Виклад основного матеріалу

Підтримуючи запропоновану колективом учених у науковій праці [1] типізацію країн за стратегіями інтернаціоналізації та глобалізації вищої освіти, можна віднести Україну до експорто-імпортоорієнтованих суб'єктів світового ринку освітніх послуг. Однак, на даному етапі розвитку національної системи вищої освіти переважаючою складовою в реальній практиці є імпорт освітніх послуг при задекларованій пріоритетності їх експорту.

Вищеприведене обґрунтовується параметрами динаміки обсягів виїзду українців на навчання за кордон. Аналіз результатів зведення статистичних даних Аналітичним центром дослідження суспільства дозволяє констатувати вагомий приріст кількості українців, які здобувають вищу освіту в іноземних вищих навчальних закладах (на денній формі навчання) — табл. 1.

Представлена в табл. 1 статистична інформація демонструє значне підвищення попиту вітчизняних абітурієнтів на освітні продукти, пропоновані іноземними вищими навчальними закладами. В абсолютному вимірі найбільша кількість студентів-українців навчається у Польщі, Німеччині, Російській Федерації, Канаді та Чехії. Щоправда, зміна геополітичної ситуації та кардинальна трансформація відносин між Україною та Росією суттєвим чином спроможні порушити пропорції географічної структури імпорту нашою країною освітніх послуг.

Розгляд природних приростів кількості студентів з України в іноземних вищих навчальних закладах у 2013;2014 навчальному році до базисного 2008;2009 навчального року дозволяє відзначити найбільше зростання у відсотковому співвідношенні по Польщі, Латвії, Іспанії, Словаччині, Італії, Канаді, Великобританії та Австралії. Натомість, помітне скорочення темпів приросту даного показника спостерігається по Сполученим Штатам Америки, Швеції, Молдові, Білорусії та Грузії [6 — 7].

Таблиця 1. Показники приросту обсягів навчання студентів-українців за кордоном (денна форма навчання), ос.

Джерело: розраховано автором на основі [6].

Особливо показово вище проаналізовані та представлені в табл. 1 дані виглядають при їх розгляді в міжнародному вимірі (рис. 1).

Рис. 1. Картосхема питомої ваги українців у сукупній чисельності іноземних студентів країн світу, 2013;2014 навчальний рік Джерело: [5−6].

Стратегічно важливим освітній ринок України є для Польщі, у якій 42% іноземних студентів у 2013;2014 навчальному році становили вихідці з нашої країни. Паралельно слід віддати належне якості стратегій інтернаціоналізації та глобалізації вищої освіти Польщі та ефективності реалізації заходів з ідентифікації потенційно перспективних ринків та залучення іноземних студентів.

Таким чином, на поточному етапі розвитку вищої освіти України можна констатувати превалювання імпорту освітніх послуг над величиною їх експорту. Відтік молоді за кордон на навчання потенційно спроможний обумовити втрату країною талановитих кадрів (у разі неповернення студентів на батьківщину після завершення навчання в іноземних університетах), скорочення валового внутрішнього продукту і нарощування (формування) соціально-економічного, техніко-технологічного, культурного відставання в розвитку від провідних країн світу.

З іншого боку, мова в жодному разі не йде про лімітування обсягів навчання українців за кордоном, оскільки переймання провідного світового досвіду в процесі навчання в іноземних університетах спричинює економічне пожвавлення, науково-технічний розвиток і зростання в країні. Тобто, якщо навчання студентів за кордоном у кінцевому підсумку не призводить до «відтоку мізків», якщо після навчання молодь повертається до країни, то це, безперечно, носить, як правило, позитивний характер прояву і впливу. Іншими словами, оптимізації та збалансування потребують параметри експорту й імпорту освітніх послуг країною.

