Використання евристичних технологій у підготовці майбутніх працівників пенітенціарної служби

Розглянуто методичні аспекти застосування технології евристичного навчання на основі алгоритмізованого підходу. Перспективи наукових пошуків вбачають у створенні практико-орієнтованих засобів евристичного навчання студентів. евристичне навчання креативна пауза Ключові слова: евристичне навчання; технологія евристичного навчання; евристична ситуація.

Рассмотрены методические аспекты применения технологии эвристического обучения на основе алгоритмизированного подхода. Перспектива научных исследований видится в создании практически ориентированных средств эвристического обучения студентов.

Ключевые слова: эвристическое обучение; технология эвристического обучения; эвристическая ситуация.

The methodological aspects of algorithm approach to application of technology for the heuristic teaching are considered. The perspective of research is in the creation ofpractical ways for heuristic teaching of students.

Keywords: heuristic teaching; technology of the heuristic teaching; heuristic situation.

У сучасних умовах підготовки до асоціації України з Європейським Союзом і посилення впливу глобалізаційних процесів перед навчальними закладами пенітенціарної служби постало завдання підготовки висококваліфікованих випускників, які після закінчення навчання зможуть якісно, ефективно й творчо виконувати власну роботу. У цьому процесі значущості набуває формування у майбутніх працівників здатностей до створення нововведень, упровадження нових технологій, знаходження ефективних способів їх практичної реалізації, що, у свою чергу, сприяє здійсненню прогресивних перетворень у пенітенціарній системі. Тому існує необхідність дослідження проблеми використання технологій евристичного навчання у процесі підготовки курсантів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання цієї проблеми, свідчить, що теоретичні й практичні аспекти творчого розвитку майбутніх фахівців розглянуті в працях М. Згуровського, О. Пономарьова, Г. Півняка.

Методичні проблеми використання технологій евристичного навчання розглядалися Г. С. Альтшуллером, М. М. Зіновкіною, А. І. Комаровим.

Упровадженню інновацій в умовах юридичної освіти присвячено праці О. Барно, В. Журавського, А. Слова, О. Копиленко, О. Негодченко та ін.

Проте залишаються нерозкритими питання щодо особливостей використання технологій евристичного навчання у процесі підготовки майбутніх працівників кримінально-виконавчої служби, збільшення сфери практичного застосування інноваційних освітніх продуктів у пенітенціарній практиці, недостатня вивченість порушеної проблеми зумовлює актуальність її дослідження.

Мета статті - висвітлити особливості використання технологій евристичного навчання в процесі підготовки курсантів.

Сучасна стратегія розвитку вищої школи спрямована на підготовку творчо активного фахівця, здатного до генерування нових ідей, наукових відкриттів, прийняття нестандартних рішень під час виконання професійних завдань. У змісті цього процесу варто вирізнити такі аспекти: 1) загальнонаукову й спеціальну підготовку; 2) підготовку до професійної творчості, що передбачає формування фахівця з розвинутим інноваційним потенціалом; 3) ознайомлення з юридичними, психологічними, економічними принципами розроблення нових проектів, продуктів і технологій, що надає можливість уявити процес функціонування нових продуктів у реальній дійсності; 4) установлення інтегрованих зв’язків у змісті підготовки курсантів, що сприяє ефективному використанню набутих знань, умінь і навичок у професійній діяльності майбутніх пенітенціаристів.

У цьому аспекті значущості набуває технологія евристичного навчання, що має на меті конструювання особистісного смислу самостійного пошуку, цілей та змісту пізнання. Її прототипом є «Сократівський діалог», що реалізує шлях набуття нових знань у процесі взаємодії співрозмовників за допомогою питань і міркувань (див. Рис.1).

Серед ознак технології евристичного навчання зазначимо спрямованість на активізацію продуктивного мислення: створення освітнього продукту, що включає дві складові - матеріальну (продукти інтелектуальної діяльності у вигляді суджень, малюнків, виробів) та особистісну (зміна особистісних якостей, які розвиваються в процесі розумового пошуку).

