних мереж для навчання, обґрунтовуючи ефективність інших методичних підходів. Таке ставлення формується, серед іншого, відповідно до віку вчителя. Ще тридцять років тому, ніхто не міг би уявити навчальний клас середньої школи, учні якого мали б доступ до мобільного телефону, комп’ютера або певного технічного пристрою [13].

Щоб допомогти вчителям опанувати нові ІК-технології, методику навчальної онлайнової комунікації і зрозуміти нові методи навчання мають бути створені умови для їх неперервного професійного розвитку в рамках неформальної освіти, що вимагає підтримки керівниками шкіл і, звичайно ж, додаткового фінансування.

Нині соціальні мережі є основною формою комунікації і зв’язку, що використовують сучасні учні. Зважаючи на доступність ресурсів, учителі не зацікавлені ідеєю швидкого впровадження електронних соціальних мереж, так само, як і інших видів комп’ютерної техніки в класи. Університетом Phoenix (США) у 2015 році проведено опитування учителів щодо використання соціальних мереж. Дослідження було засновано на онлайновому опитуванні 1002 вчителів середньої школи зі Сполучених Штатів Америки. Результати були зібрані в період з 14 до 27 квітня. Вибірка формувалася з вчителів, які працювали в штатах Арізонія, Каліфорнія, Колорадо і Флорида [16; 15].

Дослідження показало, що багато вчителів не зацікавлені у використанні соціальних мереж у своїх класах, навіть якщо вони використовують їх у своєму особистому житті.

Відповідно до результатів національного опитування педагогів США, тільки 13% учителів школи середньої школи використовують соціальні мережі в класі для навчання. Це означає, що переважна більшість опитаних, 87%, не використовують ці онлайн-сервіси, для роботи з учнями взагалі [15].

Нині спостерігається тенденція до зменшення інтересу вчителів США щодо використання соціальних мереж у школі, а саме: 2015 році - 62% відсотка вчителів не включали соціальні мережі для організації навчання в школі, 2013 році - це становило 55%, за аналогічним опитуванням. 78% опитаних учителів зазначили, що вони використовують соціальні мережі для особистих потреб, а 16% - не використовують взагалі [15; 16].

Опитування дало можливість виокремити такі проблеми:

• 62% вчителів зазначили, що не мали практичної підготовки в організації комунікації зі студентами або батьками через соціальні мережі;
• 82% вчителів висловили стурбованість з приводу конфліктів, що виникають з учнями або батьками через використання соціальних мереж;
• 60% сказали, що використання учнями персональних пристроїв і технологій за межами школи потребує додаткових зусиль щодо налаштуваннях, зокрема формування груп.

Наразі, 44% вчителів вважали, що соціальні мережі можуть підвищити освітній досвід учнів [16]. Таким досвідом може бути навчальна комунікація у різних формах і часових термінах [5; 6].

Доповнюючи думку зарубіжних колег, зазначимо, що учитель не лише має володіти сучасними педагогічними технологіями, вмінням управляти індивідуалізованим освітнім процесом, а й бути обізнаним з різними психологічними теоріями індивідуальної і групової роботи з учнями, мати відповідні навички впливу на дитину [7]. Такий підхід розвитку вчителя підтверджується висновками Всесвітнього економічного форуму, на якому було визначено ключові здатності людини ХХІ ст.:

комплексно розв’язувати проблеми;

критично мислити;

створювати принципово нові ідеї (креативність);

управляти людьми;

координувати діяльність інших;

розуміти власні емоції й емоції оточуючих (емоційний інтелект);

оцінювати ситуацію і приймати рішення;

здатність до перемовин;

пристосовуватися до нових ситуацій, адаптуватися до змін, успішно і творчо розв’язувати нові проблеми (когнітивна гнучкість) [8].

На відміну від учителів, за результатами досліджень зарубіжних колег, 83% 15- 18-річних не можуть жити без високошвидкісного Інтернету, a 88% щодня використовують соціальні мережі [17].

