Індійський культурний регіон

Індійський регіон як географічне поняття охоплює територію півострова Індостан.

У формуванні історико-культурної спільності регіону брали участь такі народи, як дравіди, арії (індоарії), перси, греки, саки, араби та ін. Тому населення сучасного індійського культурного регіону — це нащадки різних історико-культурних груп, які настільки змішались одні з одними, що неможливо визначити, де закінчується ареал одного, а де бере початок інший.

Одним із шести регіонів є Індійський культурний регіон, що включає в себе країни Південно-Східної Азії: Індію, Бірму, Цейлон, Малайю, Непал, Бангладеш, Шрі-Ланку, Пакистан, а також деякі культурно та лінгвістично споріднені регіони (Тібет, Бутан, Індонезія, Камбоджа, країни Центральної Азії). Деякі із цих країн були віднесені до регіону лише за географічним фактором (півострів Індостан та навколишні землі), але більшість із цих країн схожі в мовному та релігійному плані. Що стосується вищезгаданого географічного фактора, то певне розташування на материку, клімат, спосіб життя тощо також впливають на світогляд і ментальність народів. Для прикладу, гірські народи значно агресивніші за тих, що живуть на рівнині. Це може бути спричинено нестачею їжі, важкими кліматичними умовами, недостатньою кількістю кисню в повітрі. Тож географічне положення значною мірою впливає на формування культури, утворення культурного регіону.

Значною частиною культури народу є його релігія, віросповідання. Панівною релігією Індійського культурного регіону є індуїзм. Індуїзм — це система релігійних вірувань, що склалася в Індії на основі первісних релігійних форм (анімізм, тотемізм, фетишизм), місцевих землеробських культів ведичної релігії, і особливо буддизму і брахманізму. Він поширився на низку азіатських країн (Бірма, Цейлон, Малайя), деякі країни Африки, має своїх прихильників в усіх частинах світу. Термін «індуїзм» походить від перського слова «Гінду» — перекручена назва річки Інд. Ведичні священні писання, на яких базується індуїзм, на думку вчених, датуються не пізніше II тис. до н.е. Послідовники Вед вважають, що записані вони були 5 тисяч років тому. Особливість індуїзму, або ведичної релігійної традиції, полягає в тому, що протягом усієї своєї історії ця традиція існувала як сукупність багатьох відносно самостійних релігійних груп. У цій релігії зберігся пантеон богів, серед яких головну роль відіграє трійця богів брахманізму (тримурті): Брахма — бого-творець, Вішну — бог-охоронець, Шіва — бог-руйнівник.

Загальна чисельність послідовників Вед складає близько 720 мільйонів (за даними Fisher Welt Almanach). Вайшнавська гілка індуїзму (поклоніння Вішну або Крішні) налічує близько 500 мільйонів осіб, шиваїтів (поклоняються Шиві як верховному божеству) налічується близько 180 мільйонів, тактів (поклоняються ЦІ акті або Калі) — близько 20 мільйонів, решта припадає на тих, хто поклоняється різним напівбогам.