Логіка інтелектуальних дій і специфіка мисленнєвих операцій випереджаються принципами, спрямованими на активізацію індивідуальних актів свідомості й вияв особистісних міркувань під час евристичного пошуку. До них належать такі принципи: особистісного цілепокладання; вибору індивідуальної освітньої траєкторії; продуктивності навчання; первинності освітньої продукції курсанта над загальновизнаними стандартами; ситуаційності та непрямого навчання; інтелектуальної рефлексії.

Застосування особистісно-зорієнтованого підходу, згідно з окресленими принципами, передбачає виконання таких інтелектуальних дій:а) конструювання знань у сфері пенітенціарної реальності, спираючись на власний творчий потенціал, освітнє середовище та евристичну технологію діяльності; б) порівняння отриманого продукту з історичними аналогами (зразки інтелектуальної творчості; наукові способи розв’язання задач; версії, гіпотези); в) доопрацювання продукту, його удосконалення.

Для досягнення продуктивного мислення варто сформувати особистісні якості: креативні (натхненність, інтуїція, неординарність, винахідливість, відчуття новизни, прогностичність); когнітивні (допитливість, кмітливість, аналітичність, здатність до наукового пошуку); організаційно-діяльнісні (цілепокладання, спланованість, варіативність дій, Ключовим елементом технології евристичного навчання є освітня евристична ситуація, застосування якої має на меті досягнення особистісного освітнього результату (ідей, проблем, версій, схем, дослідів). Евристична ситуація — це ситуація освітньої напруженості, що виникає спонтанно або організовується викладачем. Наприклад, є евристична ситуація щодо розв’язання проблем, пов’язаних з правопорушеннями працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, пенітенціарної служби. Освітній продукт курсантів є непередбачуваним, викладач задає проблему в ситуації, розкриває технологію діяльності, але не визначає заздалегідь конкретних освітніх результатів.

До способів створення напруженості належать: організація ситуації інтелектуальної напруги, що мобілізує вольові зусилля та активізує розумову діяльність курсантів; актуалізація суперечності, що виникає спонтанно; виклад різних точок зору на одне питання; розгляд аспектів функціонування фактів і явищ; спонукання до висновків з реальної ситуації; застосування нестандартних методів, зорієнтованих на розвиток евристичної думки.

Евристична освітня ситуація допускає відкрите, незакінчене вирішення головної проблеми, що стимулює до пошуку можливостей інших варіантів і способів розв’язання, до вивчення об'єкта пізнання (наприклад, запобігання та протидія корупції) на різних рівнях — предметному (професійна етика, щопередбачає відповідальність працівників за корупційні правопорушення), загальнопредметному (нормативно-правові акти, у тому числі відомчі, що становлять основу антикорупційного законодавства), метапредметному (пізнання ускладненого об'єкта й вирішення проблеми запобігання і протидії корупції на основі вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення). Найбільш продуктивною в евристичному розумінні є та ситуація, у якій викладач виступає як учасник, а проблема є для нього не навчальною, а реальною — він розв’язує її рівноправно з курсантами. Результати такого навчання є ефективними й відповідають суті евристики.

Конкретизуючи сутність технології евристичного навчання, слід наголосити на її ролі в розвитку самостійності курсантів у процесі пошукової діяльності.

Специфіка евристичної ситуації полягає у виникненні знання-думки, що є «живим» станом розуму й тим смислом, котрий виникає у свідомості в результаті власних зусиль, індивідуального творчого акту. Знання-думка — це відкриття нових ідей, самовизначення й самоідентифікація особистості із зовнішнім світом, котрий не перестає бути власним твором. Тому актуальним є розвиток майбутніх фахівців як суб'єктів інтерпретації.

У цьому процесі неабиякого значення набуває створення евристичних ситуацій-думки, що призводить до прирощування знань-думок у свідомості всіх учасників діалогу. У таких ситуаціях кожний із співучасників діалогічної взаємодіїпосідає позицію, що вимагає самостійного набуття знань і народження знання-думки в процесі розв’язання складних проблем. Це ситуації-сумніву, котрі виникають як початок нової думки при запереченні старої під час діалогічного зіткнення різних позицій. Підґрунтям для роздумів є також ситуація «точки інтенсивності», що передбачає вирішення ключових проблем, власного «я» і «я» іншого, свободи й необхідності.