З’ясуємо стан використання соціальних мереж вітчизняними учителями загальноосвітніх навчальних закладів.

В Україні протягом 2016 року, в рамках проекту «Хмарні сервіси в освіті», проводилося опитування вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо використання соціальних мереж з метою активізації навчальної діяльності й зацікавлення учнів новими формами роботи, удосконалення навчального процесу, комунікаційних навичок і групової роботи учнів.

В опитуванні взяли участь 250 вчителів-предметників з Вінницької, Одеської, Хмельницької, Луганської, Донецької, Київської областей, серед яких: ЗНЗ (загальноосвітні навчальні заклади) — 24.9%, спеціалізовані школи — 28.2%, ліцеї - 7.9%, НВК (навчально-виховні комплекси) — 28.6%, гімназії - 9.5%, інші - 0.8%.

Аналізуючи навчальні заклади, учителі яких взяли участь в опитуванні, було встановлено, що найбільшу частку складають НВК і спеціалізовані школи, що об'єднують різні ступені навчання (початкова і гімназія або здійснюють спеціалізацію щодо вивчення окремих предметів). Отже, як правило, найчастіше адміністрація таких навчальних закладів прагне визначити свою унікальність і тим самим бути конкурентоспроможними у питаннях освітніх послуг.

Встановлено, що активну участь в опитуванні взяли вчителі основної школи, які здійснюють навчання учнів з 5 до 11 класу. За викладанням навчальних предметів вчителі розподілилися так: 5 класи — 36.1%, 6 класи — 42.3%, 7 класи — 42.7%, 8 класи — 39.8%, 9 класи — 45.6%, 10 класи — 41.1%, 11 класи — 36.9%.

За віковою ознакою вчителі розподілилися: 20−25 років — 10%, 26−30 років — 11.2%, 31−35 років — 10%, 36−40 років -13.3%, 41−45 років — 19.1%, 46−50 років — 15.4%, 51−55 років -11.2%, 56−60 років — 7.9%, 61−65 років — 2.1%.

Найбільша частка вчителів, які взяли участь в опитуванні - це 41−45 років. Як правило, їх стаж роботи сягає 20 років, вони мають вищу категорію і більшість з них має звання «Методист». Тобто досвід роботи з учнями, розуміння проблем навчання, напрацювання власних форм і прийомів дає їм можливість сформувати власну думку щодо необхідності застосування додаткових форм і методів комунікації з учнями для підвищення інтересу щодо вивчення конкретного предмету (навчального предмету, що вони викладають).

Опитування показало, що частка вчителів, старших за 60 років склала 2,1%, і ці вчителів вже меншою мірою використовують новітні технології для досягнення навчальних цілей, а більшою мірою працюють за напрацьованим сценарієм без уведення зовнішніх чинників і засобів навчання для підтримки навчальної діяльності учнів.

З розвитком мережі Інтернет інтерес учителів до спілкування і комунікації за його допомогою постійно зростає. Кількість популярних соціальних мереж нині сягає десятків, а то й сотні найменувань. Проте в Україні вчителі активно використовують такі електронні соціальні мережі, як: Facebook — 67.6%, ВКонтакті - 57.3%, Однокласники — 56%, Google+ - 54.8%, Партнерство в навчанні - 35.3%, Yammer — 20.3%, Instagram — 14.1%, LinkedIn — 13.3%, Twitter — 11.6%, Pinterest — 4.1%, Badoo — 1.2%, LiveJournal — 0.8%.

Однак є частка вчителів, що не зареєстровані в жодній соціальній мережі і не бачать в цьому потреби. Ця часка вчителів становить — 4.1%. Також досить великий відсоток учителів використовує специфічні соціальні мережі (11.6%), у яких вони обмінюються або досвідом, або підтримують комунікацію з особами, з якими мають спільні інтереси (хобі). Це є ознакою того, що інтереси вчителів й учнів потребують використання різних мереж і знайти спільні для всіх, що задовольнять їхні різнопланові потреби буде складно.

