Порівняльне дослідження української та російської мов і проблеми соціолінгвістики
У російській мові, як відомо, активний дієприкметник є регулярною дієслівної формою і, як і решта атрибутивних форм, входить до дієслівної парадигми, позначає дію, здійснювану тим предметом, який називає означуваний іменник, і може бути досить легко утворений практично від будь-якого дієслова — як перехідного, так і неперехідного. Це не залежить від того, як він потлумачений у теоретичних… Читати ще >
Порівняльне дослідження української та російської мов і проблеми соціолінгвістики (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Українська соціолінгвістика почала розвиватися в 60-і рр. ХХ ст., розглядаючи питання мовної політики, мовного будівництва, зв’язку мови з ідеологією і культурою, двомовністю і багатомовністю, проте цей розвиток здійснювався винятково в руслі тодішньої ідеології, яка проголосила курс на зближення націй і поступове стирання національних відмінностей, зокрема й мовних [2]. Відповідно і порівняльні дослідження переважно були орієнтовані на пошук загальних, а не відмінних рис у зіставлюваних мовах. І це попри те, що зіставлення української та російської мов (поруч з іншими слов’янськими), наявне ще в працях О.О. Потебні, не було спрямоване на пошук лише спільних рис, хоча й не мало системного характеру. У «Записках з російської граматики» [6] вчений здебільшого наводить приклади з російської, української, сербської та інших слов’янських мов на підтвердження певних граматичних закономірностей, наприклад використання видо-часових форм дієслова у нестандартних функціях [6: 120 і наст.], принагідно фіксуючи тонкі семантико-стилістичні особливості кожної з мов у цій сфері. Зокрема, щодо форм майбутнього часу він зазначає: «Влучність, або, точніше, вірність звичаям мови в розглянутих висловлюваннях полягає зовсім не в тому, що значення майбутнього часу в них втрачається, а навпаки, в тому, що звичайність дії позначена майбутнім доконаним» [6: 125]. Специфіку української мови у цій ділянці О. О. Потебня вбачає в тому, що в ній «не всі відтінки зворотів згаданого типу однаково звичні» [Там само].
У радянський період російська мова функціонувала у виняткових умовах як мова міжнаціонального спілкування, яку всі мали знати і правильно нею користуватися, а рівень володіння національними мовами був уже вторинним, тому не викликає здивування уривок з передмови до видання того часу з порівняльного дослідження східнослов'янських мов: «Вивчення російської мови як засобу міжнаціонального спілкування поставило важливі завдання оволодіння лексичними, фонологічними, граматичними і стилістичними нормами російської літературної мови в близькоспорідненому мовному оточенні, підвищення культури української і білоруської мови, подолання інтерференції» [7: 3], тобто потреба у засвоєнні норм російської мови поставлена на перше місце. Це була типова фраза в передмові, яку не можна було тоді не написати, проте вже у вступному розділі тієї самої монографії вказано на труднощі порівняльного вивчення близькоспоріднених мов, які «полягають не стільки в тому, що, крім загальних рис, кожна з мов має і свої специфічні риси, скільки в тому, що ці особливості не завжди перебувають на поверхні того чи того явища, не завжди легко вичленовуються з загального для близькоспоріднених мов фонду, і нерідко виявити цю специфіку вдається лише шляхом ретельного лінгвістичного аналізу, здійснюваного часом із залученням даних з історії мов, діалектології або інших джерел» [7: 11 — виділення наше — С.С. ]. І в багатьох наступних статтях цієї монографії здійснено ретельний лінгвістичний аналіз з метою виявлення специфіки мов на різних рівнях: лексико-фразеологічному, словотвірному, морфологічному, синтаксичному — з виходом на стилістику. Наприклад, М. М. Пилинський вказував на семантико-стилістичну специфіку суфіксів української та російської мов, О. М. Соколов — на особливості вираження родів дієслівної дії, В.М. Бріцин — на своєрідність атрибутивних синтаксичних конструкцій та ін. Такий підхід був характерний для більшості робіт того часу, а спеціальне підкреслення диференційних ознак виключалося a priori.
