От безоплатної допомоги СРСР двом йеменским державам до рівноправного співробітництву Росії і близько єдиного Йемена

Від безоплатної допомоги СРСР двом йеменским державам до рівноправного співробітництву Росії і близько єдиного Ємену. (Абдулсамад Абдулла Ахмед, здобувач ученого ступеня кандидата історичних наук, кафедра теорії та історії міжнародних відносин С-ПбГУ).

Відносини же Росії та Ємену у сфері економіки до 1990 р. оцінювалися з погляду обсягу кредитів, допомогу й товарів, які СРСР представляв двом йеменским державам — Єменської Арабській Республіці і Народної Демократичної Республіці Ємен. Оскільки зворотний процес не мав місця, можна стверджувати, що ваші стосунки у цій галузі носили одностороння. Проте, період, наступну за розвалом СРСР, поставив економіку Росії перед численних криз, спровокованих радянським спадщиною, що послабило її настільки, що заборгованість у зарплаті й зовнішній борг оцінювався 150 мільярдів доларів, а доходи громадянина пострадянської Росії не покривали навіть половина його найнасущніших потреб. У 1992 р. показник інфляції оцінювався 2000%, а курс національної валюти стосовно долара обрушився з 180 рублів за подушний долар на 1992 р. до приблизно 5400 рублів за долар до 1996 г[1].

Усе це перетворило Росію із країни — кредитора у країну — боржника, з держави, яке колись справляло безоплатну допомогу, видавало позички і кредити, на державу, яке нині саме потребувало як і помощи.

У цей самий період відбулося об'єднання ЙАР і НДРЙ у єдиний держава. Внутрішньополітичне становище об'єднаного Ємену у перших роки його існування було конче важким. Сума цих факторів зробила поза можливостями єменської та експорту російської боку виконання навіть мінімальних обсягів торгових угод, підписаних ще під час існування СРСР. Згодом Осип до угоди, підписаної Сані у лютому 1991 р., яке стосувалося питання установи постійного советско-йеменского урядового комітету з питань торгово-економічному, технічному, науковому й культурного співробітництву, який до сьогодні не провів жодного заседания.

Найважливіші ж контакти Ємену і у економічній галузі під час 90-х років XX в., можна зводити до следующему:

У 1992 р. відбулося підписання технічного і фінансового угоди між Головним установою портів Ємену і з російської компанією «Техноекспорт», метою котрого треба було будівництво пристані довжиною 450 метрів за йеменском морському порту Саліф і навіть поглиблення порту до 46 футів для обслуговування судів тоннажністю 50 тисяч тонн. Загальна вартість цього контракту становила 38 мільйонів. Роботи почалися 1993 г.

У листопаді 1997 р. в Паризькому клубі кредиторів 80% єменського боргу Росії, яка готувала 6,7 мільярдами доларів, було списано. До які залишилися 20% було застосовано Неапольские умови, які наказували анулювання дві третини від цих коштів 20% і поступову виплату в останній третині протягом тривалого терміну. Про цю подію одержало широкого резонансу. Багато економісти і в Ємені й Росії розглядали те що як усунення перешкоди, що заважало розвитку взаємин Ємену й Росії. Нарешті, окремі джерела казали, що проблема залишкового єменського боргу повністю дозволена шляхом погашення під час здійснення в Ємені проектів приватизации[2].

Нині є низка показників, які свідчать у тому, що Ємен і Росія прагнуть розвивати двосторонні економічні відносини. У Ємені тепер є чотири філії російських компаній, троє фахівців з них — філії державних компаній, і тільки представляє акціонерну компанію. У нафтової сфері їх завдання лежать у рамках підрядів і будівництва, а сфері розвідування й досліджень вони здійснюють різні підряди і капиталовложения.

У Ємені нині працюють 18 торгових представників російських компаній, і промислових підприємств, мета діяльності яких — поширення та збут низки російських товарів: устаткування, засобів пересування, ліки й медикаменти, домашні електроприлади і др.

Нещодавно Ємен представив Росії сім проектів торгових угод, націлених на активізацію економічних відносин між країнами. Нині вони вивчаються відповідальними органами і готуються до підписання. Отже, Ємен сподівається, що це угоди відкриють російських компаній доступом до єменському ринку, і особливо, до співробітництва у таких областях, як нафтова і газова промисловість, електроенергетика, сільське господарство й іригація. Росія також виражає своє бажання і готовність розвивати ці зв’язку. Президент Товариства Российскоєменської дружби заявив, що він ознайомився з представленими проектами, які здійснюватися у вільної економічної зоні Ємену, І що вона вже особливо наголосив два проекту — проект будівництва рибальського порту і рибопереробних підприємств, і навіть спільне проведення геологорозвідувальних робіт у районі однієї з нафтових покладів. З іншого боку, було укладено угоду про відправку науково-дослідного судна з єдиною метою пошуку місць скупчення рыбы. 3].

