До питання критеріїв визначення рівня володіння іншомовним читанням

У статті досліджуються критерії визначення рівня володіння іншомовним читанням на старшому ступені навчання у вищій школі; виділено об'єкти контролю, запропоновано види завдань для визначення рівня володіння студентами магістратури професійно орієнтованим іншомовним читанням за установленими критеріями.

Ключові слова: критерії визначення, об'єкти контролю, рівень володіння іншомовним читанням.

Малюга А.С. К вопросу о критериях определения уровня владения иноязычным чтением

В статье исследуются критерии определения уровня владения иноязычным чтением на старшем этапе обучения в высшей школе; выделены объекты контроля, предложены виды заданий для определения уровня владения студентами магистратуры профессионально ориентированным иноязычным чтением по установленным критериям.

Ключевые слова: критерии определения, объекты контроля, уровень владения иноязычным чтением.

Malyuga, O. Concerning the Criteria Problem of Determining the Ability to Read Foreign Texts

Criteria of determining the ability to read foreign texts at the senior stage of higher schools are investigated in the article; objects of control are singled out and some patterns of tasks are offered to determine master’s ability to read profession oriented foreign texts.

Key words: criteria of determining, objects of control, ability to read foreign texts.

Зміст

Навчання професійно орієнтованого читання (ПОЧ) посідає провідне місце в навчанні іноземної мови (ІМ), оскільки саме за допомогою цього виду мовленнєвої діяльності студент отримує необхідну для себе інформацію, яку він може обробляти та використовувати у професійній галузі знань. Але, як відомо, недостатньо лише сформувати у студента навички і вміння ПОЧ іншомовних текстів, необхідно також визначити рівень володіння ним відповідними навичками й вміннями. Для цього мають бути чітко встановлені критерії визначення рівня володіння іншомовним читанням на відповідному етапі навчання ІМ.

Питання оцінювання рівня володіння іншомовним читанням висвітлено в роботах методистів, які включають як фундаментальні праці [5; 6], так і велику кількість дисертаційних досліджень [1; 3; 4; 7; 8]. Утім у роботах, на жаль, немає чіткого визначення критеріїв оцінювання рівня володіння іншомовним читанням на старшому ступені навчання у вищій школі, оскільки у вищезгаданих дослідженнях не враховано специфіки підготовки студентів магістратури (магістрантів) з ІМ.

Таким чином, метою статті є виокремлення й обґрунтування критеріїв визначення рівня володіння іншомовним читанням на старшому ступені навчання у вищій школі з урахуванням специфіки підготовки магістрантів з ІМ.

Для досягнення поставленої мети необхідно, перш за все, встановити об'єкти контролю ПОЧ. У процесі визначення таких об'єктів вважаємо за доцільне звернутись до аналізу досліджень, у яких частково або повною мірою розкривається проблема контролю у навчанні іншомовного читання. Окремі методисти вважають, що показниками рівня володіння іншомовним читанням є швидкість і розуміння прочитаного [5; 6; 8]. На нашу думку, швидкість читання не є принциповим показником рівня володіння ПОЧ у магістрантів, оскільки вона має бути сформована в основному курсі навчання ІМ (для бакалаврів та спеціалістів). Необхідно також урахувати й те, що у процесі наукової діяльності магістранти не лімітовані у часі, а відтак не вважаємо за необхідне включати швидкість читання до об'єктів контролю рівня володіння ПОЧ.

Розуміння виокремлюється методистами як важливий об'єкт контролю володіння іншомовним читанням [4; 5; 6; 7]. Так, С.К. Фоломкіна виділяє основні характеристики розуміння, до яких належать повнота, точність і глибина: ступінь повноти розуміння відображає кількісну міру інформації, вилученої читачем із тексту; точність розуміння характеризує якісну сторону сприйняття інформації тексту читачем, а глибина розуміння проявляється в інтерпретації вилученої інформації [6]. На думку М.О. Мосіної, важливими є всі три характеристики розуміння, що повинні підлягати контролю, оскільки автор оцінює їх з позиції читання-діалогу [4].