І граматики, і словники української мови на той час мали створюватися за зразками граматик і словників російської мови, що також отримувало соціолінгвістичне пояснення: «Виробнича та ін. термінологія в українській та білоруській мовах у значній своїй частині створюється під впливом російської мови, що є основним джерелом формування загального лексичного фонду мов народів Радянського Союзу» [7: 15 — виділення наше — С.С.]. Це призвело до того, що тепер ми маємо певні особливості українських словників, граматик і теоретичних праць, що відображають соціальні процеси попереднього періоду і вимагають відповідної корекції. Крім проблеми власне лексичного наповнення словників, які відображали, зокрема, й ідеологічну лексику того часу, дуже важливою є й проблема концептуальних засад відображення у словнику специфіки граматичної системи української мови.
У російській мові, як відомо, активний дієприкметник є регулярною дієслівної формою і, як і решта атрибутивних форм, входить до дієслівної парадигми [10 І: 664], позначає дію, здійснювану тим предметом, який називає означуваний іменник, і може бути досить легко утворений практично від будь-якого дієслова — як перехідного, так і неперехідного [10 І: 665]. Це не залежить від того, як він потлумачений у теоретичних граматиках — як форма дієслова, як окрема гібридна частина мови чи як різновид прикметника [1: 324; 3: 146]. Саме з цим пов’язана традиція не відображати дієприкметники (як і дієприслівники) в реєстровій частині російських загальномовних тлумачних і перекладних словників, проте активно використовувати їх як ілюстративний матеріал. Яскравою особливістю російського дієприкметника, зокрема й активного, є його властивість утворювати дієприкметниковий зворот і позначати дію або стан, супутні дії або стану, що його називає присудок, виконуючи роль відокремленого означення [10 ІІ: 181]. Пор.: ПЕРЕНОСИТЬ І (2) (с отриц. «не»: не переносить) `очень не любить, не выносить' Сестра в белом больничном халате принесла ему на блюдце манную кашу. Отец, не переносивший никаких каш, кроме гречневой, с отвращением пододвинул к себе блюдце (В. Андреев, Детство) (МАС ІІІ: 82). Водночас, російські дієприкметники можуть розвивати ад'єктивні значення, які «представляють дію як ознаку, властивість, у її абстрагуванні від часової зв’язаності» [10 І: 666], тобто значення, притаманні віддієслівним прикметникам.
В українській граматичній традиції ставлення до активних дієприкметників змінювалося. Зокрема, перша українська академічна граматика (автор розділу В.М. Русанівський) [14: 408—409] загалом не заперечує наявності в українській мові активних дієприкметників, що відповідає тогочасній ідеологічній настанові максимальної подібності граматичної системи української мови до російської, у ній також зазначено, що дієприкметникові властива категорія перехідності/неперехідності. Проте, у цій самій граматиці кількома рядками нижче зауважено, що «активні дієприкметники, що утворюються від перехідних дієслів, завжди втрачають ознаку перехідності: вони відповідають дієсловам, які вживаються в неперехідному значенні» [14: 409—411], тобто фактично заперечено наявність у них категорії перехідності, що само по собі зближує їх з прикметниками. До того ж у граматиці зазначено, що «форми активних дієприкметників теперішнього часу можливі далеко не від усіх дієслів» [14: 410].
В українському тлумачному словнику, ілюстративний матеріал для якого дібраний з оригінальних першоджерел (переважно української класичної художньої літератури), прикладів із активними дієприкметниками майже немає, незважаючи на подібність відповідних тлумачень до російського словника: ПЕРЕНОС ИТИ, недок., ПЕРЕНЕСТИ, док. (7 а) тільки недок., з запереч. не. Не терпіти, дуже не любити кого-, чого-небудь. Катря кинула оком по хаті, побачила насупленого батька, грізну матір, саму не свою Соломію. Он що. Вони, виходить, навіть духу ковалівського не можуть переносити (Василь Кучер); Графиня не переносить ладану, і тому піп поклав у кадильницю якоїсь пахучої смоли (Олесь Донченко) (СУМ VI: 236).
У сучасних теоретичних граматиках, услід за дослідниками 20-х років ХХ ст., праці яких були заборонені за радянських часів (О. Курило та ін.), проголошено, що «в українській мові не вживані так звані активні дієприкметники теперішнього часу» [3: 147], їх рекомендовано замінювати, передусім прикметниками із суфіксамин-/-івн-, -льн-, -уч-, складними іменниками, іменниками із суфіксамиач, -ник/-льник, -ар, -янин та ін. [4: 10]. Мовознавці зауважують, що найважче відмовитися від одиниць у формі активного дієприкметника саме в термінології, адже вони стисло і точно передають ознаку предмета за виконуваною ним дією [4: 3], не відмовляються від них повністю й письменники [5: 62]. У таблиці 1 наведено приклади найпоширеніших способів перекладу українською мовою одиниць, які в російській мові мають форму активного дієприкметника, але виконують різні функції — предикативної ознаки (дієприкметник), ознаки за виконуваною функцією, ознаки за подібністю до дії (віддієслівні прикметники) або особи за виконуваною дією (іменник).
