Список використаної літератури

• 1. Сухомлинський В. Казки школи під голубим небом. К., 1991.
• 2. Сухомлинський В. Вибрані твори: У 5-ти т.-Т. 4- К.: Рад. школа, 1977. 640с.
• 3. Сухомлинський В. Вибрані твори: У 5-ти т.— Т 5.— К.: Рад. школа, 1977.— 639 с.
• 4. Сухомлинський В. Сто порад учителю. — К.: Рад. школа, 1988.— 304 с.
• 5. Сухомлинський В. Вчити вчитися // Вибрані твори в 5 т. — К., 1976. — Т.5: — С. 426−436.
• 6. Сухомлинський В. О. Духовний світ школяра // Вибр. твори: У 5-ти т. — Т.1. К., 1976. — С. 209 — 401.
• 7. Сухомлинський В. Павлиська середня школа // Вибр. твори: У 5-ти т. — Т. 4 К., 1977. — С. 7
• 8. Сухомлинський В. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори: У 5-ти т. — К.: Рад. шк., 1976. — Т.1 — С.5−502.
• 9. Сухомлинський В. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори: У 5-тит. — К.: Рад. шк., 1977. — Т. 5. С. 639.
• 10. Сухомлинський В. Розмова з молодим директором школи // Вибрані твори: У 5-ти т. — К., 1977. — Т.4 — С.393−628.
• 11. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям // Вибрані твори: У 5-ти т. — К.: Рад. шк., 1977. — Т-3. — С.7−282.
• 12. Сухомлинський В. Слово вчителя в моральному вихованні // Вибр. твори: У 5-ти т. — Т.5. — К., 1977. — С. 321−330.
• 13. Сухомлинський В. Слово про слово // Вибр. твори: У 5-ти т. — Т.5. — К., 1977. — С. 160 — 167.
• 14. Сухомлинський В. Сто порад учителеві // Вибр. твори: У 5-ти т. — .2. — К., 1976. — С. 419−654.
• 15. Сухомлинський В. Як виховати справжню людину // Вибр. твори: У 5-ти т. Т.2. — К., 1976. — С. 149−416.
• 16. Сухомлинський В. Школа і природа//Вибр. тв.: У 5 т. — К., 1997. — Т.5 — с. 549.
• 17. Українська педагогіка в персоналіях: У 2-х кн. /За ред О. Сухомлинської. — К: Либідь, 2005. — Кн.2. — 550 с.
• 18. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге. К.: «Академвидав», 2006. — 264−271с.

ДОДАТОК 1

Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ Про інтелектуальне виховання Розумова праця — це багатогранна сфера самовиховання, і тільки тоді, коли людина, пізнаючи світ, пізнає й саму себе, вона переживає радість відкриття, розвиваються її розумові здібності.

Природа, її невичерпне багатство і різноманітність — головне джерело думки, головна школа розвитку розумових здібностей.

Чим більше інтелектуально зростає людина, тим сильніша у неї потреба пов’язувати знання з життям, з активною громадською діяльністю.

Інтелектуальний розвиток повинен підпорядковуватися розвитку моральному, поглиблювати його.

Розумове виховання відбувається в процесі набування наукових знань, але не зводиться до нагромадження певного їх обсягу.

Колектив прийшов до висновку: справжнє навчання — це індивідуальне творче формування.

Формування світогляду — серцевина розумового виховання.

Найважливіша риса розумового розвитку — спостережливість.

Розумові здібності розвиваються в процесі оволодіння знаннями.

Успіх розумового виховання залежить від творчого зростання методів навчання, від різноманітності тих деталей, які зумовлюються конкретною обстановкою і не можуть бути передбачені заздалегідь теорією навчання.

Саме в цьому, у характері застосування знань — суть єдності морального і розумового розвитку.

ДОДАТОК 2

Пам’ятка-рекомендація щодо розвитку творчого розуму.

1. Єдність процесу навчання і розумового розвитку починається з вивчення розвитку дитини. Адже думка дитини виявляється в її активному ставленні до навколишнього світу.

Треба глибоко знати індивідуальні особливості мислення, розумової праці кожного школяра, враховувати ці особливості в навчанні.

Немає жодної нормальної дитини нездібної, бездарної. Важливо, щоб цей розум, ця талановитість стали основою успіхів у навчанні, щоб жодний учень не вчився нижче своїх здібностей.

Кожний учень дає в навчанні те, на що він здатний, — здійснення цього принципу дає можливість нам досягти всебічного інтелектуального розвитку всіх учнів, запобігти їх неуспішності.

Не допускати, щоб талановиті, обдаровані діти працювали нижче від своїх можливостей.

