Визначення типів соціальних очікувань методом кластерного аналізу

Постановка проблеми. В останнє десятиріччя бурхливими темпами розвивається психологія конструювання майбутнього. Соціально-психологічна наука збагатилася дослідженнями феномена темпоральності, процесів прогнозування майбутнього, образу бажаного життя, обґрунтуванням психологічних практик конструювання майбутнього, життєвих завдань. Започатковане нами дослідження типології соціальних очікувань [1], запропонована методика визначення типів соціальних очікувань кластерним аналізом є логічним продовженням окреслених наукових пошуків.

Ступінь розробленості проблеми. Уперше кластерний аналіз як метод застосовано в соціологічній науці. Назва «кластерний аналіз» походить від англійського cluster — гроно, скупчення. Дослідник Р. Тріон першим визначив предмет кластерного аналізу, розкрив сутність і подав методику застосування. Кластерний аналіз — це статистична процедура, що виконує багатовимірну класифікацію даних, які містять інформацію про вибірку об'єктів, тобто впорядковує об'єкти в порівняно однорідні групи [2; 3]. Попри всю значущість і актуальність, проблема типології соціальних очікувань залишається проблемою, що потребує скрупульозного аналізу, емпіричного дослідження й теоретичного обґрунтування.

Мета статті полягає у визначенні типів соціальних очікувань методом кластерного аналізу, спробі класифікувати їх, розібратися в змістових особливостях. Для реалізації мети використано такі методи: теоретичні (аналіз наукових джерел), емпіричні (опитування, шкалювання), математико-статистичні (кластерний аналіз методом к-середніх за допомогою пакета БРБЗ у.23.0).

У дослідженні ми спираємося на праці, які присвячені проблемі побудови типологій і класифікацій, проблемі соціальних очікувань, і джерела, що висвітлюють особливості використання кластерного аналізу в психологічній і соціологічній науці.

Виклад основного матеріалу. Кластерний аналіз методом к-середніх полягає в об'єднанні параметрів за окремими факторами в статистичні однорідні групи — кластери. Мета методу — розділити п спостережень на к кластерів так, щоб кожне спостереження належало до кластера з найближчим до нього середнім значенням. Метод базується на мінімізації суми квадратів відстаней між кожним спостереженням і центром його кластера, тобто функції (див. формулу 1):

де dметрика; х_j— і-ий об'єкт даних;

т_j(х_i.) — центр кластера, якому на j-ій ітерації приписаний елемент х_i.. Простота, швидкість виконання та доцільність застосування для кластеризації великої кількості спостережень (п=577) спонукали нас під час визначення типів очікувань вибіркової сукупності зупинити свій вибір на кластерному аналізі методом к-середніх.

Проаналізувавши величезний масив даних, логічно об'єднати досліджувані параметри соціальних очікувань особистості в організовані комплекси досліджуваних показників, тобто наглядні таксономії. Доцільним варіантом такої таксономії є кластерний аналіз методом к-середніх, який полягає в об'єднанні параметрів за окремими чинниками в статистичні однорідні групи — кластери. Кластерний аналіз є незамінним методом класифікації великого масиву інформації на групи, які придатні для подальшого аналізу. Кластерний аналіз методом к-середніх дає найбільш імовірно значуще рішення.

Проведення кластерного аналізу нами реалізовано в декілька етапів. На першому етапі отримано емпіричні дані (п=577). На другому етапі здійснено підготовку даних до кластерного аналізу й унесено їх у базу даних ЗРЗБ у.23.0. Саме на цьому етапі нами визначено необхідний перелік досліджуваних показників, за яким здійснювалася кластеризація. Перелік досліджуваних показників, що застосовані в кластерному аналізі: рівень соціальних очікувань (РСО_о), рівень суб'єктивного контролю (Із), рівень осмисленості життя (ЗОЖ), намічений рівень мобілізації зусиль (НРМЗ), очікуваний рівень результатів (ОРР), показники властивостей соціальних очікувань за дихотомічними шкалами: інтернальності/ екстернальності (ІЕ_о), активності/пасивності (АП_о), відкритості/закритості (ВЗ_о), коефіцієнт очікувань (Е). Саме перелік із дев’яти ознак уважаємо оптимальним, оскільки, крім рівня соціальних очікувань, застосовано чотири ознаки, що характеризують соціально-психологічні детермінанти очікувань особистості, а наступні чотири ознаки характеризують соціальні очікування як важливий чинник конструювання особистістю соціальної реальності.

