Відмінювання прізвищ у документах

Українські та слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників І відміни, відмінюються як іменники І відміни: Дудка, Дудки, Дудці, Дудку, Дудкою, при Дудці. Особливістю відмінювання прізвищ цієї групи є те, що приголосні основи г, к, х у давальному і місцевому відмінках змінюються на з, ц, с: Кривега — Кривезі, Удовіка — Удовіці, Гречуха — Гречусі.

Прізвища із закінченнями ІІ відміни відмінюються як іменники ІІ відміни: Кривоніс, Кривоноса, Кривоносу (-ові), Кривоноса, Кривоносом, при Кривоносу (-ові).

При відмінюванні іменникових прізвищ другої відміни відбувається чергування голосних: Корінь — Кореня, Перебийніс — Перебийноса, Майстер — Майстра.

Чоловічі прізвища типу Задирако (від Задирака), Рево (від Рева), Скибо (від Скиба), Сороко (від Сорока), які іноді безпідставно вважають невідмінюваними, слід відмінювати за другою відміною: Іван Рево, Івана Рева, Івану Ревові тощо. Жіночі прізвища цього типу не відмінюються.

На відміну від однозвучних загальних назв, що мають у родовому відмінку однини закінчення —у (-ю), прізвища в цьому відмінку закінчуються на —а (-я): Вітер — Вітра, Сніг — Сніга, Борщ — Борща, Мед — Меда, Мороз — Мороза.

Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій (чоловічого роду) -а, -я (жіночого роду) відмінюються як відповідні прикметники твердої чи м’якої групи: Швидкий, Швидкого, Швидкому, Швидкого, Швидким, Швидкому (Швидкім); Швидка, Швидкої, Швидкій, Швидку, Швидкою, Швидкій.

Чоловічі прізвища, що мають форму присвійних прикметників на —ов, -ев, (-єв), -ів (-їв), -ин (-ін) відмінюються за таким зразком: Ковалів, Коваліва, Коваліву, Коваліва, Ковалівим, при Коваліву; Зеров, Зерова, Зерову, Зерова, Зеровим, при Зерову; Степанишин, Степанишина, Степанишинові (-у), Степанишина, Степанишиним, при Степанишині (Степанишинові, Степанишину); Григор'єв, Григор'єва, Григор'єву, Григор'єва, Григор'євим, при Григор'єву.

Жіночі прізвища на приголосний та о в українській мові не відмінюються: Олена Ткаченко, Олени Ткаченко, Олені Ткаченко, Олену Ткаченко, Оленою Ткаченко, Олені Ткаченко; Надія Бойко, Надії Бойко, Надії Бойко, Надію Бойко, Надією Бойко, Надії Бойко.

Чоловічі й жіночі прізвища на —их, -ово, -аго не відмінюються: Максим Шацьких, Максима Шацьких, Максиму (-ові) Шацьких, Максима Шацьких, Максимом Шацьких, Максимові Шацьких; Марина Сірих, Марини Сірих, Марині Сірих, Марину Сірих, Мариною Сірих, Марині Сірих; Олексій Живаго, Олексія Живаго, Олексієві (-ю) Живаго, Олексія Живаго, Олексієм Живаго, Олексієві Живаго.

Чоловічі й жіночі прізвища іншомовного походження на -а, -е, -є, -і, -ї, -о, -у, -ю не змінюються: Гейне, Гете, Россіні, Гюго, Данте, Шеклі.

Складні чоловічі прізвища іменникового походження відмінюються в обох частинах: Григорій Квітка-Основ'яненко, Григорія Квітки-Основ'яненка, Григорію (-єві) Квітці-Основ'яненкові (-у), Григорія Квітку-Основ'яненка, Григорієм Квіткою-Основ'яненком, Григорію (-єві) Квітці-Основ'яненкові (-у); Іван Петренко-Сидоров, Івана Петренка-Сидорова, Іванові (-у) Петренку-Сидорову, Івана Петренка-Сидорова, Іваном Петренком-Сидоровим, Іванові Петренку-Сидорову.

Складні прізвища відмінюються у другій частині, коли перша сприймається як прикладка (у короткій формі): Сергій Бонч-Бруневич, Сергія Бонч-Бруневича, Сергієві (-ю) Бонч-Бруневичу, Сергія Бонч-Бруневича, Сергієм Бонч-Бруневичем, Сергієві Бонч-Бруневичу.