Запобігання неуспішності слабких учнів ми вбачаємо у тому, щоб талановиті, обдаровані виходили за межі програш; з тих предметів, тих сфер творчої діяльності, до яких у них є великі здібності, задатки. Учням даються завдання кількох варіантів складності.

Оскільки ж розумова праця відбувається в колективі, то вона набуває характеру змагання творчих здібностей: ніхто не хоче бути слабшим, кожний прагне випробувати свої сили на складному завданні. В атмосфері змагання розкриваються таланти.

Якщо вчитель виводить найбільш здібних учнів за межі програми, інтелектуальне життя колективу стає багатим, багатогранним, і завдяки цьому не відстають і найслабкіші учні.

Дуже важливо, щоб читання давало учневі інтелектуальну радість. Для того, щоб читання стало для людини якомога раніше джерелом багатого інтелектуального життя, треба давати їй міцні практичні вміння.

ДОДАТОК 3

Анкета.

«Використання досвіду В. О. Сухомлинського сучасними вчителями початкових класів.».

Вчитель_______________________________________.

1. Які твори Василя Сухомлинського ви читали?____________________________________.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

• 2. Якими порадами Сухомлинського ви користуєтеся в процесі навчання початкових класів? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
• 3. Що з досвіду Сухомлинського вам найбільш подобається?___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
• 4. Як ви використовуєте досвід Сухомлинського у роботі з батьками?__________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

5. Які поради Сухомлинського ви використовуєте щодо загартування, харчування учнів?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

• 6. Чи ведете щоденник спостережень за учнями?_______________
• 7. Якщо ведете, то що ви там помічаєте?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ДОДАТОК 4

ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

• 1. Згадай без підручника, що було на уроці:
  • · Про що розповідав учитель?
  • · Які проводилися досліди?
  • · Які розглядали таблиці, картини, карти?
• 2. Прочитай у підручнику запитання до уроку і дай на них відповіді.
• 3. Прочитай текст підручника.
• 4. Підготуйся відповідати за темою уроку:
  • · продумай план відповіді;
  • · розкажи матеріал за цим планом;
  • · намагайся не просто розповідати, а й підтверджувати свої
  • · знання прикладами з дослідів, спостережень зі свого життя, з
  • · прочитаних книг;
  • · зроби висновки;
  • · відкрий підручник; за допомогою малюнків, тексту і висновків підручника перевір, як ти засвоїв (засвоїла) матеріал.
• 5. Виконай задані додому завдання.

ДОДАТОК 5

Ігри на розвиток мовлення Поламаний телефон Дидактичне завдання: розвивати інтонаційне чуття, тренувати розповідну та питальну інтонацію.

Зміст: двоє «розмовляють» по телефону. Один говорить з оповідною інтонацією, другий, — перепитує, використовуючи для цього той же лексичний матеріал. Наприклад:

• —Говорить Оля.
• —Говорить Оля?

У ролі одного із співбесідників виступає спочатку вчитель.

Для створення інтересу до розмови доцільно під готувати іграшкові телефонні апарати та іграшки (які будуть розмовляти). Можна проводити цю гру одразу ж після прочитання якоїсь казки, яка зацікавила малюка. Мама (тато) грає одного персонажа, а дитина? іншого. Герої дзвонять один одному, домовляються про щось, обговорюють події казки. Та у одного з них погано зі слухом, тому він має все перепитувати.

Скажи навпаки Дидактичне завдання: тренуватися в підбирати слова, протилежні за значенням, наприклад: білий — чорний.

Зміст: гра проводиться як змагання. Виграє ряд (або учень), що пригадав більше антонімів. Граючи вдвох, можна для перших разів підготувати картки (картинки) з літом, зимою, білим і чорним кольорами… Картинки можна вірізати з будь-якого журналу. Коли дитина зрозуміє принцип, можна буде по черзі загадувати один одному слова: ви дитині, потім вона вам. Також, ви можете звертати увагу дітей на вулиці на предмети, які мають протилежні характеристики. Так вони зрозуміють, яке відношення цікава гра має до навколишнього світу.

Методичні рекомендації: початковий перелік антонімів: мир — війна, день —ніч, ранок — вечір, высокий — низький, сміливий — боязкий, хороший — поганий, слабкий — сильний, радіти — сумувати, хвалити — лаяти, миритися — сваритися; швидко — поволі, тихо — голосно, тепло — холодно.

Кількість слів для цієї гри вчитель може расширити. Якщо ви будете грати в цю гру з дитиною достатньо довго, то з поняттям «антоніми» у школі проблем не буде.

