Специфіка процесу самоактуалізації особистості сучасної молоді

Анотація

Стаття присвячена вивченню особливостей процесу самоактуалізації сучасної молоді. Досліджуються специфіка особистісного розвитку молоді та загальні конструкти процесу переживання актуалізації та реалізації внутрішнього потенціалу. Розглядаються прояви самоактуалізації у віковій динаміці (юнаки та молодь).

Самоактуалізація особистості, внутрішній потенціал, ґенеза особистості, молодь. самоактуалізація молодь віковий особистісний.

Аннотация

Статья посвящена изучению особенностей процесса самоактуализации современной молодежи. Исследуются специфіка личностного развития молодежи и общие конструкты процесса переживания актуализации и реализации внутреннего потенциала. Рассматриваются проявления самоактуализации в возрастной динамике (юноши и молодежь).

Самоактуализация личности, внутренний потенциал, генезис личности, молодежь.

Актуальність теми дослідження зумовлена потребою сучасного суспільства в людях з гармонійною та активною життєвою позицією, здатних нестандартно й ефективно вирішувати життєві труднощі. Для формування таких особистостей необхідне оптимальне поєднання їх уявлень про власний внутрішній потенціал і можливості, надані для його реалізації соціальним середовищем. При цьому важливу роль відіграє не тільки об'єктивний стан соціального середовища, але й суб'єктивний образ світу, що формується у процесі соціалізації особистості.

Метою статті є виокремлення психологічних особливостей генези особистості в юнацькому та молодому віці у контексті процесу самоактуалізації.

Методика та організація дослідження. Емпіричне дослідження проводилось на базі гуманітарного коледжу м. Керч (вікова група 16−20 років представлена 36 досліджуваними), та відвідувачів салону краси «Ренесанс» м. Київ (вікова група 25−30 років, представлена 38 досліджуваними).

Застосований комплекс методик спрямований на визначення особливостей самоактуалізації особистості, діагностики емоційних, мотиваційних, особистісних властивостей і включає: опитувальники рис особистості, опитувальники вивчення особливостей суб'єктивного контролю, опитувальники особливостей самоактуалізації та опитувальники цінностей.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз результатів емпіричного вивчення особливостей самоактуалізації вказує на те, що досліджуваним притаманне дискретне сприйняття свого життєвого шляху, орієнтування лише на один з відрізків темпоральної шкали.

Узагальнюючи результати, отримані за методикою «САТ» можливо таким чином описати психологічний «портрет» досліджуваних: здатність швидко реагувати на мінливу ситуацію; гнучкість, розумність у поведінці; здатність до швидкого встановлення контактів; безумовне сприйняття; здатність сприймати своє роздратування, гнів і агресивність як природній прояв людського їства та допускати ці прояви в міжособистісній взаємодії; природня та розкута поведінка; демонстративність у проявах для оточення своїх емоцій; розвинута здатність до цілісного сприйняття світу та людей; здатність знаходити закономірні зв’язки у всіх явищах життя.

Високі показники за шкалою «інтернальність у сфері досягнень» (М=6,19) вказують на те, що досліджуваним притаманний високій рівень СК над емоційно-позитивними подіями і ситуаціями. Вони вважають, що самі досягли всього позитивного в їхньому житті і що вони здатні з успіхом йти до своєї мети у майбутньому.

Найбільшим смислом для подальшого розвитку досліджуваних «наповнені» такі цінності як «любов» (М=14,25), «здоров'я» (М=13,31) та «розвиток, вдосконалення» (М=12,69). Найменше значення досліджувані схильні надавати «суспільному визнанню» (М=5,19), «щастю інших» (М=4,31) та «красі природи, мистецтву» (М=3,13).

Отримані результати можливо тлумачити як наявність певної «егоцентричної» спрямованості у розвитку особистості досліджуваних. Оскільки, для них важливим є відчувати себе здоровим, неординарним, високо розвинутим, такими, кого всі люблять та цінують. Генеза «Я — концепції» досліджуваних відбувається на тлі нехтування щастям інших, неважливості суспільної думки, виробленні власної позиції щодо естетики, мистецтва.

Водночас наявні результати вказують на найбільшу актуальність для досліджуваних таких сфер життя як: якість міжособистісних стосунків; фізичний розвиток; індивідуальна форма духовності.

Найбільш значущими інструментами для подальшого особистісного розвитку досліджувані схильні вважати «сміливість у захисті власних поглядів» (М=13,31), «незалежність» (М=12, 50) та «освіченість».

(М=12,13). Найменш ефективними для досягнення поставлених життєвих цілей досліджувані визначають «ефективність у справах» (М=7,31), наявність «високих запитів» (М=7,19) та перфекціонізм, суворе ставлення до себе (цінність «неприйняття недоліків» М=5,00).

Результати кореляційного аналізу дозволяють простежити певні особливості та тенденції особистісного розвитку досліджуваних.

