Правовой статус суб'єкта, що посідає домінують на рынке

Правовой статус суб'єкта, що посідає домінують на рынке.

Доминирующее становище (ДП) — виняткова становище господарюючого суб'єкту (ХС) чи кількох ХС над ринком товару, котра має замінника чи взаимозаменяющих товарів. У цьому ДП дає можливість суттєво впливати на загальне умова звернення товарів на відповідному товарному ринку можливість ускладнювати доступ ринку іншим ХС Признаки ДП:

устанавливается лише до ХС ХС, становище якої може бути названо домінуючим, має займатися виробництвом товаров товар — продукт діяльності (включаючи роботи, послуги), готовий до продажу або обміну; (ст. 4 з-на «конкуренцію та обмеження моноп-ой діяльності на товарному рынке»).

ДП встановлюється на отварном рынке товарный ринок — сфера звернення товару, котра має замінників, або взаємозамінних товарів біля Російської Федерації чи її частини, обумовленою з економічної можливості покупця придбати товар на відповідної території Франції і відсутності такої можливості її межами; (ст. 4 з-на «конкуренцію та обмеження моноп-ой діяльності на товарному рынке»).

Товарный ринок має багато характеристик.

Для кожного товару визначається свій товарний ринок у межах якого може бути встановлено ДП.

Качественный ознака — винятковість становища суб'єкта, кіт. дає можливість надавати впливом геть стан конкурентного середовища над ринком певного товара Количественный ознака — визначається тієї часткою, яку ХС тримає в ринку певного товара Количественные характеристики визначено Законом наступним образом:

Если частка ХС над ринком становить 65% і більше, його становище визнається доминирующим.

Если частка ХС над ринком становить понад 35%, але менш 65%, його становище може бути визнано домінуючим. Він повинен бути встановлено антимонопольним органом.

Если частка ХС на не перевищує 35%, його становище може бути визнано доминирующим.

Положение має бути встановлено федеральним антимонопольним органом або його територіальним подразделением.

ХС, мають над ринком частку більш 35% заносять у реєстр. Статус цього реєстру — информационно-наблюдательный. Зловживання таким становищем є правопорушенням.

(Ст. 4 Закону «Про конкуренції, та обмеження монополістичною діяльності на товарних ринках»: Домінуюче становище — виняткове становище господарюючого суб'єкту чи навіть кількох суб'єктів господарювання над ринком товару, котра має замінника, або взаємозамінних товарів (даліпевного товару), дає (їм) можливість суттєво впливати на умови звернення товару на відповідному товарному ринку ускладнювати доступ ринку іншим господарюючих суб'єктів. Домінуючим визнається становище господарюючого суб'єкту, частка якого над ринком певного товару становить 65 відсотків і більше, окрім тих випадків, коли господарюючий суб'єкт доведе, що, попри перевищення зазначеної величини, її становище на не є домінуючою. Домінуючим також визнається становище господарюючого суб'єкту, частка якого над ринком певного товару не перевищує 65 відсотків, якщо це встановлено антимонопольним органом, з стабільності частки господарюючого суб'єкту над ринком, відносного розміру часткою над ринком, що належать конкурентам, можливості доступу цей ринок нових конкурентів чи інших критеріїв, характеризуючих товарний ринок. Не може бути визнаний домінуючим становище господарюючого суб'єкту, частка якого над ринком певного товару вбирається у 35 процентов;).

Формы несумлінної конкуренції та відповідальність порушення антимонопольного законодательства.

Под недобрий контур-ей поним-ся будь-які замова. купівля переваг. пр-ой деят-ти дії хоз-ых субьектов, які суперечать звичаям ділового обороту, вимогам добропорядності, розумності, справедливості і може заподіяти збитки конкурентам (іншим хоз-ым субъектам).

Признаки недобр-ой конк-ии (НК) НК може осущ-ся лише активними действиями Данные дії розцінюватимуться як правопорушення, якщо вони суперечать не лише закону, а й звичаям дел-го оборота.

Суб-ом НК лише хоз-ые субъекты.

Целью активним діям явл-ся придбання переваг в пр-ой деят-ти.

В рез-те дій м.б. завдано збитків діловій репутації та м.б. збитки конкурентам.

Может виявлятися у розповсюдженні неточних відомостей, запровадження споживача в оману, некоректне порівняння товарів з товарами інших хоз-ых субъектов.

(ст. 10 з-на про конк-ии — перелік правонарушений).

ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА (назва розділу у редакції, введеній у дію з 30 травня 1995 року Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ) Стаття 22. Обов’язковість виконання розпорядження федерального антимонопольного органу (назва статті у редакції, введеній у дію з 30 травня 1995 року Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ).

1. У порушення антимонопольного законодавства комерційні фірми та некомерційні організації (ті), федеральні органи виконавчої, органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органи місцевого самоврядування (їх посадові особи), громадяни, зокрема індивідуальні підприємці зобов’язані (абзац у редакції, введеній у дію з 30 травня 1995 року Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ): відповідно до вказівок федерального антимонопольного органу припинити порушення, відновити початкове становище, розірвати договір чи доповнити нього зміни, укласти договір з іншим господарюючим суб'єктом, скасувати акт, який відповідає законодавству, перерахувати до федерального бюджету прибуток, одержаний прибуток у результаті порушення, здійснити реорганізацію у вигляді поділу чи виділення із дотриманням встановлених умов і термінів, виконати інші дії, передбачені розпорядженням (абзац у редакції, введеній у дію з 30 травня 1995 року Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ) абзаци третій і четвертий виключені - Федеральний закон від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ. 2. У порушення антимонопольного законодавства федеральний антимонопольний орган (територіальний орган) вправі в адміністративному порядку накладати штрафи і виносити попередження відповідно до чинним законодавством (пункти 2 і трьох замінені пунктом 2 у редакції, введеній у дію з 30 травня 1995 року Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ).

Статья 22−1. Види відповідальності порушення антимонопольного законодательства За винні протиправні діяння, порушують антимонопольне законодавство, посадові особи федеральних органів виконавчої, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації органів місцевого самоврядування, комерційні фірми та некомерційні організації, або ті, і навіть громадяни, зокрема індивідуальні підприємці, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальної відповідальності. (Стаття додатково включена з 30 травня 1995 року Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ). Стаття 23. Відповідальність комерційних і некомерційних організацій Комерційні і некомерційні організації відповідають як штрафу за такі порушення: невиконання вчасно розпорядження федерального антимонопольного органу (територіального органу) — у вигляді до 100 мінімальних розмірів оплати праці кожний день прострочення виконання розпорядження, але з понад 25 відсотків тисяч мінімальних розмірів оплати праці; дії (бездіяльність) з порушенням порядку, передбаченого статтями 17 і 18 даного Закону, — у вигляді до 5 тисяч мінімальних розмірів оплати праці (абзац у редакції, введеній у дію з 12 травня 1998 року Федеральним законом від 6 травня 1998 року N 70-ФЗ); невиконання законних вимог федерального антимонопольного органу (територіального органу), пропонованих відповідно до пунктом 3 статті 17 і пунктом 4 статті 18 даного Закону, — у вигляді до 8 тисяч мінімальних розмірів оплати праці; непредставлення вчасно на вимогу федерального антимонопольного органу (територіального органу) документів або інший інформації, підлягає уявленню відповідно до статтями 17 і 18 даного Закону, — у вигляді до 50 мінімальних розмірів оплати праці кожний день порушення встановленого терміну, але з понад п’ять тисяч мінімальних розмірів оплати праці; надання федеральному антимонопольному органу (територіальному органу) недостовірних відомостей — у вигляді до 1 тисячі мінімальних розмірів оплати праці; порушення встановленого порядку надавання даних про своє афільованих обличчях при поданні інформації виходячи з клопотань і повідомлень, передбачені статтями 17 і 18 даного Закону, — у вигляді до 5 тисяч мінімальних розмірів оплати праці (абзац додатково включений з 12 травня 1998 року Федеральним законом від 6 травня 1998 року N 70-ФЗ). За порушення, передбачені абзацом третім частини першої цієї статті, комерційні фірми та некомерційні організації можуть бути притягнені до відповідальності у протягом двох місяців із дня виявлення правопорушення федеральним антимонопольним органом (територіальним органом) (частина друга додатково включена з 12 травня 1998 року Федеральним законом від 6 травня 1998 року N 70-ФЗ). (Частина друга вважається частиною третьої з 12 травня 1998 року — Федеральний закон від 6 травня 1998 року N 70-ФЗ) При визначенні розміру штрафу враховується економічну ситуацію комерційних і некомерційних організацій. (Стаття у редакції, введеній у дію з 30 травня 1995 року Федеральним законом від 25 травня 1995 року N 83-ФЗ).

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.