Важливими виявилися дані щодо використанням соціальних мереж для навчання учнів. Дані дали можливість з' ясувати не тільки найпопулярніші мережі, а й відсоток вчителів, які їх використовують, так ВКонтакті - 32%, Facebook — 37.3%, Yammer — 12.4%, Однокласники — 9.5%, Instagram — 0.8%, Google+ - 44%, Pinterest — 1.7%, Twitter — 2.1%, LinkedIn — 3.3%, Партнерство в навчанні - 30.3%, Не використовую в навчальному процесі - 10.8%, Інші - 20.7%.

Порівняно із зарубіжними колегами частка вчителів, які використовують соціальні мережі для навчання менша і не перевищує 44%, але і частка тих, хто не використовує, також менша — 10,8%. За популярністю серед учителів соціальні мережі розподілилися так: Google± 44%, потім Facebook — 37.3% і ВКонтакті - 32%.

Не дивлячись на те, що корпоративну соціальну мережу Yammer надали для масового використання в Україні у 2014 році, її популярність вже досягла — 12,4%, що є показником перспективного використання саме корпоративних соціальних мереж [5].

Зауважимо, що корпоративна соціальна мережа Yammer була створена саме для педагогів вищих навчальних закладів і довгий час до неї був обмежений доступ користувачів. Тільки з 2013 року за кордоном цю мережу відкрити для використання в загальноосвітніх навчальних закладах й інтегрували з Office 365.

У формуванні інформаційного освітнього середовища з використанням соціальних мереж для додаткової навчальної комунікації важливу роль відіграє наявність у вчителя комп’ютерної техніки.

Так у 2016 році в навчальні заклади України було встановлено 23 тис. комплектів комп’ютерів, що були отримані в межах допомоги Україні від Китайської народної республіки (оновлення комп’ютерних класів). Однак і досі не реалізована програма щодо забезпечення робочого місця вчителя-предметника комп' ютерною технікою і мультимедійними засобами. Назвемо кілька причин, що заважають реалізації цієї програми: це обслуговування, ремонт, безпека зберігання. Оскільки державою забезпечується тільки поставка техніки, то інші питання (обслуговування, ремонт, безпека зберігання) мають вирішуватися на місцях, що потребує додаткового фінансування, пошуку спонсорів або благодійних внесків.

За результатами опитування вчителів для роботи в електронних соціальних мережах вони використовують такі типи комп’ютерної техніки: стаціонарний ПК- 68.5%, ноутбук — 73%, планшет — 29%, нетбук — 11.6%, мобільний телефон — 48.1%, інший — 2.9%. Отже, прагнення вчителя бути мобільним для учнів спонукає його до використання різноманітних пристроїв, а той факт, що використання ноутбуків домінує, має впливати на формування замовлень щодо забезпечення предметних кабінетів комп’ютерною технікою.

Поєднання різноманітних технологій навчання з можливостями електронних соціальних мереж поступово змінює форми і методи надання освітніх послуг, сприяє формуванню новітнього інформаційно-освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу, орієнтованого на інтереси і розвиток особистості як учителя, так і учня; інтернаціоналізацію і розширення доступу до відкритих електронних освітніх ресурсів; створенню умов для навчальної мобільності суб'єктів навчання, розвитку різних компетентностей і формуванню інформаційного освітнього простору [5; 6].

Соціальна мережа об'єднує суб'єктів, але для взаємодії необхідний конкретний чинник зв’язку — соціальний об'єкт. У всіх успішних соціальних мережах можна виділити цей соціальний об'єкт, а саме: відео (YouTube), музичні файли (Last.fm), презентації (SlideShare), публіцистичні, довідкові статті (Wiki-Wiku), фотографії (Флікр), проекти (Scratch) та ін. [1].

З’ясуємо соціальні об'єкти вчителів, що вони використовують для власних або професійних потреб: завантажують фото — 59.8%, завантажують відео — 64.7%, завантажують тексти — 58.1%, заповнюють анкети — 36.1%, використовують посилання — 58.9%, створюють події - 23.7%.

