Оскарження визначень у справах банкрутство

Обжалование визначень у справах банкротстве

Согласно ч.1 ст. 223 АПК РФ справи про його банкрутство розглядаються арбітражний суд за правилами, передбачених АПК, особливостям, встановленими федеральними законами, регулюючими опікується цими питаннями. Цей принцип також закріплений п. 1 ст.32 ФЗ від 26.10.2002 N 127-ФЗ «Про неспроможності (банкрутство) «(далі - Закон). Аналіз названих актів показує, що лад і терміни оскарження визначень на ділі про політичне банкрутство кілька различаются.

В статті 188 АПК РФ визначено два підстави, за наявності яких визначення то, можливо оскаржене. Одне стосується випадків, як у відповідність до АПК передбачено окреме оскарження зазначеного визначення. Інше належить до тим наслідків, які визначення викликає, тобто воно перешкоджає подальшому руху справи (наприклад, ухвалу про поверненні позовної заяви про — ч.2 ст. 129 АПК РФ та інших). Заперечення ж із решті визначень наводяться лише у скарзі на судовий акт, яким закінчується розгляд по существу.

По скаргам і предложения

В частини 3 ст. 223 АПК РФ вказується, що визначення арбітражного суду під час розгляду справ про її банкрутство можуть бути оскаржені, якщо їх оскарження окремо від судового акта, яким закінчується розгляд сутнісно, передбачено АПК й іншими федеральними законами, регулюючими питання банкротства.

Возникает питання: які це определения?

В відповідність з Законом про його банкрутство оскаржуються такі визначення: про визнання вимог заявника обгрунтованими і введення спостереження, про відмову від запровадження спостереження та про залишення заяви без розгляду, про відмову від запровадження спостереження та про яке припинення провадження у справі про її банкрутство (п. 3 ст.48 Закону); про майбутнє запровадження спостереження та про затвердження тимчасового управляючого (п. 4 ст.49 Закона).

Определения про запровадження оздоровлення, зокрема щодо селянського (фермерського) господарства, про усунення керівника боржника з посади в ході оздоровлення, про звільнення чи усунення адміністративного управляючого від виконання обов’язків, винесені арбітражний суд під час оздоровлення, можуть бути оскаржені згідно з п. 5 ст.80, п. 2 ст.219, п. 2 ст.82 і з п. 5 ст.83 Закона.

В Законі говориться також про визначеннях, винесених під час зовнішнього управління, які підлягають оскарженню: про продовження строку зовнішнього управління (п. 2 ст.93), про затвердженні зовнішнього управляючого (п. 4 ст.96), про звільнення чи усунення зовнішнього управляючого від виконання обов’язків зовнішнього управляючого (п. 2 ст.97, п. 2 ст.98), про визнання нечинним в цілому або частково плану зовнішнього управління (п. 6 ст.107).

При проведенні конкурсного виробництва арбітражного суду виносить такі визначення, підлягають оскарженню відповідно до нормами Закону. Це визначення про припинення конкурсного виробництва та перехід до зовнішньому управлінню (ч.5 ст.53), про продовження строку конкурсного виробництва (п. 3 ст.124), про затвердження конкурсного управляючого і розмірі його винагороди (п. 1 ст.127), про звільнення чи усунення конкурсного управляючого від виконання обов’язків конкурсного управляючого (п. 3 ст.144, п. 3 ст.145), ухвалу про завершенні конкурсного виробництва (п. 3 ст.149).

Помимо цього Закон передбачає оскарження під час конкурсного виробництва визначень арбітражного суду, винесених за результатами розгляду заяв конкурсного управляючого про розбіжності останнім і органом місцевого самоврядування з приводу соціально значущих об'єктів в муніципальну власність і спонуці органу місцевого самоврядування до прийняття перелічених об'єктів (п. 11 ст.132).

Также Закон свідчить про оскарження визначень про розбіжності між конкурсним управляючим і органом місцевого самоврядування, що з передачею майна, яке кредитори відмовилися прийняти на погашення своїх вимог, і яке пропонувалося на продаж, але були продано під час конкурсного виробництва, і за відсутності заяв власника майна боржника — унітарного підприємства, засновників (учасників) боржника про права на зазначене майно і спонуці органу місцевого самоврядування до прийняття зазначеного майна (п. 8 ст.148). У п. 2 ст.205 Закону відзначається, яка підлягає оскарженню визначення, винесене арбітражний суд про виключення з конкурсної маси майна громадянина, яким відповідно до процесуальним законодавством може бути звернено стягнення, що є неліквідним чи прибуток від реалізації якого істотно вплине на задоволення вимог кредиторов.

При застосуванні процедури мирової угоди арбітражного суду виносить такі визначення, підлягають оскарженню окремо від судового акта, яким закінчується розгляд сутнісно: про відмову у затвердження мирової угоди (п. 3 ст.160 Закону), про затвердження мирової угоди (п. 1 ст.162 Закону), про поновлення провадження у справі про її банкрутство у разі скасування визначення про затвердження мирової угоди (п. 1 ст.163 Закону). З іншого боку, арбітражний суд при застосуванні мирової угоди виносить також визначення за результатами розгляду всі заяви про розірвання мирової угоди, підлягає оскарженню (п. 4 ст.165 Закона).