Така логіка вибору ознак давала змогу врахувати однакову кількість параметрів вертикального та горизонтального вимірів дослідження соціальних очікувань особистості й розраховувати на об'єктивне відображення змістових особливостей в отриманих кластерах. Звісно, ми відштовхувалися від рівнів соціальних очікувань досліджуваного як ключового виміру. На третьому етапі ми визначилися, що кластерний аналіз проводимо методом к-середніх. Наступним, четвертим, етапом є розподіл п спостережень на к кластерів так, щоб кожне спостереження належало до кластера з найближчим до нього середнім значенням. Однією з вимог є мінімально допустима кількість спостережень у кластері - у нашому варіанті п>41. Наступною вимогою до вибірки є її однорідність. Оскільки кластерному аналізу передував факторний аналіз, то ця вимога задовольняється процедурою факторного моделювання. На цьому етапі методом проб визначено оптимальну кількість кластерів — п’ять.

Варіант із трьома й чотирма кластерами не відповідає вимогам мінімально допустимої кількості спостережень, а об'єднання у два чи шість кластерів уважаємо недоцільним. Робота алгоритму кластеризації починається з того, що перший об'єкт (у нашому варіанті - рівень соціальних очікувань, РСО_о) уважається центром першого кластера, другий — другого тощо. Іноді це вважають недоліком. Ми дотримуємося думки, що початок кластеризації з рівня соціальних очікувань є доцільним і важливим у контексті нашого наукового пошуку. Покажемо початкові центри кластерів у таблиці 1.

Таблиця 1 Початкові центри кластерів (п=577).

Важливою особливістю кластерного аналізу к-середніх є те, що в результаті оптимізації відмінності між об'єктами одного й того самого кластера стають малими, а різних кластерів — великими. Визначення початкових центрів кластерів є необхідною умовою встановлення мінімальних відмінностей між досліджуваними показниками одного кластера. Покажемо кінцеві центри кластерів у таблиці 2.

Таблиця 2 Кінцеві центри кластерів (п=577).

Установлення кінцевих центрів кластерів показує межі масиву досліджуваних показників, що зараховані до певного кластера. Уважаємо за необхідне охарактеризувати отримані кластери.

Отримані кластери є уособленням наглядної таксономії. Послідовність досліджуваних показників свідчить про те, що після рівня соціальних очікувань у пріоритеті для нас є вертикальний вимір — соціально-психологічні детермінанти очікувань особистості, а далі розташовано досліджувані показники соціальних очікувань як чинника конструювання особистістю соціальної реальності. Аналіз отриманих результатів будемо проводити в зазначеній послідовності з урахуванням соціально-особистісних і міжособистісних особливостей. Дамо характеристику отриманих кластерів, беручи за основу середні значення та середньоквадратичні відхилення.

Кластер 1 (тип І) є найменшим за своєю кількістю (п=44), але таким, що задовольняє вимоги мінімально допустимої кількості варіантів. Випробувані цього типу наділені високим рівнем соціальних очікувань (РСОо, 93−82), високим рівнем суб'єктивного контролю (І_з, 266−236), високим рівнем загальної осмисленості життя (зОж, 122−116), високим рівнем наміченої мобілізації зусиль (НРМЗ, 21−17), середнім рівнем очікуваних результатів (ОРР, 8−11), середнім рівнем інтернальності (ІЕ_о, 0,830,73), середнім рівнем активності (АП_о, 0,80−0,71), високим рівнем відкритості (ВЗ_о, 1,00−0,72), середнім рівнем коефіцієнта очікувань (Е, 0,17−0,38). Важливими характеристиками цього типу очікувань є такі, що зараховують його до високого рівня соціальних очікувань, і за своїми змістовими особливостями очікування таких досліджуваних є інтернальними, активними й відкритими.