У науково-технічній термінології транспозити дієприкметників — віддієприкметникові прикметники й іменники нерідко виступають або в ролі самостійних термінів (іменники), або компонентів складених термінів (прикметники) і відповідно їх вводять до реєстрів спеціальних словників (тлумачних і перекладних). Наприклад, у реєстровій частині російсько-німецького медичного словника (РНС) ми відібрали одиниці у формі активного дієприкметника на позначення жінки за кількістю пологів, для характеристик болю, характеристик речовин, для називання (характеристик) засобів медичного (біологічного) призначення тощо, загалом 49 одиниць. У кількох російсько-українських словниках відповідного (медико-біологічного) профілю та загальномовних (Литв.; Никон.; Присяж.; РУС 1; РУС 2; РУСНТ; Усат.; Черв.) перекладено від 11 до 52 термінів і терміноелементів цієї тематичної групи, а загалом за різними джерелами виявлено 75 російських дієприкметників цієї тематичної групи, що потребують українського відповідника .
Таблиця 1. Зразки перекладу українською мовою одиниць, що мають у російській мові форму активного дієприкметника.
Частина мови. | Російська мова. | Українська мова. | |
Діє-прикмет ник. | Ведущий: Так, практически полностью обновлена дорога, ведущая в Джейрахский район («Эксперт» — НКРЯ). | Що веде: Шурф, що веде до копанки, старанно закріплено товстенними колодами («Український тиждень» — Mova info). | |
Режущий: Наверно, этот режущий глаза синий огонь и был мечом Маниту, который милосердно прятала в себе черная вата космоса (Виктор Пелевин — НКРЯ). | Що ріже: стати стерильною, чистою й незворушною, як цей білий кахель, що ріже очі в електричному світлі (Оксана Забужко — Mova info). | ||
Віддіє слівний прикмет ник. | Режущий: при такой обработке режущий инструмент ослабляет прочность детали (подрезаются волокна) («Вестник авиации и космонавтики» — НКРЯ). | Різальний — `що ріже, призначений для різання': Тут, між друкарською машиною та різальним верстатом, було самотньо (Володимир Дрозд — Mova info). | |
Режущий: За неделю, может быть, пройдет постоянная режущая боль в сердце (Е.С. Гинзбург — НКРЯ). | Ріжучий — `що наче ріже': Доктор Рудольф хоче підвестися, але чує в коліні такий ріжучий біль, що мимоволі скрикує й присідає до землі (Володимир Винниченко — Mova info). | ||
Ведущий (ученый, роль, предприятие): Здесь работает один из ведущих теоретиков в области химии полимеров («Известия» — НКРЯ). | Провідний — `головний': її долею поцікавилися журналісти одного з провідних телевізійних каналів («Дзеркало тижня» — Mova info). | ||
Іменник. | Ведущий (передачи): Мы еще в Тверской суд предоставили видеозапись сюжета из программы «Намедни», полученную из рук ведущего Леонида Парфенова («Завтра» — НКРЯ). | Ведучий — `особа, яка веде передачу': Популярність ведучих і їхніх програм серед звичайних громадян виросла до такої межі, що призвела до певного парадокса («Українська правда» — Mova info). | |
Нападающий: Большинство нападений на автомобиль происходят там, где это выгодно нападающему, а не вам («Солдат удачи» — НКРЯ). | Нападник: З одного із нападників мені вдалося зірвати маску («Дзеркало тижня» — Mova info). | ||
Українська радянська лексикографічна практика була орієнтована передусім на російськомовні зразки, тому в реєстрах російсько-українських загальномовних словників того періоду транспозитів дієприкметників дуже мало, а в спеціальних словниках їхні переклади здебільшого наведені у формі, що максимально відповідає російській. У фундаментальному дослідженні «Порівняльна граматика російської та української мов» [13] — фактично єдиній спробі системного зіставлення мов — питання активних дієприслівників та їхніх транспозитів не розглянуто зовсім — ані в зв’язку зі словотвором, ані в зв’язку з формоутворенням, можливо, через те, що вихідною мовою дослідження є саме російська.