Стає очевидним, що у найближчим часом ми станемо свідками помітного розвитку российско-йеменских економічних відносин. До такого висновку нас підштовхують цільова установка Росії розповсюдження своїх капіталів до інших держав і бажання Ємену залучити у себе як і більше держав і предприятий.

Як уже повідомив колишнього прем'єр-міністра РФ Михайло Касьянов так на зустрічі з йеменским президентом у грудні 2002 р., Росія та Ємен уклали угоду про взаємний захист капіталовкладень. За словами Касьянова, Уряд Росії готове підтримати зусилля російських компаній із здійсненню проектів, у Єменської Республіці. Нині російські компанії розвивають економічне співробітництво з єменськими фірмами в енергетичній сфері, будівельному комплексі, соціальній та проведенні іригаційних заходів, будівництві й експлуатації портових споруд. Президент Ємену Алі Абдулла Салех своєю чергою сказав, що його республіка зацікавлена залученні російських інвесторів і зазначив, що у Ємені діє лояльне законодавство, що дозволить забезпечити захист інвестицій російських компаній, що у економіку республики[4].

Так само пильної уваги заслуговують відносини між Єменом і Росія у сфері. Починаючи від 1990;го р., їх можна розділити на два етапу: етап практично повного припинення цих відносин також етап поновлення і прискорений розвиток зв’язків у цій области.

Перший етап охоплює період від 1990;го по 1997 р. Саме тоді відносини між Російською Федерацією та Єменом переживали період охолодження, інколи ж навіть і переривалися. Причиною цього було події, які відбувалися Ємені й Росії: Ємен було у період оплатити ні одну угоду внаслідок катастрофи економіки, тоді як заборгованість Ємену Росії, що оцінюється у 80% від суми боргу 6,7 мільярдів доларів, не давала Росії права укладати з країною контракти на поставку озброєнь. Усе це відбувався за тіні задушливого економічного кризи у Росії, який призвів до зупинки кількох військових заводів. У цей час можна казати про граничному скороченні співробітництва у у військовій сфері, яке сприймається той час обмежувалося приїздом до Ємену раз у раз російських фахівців, які мають здійснювати ремонт раніше поставленої техніки і навчання єменських военных.

Другий етап розпочалося 1998 р. і радіомовлення продовжується по час. З початку 1998 р. відбуваються перші кроки шляху до зближенню Москви й Сани в аналізованої області. Першою ластівкою цього процесу був приїзд у Ємен 26 березня 1998 р. російській делегації, очолюваної генерал-майором У. А. Пахомовим, заступником російського міністра зовнішньоекономічним зв’язкам. Сторони обумовили перспективи військово-технічного співробітництва. Президент Єменської Республіки зустрівся з членами делегації. Вочевидь, цей візит проклав шлях до врегулювання на ліквідацію заборгованості, більшу частину становили борги за поставки військову техніку. Потім було підписання 25 вересня 1999 р. у Москві угоди з реструктуризації єменської заборгованості, чому передував приїзд до столиці Ємену р. Сана військової делегації від Міністерства Оборони Російської Федерації на чолі з Начальником Генерального Штабу РФ 10 липня 1999 р. Із початком 2000 р. розвитку відносин прийняло серйознішого характеру. Єменський Міністр Оборони Мухаммад Дейф Алла у супроводі Начальника Повітряних Сил і Повітряної Оборони Ємену і затримання заступника Начальника Штабу у справі планування завдали до Москви березні 2000 р. офіційний візит. Відповіддю на це був аналогічний візит від російської сторони: Сану відвідав Міністр Оборони Росії Ігор Сергєєв із єдиною метою участі у святах із нагоди десятиліття із дня відновлення єдності страны.

Проте розвиток стосунків між країнами в військово-технічній сфері не обмежувалася лише обміном делегаціями. Під час цих візитів було досягнуто низку дуже важливих угод сфері військового співробітництва. Серед укладених угод може бути контракт 1999 р., відповідно до яким Ємен мав отримати 14 літаків типу «Су-27» і постачання яким почалися 2001 р., і навіть контракт, укладений у травні 2000 р. про поставки 30 танків російського виробництва типу «Т-72». 5].