Складні жіночі прізвища іменникового походження відмінюються або не відмінюються залежно від їх особливостей: Оксана Засуха-Петренко, Оксани Засухи-Петренко, Оксані Засусі-Петренко, Оксану Засуху-Петренко, Оксаною Засухою-Петренко, Оксані Засусі-Петренко; Ірина Сидоренко-Жукова, Ірини Сидоренко-Жукової, Ірині Сидоренко-Жуковій, Ірину Сидоренко-Жукову, Іриною Сидоренко-Жуковою, Ірині Сидоренко-Жуковій; Світлана Іваненко-Бойчук, Світлани Іваненко-Бойчук, Світлані Іваненко-Бойчук, Світлану Іваненко-Бойчук, Світланою Іваненко-Бойчук, Світлані Іваненко-Бойчук.

Лише поодинокі українські чоловічі прізвища належать до невідмінюваних, наприклад: Півторадні, Леле.

Правопис імен у документах

Подвійні імена, які зрідка трапляються в українській мові, пишуться через дефіс: Богдан-Ігор, Зіновій-Богдан, Ростислав-Володимир, Ірина-Світлана, Лідія-Юлія.

В українській мові, на відміну від російської, подвоєння приголосних в іменах людей трапляється рідко: Иннокентий — Інокентій, Ипполит — Іполит, Кирилл — Кирило, Филипп — Пилип, Савва — Сава, Агнесса — Агнеса, Инесса — Інеса.

Подвоюються приголосні в іменах: Ганна, Віолетта, Анна, Інна, Жанна, Алла, Елла, Аполлінарія, Емма, Аполлінарій, Ізабелла, Сусанна, Аполлон, Палладій, Віссаріон, Геннадій, Белла, Нонна, Римма, Стелла, Іванна, Маріанна, Бетті, Еммануїл, Ілля, Палладій, Аполлонія, Васса.

Імена, що походять з інших мов, передають шляхом транскрибування літерами українського алфавіту. Виняток становлять східнослов'янські імена (білоруські та російські), які в україномовних текстах передають відповідно до їх написання в українській мові (Володимир, а не Владімір). Проте ці ж східнослов'янські імена в складі псевдонімів передають так, як вони звучать у мові оригіналу (наприклад: Алесь Адамович).

В українській мові, на відміну від російської, в іменах після мяких приголосних перед йотованими мякий знак не пишеться: Емельян — Омелян, Ульяна — Уляна, Татьяна — Тетяна, але Люсьєна.

Апостроф пишеться:

— в іменах: Дем’ян, Лук’ян, Валер’ян, Мар’ян, Даря, В’ячеслав.

Апостроф не пишеться:

• — коли перед губним звуком є приголосний: Святослав;
• — коли я, ю означають а, у в сполученні з пом’якшеними приголосними: Зоряна, Катря.

Відмінювання імен

Імена, що в називному відмінку однини закінчуються на -а, -я, відмінюються як іменники І відміни: Микола, Миколи, Миколі, Миколу, Миколою, Миколі, Миколо; Сава, Сави, Саві, Саву, Савою, Саві, Саво; Катерина, Катерини, Катерині, Катерину, Катериною, Катерині, Катерино; Марія, Марії, Марії, Марію, Марією, Марії, Маріє.

У жіночих іменах приголосні г, к, х у давальному та місцевому відмінках змінюються на з, ц, с: Інга — Інзі, Ольга — Ользі, Одарка — Одарці, Палажка — Палажці, Солоха — Солосі.

Приголосні г, к, шк, х перед суфіксом —ин змінюються на ж, ч, щ, ш: Ольга — Ольжин, Галька — Гальчин, Мелашка — Мелащин, Явдоха — Явдошин, Параска — Парасчин.

Чоловічі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на -о, -й та на приголосний, відмінюються як іменники ІІ відміни: Павло, Павла, Павлові (-у), Павла, Павлом, Павлові (-у), Павле; Іван, Івана, Іванові (-у), Івана, Іваном, Іванові (-у), Сергій, Сергія, Сергієві (-ю), Сергія, Сергієм, Сергієві (-ю), Сергію.

Чоловічі імена типу Антін, Прокіп, Нестір, Сидір, Тиміш, Федір, Ничипір у непрямих відмінках змінюють і на о: Прокіп, Прокопа, Прокопу, Прокопа, Прокопом, Прокопові (-у), Прокопі, Прокопе. Виняток: Лаврін — Лавріна, Олефір — Олефіра, Аверін — Аверіна.

Ім'я Лев при відмінюванні має паралельні форми: Лев, Льва і Лева, Львові і Левові.

Поодинокі чоловічі імена, основа яких закінчується на х, у кличному відмінку мають форму: Явтух — Явтуше, Євтух — Євтуше.

Жіночі імена, що закінчуються на приголосний, відмінюються як іменники ІІІ відміни: Любов, Любові, Любові, Любов, Любов’ю, Лобові, Любове; Нінель, Нінелі, Нінелі, Нінель, Нінеллю, Нінелі, Нінеле.