Локалізація та дослідження показників студентської мобільності на рівні системи вищої освіти дозволяє зробити дещо інші умовиводи. Від'їзд українців за кордон означає для вітчизняних вищих навчальних закладів зменшення потенційного контингенту абітурієнтів і майбутніх студентів та, відповідно, скорочення фінансових надходжень до бюджетів університетів у якості плати за навчання та супутні послуги.

Виключенням при цьому є короткострокові чи часткові (від кількох місяців до кількох років) курси закордонного навчання студентів у рамках спільних програм підготовки, організованих консорціумами чи кількома партнерськими університетами різних країн. Даний вид міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів набуває все більшої популярності як у межах глобального освітнього середовища, так і в межах вітчизняного ринку освітніх послуг, перетворюючись таким чином на достатньо дієвий інструмент конкурентної боротьби.

Відтік із країни потенційних студентів обтяжується виїздом науковців за кордон, офіційна статистика чого представлена на рис. 2. Проте, окремо слід наголосити на недосконалості державної офіційної статистики, що в силу об'єктивних причин неспроможна своєчасно акумулювати повну й релевантну інформацію.

навчальний інтернаціоналізація освітній конкурентний.

Рис. 2. Динаміка чисельності українських учених з науковими ступенями, які виїхали за кордон, ос. Джерело: [4−5].

Безперечно, тільки позитивно можна оцінити зміну в динаміці відтоку науковців за кордон — від 83 докторів і 187 кандидатів наук у 1996 р. до 5 докторів і 51 кандидата наук у 2012 р. Поряд із цим, починаючи з 2008 р. чітко простежується тенденція до щорічного приросту чисельності кандидатів наук, які виїжджають за кордон. Із 2005 р. кількість докторів наук-емігрантів, згідно з офіційними статистичним даними, не перевищує 8 осіб [4−5].

Географічна структура виїзду науковців за кордон представлена переважно Російською Федерацією, Сполученими Штатами Америки, Ізраїлем, Німеччиною, Польщею та Канадою. У період з 1994 р. по 2012 р. більшість докторів і кандидатів наук, які емігрували, були фахівцями в галузі технічних, медичних, біологічних і фізико-математичних наук. Натомість, виїзд фахівців політичних і соціологічних був поодиноким [4−5].

Нерідко можливості для еміграції науковців за кордон відкривають різноманітні грантові міжнародні науково-освітні програми. Наприклад, протягом 1992;2013 рр. міжнародні гранти в рамках програми Фулбрайта здобули 396 дослідників, 225 молодих учених і 179 студентів старших курсів з України [5]. Залученість університетів і представленість їх студентів та співробітників серед номінантів та отримувачів грантів мобільності позитивно впливає на рівень конкурентоспроможності вищих навчальних закладів на світовому ринку. Іншими словами, це стає достатньо дієвим інструментом боротьби на висококонкурентному світовому ринку освітніх послуг, що є досить перспективним для його подальшого розвитку навчальним закладами України.

Усього за період із 1997 по 2011 р. 735 вихідців з України отримали докторські ступені у Сполучених Штатах Америки (рис. 3). Більшість присуджених українцям докторських ступенів американськими університетами підпадає під перелік наступних галузей знань: фізика та астрономія; суспільні науки та психологія; інженерія [5].

Рис. 3. Чисельність українських докторантів у США, ос. Джерело: [5; 8].

Україні принципово важливо створити всі належні умови, спрямовані на забезпечення повернення вітчизняних фахівців, які проводили дослідження, навчались чи викладали за кордоном. Таким чином вищі навчальні заклади вагомим чином поліпшать власні конкурентні позиції як на національному, так і на світовому ринку освітніх послуг. При виборі університету іноземні студенти зазвичай віддають перевагу тим навчальним закладам, що мають розвинену та ретельно опрацьовану базу і практику організації академічної мобільності. За таких обставин вищезазначене цілком правомірно розглядати в якості інструменту конкурентної боротьби на світовому ринку освітніх послуг, що реалізується в рамках міжнародної діяльності сучасних вищих навчальних закладів і має бути забезпечене всебічною державною підтримкою.