Новий чотиритомний Російсько-український словник (РУС 2) частково заповнює цей недолік, оскільки в ньому подано значно більше таких одиниць з адекватнішим перекладом порівняно з попереднім тритомним словником (РУС 1): 53 одиниці із зазначеної семантичної групи, ще 5 складних слів можна вивести зі складників, лише 15,5% одиниць, використаних для перекладу, мають форму активного дієприкметника порівняно з 42,5% у РУС 1 і понад 50% в окремих фахових словниках. Проте він не мусить охопити всю термінологічну лексику, тому вдосконалення в цьому плані термінологічних словників — найважливіше завдання сучасної україністики, реалізація якого може посприяти зміцненню питомих рис у граматичній системі української літературної мови.
Українські мовознавці регулярно розглядають у порівняльному аспекті окремі фрагменти систем української та російської мов (зокрема й проблему активних дієприкметників), особливо це стосується тих фрагментів лексичної і граматичної систем української мови, погляди на які змінилися з моменту проголошення незалежності України (зміна лексичних уподобань, погляд на форми пасивного стану, активність словотвірних моделей, відмінкових форм та ін.). Однак в українських дисертаційних дослідженнях, присвячених різним рівням мови, саме порівняльний аспект не є основним, а інтегральні і диференційні ознаки мов наведені здебільшого лише як такі, що доповнюють основне дослідження. Зовнішня причина цього полягає в тому, що в Україні перелік спеціальностей, за якими можна захищати дисертацію, не передбачає можливості підготовки кваліфікаційної роботи на матеріалі зіставлення двох (і навіть більше) близькоспоріднених мов. Спеціальність «типологічне і порівняльне мовознавство» передбачає залучення хоча б однієї неспорідненої мови, що далеко не завжди йде на користь близькоспорідненому порівнянню, оскільки автоматично підкреслює схожість споріднених на тлі яскравішої відмінності неспоріднених. Водночас саме такі дисертації досить активно захищають у Російській Федерації (передусім з порівняльної лексикології та когнітивної лінгвістики на матеріалі доступних словників [8; 11; 15], рідше — на граматичному матеріалі [9]). Враховуючи згадані вже недоліки наявних українських словників і відсутність загальнодоступного достатньо об'ємного корпусу української мови, ці дослідження не можуть цілком адекватно відобразити реальну ситуацію. Необхідна активізація контрастивних досліджень із залученням сучасного текстового українського матеріалу за безпосередньої участі дослідників — активних носіїв української мови, які перебувають у відповідному мовному середовищі. Можливо, для цього необхідні відповідні зміни в правилах захисту дисертацій, які б дозволили українським дослідникам захищати дисертацію, виконану на матеріалі зіставлення споріднених мов (наприклад, української та інших слов’янських). Одним з аспектів контрастивного дослідження може стати створення словників міжмовних семантичних асиметризмів, у яких були б відображені багатозначні лексичні одиниці, що мають різну семантичну структуру в досліджуваних мовах. Такі словники будуть корисними і як джерело матеріалу для порівняльного дослідження мов, зокрема у зв’язку з проблемою специфіки мовної картини світу, і як практичний посібник із запобігання міжмовної інтерференції.
Вплив словників російської мови на українську лексикографічну практику проявився не тільки в особливостях реєстру, а й у структурі словникових статей, які нерідко спиралися на семантичну структуру слова, якою її бачили російські лексикографи. Особливо це помітно в дієсловах, що мають розвинену багатозначність (табл. 2).