В Законі, крім перелічених визначень, і такі: про визнання недійсним рішення зборів кредиторів чи про відмову у визнання недійсним рішення зборів кредиторів (п. 5 ст.15); щодо вжиття заходів по забезпечення заяви чи про відмову у прийнятті заходів для забезпечення позову (п. 7 ст.42); щодо вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів (п. 5 ст.46); про припинення провадження у справі про політичне банкрутство, якщо погашена заборгованість відсутня скарги кредиторів визнані необгрунтованими; про відмову у припинення провадження у справі про її банкрутство, якщо виявлено наявність непогашеною заборгованості й касаційної скарги кредиторів визнані обгрунтованими (п. 3 ст.86); включення чи про відмову від у включенні вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів при процедурі спостереження чи зовнішнього управління (відповідно ч.5 ст. 71, п. 6 ст.100).

В Законі передбачається також оскарження визначень, винесених за результатами розгляду заяв і коментарів клопотань арбітражного управляючого, зокрема про розбіжностей, що виникли останнім і кредиторами (п. 1 ст.60).

Сроки обжалования

В частини 3 ст. 188 АПК РФ встановлюється загальний в місячний строк для оскарження визначень, якщо інший термін не встановлено АПК. Причому даний термін встановлюється тільки до тих визначень арбітражного суду, які можна оскаржені окремо від оскарження судового акта, яким закінчується розгляд по существу.

Для оскарження визначень в арбітражного суду апеляційної інстанції, які виносяться арбітражний суд під час розгляду справ про банкрутство оскарження яких передбачено АПК РФ й іншими федеральними законами, регулюючими питання банкрутства, встановлюється скорочений термін — протягом днів від часу їх винесення (ч.3 ст. 223 АПК РФ).

Таким чином, усі ці нами визначення можуть бути оскаржені в арбітражного суду апеляційної інстанції протягом днів від часу їх винесення. Виняток становлять визначення, що у відповідність до п. 5 ст.15 і п. 2 ст.93 Закону, позаяк у Законі вказується, що ці визначення оскаржуються в порядку, передбаченому п. 3 ст.61 Закона.

Обратим увагу до оскарження визначення арбітражного суду про завершення конкурсного виробництва. І тут в п. 3 ст.149 Закону встановлюється момент, до закінчення якого зазначену ухвалу може бути оскаржене, саме до дати внесення записи про ліквідацію боржника на Єдиний державний реєстр юридичних лиц.

Необходимо виділити й визначення про затвердження мирової угоди. У статті 162 Закону говориться у тому, що аналізованих визначення може бути оскаржене в порядку, встановленому АПК. Проте, можна вважати, зазначену ухвалу оскаржується негаразд, передбаченому ч.8 ст. 141 АПК (впродовж місяця зі дня винесення визначення в арбітражного суду касаційної інстанції), а порядку, передбаченому ч.3 ст. 223 АПК (протягом днів з винесення визначення в арбітражного суду апеляційної инстанции).

Теперь повернемося до п. 3 ст.61 Закону. Отже, визначення про визнання нечинним рішення зборів кредиторів чи про відмову у визнання нечинним рішення зборів кредиторів (п. 5 ст.15) про продовження терміну зовнішнього управління (п. 2 ст.61) оскаржуються гаразд, передбаченому п. 3 ст.61 Закону. У зазначеної нормі встановлюється інший термін для оскарження в арбітражного суду апеляційної інстанції - 14 днів із дня їх принятия.

Кроме цього у п. 3 ст.61 Закону встановлюється інший принцип оскарження определений.

Напомним, що у відповідність до ч.1 ст. 188 АПК РФ визначення підлягає оскарженню окремо від судового акта, яким закінчується розгляд сутнісно, тоді як відповідність до АПК РФ передбачено оскарження цього визначення або вона перешкоджає подальшому руху справи. У п. 3 ст.61 Закону встановлюється, що інші визначення арбітражного суду, прийняті у межах справи про банкрутство, але з передбачені АПК у питаннях яких немає встановлено, що вони підлягають оскарженню, також можуть бути оскаржені в арбітражного суду апеляційної інстанції пізніше як за 14 днів із дня їх принятия.

Таким чином, все визначення, прийняті рамках справи про політичне банкрутство, підлягають оскарженню. Ті визначення, оскарження яких прямо передбачено Законом, крім визначень, винесених на відповідність до п. 5 ст.15 і п. 2 ст.93, оскаржуються в арбітражного суду апеляційної інстанції протягом днів від часу їх винесення, вчасно, передбачений ч.3 ст. 223 АПК РФ. Решта визначення, прийняті рамках справи про політичне банкрутство, але з передбачені АПК, в тому числі визначення, винесені відповідно до п. 5 ст.15 і п. 2 ст.93 Закону, оскаржуються в арбітражного суду апеляційної інстанції пізніше як за 14 днів із дня ухвалення, вчасно, передбачений п. 3 ст.61 Закона.

Список литературы

В. Зайцева, к.ю.н., старший консультант ВАС РФ. Оскарження визначень у справах банкротстве.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.