Вступ. 
Мовні та етноментальні особливості перекладу давньосонячної мови глаб-ерібол-ефкорді з "Космічної трилогії" К.С. Льюїса

Постановка проблеми. Наука про переклад невпинно еволюціонує, поєднуючи екстенсивний шлях розвитку з інтенсивним. Перший, зокрема, проявляється в залученні до дослідницької орбіти все нових об'єктів наукового аналізу, тоді як другий передбачає глибинний поліпарадигмальний підхід до їхнього висвітлення. Таким чином, актуальність запропонованої розробки визначається як її об'єктом — артлангом глаб-ерібол-ефкорді з «Космічної трилогії» К.С. Льюїса, який досі не потрапляв у зону наукової зацікавленості перекладознавців, так і метою, яка має комплексний характер, скерований на опис мовних та етноментальних особливостей українськомовного та російськомовного відтворення зазначеного та потенційно інших артлангів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Англійський письменник, філолог та філософ К. С. Льюїс відомий у всьому світі як автор серії книжок про пригоди англійських дітлахів у вигаданій країні Нарнії. Але ще задовго до своїх найвідоміших творів вінвидав цикл науково-фантастичних романів «The space trilogy» («Космічна трилогія»). Цикл складається з трьох частин — «Out of the Silent Planet « («За межі мовчазної планети», 1938), «Perelandra» («Переландра», 1943) та «That Hideous Strength» («Мерзенна сила», 1945). Українською мовою всі три романи вийшли у львівському видавництві «Свічадо» в 2010 році в перекладі А. Маслюха. Дотепер і самі романи, і штучна давньосонячна мова, якою користуються їхні персонажі, виступали виключно об'єктом літературознавчого аналізу, тоді як їхні мовні та перекладацькі особливості залишалися невизначеними.

Працюючи над книгами трилогії, автор «дає своїй уяві повну волю і створює відтак не просто вірогідні, а надзвичайно реальні, ледь не відчутні на дотик картини інших світів — Малакандри і Переландри, тобто Марса і Венери» [5, с. 11]. Як пише Т. В. Жаданова, «сюжетно-композиційними особливостями художніх творів К. С. Льюїса є передусім створення вторинних світів, кожен з яких має свою географію, та вироблення у читача вторинної віри на основі християнської» [1, с. 108]. Відомо, що «Космічна трилогія», як пізніше й «Хроніки Нарнії», є замаскованою під фантастичний канон спробою ще раз донести до читача засади християнства, а кожен із трьох романів в її складі є переказом одного з провідних біблійних сюжетів: «За межі мовчазної планети» розповідає про створення світу, «Переландра» — про гріхопадіння людини в райському саду, а «Мерзенна сила» — про вічну боротьбу між християнською церквою та Сатаною.

Постановка завдання. Метою статті є визначення мовних та етноментальних особливостей перекладу українською та російською мовами давньосонячної мови глаб-ерібол-ефкорді з «Космічної трилогії» К. С. Льюїса.

Перш ніж перейти до викладу основного матеріалу дослідження, наведемо робоче визначення артлангу, оскільки, за нашими спостереженнями, це поняття є відносно новим в межах філологічної парадигми. Отже, артланг (від англійського artlang — artistic language) може бути визначений як штучна мова, що створюється автором художнього твору для імітації комунікації його персонажів, які представляють фантастичні світи або суспільство майбутнього. На відміну від допоміжних мов (від англійського auxlang — auxiliary language), артланги зазвичай мають фрагментарний характер та характеризуються значною перевагою лексичної складової над граматичною.

космічний трилогія льюїс давньосонячний мова.