Таблиця 2. Порівняння семантичної структури дієслів рос. относить / отнести і укр. відносити / віднести 3
Російська мова (МАС). | Значення. | Українська мова (СУМ). | |
Относить / отнести. | Відносити / віднести. | ||
(1) И Стамати мальчику молвил: — Отнеси ты Елене эту сливу От моей племянницы в подарок (А. Пушкин). | `Несучи кого-, що-н., доставляти кудись або кому-небудь'. | (1) Я щодня пишу і щодня сам одношу листи в поштову скриньку (М. Коцюбинський). | |
*И был какой-то час, когда Соня ушла на соседнюю дачу отнести посуду, а он был наверху, в мансарде (Юрий Трифонов — НКРЯ). | `Повертати, віддавати комусь що-н. позичене, тимчасово взяте'. | (2) — Добридень вам, Мотре! А куди йдете?.. — До куми! Відношу борщ, що позичала (М. Коцюбинський). | |
(2) [Матрос] помог ей сойти, а я перехватил чемодан, отнес его подальше (Казаков, Осень в дубовых лесах). | `Перенести на яку-н. відстань від чого-н.'. | *Фатьма довго відносила її подалі, аж до огорожі, поки, нарешті, закінчила роботу … (Станіслав Тельнюк — Mova info). | |
(2 а) — Вчера левый фланг наш был вот там, в Шевардине; а теперь мы отнесли назад левое крыло (Л. Толстой, Война и мир). | `Розташувати (будівлю, укріплення та ін.) на новому місці, подалі від чого-н.; пересунути, перемістити'. | переносити / перенести, мног. попереносити (РУС-2). | |
Російська мова (МАС). | Значення. | Українська мова (СУМ). | |
Относить / отнести. | Відносити / віднести. | ||
(2 б) Александр Данилович согнул руку коромыслом до правого уха, снял шляпу и, трижды отнеся ее вбок, крикнул: — Виват!(А.Н. Толстой, Петр Первый). | `Відвести убік, відсторонити від себе'. | відстороняти / відсторонити, відставляти / відставити (РУС-2). | |
(3) — Мы найдем дрифтер, его не могло далеко отнести! (Чаковский, У нас уже утро). | `Захоплюючи щось своїм рухом, течією, переміщати вбік від чогось (про вітер, воду тощо)'. | (3) Вітер подихав проти неї і геть односив назад Катрин нестямний лемент (Панас Мирний). | |
(4) [Бешметев] никаким образом не мог быть отнесен по своей наружности к красивым и статным мужчинам (Писемский, Тюфяк). | `Зараховувати кого-, що-н. до якогось розряду, групи'. | (4) Чи можна до народної творчості віднести твори тої чи іншої людини, які не мають достатньо високої художньої цінності? (Вітчизна); зараховувати / зарахувати, зачисляти / зачислити, відносити / віднести (не реком. — РУС-2) Даремно ви зараховуєте його до убитих (О. Довженко); | |
(4 б) Борис осторожно улыбнулся так, что его улыбка могла быть отнесена к насмешке или к одобрению шутки (Л. Толстой, Война и мир). | `Пов'язувати з ким-, чим-н.'. | (4) Ніколи досі ті думки не чіпали мене глибоко, та й ніколи не відносив я їх до власної особи (М. Коцюбинський). | |
Прикладів не знайдено. | `Звертати слово, мову, гнів та ін.' (РУС-2). | звертати / звернути, спрямовувати / спрямувати (РУС-2). | |
(4 а) Отнести рукопись к 15 веку. Лет за двадцать до того времени, к которому мы отнесли начало нашего рассказа, уже существовал на том месте большой дороги постоялый двор (Тургенев, Постоялый двор). | `Пов'язувати з певним періодом часу'. | (4 а) відносити пам’ятку до XIV ст. (СУМ); відносити / віднести (не реком.); зараховувати / зарахувати, зачисляти / зачислити (РУС-2). | |
(5) Открытие школы-десятилетки было отнесено на вторую очередь (Паустовский, Рождение моря). | `Перенести, призначити на пізніший час, термін'. | переносити / перенести, мног. попереносити (РУС-2). | |
(6) Прост. Много уже показал [рыцарь] боярской богатырской удали: двух запорожцев разрубил надвое. многим отнес головы и руки (Гоголь, Тарас Бульба). | `Ураз відрубати; знести'. | відрубувати / відрубати, мног повідрубувати; відтинати / відтяти, мног. повідтинати. | |
Порівняння семантичної структури укр. відносити / віднести та рос. относить / отнести, здійснене за тлумачними словниками, свідчить, що українська словникова стаття була укладена за явного впливу російської, оскільки до значення 4 наведений приклад з творів М. Коцюбинського, який ілюструє лише певний відтінок цього значення `пов'язувати з ким-, чим-небудь', що в російському словнику відповідає відтінку 4 б. Інший приклад взято з радянського підручника. Відтінок 4 а в обох словниках проілюстрований подібними змодельованими прикладами, що також свідчить про вплив російського словника на українського укладача. Тоді як цілком природне українське вживання ілюструє приклад з дієсловом зараховувати. Водночас в українському тлумачному словнику відсутні значення, які зовсім не підтверджені мовним матеріалом, вони абсолютно адекватно представлені в перекладному словнику.
У практичному слововживанні в умовах масової двомовності це проявляється ще сильніше під впливом інтерференції і посилюється ще більше з розширенням функцій української мови, з появою автоматичного перекладу тощо.