Назвіть по-іншому Дидактичне завдання: Тренуватися підбирати синоніми Зміст: учитель вимовляє слово, а учні підбирають до нього інші слова, близькі за значенням, наприклад: діти — хлоп’ята, малюки; боєць — солдат, воїн, червоноармієць; великий — величезний, велетенський, грандіозний, чималий; ласкавий? ніжний, м’який, привітний; сумувати — засмучуватися, печалитися, горювати, тужити; йти — ступати, крокувати, плентатися; весело — жваво, радісно; вголос — голосно Методичні вказівки: для даної вправи вчитель теж використовує іграшку (ведмедя, зайця), від імені якої пропонує слова. Виграє дитина, що придумала більше слів. Удвох можна грати просто для задоволення, не змагаючись. Можна грати на вулиці, побачивши щось велике, почати говорити про те, який цей об'єкт великий, навіть величезний… «Сонечко, а як ще можна сказати, не знаєш? Якесь таке слово…» Зробіть вигляд, що дуже хочете пригадати, але ніяк не виходить. Якщо в дитини хороший настрій, вона скоріш за все захоче допомогти вам. А потім можна знайти щось іще: гарне, веселе, чи голосне… А якщо навіть не захоче, перелічіть усі синоніми цього слова, що самі знайдете. Не турбуйтеся, маля все запам’ятає.

Що це?

Дидактичне завдання: тренуватися вживати слова з різним ступенем узагальнення (підбір узагальнювального слова до даного конкретного, до даного узагальнювального — конкретних) .

Зміст: учитель вимовляє слово, а учні визначають, до якого розряду його можна віднести. Наприклад, учитель вимовляє слово «троянда», учні відповідають — квітка (або рослина); слово «собака», учні повинні сказати — домашня тварина. Виграє дитина (або ряд), яка дала більше правильних відповідей. Методичні вказівки. Ви можете використовувати персонаж лялькового театру замість ведучого.

Спочатку дітям пропонують тільки слова, що відносяться до однієї з двох груп, наприклад до рослин і тварин. При повторенні вправи можна використовувати три-чотири групи: рослини, домашні тварини, меблі, одяг і тому подібне. Другий варіант вправи: вчитель вимовляє узагальнювальні слова, а учні пригадують конкретні назви предметів. Наприклад, учитель говорить: меблі, а учні перераховують: шафа, стілець, стіл, ліжко…

Вгадай, що це Дидактичне завдання: Тренуватися розділяти предмети за їх ознаками (колір, матеріал, форма, величина), активізувати словник.

Зміст: учитель вимовляє прикметники: червоний, маленький, квадратний, гумовий, шовковий. Учні називають предмети, яким властива така ознака: червоний олівець, маленька кулька, гумовий м’яч і тому подібне.

Методичні вказівки: вправа може проводити в декількох варіантах. Так, учитель може пропонувати пригадати і назвати предмети за кольором (білі, червоні, зелені і ін.), у другому варіанті — формою (круглі, квадратні, прямокутні і ін.), у третьому — за матеріалом, з якого зроблені (скляні, пластмасові, дерев’яні, гумові і ін.). Потім діти можуть відгадувати предмети за декількома ознаками: синій, круглий, гумовий (м'яч). Можна запропонувати завдання протилежного характеру — перераховувати ознаки пропонованих предметів. Наприклад: 1. Яким буває костюм? Великим, маленьким, синім, червоним, шерстяним, бавовняним, новим. 2. Які бувають будинки? — Високі, низькі, маленькі, великі, цегляні, дерев’яні, жовті, білі, нові, старі, прямокутні. Виграє той, хто назве більше ознак предмету.

Ви можете використовувати персонаж лялькового театру замість ведучого (ляльку, ведмедя, мавпочку).

Що робить Петрушка?

Дидактичне завдання: Тренуватися вживати прийменники (в, на, над, біля та ін.). Зміст: учитель виконує різноманітні дії з іграшкою. Наприклад, Петрушка кладе олівець у стіл, під книгу, між книгами і тому подібне. Або ж «намагатися сховатися» від дитини, смішно поспішаючи, шукати «най-най-найкраще місце» та періодично запитувати: «Тепер ти мене не знайдеш? Де я?». При цьому дитина може сидіти в тій же кімнаті, сміючись із «дурненького Петрушки», який ховається прямо на очах у дитини. Якщо ж дитина неправильно вживає якийсь прийменники, Петрушка каже, що він «не там». У такому випадку, якщо дитина попросить, їй може допомогти мама. Як тільки дитині почне набридати, Петрушка «здається»? «Від тебе не сховатися, ти такий уважний!». Це лише один з варіантів того, що може робити Петрушка. Усі останні? ваша фантазія!