Беззаперечним є той факт, що до об'єктів контролю необхідно віднести ступінь повноти розуміння магістрантом іншомовного тексту залежно від мети, яку він ставить перед собою, а також точність розуміння, оскільки наукова проза презентує конкретні наукові дані. Точність, на нашу думку, є необхідним критерієм оцінки прочитаного, оскільки висока точність розуміння знижує вірогідність помилковості магістрантів під час читання тексту. Щодо глибини розуміння, то цю характеристику не вважаємо за необхідне трактувати як обов’язковий об'єкт контролю, оскільки магістрант обробляє наукову інформацію з позиції власних фонових знань і власного наукового дослідження, і важливим у цьому є повне і точне її розуміння залежно від мети, яку він переслідує. Отже, на наш погляд, необхідними критеріями оцінювання рівня володіння магістрантами ПОЧ мають бути повнота і точність розуміння тексту.

Інші дослідники розглядуваного питання дотримуються точки зору, що рівень володіння іншомовним читанням визначається рівнем сформованості вмінь, що є необхідними для читання тексту певного жанру [1; 3]. Так, С. Л. Мерцалова виділяє групи вмінь, що є необхідними для авторського дослідження, а об'єктами контролю, відповідно, є ці вміння [3]. Таке твердження вважаємо логічним, оскільки розуміння тексту забезпечується належним рівнем сформованості навичок і вмінь ПОЧ. С.К. Фоломкіною визначено два підходи до отримання даних, на підставі яких виводиться судження про стан уміння іншомовного читання [6]. Перший підхід є гнучким і передбачає перевірку розуміння конкретних текстів, на основі чого оцінюється вміння читати. За іншого підходу визначаються окремі аспекти/компоненти читання як об'єкти контролю. Висновок про вміння читати базується на сумарній оцінці володіння цими компонентами. Таким чином, розуміння тексту може перевірятися на основі контролю сформованості у магістрантів навичок і вмінь ПОЧ. Ураховуючи вищезазначене, вважаємо за доцільне віднести до об'єктів контролю рівня володіння магістрантами ПОЧ мовленнєві навички та компенсаційні вміння, що забезпечують точність розуміння тексту, і вміння, що забезпечують повноту розуміння тексту. Об'єкти контролю рівня володіння магістрантами ПОЧ представляємо в табл. 1.

Таблиця 1. Об'єкти контролю рівня володіння магістрантами ПОЧ

Приєднуємося до точки зору C.К. Фоломкіної відносно того, що рівень сформованості навичок і вмінь ПОЧ доцільно перевіряти за допомогою належним чином укладених тестів [6], оскільки тести уможливлюють перевірку великої кількості об'єктів контролю, економію часу, об'єктивність вимірювання та оцінювання досягнень студентів.

У процесі створення тестових завдань ураховували наявні тести для визначення рівня володіння іншомовним читанням, оскільки комплексну перевірку рівня володіння ПОЧ доцільно здійснювати за допомогою спеціально розроблених тестів. Натепер існує низка спеціально розроблених тестів, за допомогою яких можна точно встановити рівень володіння іншомовним читанням. До таких належать тести для складання Кембріджських екзаменів «UCLES Main Suit», оскільки вони розроблені з урахуванням рівнів володіння ІМ, встановлених комітетом з питань освіти та культурного співробітництва Ради Європи [10].

У попередньо проведених нами дослідженнях було визначено, що початковий рівень володіння ПОЧ у магістратурі повинен відповідати рівню В 2 (Незалежний користувач) [2]. Цьому рівню відповідають тести BEC 2 (Vantage) [9]та FCE [11]. Нами було проаналізовано структуру цих двох тестів. Аналіз тесту FCE [11]показує, що його завдання переважно спрямовані на перевірку рівня сформованості вмінь читання, які забезпечують повноту розуміння. Втім тест не містить завдань для контролю рівня сформованості мовленнєвих навичок читання, що зумовлює недостатню точність перевірки розуміння екзаменованим тексту. Зважаючи на важливість перевірки точності розуміння магістрантами наукового тексту, тест FCE не може повною мірою визначити рівень володіння магістрантами ПОЧ.