Таблиця 3. Переклад лексико-семантичних варіантів російського слова різними українськими словами
Російська мова. | Українська мова. | |
Вытекать / вытечь: В центре дна кастрюли имеется маленькое отверстие, через которое вода полностью вытекает из кастрюли за трое суток в тёплой комнате (Сборник задач по физике — НКРЯ). | Витікати / витікти: Та коли слуги спустилися в підвал, то почули дзюркіт вина, котре струмочком витікало з відкоркованої бочки (Юрій Винничук — Mova info). | |
Вытекать (о следствии), перен.: Это не было ни подражанием Пушкину, ни заимствованием у Пушкина, а вытекало из реальных обстоятельств места и времени (Юрий Давыдов — НКРЯ). | Бути наслідком: Голод, кажуть, також, є наслідком перенаселення (Галина Пагутяк — Mova info). | |
Касаться — коснуться: На сколько повысится уровень жидкости в сосуде, если в него поместить тело массой М, которое, плавая, не касается дна сосуда? (Сборник задач по физике — НКРЯ). | Торкатися — торкнутися: Сергій навіть не торкався диска, аж доки не закінчився весь технологічний цикл (Микола Дашкієв — Mova info). | |
Касаться — коснуться (`иметь отношение'): Ряд предложений касается развития региональной инфраструктуры международных транспортных коридоров («Дипломатический вестник» — НКРЯ). | Стосуватися: Це в першу чергу стосується тих суфіксів, що виражають значення збільшеності (Studia Linguistica — Mova info). | |
Касаться — коснуться (какого-л. вопроса): Они не касаются стратегических задач, — подчеркнул министр («Время МН» — НКРЯ). | Зачіпати: Зміни зачіпають усі сфери суспільного життя (Віче" — Mova info). | |
Отношение (`пропорция'): Это даёт возможность определить отношение массы ядра к светимости и сравнить его с соответствующей величиной для внешних частей галактики («Вестник РАН» — НКРЯ). | Відношення: У такому випадку словотвірне значення — це семантичне відношення між похідною і твірною основою («Українське мовознавство» — Mova info). | |
Російська мова. | Українська мова. | |
Отношение (к кому-, чему-л.): Такое отношение к этим инфекциям не случайно и определяется тем, что они могут вызывать тяжёлые осложнения («Вопросы вирусологии» — НКРЯ). | Ставлення (до кого-, чого-н.): Вона змінила ставлення до Яновського з боку різних літературних установ (Микола Бажан — Mova info). | |
Отношения (между людьми): — Как сложились ваши отношения с режиссёром Мишелем Гондри? («Экран и сцена» — НКРЯ). | Стосунки: Його пов’язують близькі стосунки з начальником міліції півострова («Українська правда» — Mova info). | |
Представлять (кого-, что-л.): Сегодня же мы представляем описание свадебного обряда старожилов («Народное творчество» — НКРЯ). | Представляти: При вході кожного представляли високоповажними, знатними чи дорогими гостями («Львівська газета» — Mova info]). | |
Представлять (себе): Тут вот какое дело,…себе представлял, что. ну, это устроено одним образом, а оказалось, что оно устроено совершенно иначе (Евгений Гришковец — НКРЯ). | У&вляти (бачити в уяві): Уявляла, як би до цього поставились мама чи татко (Олесь Гончар — Mova info). | |
Представлять (интерес): Представляют интерес сравнительные оценки, которые выпускники дали перспективам трудоустройства в родном городе и в городе, куда собираются уехать («Человек» — НКРЯ). | Бути цікавим: Цікавим є і бачення щодо теми боротьби зі змінами клімату («Українська правда» — Mova info). | |
Представлять (собой): Информационно-поисковая система (ИПС) представляет собой сложную-человеко-машинную систему, хранящую информацию и проводящую ее поиск по запросам пользователей («Информационные технологии», 2004). | Являти з себе, бути: У зв’язку з цим неповороткість нашої державної машини являє собою досить серйозну проблему («Дзеркало тижня» — Mova info). | |
Расхождение (`отличие'): Как минимум мы имеем расхождение между словами Матвея и Гоши (Вера Белоусова — НКРЯ). | Розбіжність: Яка розбіжність між людським серцем і матеріальними спроможностями! (Іван Багряний — Mova info). | |
Расхождение (процесс): Их более тщательное исследование может подсказать детали и более точные маршруты расхождения в стороны гигантских частей земной поверхности («Зеркало мира» — НКРЯ). | Розходження: Під час рентгенологічних досліджень виявляють розходження швів черепа (Наукові тексти — Mova info). | |