Так, були виявлені статистично значимі зв’язки показників «шкали орієнтування у часі» з показниками «шкали інтернальність у сфері здоров’я» (г=-0,58 при р<0,05). Тобто, чим більше досліджувані здатні синтезувати та інтегрувати власний життєвий шлях у часовий континуум, чим більш цілісно вони схильні оцінювати свої досягнення у загальній площині часу, тим більш вразливим вони відчувають власне здоров’я від впливу зовнішніх чинників. Отже, можливо констатувати відчуття досліджуваними власного безсилля перед майбутніми життєвими труднощами; наявність страху за власне фізичне та психічне здоров’я. Також доцільно ці результати тлумачити й як наявність багатьох ілюзій та переживань стосовно майбутнього.

Саме тому, задля підтримки відчуття власної гідності, власної значущості, досліджувані схильні проявляти радикалізм у поведінкових реакціях (г=0,62 при р<0,05), спонтанність (г=0,76 при р<0,01), бути більш контактними (г=0,58 при р<0,05) та гнучкими у поведінці (г=0,75 при р<0,01), схвально ставитись до можливості застосування агресії у міжособистісній взаємодії (г=0,57 при р<0,05).

Наявність тенденції до «егоцентричної» спрямованості особистісного розвитку (що була виявлена при аналізі результатів попередніх методик) підтверджується й статистично значимими зв’язками показників «шкали підтримки» з показниками шкал «самоповаги» (г=0,52 при р<0,01), «самоприйняття» (г=0,63 при р<0,01) та «сензитивності» (методика Кеттелла) (г=0,52 при р<0,05).

Отримані нами результати повністю співпадають с теоретичними наробками Л. С. Виготського, який зазначав, що саме цьому віковому періоду притаманні егоїстична домінанта та домінанта «далі», перспективи (визначена як спрямованість в майбутнє) [1].

З метою вивчення особливостей динаміки особистісного розвитку, вивчались особливості особистісної сфери, ціннісні орієнтири та самореалізації й у другій групі (вікова категорія 25−30 років).

Наявність у структурі особистості досліджуваних таких якостей як радикалізм та конформізм, відкритість та стурбованість (за методикою Кеттелла), вказують на амбівалентні тенденції особистісного розвитку. Досліджувані схильні проявляти радикалізм у поведінці і в той же час бути конформними, підкорятися соціуму. Такі тенденції призводять до стратегії бути відкритими, щирими, з однієї сторони, та відчувати стурбованість, занепокоєння через неможливість наполягати на власних думках та потребах.

Високі показники за шкалами «інтернальність у сфері досягнень» (М=6,83), «інтернальність у сфері міжособистісних стосунків» (М=6,61), «загальна інтернальність"(М=6,11) вказують на те, що досліджуваним притаманний високій рівень СК над емоційно-позитивними подіями і ситуаціями. Низькі показники виявлені за шкалою «інтернальність у сфері невдач» (М=5,28).

Пріоритетністю для досліджуваних визначаються цінності «здоров'я» (М=15,28), «любов» (М=14,23) та «щасливе сімейне життя» (М=13,50).

Найменше значення досліджувані схильні надавати цінностям «розваги» (М=4,17), «творчість» (М=4,00) та «щастя інших» (М=3,94).

Отриманий результат вказує на тенденцію до подальшого розвитку «егоїстичної» спрямованості (здоров'я, любов, нехтування щастям інших) розвитку особистості, та засвоєння певних соціокультурних «обмежень» (більш зневажливе ставлення до розваг та творчості). Ці тенденції зумовлені прагненням зберегти власну індивідуальність, та, водночас, жити відповідно до соціокультурних норм та правил.

Для досягнення життєвих цілей досліджувані схильні «користуватися» такими цінностями як «відповідальність» (М=13,61), «незалежність» (М=13,11) та «життєрадісність» (М=13,00). Найменшого значення вони надають цінностям «ефективність у справах» (М=7,31), наявність «високих запитів» (М=7,19) та «неприйняття недоліків» (М=5,00).

За результати кореляційного аналізу було виявлено зв’язки конструкту самоактуалізації («шкала орієнтування у часі») з особистісною якістю «самовпевненість» (г=-0,53 при р<0,01), «самостійність» (г=0,53 при р<0,01), «шкалою самоприйняття» (г=0,52 при р<0,05). Тобто, чим в більшій мірі людина відчуває себе самоактуалізованою, самореалізованою тим більш впевненішою, самостійнішою вона стає. Така людина вирізняється високим рівнем самоприйняття.

Водночас, виявлені негативні кореляційні зв’язки показників самоактуалізації з цінностями «здоров'я» (г=-0,48 при р<0,05) та «акуратність» (г=-0,56 при р<0,01). Натомість, виявлені позитивні зв’язки з цінностями «незалежність» (г=0,62 при р<0,01) та «широта поглядів» (г=0,47 при р<0,05). Отже, широта кругозору, прояви незалежності у міжособистісній взаємодії дозволяють досліджуваним більш цілісно побачити свій життєвий шлях. Інтегрувати свої теперішні цінності та світогляд у часовий континуум, не диференціюючи його на темпоральні проміжки (майбуття, сьогодення, минуле). При цьому, у процесі розкриття та реалізації особистісного потенціалу, досліджувані не вважають доцільним зациклюватися на фізичному самопочутті («здоров'я») та педантизмі («акуратність»).