Зауважимо, що існуюча педагогічна практика використовує «лінійноісторичний» підхід. Метод «точок інтенсивності» передбачає детальне вивчення одного феномена, через пізнання якого розкривається вся цілісність об'єкта вивчення. Це означає залучення учасників ситуацій до ліній сполучення думок, до силових ліній напруження думки. Метод діалогічного спілкування навколо «точок інтенсивності» дає змогу не тільки зекономити навчальний час, а й поєднати зміст знання з думкою, що є його джерелом.

Заслуговує уваги ситуація у вигляді питання «покинутого», діалогічний смисл якого полягає в існуванні іншого, а також у необхідності відповіді власного «я», знаходженні власної сутності, самосвідомості «я» як учасника діалогу. Для прикладу ситуація «Лист самому собі». Даючи відповідь, «я» стає відповідальним за думку, вчинок, за свою відповідь, тобто розкриває власний внутрішній світ. Адже між питанням і відповіддю завжди є розрив у часі й напруженість чекання, котра є часом напруження думки й зародження свого «я». Упродовж чекання на віддалену відповідь актуалізується теперішнє, а саме: у теперішньому живе думка і «я». Відтак будь-який тип запитання й відповіді актуалізується «вічними питаннями», а «я» — питаннями «покинутого», оскільки в останньому випадку людина постає перед світом, за який вона відповідає.

Таким чином, репрезентований рівень евристичного навчання виконує функцію смислового центру, локалізуючи евристичну ситуацію, поєднуючи в собі інтелектуальні дії і тим визначає напрям трансформації решти елементів об'єкта пізнання. У результаті метаморфоз будь-який елемент може виявитись «сильнішим» і створити новий смисловий центр. У процесі смислотворення і виникнення нових смислових відношень реалізуються особистісної свободи від мінливих ситуацій, що призводить до самовизначення суб'єкта. Творче розуміння ситуації вибору виявляється в «альтернативному мисленні» — в усвідомленні можливості різних інтерпретацій зразків науки, техніки, освіти.

Пріоритетні можливості евристичних технологій пов’язані з відкриттями. Проте глобальні відкриття трапляються нечасто й завдання викладача — зорієнтувати курсанта на уміння передбачати результати творчої діяльності та вибрати ефективні способи досягнення цілей. У розв’язанні цієї задачі доцільним є евристичне проектування, що містить створення евристичної ситуації, котра припускає генерацію ідей за вирішенням поставлених питань та вироблення алгоритму роботи над проектом. Знання цього алгоритму й способів його застосування сприяють системності інноваційної діяльності. Серед таких алгоритмів на увагу заслуговує система етапів проектних робіт із виходом на розв’язання реальних професійних задач, запропонована британськими вченими університету Лофборо (рис. 2).

Пропонований алгоритм інтелектуальних дій складає основу для визначення відповідних етапів евристичного проектування, наприклад, «Соціально-психологічні індикатори корупційної поведінки у професійній діяльності працівників пенітенціарної служби». Педагогічна робота здійснюється з використанням евристичних методів, спрямованих на генерування нових ідей: 1) скорочення проблеми — методи зорієнтовані на вивчення окремих аспектів, властивостей і функцій проблеми й припускають її розв’язання шляхом зміни одного з них; 2) розширення проблеми — методи, котрі сприяють розширенню галузі, на якій сфокусована проблема, що збільшує діапазон потенційних рішень; 3) погляд на проблему зі сторони: методи стимулювання латерального мислення, засновані на використанні несподіванихбачень проблеми. Застосування евристичних методів сприяє збільшенню кількості ідей, а саме: розгляд ідей принципово, без заглиблення у деталі; попереднє детальне ознайомлення з проблемою за певний час до використання евристичного методу з метою проходження через етап інкубаційного періоду роботи; умотивоване бажання підійти до проблеми творчо; відсутність критики.