Состоять (из): В Старе Мясте есть улочка, состоящая из одних ступенек — Каменные Сходки («Даша» — НКРЯ). | Складатися (з): Спільнота може складатися тільки з людей, які свідомі своєї ідентичності («Дзеркало тижня» — Mova info). | |
Состоять (в организации): Ныне работает адвокатом, состоит в Московской областной коллегии адвокатов («Завтра» — НКРЯ). | Бути членом: Близько року ти був членом партії Народний Союз «Наша Україна» («Високий замок» — Mova info). | |
Состоять (в чем-л. — `являться сутью'): Основной недостаток, который им предстоит преодолеть, состоит в несовершенстве производственного процесса («Computerworld» — НКРЯ). | Полягати: У цьому й полягає призначення школи — навчити дітей духовної культури («Дзеркало тижня» — Mova info). | |
Состоять (в отношениях): Если ты убедишь себя, что не состоишь с этим человеком в официальном браке, начнёшь проще относиться к мелким недоразумениям («Даша» — НКРЯ). | Перебувати: 50% + 1 акція АЕК «Київенерго» належать державі і перебувають в управлінні КМДА («Дзеркало тижня» — Mova info). | |
Далі наведено лише окремі приклади, коли лексико-семантичним варіантам російського слова в українській мові відповідають різні слова, що нерідко стає джерелом помилкового слововживання в українському мовленні (табл. 3).
Наведені лише поодинокі приклади свідчать про системні відмінності у лексичному складі української і російської мов не лише на рівні форми вираження, але й на рівні способів категоризації дійсності. У зв’язку з цим виникла нагальна потреба не тільки контрастивного опису лексики контактних мов (з обов’язковим урахуванням 'її багатозначності, що дасть матеріал для спостереження над національними особливостями ментальності), але й 'її відображення в спеціальних довідкових виданнях (передусім російсько-українських — для запобігання семантичної інтерференції).
Суржик як змішування української та російської мов прийнято вважати безумовно негативним явищем. На тлі посиленого інтересу до нього з боку зарубіжних дослідників, для яких і українська, і російська мови є вивченими, і появи публікацій, в яких суржик розглядають як свого роду систему, необхідне глибше його вивчення українськими лінгвістами з урахуванням територіальних (зокрема діалектних) і соціальних особливостей його носіїв, а також спрямованості інтерферентних впливів (українсько-російський і російсько-український суржик).
Отже, утвердження української мови як державної має відбуватися в умовах не лише належного юридичного, але й відповідного лінгвістичного забезпечення цього процесу, для чого мають бути застосовані спеціальні методики навчання української мови саме в умовах масового переходу зі спілкування і мислення російською мовою. Для цього необхідні глибокі контрастивні дослідження контактних мов, створення словників контрастивної лексики, вдосконалення тлумачних і перекладних словників — як загальномовних, так і фахових — розширення реєстрів спеціальних словників за рахунок одиниць, що ілюструють питомі граматичні властивості української мови.
Умовні скорочення Литв. — Литвиненко Н. П. Тлумачний словник медичних термінів: Російською, латинською та українською мовами: для лікарів, науковців, студ. мед. навч. закл. / Н. П. Литвиненко, Н.В. Місник — К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2010. — 848 с.
Никон. — Русско-английско-украинский медицинский словарь / [Е.И. Шапкин, В. В. Никонов, В.Е. Шапкин] / под ред. проф. В. В. Никонова. — Харьков: Консум, 1998. — 640 с.
НКРЯ — Национальный корпус русского языка // http://www.ruscorpora.ru/searchmain.html
Присяж. — Присяжнюк М. С. Російсько-український медичний словник професійної мови фахівців з внутрішніх хвороб (із тлумаченням термінів): 20 000 слів / М. С. Присяжнюк — К.: Видавничий дім «КМ Academia», 1995. — 502 с. РНС — Болотина А. Медицинский словарь (русско-немецкий и немецко-русский):
Ок. 70 000 терминов / А. Болотина — М.: РУССО, 1996. — 774 с.
РУС 1 — Російсько-український словник в 3-х томах. Изд. 2-ге, вип. / І.К. Білодід
(голова редколегії). — К.: Гол. ред. укр. рад. Енциклопедії, 1980;1981.
РУС 2 — Російсько-український словник у чотирьох томах / П. Ю. Гриценко (голова редколегії). — К.: «Знання», 2011—2014.