Кластер 2 (тип ІІ) має також невелику кількість (п=47). Досліджувані цього типу наділені середнім рівнем соціальних очікувань (РСО_о, 82−72), низьким рівнем суб'єктивного контролю (І_з, 136−173), показниками середнього й високого рівнів загальної осмисленості життя (ЗОЖ, 123−107), середнім рівнем наміченої мобілізації зусиль (НРМЗ, 15−16), показниками середнього та високого рівнів очікуваних результатів (ОРР, 13−11), низьким рівнем інтернальності (ІЕ_о, 0,65−0,56), низьким рівнем активності (Ап_о, 0,65−0,58), відкритістю (ВЗ_о, 1,00−0,67), показниками середнього й високого рівнів коефіцієнта очікувань (Е, 0,69−0,35).

Кластер 3 (тип ІІІ) об'єднує середню групу досліджуваних загальною кількістю (п=78). Досліджувані цього типу наділені середнім рівнем соціальних очікувань (РСО_о, 81−71), показниками середнього та високого рівнів суб'єктивного контролю (І_з, 228−209), низьким рівнем загальної осмисленості життя (ЗОЖ, 46−87), показниками середнього й високого рівнів наміченої мобілізації зусиль (НРМЗ, 21−16), показниками середнього та високого рівнів очікуваних результатів (ОРР, 13−10), низьким рівнем інтернальності (ІЕ_о, 0,70−0,58), низьким рівнем активності (АП_о, 0,60−0,58), відкритістю (ВЗ_о, 1,00−0,69), середнім рівнем коефіцієнта очікувань (Е, 0,17−0,34).

Кластер 4 (тип IV) є найбільшим за своєю кількістю (п=283). Досліджувані цього типу також наділені середнім рівнем соціальних очікувань (РСО_о, 70−73), володіють середнім рівнем суб'єктивного контролю (І_з, 209−204), показниками середнього й високого рівнів загальної осмисленості життя (ЗОЖ, 154−113), показниками низького та середнього рівнів наміченої мобілізації зусиль (НРМЗ, 19−16), середнім і високим рівнями очікуваного результату (ОРР, 14−10), низьким рівнем інтернальності (ІЕ_о, 0,65−0,59), низьким рівнем активності (АП_о, 0,55−0,57), відкритістю (ВЗ_о, 1,00−0,71), показниками середнього рівня коефіцієнта очікувань (Е, 0,56−0,37). Важливо зазначити, що кластери II, III, IV об'єднують середній рівень соціальних очікувань, а наступний поділ здійснюється за суб'єктивним контролем і загальним рівнем осмисленості життя. Характерною ознакою трьох кластерів є інтернальність, активність і відкритість соціальних очікувань.

Кластер 5 (тип V) об'єднує значну кількість досліджуваних (п=125). Досліджувані цього типу володіють низьким рівнем соціальних очікувань (РСО_о, 47−62), низьким і середнім рівнями суб'єктивного контролю (!з, 154−182), низьким рівнем загальної осмисленості життя (ЗОЖ, 60−83), показниками низького й середнього рівнів наміченої мобілізації зусиль (НРМЗ, 12−14), низьким рівнем очікуваних результатів (ОРР, 2−8), екстернальністю (!Е_о, 0,15−0,45), пасивністю (АП_о, 0,15−0,46),° закритістю (ВЗ_о, 0,600,60), показниками середнього рівня коефіцієнта очікувань (Е, 0,42−0,34). Важливими характеристиками цього типу очікувань є такі, що зараховують його до низького рівня соціальних очікувань, володіють низьким рівнем очікуваних результатів. За своїми змістовими особливостями очікування таких досліджуваних є екстернальними, пасивними й закритими. Отже, кластеризація методом к-середніх показала оригінальне об'єднання вибірки досліджуваних у п’ять кластерів і дала змогу вести мову про п’ять типів соціальних очікувань особистості:

• — тип І - високий рівень соціальних очікувань досліджуваних із високими показниками суб'єктивного контролю й загальної осмисленості життя. Мають високий рівень наміченої мобілізації зусиль і середній рівень очікуваних результатів Очікування наділені високими показниками інтернальності, активності й відкритості;
• — тип ІІ - середній рівень соціальних очікувань досліджуваних із низькими показниками суб'єктивного контролю й середніми та високими показниками загальної осмисленості життя. Мають середній рівень наміченої мобілізації зусиль і середній і високий рівні очікуваних результатів. Очікування є інтернальними, активними й відкритими;
• — тип ІІІ - середній рівень соціальних очікувань досліджуваних із показниками середнього й високого рівнів суб'єктивного контролю та низьким рівнем загальної осмисленості життя. Наділені показниками середнього й високого рівнів наміченої мобілізації зусиль та очікуваних результатів. Очікування є інтернальними, активними й відкритими;
• — тип IV — середній рівень соціальних очікувань досліджуваних із показниками середнього рівня суб'єктивного контролю та середнім і високим рівнями загальної осмисленості життя. Володіють показниками низького й середнього рівнів наміченої мобілізації зусиль, середнім і високим рівнями очікуваного результату. Очікування є інтернальними, активними й відкритими;
• — тип V — низький рівень соціальних очікувань досліджуваних із низьким і середнім рівнями суб'єктивного контролю, низькимрівнем загальної осмисленості життя. Мають показниками низького та середнього рівнів наміченої мобілізації зусиль, низький рівень очікуваного результату. Очікування досліджуваних є екстернальними, пасивними й закритими.

Отримані та проаналізовані комплекси досліджуваних показників або наглядні таксономії чи класифікації (типології) дають можливість стверджувати про наявність п’яти типів соціальних очікувань досліджуваних, свідчать про правомірність такого розподілу. Покажемо в таблиці 3 емпіричні результати розподілу типів соціальних очікувань досліджуваних студентської, комерційної й комбінованої вибірок.

Таблиця 3 Емпіричні результати розподілу типів соціальних очікувань досліджуваних (п=577).

Подані емпіричні результати розподілу типів соціальних очікувань дев’яти вибірок показують, що тип І соціальних очікувань найбільше представлений у досліджуваних ИЯ-структури ТОВ «Монополія» (п=3; 30,0%) та співробітників ТЦ «33м²етра» (м. Нікополь) — п=7; 29,17%. Серед студентської вибірки найчисельнішою є представленість у досліджуваних ХДУ — п=18; 15,93%. Очікувано найнижчою є представленість у вибірці ТЦ «33м²етра» (м. Білгород-Дністровський) — п=1; 6,67%, в учнівській вибірці ДНЗ «ХСЛ» — п=10; 7,69%. Пояснюємо це річною недостачею і, як наслідок, складним соціально-психологічним кліматом у ТЦ «33м²етра» (м. Білгород-Дністровський). А учнівська вибірка ДНЗ «ХСЛ» поступається всім студентським, і причиною є як соціально-особистісні детермінанти досліджуваних, так і змістові особливості організації освітнього соціокультурного простору.

Привертає увагу домінування соціальних очікувань типу ІІ в учнівській вибірці ДНЗ «ХСЛ» — п=32; 24,62%, студентських — КОГПА ім. Т. Шевченка (п=28; 21,54%) і КДПУ ім. В. Винниченка (п=23; 21,70%). Найнижчі значення за типом ІІ в досліджуваних ТЦ «33м²етра» (м. Джанкой) — п=1; 4,00%, відсутній тип ІІ у стажерів «Школи лідера» (п=0; 0,00%). Оскільки тип ІІ соціальних очікувань наділений показниками середнього рівня соціальних очікувань і, що важливо, низькими показниками суб'єктивного контролю, то превалювання таких очікувань серед учнівської та студентських вибірок є логічним. Водночас серед високомотивованих стажерів-студентів «Школи лідера» тип ІІ очікувань не спостерігаємо. Можемо стверджувати, що соціально-особистісні детермінанти, рівень самоорганізації навчально-професійної діяльності й соціокультурний простір визначальним чином впливають на тип очікувань людини.

