Проблеми формування ресурсів банками України в умовах фінансової кризи та шляхи їх вирішення

Розглянемо ситуацію, яка склалась на кредитно-депозитному ринку України. Банки намагаються подолати фактор недовіри за допомогою підвищення процентної ставки за вкладними (депозитними) операціями. Комерційний банк пропонує відсоткову ставку за вкладами (депозитами) у національній валюті строком розміщення коштів на один рік в розмірі до 26,5% річних [16]. Стандартна маржа при наданні кредитів історично склалася в розмірі від 4% від ставки за вкладними (депозитними) операціями. Тобто Банк може видати кредит на рік з процентною ставкою від 30,5% річних. При цьому юридична особа, клієнт цього банку, що оформить кредит, повинен врахувати у своєму виробництві можливість погашення цього кредиту за ставкою 30,5% річних. Тобто у вартості продукції буде враховано і цей кредит. Точна кількість підприємств, які можуть користуватися кредитами з такою процентною ставкою та виробляти конкурентоспроможну продукцію на внутрішньому ринку вирахувати важко. До того ж треба звернути увагу й на те, що на українському ринку банківських позик склалася ситуація, коли комерційні банки не бажають давати кредити юридичним особам через ряд причин.

І якщо системні комерційні банки, такі як Ощадбанк або ПриватБанк, можуть вийти на ринок єврооблігацій, продавши цінні папери свого випуску з дохідністю 9−11% річних в іноземній валюті, отримавши необхідні кошти, то банкам II-ї, III-ї та IV-ї провести такі операції буде майже неможливо. Їм треба шукати, де можна залучити необхідні ресурси за ціною, що не сильно вище облікової ставки Національного банку України в умовах, коли довіра до банківської системи України сильно підірвана.