РУСНТ — Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина / за ред. Л. О. Симоненко. — К.: Наук. думка, 1996. — 660 с.
СУМ — Словник української мови: в 11-ти томах / І.К. Білодід (голова редколегії). — К.: Наук. думка, 1970—1980.
Усат. — Усатенко О. К. Російсько-український словник медичної термінології / О. К. Усатенко. — К.: Наук. думка, 1996. — 463 с.
Черв. — Червяк П.І. Російсько-український медичний словник: (понад 30 000 термінів) / П.І. Червяк, М. П. Захараш. — К.: Генеза, 1997. — 617 с.
Mova info — Mova info. Лінгвістичний портал // http://wwwmova.info/corpus.aspx?U=209а Литература
- 1. Бабайцева В. В. Явления переходности в грамматике русского языка / В. В. Бабайцева. — М.: Дрофа, 2000. — 639 с.
- 2. Брицин В. М. Соціолінгвістика / В. М. Брицин // Енциклопедія «Українська мова». — Вид. 3-тє, зі змінами і доп. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2007. — С. 654.
- 3. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К Городенська; за ред І. Вихованця. — К.: Університетське видавництво «Пульсари», 2004. — 398 с .
- 4. Городенська К. Нові явища та процеси в українському словотворенні: динаміка чи деструкція словотвірних норм? / К. Г Городенська // Українська мова. — 2013. — № 2. — С. 3−12.
- 5. Кислюк Л. Сучасна словотвірна норма української мови: мовна практика та кодифікація / Л. П. Кислюк // Українська мова. — 2012. — № 1. — С. 52−66.
- 6. Потебня А. А. Из записок по русской грамматике. Т ГУ. Вып. ІІ. Глагол / А. А. Потебня. — М.: Просвещение, 1977. — 406 с.
- 7. Проблемы сопоставительной стилистики восточнославянских языков / В. И. Кононенко (отв. редактор). — К.: Наук. думка, 1981. — 335 с.
- 8. Прощенкова Н. В. Национальная специфика семантики слова в близкородственных языках: на материале имен существительных русского и украинского языков: дисс. … канд. филол. наук: 10.02.19 / Н. В. Прощенкова. — Благовещенск, 2008. — 270 с. // Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.dissercat.com/content/natsionalnaya-spetsifika-semantikislova-v-blizkorodstvennykh-yazykakh-na-materiale-imen-sus#ixzz4LRkJAyeb
- 9. Пчелинцева. Е. Э. От глагола к имени: аспектуальность в русских, украинских и польских именах действия: монография / Е. Э. Пчелинцева. — СПб.: Наука, 2016. — 368 с.
- 10. Русская грамматика / Н. Ю. Шведова (главный редактор). — М.: Наука, 1980. — Том. І. — 783 с.; Том ІІ. — 709 с.
- 11. Сабуркина Н. В. Общее и специфическое в структуре языкового сознания славян: на материале русского, белорусского, украинского, болгарского языков: дисс.. канд. филол. наук: 10.02.19 / Н. В. Сабуркина. — М., 2005. — 283 с. // Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat [Электронный ресурс]. Режим доступа: http:// wwwdissercat.com/content/obshchee-i-spetsificheskoe-v-strukture-yazykovogo-soznaniyaslavyan-na-materiale-russkogo-be#ixzz4LRpzdgEG
- 12. Соколова С. О. Вплив контактної мови: джерело помилок чи джерело збагачення? / С. О. Соколова // Українська мова. — 2016. — № 3. — С. 17−27.
- 13. Сопоставительная грамматика русского и украинского языков / ГД. Басова, А. В. Качура, А. В. Кихно и др.; отв. Ред. Н. Г. Озерова. — К.: Наук. думка, 2003. — 534 с.
- 14. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. редакцією акад. АН УРСР І.К. Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969. — 583 с.
- 15. Сучасна українська літературна мова: Синаксис / За заг. редакцією акад. АН УРСР І.К. Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972. — 515 с.
- 16. Федорчук Е. В. Межъязыковая омонимия и паронимия в близкородственныхязыках: на материале русского и украинского языков: дисс. … канд. филол. наук: 10.02.01 /
Е.В. Федорчук. — М., 2011. — 256 с. // Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.dissercat.com/content/mezhyazykovaya-omonimiya-i-paronimiya-v-blizkorodstvennykh-yazykakh-na-materiale-russkogo-i-#ixzz4LRjgc0ZO