Проаналізувавши тест ВЕС 2 [9], дійшли висновку, що він є найбільш прийнятним для встановлення рівня володіння магістрантами ПОЧ, оскільки в ньому наявні завдання, спрямовані на перевірку повноти розуміння тексту, та такі, що дозволять перевірити точність розуміння.

Розглянемо структуру тесту BEC 2 докладніше. Так, тест складається з п’яти частин, кожна з яких є завданням [9]. Перше завдання спрямоване на вибір частини тексту, що відповідає окремому реченню. Друге завдання передбачає заповнення наявних у кожному абзаці прогалин реченнями, що пропонуються. Третє завдання включає вибір відповіді на запитання за кожним абзацом тексту. Четверте завдання полягає у виборі одного з чотирьох варіантів слів для заповнення прогалин лексичними одиницями у тексті. П’яте завдання потребує знаходження мовної або смислової помилки в рядку тексту [9]. Детальний розгляд структури тесту BEC 2 дає можливість зробити висновок про те, що перше, друге і третє завдання фактично забезпечують контроль повноти розуміння магістрантами наукового тексту. Четверте та п’яте завдання спрямовані на перевірку рівня сформованості мовленнєвих навичок ПОЧ. Ці завдання допомагають здійснити контроль точності розуміння магістрантами наукового тексту.

Розгляд завдань тесту у співвіднесенні з вимогами до рівня володіння іншомовним читанням, що передбачені рівнем В 2, попередньо визначеними видами читання та вміннями ПОЧ, що є необхідними магістранту для розуміння наукового тексту [2], дають можливість виділити критерії визначення розуміння прочитаного. Так, перше завдання дозволяє перевірити рівень володіння пошуково-переглядовим читанням, що включає такі вміння: переглядати текст з тим, щоб отримати загальне уявлення про його зміст, здійснювати пошук та виділяти з тексту потрібну інформацію, прогнозувати зміст тексту за його назвою.

Друге завдання надає можливість перевірити рівень володіння читанням, що включає такі вміння: встановлювати смислові зв’язки між реченнями і об'єднувати їх у смислові частини, максимально повно і точно вилучати з іншомовного тексту інформацію, що утримується в ньому, співвідносити окремі смислові частини тексту, прогнозувати зміст тексту за його назвою, використовувати наявні фонові знання для розуміння тексту.

Третє завдання спрямоване на контроль рівня володіння ознайомлювальним читанням, що передбачає перевірку сформованості таких умінь: прогнозувати зміст тексту за його назвою, сприймати речення/абзац як смислове ціле і визначати в ньому головне і другорядне, узагальнювати інформацію, отриману з тексту, використовувати наявні фонові знання для розуміння тексту, ігнорувати слова, непотрібні для загального розуміння тексту, швидко читати текст для загального ознайомлення з інформацією, що утримується в ньому. критерій володіння читання іншомовне Четверте та п’яте завдання спрямовані на контроль рівня сформованості мовленнєвих навичок ПОЧ. Перевірка рівня сформованості мовленнєвих навичок ПОЧ є необхідною, оскільки вони забезпечують точність розуміння тексту, що є важливим для читання магістрантами тексту НАС. Так, четверте завдання дозволяє перевірити сформованість лексичних навичок ПОЧ, а саме: співвідносити значення слова з контекстом речення, прогнозувати вживання слів, здогадуватись про значення слова за граматичним та/або синтаксичним ключами. П’яте завдання передбачає перевірку сформованості граматичних навичок читання, до яких належать такі: встановлювати смислові зв’язки між словами, прогнозувати вживання синтаксичних структур.

