Родовід князя і його одруження

Жорстокість запам’ятовується на все життя. Як випливає з «Повісті минулих літ» літописця Нестора, ще в малолітньому віці (близько п’яти років) наш герой, майбутній князь Ігор, був мимовільним свідком військового насильства. Новгородський князь Олег 882 року, прийшовши до Києва з дружиною і несучи на руках малолітнього Ігоря, наказав убити Київських князів Аскольда і Діра. Як оповідає літописець, Олег, звертаючись перед убивством до своїх жертв, заявив: «Ви не князі і не знаменитого роду, але я князь — і, показавши Ігоря, промовив: ось син Рюриків!».

Після чого під мечами вбивць Аскольд і Дір впали мертвими до ніг Олегових. Треба вважати, що такий урок про силу меча залишився в пам’яті п’ятирічного Ігоря. Зі сказаних Олегом слів ясно, що батьком Ігоря був Новгородський князь Рюрик, що княжив з 862 до 879 року і став засновником усієї династії Рюриковичів. З повідомлень історика В.Н. Татіщева в його дослідженні «Про історію Іоакима» випливає, що є літописні відомості, які дозволяють припускати, що Рюрик був онуком Новгородського князя Гостомисла за лінією матері.

Однією з дружин Рюрика і, приблизно, матір'ю Ігоря була Ефанда — дочка князя уманського з роду норвезьких королів. Майбутній Князь Ігор народився 877 року, отже, коли прийшов Олег 882 року до Києва Ігореві було лише п’ять років. Як припускають деякі історики, у матері Ігоря був рідний брат і ним був князь Олег, який опікувався малолітнім Ігорем за заповітом Рюрика після його смерті 879 року, тобто з 2-річного віку. Про дитинство і юнацький період в житті Ігоря літописець Нестор нічого не пише, немає таких відомостей і в інших літописних джерелах. Як зазначає М.М. Карамзін, «привчений з дитинства до покори, Ігор не осмілювався вимагати своєї спадщини від правителя владолюбного (князя Олега — Авт.), оточеного блиском перемог, славою завоювання і хоробрими товаришами». За повідомленням Нестора, 902 року Олег обрав для Ігоря в дружини певну молоду псковитянку на ім'я Ольга, «славну тоді ще одними принадами жіночими і доброзвичайністю». Однак, за іншими даними, Ольга була внучкою Гостомисла і була рідною дочкою князя Олега.

А за Нестеровським літописом Ольга була дочкою простого селянського човнового перевізника, на підтвердження чого наводяться подробиці першого знайомства Ігоря і Ольги в такому епізоді. Коли Ігор перебував на полюванні, він звернувся до молодої і красивої дівчини з проханням перевезти його на інший берег, причому це прохання було висловлене в жартівливій формі. Але коли Ольга відповіла йому дуже дотепно, він перейнявся до неї повагою, а в подальшому, оцінивши не лише її розум, але й молодість і красу, скромність і гідність. Вже 903 року Ігор Рюрикович одружився на гаряче коханій Ользі Олегівні (?). Коли 907 року Олег Віщий пішов походом на Візантію, він залишив замість себе в Києві молодого князя Ігоря, оскільки не хотів із ним поділяти ні небезпек, ні слави.