Принципи страхування. 
Страхування як самостійна економічна категорія. 
Функції та роль розвитку страхування в економіці країни

страхування підприємницький відповідальність Страхування у своїй діяльності ґрунтується на таких специфічних принципах, які визначають об'єктивні можливості об'єкта бути застрахованим та встановлювати якісні і кількісні межі страхової відповідальності.

Під принципами слід розуміти основоположні ідеї, яким має слідувати та чи інша діяльність. Вони є її кістяком, схемою чи компасом побудови і регулювання даних відносин. Попри значну кількість нормативно-правових атів, які законодавчо забезпечують страхування в Україні, у чинній нормативній базі принципи страхування не висвітлені.

У 1994 р. органи нагляду за страховою діяльністю в різних країнах світу заснували Міжнародну асоціацію органів нагляду за страховою діяльністю (ІАІБ). Визнаючи необхідність забезпечення захисту інтересів власників страхових полісів і стабільності фінансової галузі, ІАІБ у 2000 р. розробила основні принципи страхування на основі принципів, які раніше були прийняті Асоціацією (Принципи нагляду за страховою діяльністю, Принципи, що застосовуються для міжнародних страховиків і страхових груп та їхніх міжнародних операцій (Страховий конкордат), та принципи ведення страхової діяльності). Основні принципи страхування покликані забезпечити міжнародній фінансовій спільноті критерії для оцінки ефективності режимів нагляду за страховою діяльністю.

Незважаючи на свою загальність, запропоновані ІАІБ принципи страхування не охоплюють усі без винятку види страхування в усіх країнах світу. Однак, без сумніву, можуть бути використані для формування системи національних принципів страхування. Аналіз літературних джерел, міжнародних стандартів і чинного законодавства дає підстави виокремити систему принципів, відображених у табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Характеристика принципів страхування.

Як вихідний пропонується принцип конкурентності, що доповнюється іншими принципами: страхового ризику, страхового інтересу, максимальної сумлінності, відшкодування в межах завданих збитків, франшизи, суброгації, контрибуції, співстрахування і перестрахування, диверсифікації.

Можна погодитись з віднесенням до принципів страхування окремих із перелічених, але й вони не можуть бути віднесені до загальних. Козьменко О. В. вважає, що конкурентність можна вважати принципом, але це принцип функціонування страхових компаній, а не страхування в цілому. Також не можна назвати принципами страхування страховий ризик, суброгацію, франшизу, контрибуцію. Досить умовно страховий ризик, точніше, наявність страхового ризику можна відвести до принципу страхування, але не всього, а тільки його ризикових випадків. Отже існує певна дискусійність у формуванні принципів страхування, що залишає резерв для наукових пошуків.