Отже, можемо зробити висновок, що тест уможливлює перевірку переважної кількості визначених нами вмінь, які, у свою чергу, об'єднуються у групи, що складають об'єкти контролю володіння магістрантами ПОЧ. Кожне окреме завдання тесту є відповідним критерієм оцінювання володіння магістрантами ПОЧ. Визначено п’ять критеріїв оцінювання володіння магістрантами ПОЧ; перші три з них спрямовані на перевірку повноти розуміння тексту і включають контроль сформованості мовленнєвих умінь читання, а саме: контроль рівнів володіння пошуково-переглядовим читанням, вивчаючим читанням, ознайомлювальним читанням. За допомогою двох останніх критеріїв перевіряється точність розуміння тексту; вони включають контроль сформованості мовленнєвих навичок читання, а саме: сформованості лексичних і граматичних навичок читання. Критерії визначення рівня володіння магістрантами ПОЧ представляємо в табл. 2.

Необхідно також ураховувати, що для контролю початкового і підсумкового рівнів володіння магістрантами ПОЧ потрібно використовувати професійно орієнтовані тексти, передбачені програмою. Такі тексти мають добиратися з відповідних підручників та автентичних джерел, виходячи з професійного предметного змісту фахових дисциплін, який наведено в освітньо-професійних програмах підготовки бакалавра та спеціаліста за відповідною спеціальністю.

Таблиця 2. Критерії визначення рівня володіння магістрантами ПОЧ

З огляду на вищесказане, як перспективу подальших досліджень розглядаємо вивчення професійних інформаційних потреб студентів старшого етапу у вищому навчальному закладі, дослідження жанрових особливостей наукових англомовних текстів різноманітної тематики та укладання методичних рекомендацій для перевірки рівня володіння іншомовним читанням.

Список використаних джерел

• 1. Кушнарьова Т.І. Тестовий контроль рівня володіння майбутніми ветеринарними лікарями вміннями читати англійські тексти за фахом: дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Тетяна Іванівна Кушнарьова. — К., 2006. — 348 с.
• 2. Малюга О. С. Експериментальна перевірка методики навчання професійно орієнтованого читання наукових англомовних текстів магістрантів аграрних спеціальностей / Олександр Сергійович Малюга // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Педагогіка та психологія». — 2005. — Вип. 9. — С. 61−71.
• 3. Мерцалова С. Л. Методика обучения чтению аутентичных текстов по специальности «Технология продуктов общественного питания» (на материале англ. яз.): дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Светлана Леонидовна Мерцалова. — Орел, 2000. — 203 с.
• 4. Мосина М. А. Обучение профессионально-ориентированному информативному чтению-диалогу англоязычных научно-методических текстов: дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Маргарита Александровна Мосина. — Пермь, 2001. — 229 с.
• 5. Серова Т. С. Психологические и лингводидактические аспекты обучения профессионально-ориентированному чтению в вузе / Т. С. Серова. — Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1988. — 227 с.
• 6. Фоломкина С. К. Обучение чтению на иностранном языке в неязыковом вузе / С. К. Фоломкина. — М.: Высшая школа, 1987. — 207 с.
• 7. Шаповалова Т. Р. Методика тестирования уровня обученности учащихся иноязычному чтению и письму в условиях дистанционного обучения: дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Татьяна Романовна Шаповалова. — М., 2002. — 211 с.
• 8. Шевченко С.І. Формування комунікативної компетенції в читанні англійською мовою із застосуванням комп’ютерних технологій у вищих навчальних закладах: дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Світлана Іванівна Шевченко. — К., 2004. — 343 с.
• 9. BEC: Business English Certificate: Vantage: Practice Tests: Four tests for the Cambridge Business English Certificate. — Oxford: Oxford University Press, 2002. — 104 p.
• 10. Common European Framework of Reference For Languages: Learning, Teaching, Assessment. — Cambridge: Cambridge University Press, 2001. — 260 p.
• 11. First Certificate in English: handbook for teachers. — Cambridge: University of Cambridge ESOL Examinations, 2005. — 60 p.