Здійснений порівняльний аналіз не виявив значних статистичних розбіжностей «протікання» процесу самоактуалізації у цих вікових групах досліджуваних (І6−20 та 25−30 р.р.). Статистично значимі відмінності були виявлені у прояві такої особистісної якості як «радикалізмконсерватизм». З віком, досліджувані схильні бути більш радикальними (М=7,25) та (М=9,11). Досліджувані більше починають цікавитися інтелектуальними питаннями, переймаються сумнівами з приводу фундаментальних проблем, прагнуть радикально переглянути існуючі принципи та засади. Це пов’язано з формуванням та прагненням реалізувати власні життєві стратегії, «відвоювати» гідне місце у соціумі.

Існують відмінності у рівні проявів «шкали контактності» (М=11,44) та (М=9,11), з віком досліджувані стають менш здатні до встановлення швидких та глибоких емоційно насичених контактів з людьми. Характер міжособистісної взаємодії стає більш поверхневим та з’являються труднощі при нових соціальних транзакціях. З віком досліджувані стають більш виваженими та реалістичними. Низька контактність може бути зумовлена поглибленням взаємодії у рамках сім'ї та професійного колективу.

Зменшення значення цінностей «розваги» (М=7,81) та (М=4,17) та «творчість» (М=7,56) та (М=4,00) може бути детерміноване перерозподілом часу у бік професійної діяльності, перебудовою життєвих пріоритетів. Досліджувані в меншій мірі здатні до експериментування, творчих пошуків, оскільки до них збільшуються вимоги соціуму, посилюється почуття відповідальності.

З віком досліджувані стають менш сміливими при захисті власних поглядів та думок (М=13,31) та (М=8,39). Це може бути пов’язане з більшою інтеграцією у соціум, розумінням власної залежності від зовнішніх та соціальних чинників.

Досліджувані більшого значення у житті схильні надавати цінності «відповідальність» (М=9,25) та (М=13,61).

При порівнянні кількісних показників вивчення рівня суб'єктивного контролю були виявлені статистично значимі відмінності щодо «шкали загальної інтернальності» (М=4,56 та М=6,11) та «шкали інтернальності у сфері виробничих стосунків» (М=3,94 та М=5,56). Тобто з віком, у досліджуваних рівень суб'єктивного контролю зміщується у бік інтернального локусу контролю. Це може бути пов’язане зі збільшенням актуальності для досліджуваних саме сфери виробничих, професійних стосунків.

Висновки

Специфікою особистісного розвитку молоді та загальними конструктами процесу переживання актуалізації та реалізації внутрішнього потенціалу виступають:

• • наявність таких особистісних якостей як прагнення до незалежності, самостійності, самовпевненості, непоступливості, оригінальності, що є важливою передумовою, фундаментом для досягнення повноти самореалізації, формування власної ідентичності, самовизначення, ствердження власних поглядів, думок.
• • Прагнення проявити себе, свої індивідуальні особливості, свою позицію у соціумі. І водночас, відчуття особистої залежності від соціуму; вимушеність підкорятися нормам та правилам соціальної взаємодії.
• • Дискретне сприйняття свого життєвого шляху, орієнтування лише на один з відрізків темпоральної шкали (минуле, теперішнє та майбутнє).

Виявлені наступні тенденції вікової динаміки: збільшення радикалізму у поведінці та ставленні до світу; збільшення «поверхневості» у характері міжособистісної взаємодії та труднощі при нових соціальних транзакціях; зменшення сміливості при захисті власних поглядів та думок через збільшення інтеграції у соціум, розуміння власної залежності від зовнішніх та соціальних чинників. Зміщення локусу контролю у бік інтернальності, що пов’язане зі збільшенням актуальності сфери виробничих, професійних стосунків. Зміщення пріоритетності векторів та сфер розвитку (для вікової категорії 16−20 р.р. значущими є:

• 1. якість міжособистісних стосунків, 2. фізичний розвиток, 3. духовний розвиток. Натомість, для досліджуваних 25−30 р. — 1. фізичний розвиток,
• 2. емоційно-чуттєве задоволення від стосунків з іншими людьми 3. якість стосунків).

Література

• 1. Выготский Л. С. Психология развития человека. -М.: Изд-во Эксмо, 2005. — 1136 с.
• 2. Дмитрієв В. Ю. Досвід системного аналізу ціннісно-смислового рівня індивідуальної свідомості / В. Ю. Дмитрієв // Вісник ЧДПУ. Випуск 41. Серія психологічні науки. — Т.1. — Чернігів, 2006. — С. 89−94.
• 3. Дьяконов І. В. Соціально-філософський аналіз ціннісних орієнтацій учнівської молоді України: дис… канд. філос. наук: спец.
• 09.0. 03 / Ігор Вікторович Дьяконов. — Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2008. — 185 с.