Методи соціально-педагогічної профілактики

Кожен із визначених видів профілактики передбачає використання певних соціально-педагогічних технологій, методів і форм роботи. Реалізація соціально-педагогічної роботи здійснюється за допомогою спеціально розроблених програм.

Програми передбачають вирішення таких завдань [2]:

• — формування умінь і навичок ефективного спілкування, критичного мислення, адекватної самооцінки;
• — вироблення навичок самозахисту від негативного впливу навколишнього середовища;
• — формування особистісної стійкості до факторів ризику;
• — попередження виникнення проблем у взаємодії з оточенням.

Основними принципами розробки профілактичних програм є: опора на потенційні можливості дитини; принцип активізації свідомості й життєвого досвіду особистості; принцип безпеки навчання і створення сприятливої атмосфери навчання; принцип випереджаючого навчання та інші.

Серед відомих зарубіжних профілактичних програм можна назвати такі: «Програма антинаркотичного навчання (ПАН) дошкільнят» (Великобританія, США), Програма «Ваше здоров’я — 2000» для учнів 1−12 класів (США), Програма «Добровільні помічники» з дітьми «групи ризику» (Англія), Програма «Ерстинський поворот» (Швеція), Програма «Діти вулиці» (Росія) [2].

Соціально-педагогічна профілактична робота з дітьми «групи ризику» може здійснюватися за такими етапами:

• — формування та дослідження банку інформації про дітей;
• — дослідження джерел інформації про дітей;
• — визначення проблеми і її причин;
• — розробка схем контактів з дітьми і батьками;
• — консультування;
• — розробка програми профілактичної роботи (групової, індивідуальної);
• — застосування програм на практиці.

До специфічних методів профілактичної роботи належать:

• — профілактична консультативна бесіда;
• — міні-лекція;
• — анкетування;
• — системне спостереження;
• — рольові ігри;
• — профілактичні тренінги;
• — соціальна реклама;
• — відеолекторії;
• — метод підтримки та стимулювання нових навичок, моделей поведінки;
• — метод завчасної нейтралізації конфліктної ситуації;
• — метод профілактичного втручання;
• — дискусійні клуби.

Серед методів профілактичної роботи можна виокремити профілактичну бесіду, яка застосовується з метою:

• — попередження батьківських зловживань;
• — попередження розвитку кризових ситуацій;
• — надання інформації про вікові особливості дітей;
• — роз'яснення специфіки взаємовідносин батьків з дітьми різного віку;
• — пояснення правових питань;
• — з'ясування питань захисту дітей;
• — попередження суїцидальних спроб.

Ефективність цього методу можлива за умов правильної поведінки соціального педагога та дотримання алгоритму бесіди:

• 1. Початковий етап — встановлення емоційного контакту з об'єктом, який потребує доброзичливості, коректності, співчуття.
• 2. Етап з’ясування першопричин проблеми — виявлення мотивів поведінки за допомогою відповідних питань.
• 3. Етап побудови моделі поведінки — формування нової моделі поведінки (більш гнучкої, впевненої, стійкої, позитивної) разом з об'єктом для вирішення проблемної ситуації.
• 4. Заключний етап — прийняття об'єктом моделі поведінки, розуміння проблеми, налаштування на успіх.

Міні-лекція (10−15 хв.) як елемент рольової гри може проводитись як з дорослими, так і з дітьми.

Основні вимоги до організаторів-лекторів:

• — урахування інтересів аудиторії та рівня її поінформованості щодо проблеми;
• — доступність інформації;
• — відмова від великої кількості цифр, статистичних даних;
• — аргументація фактів;
• — яскравість виступу.

Дискусії, «дискусійні клуби» — обговорення в групі питань, проблем і ситуацій, які можуть мати неоднозначну оцінку.

Алгоритм організації дискусійного засідання:

• 1. Визначення формулювання теми та запитань для обговорення.
• 2. Розподіл ролей між членами ініціативної групи («адвокат», «соціолог», «преса»).
• 3. Запрошення учасників та спеціалістів різного профілю до дискусії.
• 4. Вибір і підготовка ведучого.
• 5. Визначення правил дискусії.
• 6. Безпосереднє обговорення питань.
• 7. Підведення підсумків дискусії.

У здійсненні профілактичної роботи з дітьми соціальний педагог має керуватися такими «заповідями»: «не нашкодь», «не оцінюй», «приймай людину такою, якою вона є», «дотримуйся конфіденційності», «дотримуйся принципу добровільного вибору», «зберігай певну дистанцію з клієнтом».

Соціальний педагог може здійснювати профілактичну роботу за умови спеціальної підготовки. В основному він може виступати як посередник між дитиною, сім'єю, освітніми установами, соціальними службами і центрами допомоги; як організатор профілактичних заходів.