Британський учений Е. де Боно [3] пропонує метод «Шість капелюхів мислення». Цей метод генерування нових ідей у команді є дієвим для управління творчим процесом. Автор виділяє шість способів мислення й асоціює їх із капелюхами різних кольорів. Хоча не існує правильного порядку зміни капелюхів, поширення набув такий алгоритм роботи:1) білий капелюх — інформація: що ми знаємо?; 2) зелений капелюх — альтернативи, пропозиції, ідеї; 3) жовтий капелюх — здійснення, достоїнства, цінність ідей; 4) чорний капелюх — складнощі, небезпеки, проблеми; 5) червоний капелюх — інтуїтивне ставлення до проблеми; 6) блакитний капелюх — висновки. Застосування пропонованого методу сприяє підвищенню групової динаміки під час імітаційного моделювання соціального діалогу, що є актуальним для роботи пенітенціарної служби.

Метод «Креативна пауза» спрямований на залучення до систематичної практики використання творчого мислення і ґрунтується на тому, що, хоча не можна вимагати від розробника креативних ідей, можна наполягати на креативному зусиллі, тобто творчому підході до вирішення.

Суть методу полягає в тому, що з метою звернення уваги на один з елементів задачі періодично переривається діяльність. Паузи мають бути спонтанними, не бути наслідком труднощів, суперечливих питань. Це усвідомлена спроба стати креативним у конкретний момент. При цьому спрацьовує «інвестиційна» природа креативності - не можна гарантувати, що кожна креативна пауза буде продуктивною, але за умов систематичного використання з’являться позитивні результати.

На практиці евристичного навчання використовують методи оцінювання ідей, зокрема метод «побудова оціночної матриці». Цей метод містить такі дії: 1) підготовку матриці; 2) розподіл ідей; 3) їх оцінювання; 4) поєднання переваг різних ідей у новій та її вдосконалення; 5) аналіз результатів. Далі визначаються критерії оцінювання ефективності продукту, після чого запропоновані ідеї порівнюються з існуючим аналогом і між собою. Унаочнення переваг і недоліків допомагає знайти способи для комбінації переваг у новому концепті.

На увагу заслуговує форма захисту евристичного проекту — ділова гра, наприклад, «Аукціон прийнятих судових рішень». Курсанти мають подати свій продукт у квазіпрофесійній ситуації. Екзаменаційна комісія визначає цінність пропонованого рішення, його потенційну потребу для суспільства й пенітенціарної служби або вміння курсанта рекламувати власне рішення (продукт). У такий спосіб створюються умови, які сприяють творчому розвитку майбутнього фахівця.

Таким чином, можна виокремити такі особливості використання технології евристичного навчання у процесі підготовки курсантів пенітенціарної служби:

навчання процесу створення нового продукту здійснюється не фрагментарно, а в логічному оточенні супутніх йому дій у межах певного алгоритму інтелектуальної роботи;

ознайомлення з методами генерації нових ідей та регулярне надання можливості для їх використання;

практико-зорієнтований підхід до навчання шляхом роботи над проектами, відкритими задачами та евристичними ситуаціями;

надання свободи для вияву самостійності курсантів; вирішення реальних завдань і співпраця з професіоналами; орієнтація на роботу в пенітенціарній службі, розгляд юридичної та психологічної основи евристичного навчання, а також функціонування сучасної пенітенціарної системи;

розвиток умінь і навичок евристичного навчання.

Актуальними напрямами подальшого розроблення окресленої проблеми є інтегрування психолого-педагогічного, юридичного та технологічного аспектів творчості в процесі евристичного навчання, урахування потреб суспільства та кримінально-виконавчої служби, можливостей виправних установ під час вирішення професійних питань, що дає змогу підготувати фахівців, здатних до перетворень і реформувань у пенітенціарній системі.

Список використаних джерел

• 1. Дмитриенко Т. А. Профессионально-ориентированные технологии обучения в системе высшего педагогического образования: дис. канд. пед. наук: 13.00.05 / Дмитриенко Т. А. — М., 2007. — 165 с.
• 2. Baxter M. Product Design. Practical Methods for Systematic Development of New Products / Baxter M. — London: Chapman&Hall, 2003. — 303 p. De Bono E. Six Thinking Hats / Bono E. de. — Penguin Books, 2004. — 192 p.