Отже, учитель знаходиться у постійному пошуку зображень, текстових документів і посилань на різноманітні тексти і програмні засоби для подальшого використання їх під час навчання учнів, для професійного розвитку й урізноманітнення організації процесу навчання. Участь учителів у тематичних групах дає їм можливість оперативно отримати відповідь на актуальні питання, отримати дієву допомогу (наприклад, посилання) для розв’язання проблем, пов’язаних як з процесом навчання, так і з його організацією.

Комунікація в соціальних мережах розширює можливості вчителя щодо професійного розвитку. Він знається на подіях, що відбуваються в середовищі освітян. Також у нього з’являється право вибору засобів, програм, сайтів, рекомендованих колегами. За потреби він може долучитися до існуючої дискусії або розпочати власну, що сприятиме напрацюванню навичок онлайнової комунікації.

Усе це є підґрунтям для того, щоб розробити власну стратегію навчальної діяльності з учнями з використанням соціальних мереж, здійснити добір соціальних об'єктів і налагодити комунікативні зв’язки з різними групами учнів.

З метою забезпечення комунікації і формування навчального середовища вчитель розміщує такі соціальні об'єкти для учнів, як: фото — 71.4%, повідомлення — 76.8%, опитувальники — 28.6%, навчальне відео — 47.3%, фрагменти текстів — 43.6%, посилання — 59.8%, завдання — 61.8%, перевіряють завдання — 28.6% (рис. 1).

Учитель може здійснювати й інші види діяльності - 9.1% (наприклад, розміщувати музичні файли тощо).

Порівнявши дані, ми з’ясували, що в мережі учителі для учнів більшою мірою розміщують зображення з метою отримання коментарів, викладають текстові завдання (наприклад, під час карантинів) і посилання на додаткові сайти, а також різноманітні повідомлення, що можуть стосуватися як навчального процесу, так і виховних заходів.

Рис. 1. Розміщення вчителями соціальних об'єктів для учнів у соціальних мережах

Цікавим досвідом активізації діяльності учнів є розробка цифрового наративу, який можна формувати в соціальній мережі у формі нотаток, есе або коментарів.

Наратив (від англ. narrative — розповідь, оповідання) — історично і культурно обґрунтована інтерпретація деякого історичного аспекту з певної позиції [4].

У зарубіжному освітньому просторі цифровий наратив (digitalnarrative) — це авторська оповідь, що поєднує цифрові зображення, текст (словесний, відео, музичний) і створює найбільш сприятливі умови для передавання повної інформації з досліджуваної теми та засвоєння її шляхом розширення каналів сприймання. До поняття «цифровий наратив» можна віднести: цифрові тексти, презентації, розповіді, розміщені на блогах, твітер-романи, романи для читання, розміщені на екрані мобільного телефона, відеокліпи, анімаційні фільми, відеоблоги, фотоколажі, описи подій у соцмережах, ігрові квести та ін. [11].

З метою підвищення мотивації учнів до навчання важливо визначити часові періоди комунікації. Так, учителі перебувають в соціальних мережах: постійно — 8.7%, щоденно — 24.9%, кілька разів на тиждень — 42.7%, один раз на тиждень — 6.2%, один раз на місяць — 3.3%, випадково — 8.3%. Отже, доцільним є проектування діяльності вчителя з учнями в соціальній мережі кілька разів на тиждень.

Ставлення вчителів до соціальних мереж впливає на розвиток і формування інформаційно-освітнього середовища. У процесі опитування було з’ясовано, що 66% учителів ставляться до соціальних мереж позитивно, 30,3% - нейтрально і 3.7% - негативно, а це дає підстави стверджувати, що соціальні мережі можуть бути дієвим засобом саме для підтримки навчання учнів. Учителі, які визначили своє ставлення як «нейтрально» підтверджують думку зарубіжних колег, пов’язану з відсутністю додаткового навчанням, обізнаністю батьків і відсутністю упевненості в безпечному використанні соціальних мереж.