Науково цікавим видається той факт, що тип ІІІ соціальних очікувань має найбільшу представленість з усіх дев’яти вибірок у тЦ «33м²етра» (м. Джанкой) — п=12; 48,00%, у студентських вибірках — КОГПА ім. Т. Шевченка (п=44; 33,85%) і КДПУ ім. В. Винниченка (п=39; 36,79%). Відсутній тип ІІІ в досліджуваних «Школи лідера» (п=0; 0,00%) і співробітників НЯ-структури ТОВ «Монополія» (п=0; 0,00%). Що важливо, тип ІІІ наділений показниками середнього рівня соціальних очікувань, показниками середнього й високого рівнів суб'єктивного контролю, водночас низькою загальною осмисленістю життя. Зазначимо, що у Всеукраїнській мережі будівельно-господарчих маркетів «33²метра» діють однакові стандарти торгівлі в усіх торгових центрах. ТЦ «33м²етра» (м. Джанкой) знаходиться на тимчасово окупованій території РФ, звісно, мають місце соціально-економічні, політичні та інші впливи, що позначилися на результатах кримської вибірки. Очевидно, превалюючий тип ІІІ очікувань є свідченням слабкого зв’язку, що співвідноситься з метою — майбутнім, процесом — теперішнім і результатом — минулим. Показники досліджуваних ТЦ «33м²етра» (м. Джанкой) перевершили «проблемний» ТЦ «33м²етра» (м. Білгород-Дністровський) — п=5; 33,33%. Пояснюємо це тим, що річна недостача, плинність персоналу, складний соціально-психологічний клімат меншою мірою сприяли утворенню типу ІІІ очікувань, ніж процеси загальнодержавного рівня, пов’язані з окупацією. Безумовно, це явище потребує додаткового дослідження, але очевидною видається тенденція.

Кількісні показники типу ІУ випробуваних «Школи лідера» є значно більшими за всіх інших учасників (п=20; 83,33%). Найменша представленість у студентських вибірках — КОГПА ім. Т. Шевченка (п=23; 17,69%) і КДПУ ім. В. Винниченка (п=21; 19,81%). Цікавим є той факт, що досліджувані «Школи лідера» володіють тільки типом І і типом ІУ очікувань, що свідчить про тимчасову проектну організацію такої групи і вдалий селекційний відбір стажерів. Усі чотири типи очікувань наділені інтернальними, активними й відкритими властивостями. Типи ІІ, ІІІ, ІУ є своєрідною деталізацією середнього рівня соціальних очікувань із варіантами змістових особливостей.

Привертає увагу домінування типу У соціальних очікувань у досліджуваних ХДУ (п=28; 24,78%) і учнів ДНЗ «ХСЛ» — п=22; 16,92%. Очікувані показники типу У в інших комбінованих і комерційних вибірках. Зазначимо, що тип У очікувань характеризується показниками низьких рівнів соціальних очікувань, суб'єктивного контролю, загальної осмисленості життя в поєднанні з екстернальністю, пасивністю й закритістю властивостей очікувань. Розподіл коефіцієнта очікувань за всіма типами є рівномірним. Пояснюємо превалюючі показники типу У у студентських і учнівській вибірках передусім соціально-особистісними детермінантами, що впливають на тип очікувань, а вже потім тиском соціуму та іншими соціальними впливами.

Висновки. Емпіричні результати й обґрунтування типів очікувань показали правомірність вибраних показників соціальних очікувань. Послідовність кластеризації від параметрів, що характеризують соціально-психологічні детермінанти очікувань особистості, до параметрів, що характеризують соціальні очікування як важливий чинник конструювання особистістю соціальної реальності, дала змогу відшукати причинно-наслідкові зв’язки типів очікувань, пояснити взаємозв'язок особистісного із соціальним у контексті соціальних очікувань.

Перспективи подальших наукових розвідок убачаємо в методологічному обґрунтуванні типології соціальних очікувань.

Література

• 1. Попович І.С. Типологічні особливості очікувань / І.С. Попович // Науковий вісник ХДУ Серія «Психологічні науки»: зб. наук. праць ХДУ / за ред. О.Є. Блинової. — Херсон: ВД «Гельветика», 2014. — Вип. 1. — Т. ІІ. — С. 64−70.
• 2. Lloyd S. Least square quantization in PCM’s / S. Lloyd. — Bell Telephone Laboratories Paper, 1957. — P 211−227.
• 3. Tryon R.C. Cluster analysis / R.C. Tryon. — London: Ann Arbor Edwards Bros, 1939. — 139 p.