Анотація. 
Лінгвостилістичний концепт Ubermensch у притчі Ф. Ніцше "Also sprach Sarathustra"

Стаття присвячена аналізу концепту ЬBERMENSCH у мовностилістичному аспекті. Під час дослідження виділено основні характеристики авторського стилю Ф. Ніцше й типові для нього мовностилістичні фігури, що допомагають реалізувати цей феномен.

Ключові слова: концепт, ЬBERMENSCH, Надлюдина, метафора, гіперболізація, персоніфікація, символ.

Постановка проблеми

Поняття Надлюдини — це один із головних пунктів у гарячій суперечці про особистість Фрідріха Ніцше, яка почалася ще в минулому столітті й не слабшає до цього часу. Актуальність проблеми полягає в тому, що феномен Ьbermensch відіграє важливу роль у політичному, цивілізаційному, соціальному аспектах. Інші пункти — питання про добро і зло, про християнство і його моралі співчуття, про гуманізм і демократію. Ця тема турбувала таких видатних митців, політиків, філософів, як Л. Троцький, Ф. Марінетті, С. Далі, Б. Шоу, Д. Лондон, М. Горький, А. де Сент-Екзюпері. Ще в ХХ столітті Адольф Гітлер запровадив так званий «культ Надлюдини». Що змусило його розслідувати цей феномен?

Метою статті є аналіз лінгвостилістичних засобів реалізації концепту Ьbermensch на прикладі притчі «Also sprach Sarathustra» Ф. Ніцше в лінгвостилістичному дискурсі. Під час дослідження було вирішено такі завдання: досліджено своєрідність концепту Ьbermensch, установлено розмаїття лінгвостилістичних засобів авторського стилю Ф. Ніцше.