Тому логічним було запитання до вчителів: «Чи вважаєте Ви, що соціальні мережі захищені?», відповіді розподілилися так: ВКонтакті - 5%, Facebook — 20.7%, Yammer — 17.8%, Однокласники — 1.7%, Instagram — 1.2%, LiveJournal — 0.4%, Google+ - 28.6%, Pinterest — 1.2%, Twitter — 2.1%, LinkedIn — 1.7%, Badoo — 0.4%, Партнерство в навчанні - 27%, усі не захищені - 39%. І все ж, 39% учителів визнають, що соціальні мережі не захищене середовище і в ньому співпрацювати потрібно досить обережно.

На запитання, що стосується ефективності навчання в соціальних мережах, відповіді вчителів розподілилися так: так — 59.8%, ні - 8.7%, не можу визначитися — 31.5%. Те, що 31,5% учителів зазначили, що не можуть визначитися говорить про відсутність критеріїв оцінювання ефективності навчання учнів у соціальних мережах.

Узагальнимо основні поради для вчителів щодо використання соціальних мереж для навчання учнів:

використовуйте соціальні мережі як дієвий засіб комунікації вчителів і учнів;

пам’ятайте, що соціальні мережі можна інтегрувати в навчальний процес і використовувати для підтримки процесу навчання;

використовуйте корпоративні соціальні мережі, закриті групи, проводьте роз’яснювальну роботу серед учнів щодо ризиків електронного спілкування з невідомими особами;

розроблюйте свої принципи й інструкції щодо використання електронних соціальних мереж для організації навчання учнів у вашому навчальному закладі;

перевіряйте посилання, що розміщуються в мережі на приватних блогах або тематичних сайтах, щоб убезпечення учнів від доступу до даних забороненого змісту;

організовуйте співпрацю учнів у проектах на рівнях: класу, паралелі класів, з учнями інших шкіл і регіонів з метою навчальної комунікації;

формуйте культуру комунікації, що забезпечить відповідний рівень спілкування як з експертами, так і з учнями, які зможуть отримати миттєвий відгук на свою роботу;

залучайте учнів до проектів, пов’язаних із соціальною службою, глобальними проблемами світу, а саме: очищення питної води, економія електроенергії, розробка нових видів і носіїв енергії, екологія планети, культура харчування, здоровий спосіб життя тощо;

залучайте батьків до обговорення освітніх проблем, тенденцій розвитку навчального закладу, профорієнтації учнів і т. д.;

використовуйте соціальної мережі для створення, зберігання й оцінювання цифрових наративів з різних предметів під час навчально-виховного процесу.

З огляду на те, що більшість учнів основної і старшої школи використовують соціальні мережі для комунікації, учитель має врахувати цю тенденцію у проектуванні навчальної діяльності й обрати такі форми, які б логічно поєднувалися з метою і завданнями навчання.

Проблеми вчителів щодо використання соціальних мереж у навчально-виховному процесі можуть розв’язуватися в рамках неформальної освіти, під час навчальних семінарів, тренінгів і майстер-класів.

Різні аспекти використання соціальних мереж доречно обговорювати як з колегами, так і з учнями, запропонувавши їм вибір мережі для організації навчальної діяльності з урахуванням потреб у роботі із соціальними об'єктами.

Одним із важливих питань залишається безпека в соціальних мережах, що вимагає розробки концепції навчального закладу щодо використання соціальних мереж для підтримки й удосконалення організації навчально-виховного процесу.

Результати анкетування вчителів показали, що існує низка спільних проблем для зарубіжних і вітчизняних учителів, а саме: відсутня система навчання вчителів нових технологій, наявність безпеки та низька обізнаність батьків щодо використання соціальних мереж. Однак, позитивне ставлення вчителів до використання соціальних мереж для урізноманітнення процесу навчання є вагомим аргументом для впровадження в навчальних закладах такої комунікації з учнями.

Рекомендації вчителям щодо використання соціальних мереж додадуть їм впевненості для організації навчальної комунікації з учнями.

Подальше дослідження має бути спрямовано на класифікацію форм і методів використання соціальних мереж для навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.