Що ж до найбільшого контракту, який уклали у період і що неодноразово згадували ЗМІ, це угоду, підписана лютому 2000 р. у сумі 1,5 більйони доларів, в відповідно до цього Ємен мав отримати 40 літаків марок «Сухий», «Мить» і «Ми» новітньої розробки, і навіть 5 ракетних комплексів «Земля-небо» С-300, 100 танків «Т-72», 100 модернізованих одиниць для транспортування військ, 20 установок морського базування «Симарш» для запуску ракет і лазерного наведення «Корунд», що торують броню. [6].

Вже під час відвідин Міністра Оборони Росії у Сану на переговори з Президентом Ємену Алі Абдуллою Салехом і йеменским міністром оборони було укладено попередні угоди щодо подальшого збільшення постачання російської зброї й військову техніку, і навіть про можливість навчання молодих єменців у військових академіях же Росії та збільшення кількості військових фахівців, командировочних в Йемен.

Розвитку российско-йеменских взаємин у військово-технічній сфері у що свідчить сприяло прагнення Ємену оновити свої Збройні сили, вводити на використання новітнє зброю. Оплата цих угод стало можливим завдяки різкого збільшення нафтових цін і збереженню їх у рівні останніми роками. З іншого боку було прагнення вчених Росії збільшити обсяг експорту своїх озброєнь, що є однією з найважливіших статей національного дохода.

Під час візиту до Росію президента Єменської Республіки Алі Абдулли Салеха у грудні 2002 р. зустрічі з Путіним боку домовилися про зміцнення довгострокових військово-технічних зв’язків. Крім того, було підкреслено, що Росія та Ємен нарощуватимуть співробітництво в торгово-економічної і бізнесменів науково-технічної сферах, активізують свої зв’язку у нафто-газовій і паливно-енергетичній галузях, транспорті, гідротехнічної та будівельної сферах, включно з виконанням производственнотехнічних робіт і несумлінну підготовку кадрів. Буде заохочуватиметься взаємодія компаній, і інших підприємницьких структур обох країн області капіталовкладень шляхом забезпечення захисту інвестицій і шляхом створення при цьому сприятливих умов. Сторони будуть розширювати координацію у міжнародних фінансових, торгових оборотів і економічних організаціях, стимулювати проведення семінарів, науково-промислових і видача торговельних експозицій і виставок у двох странах[7].

Нового імпульсу российско-йеменские економічних відносин отримали на яка відбулася у Санкт-Петербурзі зустрічі Алі Абдулли Салеха з губернатором Санкт-Петербурга В. И. Матвиенко. Сторони обумовили різні аспекти взаємовідносин двох десятків країн, і навіть домовилися встановити і розвитку побратимських перетинів поміж Санкт-Петербургом і містом Аденом, що є економічної столицею Йемена[8].

Співробітництво між Росією і Єменом має розвиватися з обопільних інтересів і з огляду на реалії ринкової економіки, і навіть тих змін, що відбулися поставляють на світовий арені. Вирішення цієї насущної завдання вимагає глибокого осмислення величезного досвіду советско-йеменских відносин, початок яким поклав Санский договір 1928 року. Те, що це досвід повинен бути оцінено у цілому зі позитивної сторони, заборонена жодному сумніву. Єменський народ знає, що дореволюційна Росія, ні Радянське держава — на відміну низки західних держав — будь-коли проводили по відношення до Ємену, як та інших країнам арабський світ, політику колоніальної експансії і переслідували загарбницьких цілей. Нині, що й радянська епоха, і епоха розділеного існування єменського народу стали історія і них можна подивитися «із боку», є можливість оцінити цим досвідом об'єктивно, з урахуванням як переважаючих позитивних його сторін, а й недостатков.

———————————- [1] Ємен і великі держави. Збірник статей. Сана. 2003. З. 132(на арабському мові). [2] Саме там. З. 136. [3] Інтерв'ю Президента суспільства российско-йеменской дружби єменському інформаційному агентству «Саба». Сана. Березень 2001. (на араб. яз). [4] Інформація із сайту компанії Брокеркредитсервис // [email protected] // 18.12.2002 [5] Ємен і великі держави. Збірник статей. Сана. 2003. З. 142.(на арабському мові) [6] Поставки зброї в Йеменскую Республіку // Газета «аль-Хаййат». Лондон. 22.03.2000.(на арабському языке).

[7] За даними інформаційної агенції «Интерфакс-АВН». 18.12.2002. [8] «А. А. Салех почав візит до Росії з Санкт-Петербурга» // р. «26 вересня». Сана. 08.04.2004. (на араб.яз.).