Ліцензування до РФ

ПЛАН ВВЕДЕНИЕ стр.3- 4.

1. ЛІЦЕНЗУВАННЯ МИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ стор. 5−8.

2. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПРИ ЕКСПОРТІ І ІМПОРТІ ТОВАРІВ стор. 9−18 Експорт стр.12−13 Імпорт стр. 14 Ліцензуючі органи стр.15−18.

3. ЛІЦЕНЗУВАННЯ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ стр.15−24 Види підприємницької діяльності над ринком цінних паперів, стр.19−24 за проведення котрих необхідно отримання лицензии.

ВИСНОВОК стор 25 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ стр

Т емой даної курсової роботи є підставою ліцензування окремих видів діяльності. Мені здається, що це тема дуже важливий вивчення колись лише у час. Як відомо, основні економічні інституції нашій країні всі досі перебувають у стадії становлення, тому важливе саме зараз дати раду тонкощах функціонування окремих їхнього питомого складника. Тема ліцензування особливо вирізняється у низці питань що така. Звернімося до цивільного Кодексу. Ось як там введено визначення ліцензії і лицензирования:

Статья 49. Правоздатність юридичного лица.

Юридична особа може мати цивільні права, відповідні цілям діяльності, передбачених у його установчих документах, і нести пов’язані з цим діяльністю обов’язки. Комерційні організації, крім унітарних підприємств та інших видів організацій, передбачені законами, може мати цивільні правничий та нести цивільні обов’язки, необхідних здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених законом. Окремими видами діяльності, перелік яких визначається законом, юридична особа може займатися лише з підставі спеціального дозволу (лицензии).

Як очевидно з даного визначення, ліцензія необхідна щоб одержати врегулювання заняття певним виглядом діяльності. Перший що напрошується найпростіший висновок — цей вид діяльності є незвичним і особливо важливо, якщо було вирішено виділити його з інших сфер бізнесу, спеціальний дозвіл роботу у яких немає потрібно. Беручи цей висновок в основі, спробував піти трохи далі і виділити серед видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, найважливіші в макроекономічному сенсі. Тобто спробував вибрати «кращих із кращих». Таких видів діяльності я нарахував три:

. ЛІЦЕНЗУВАННЯ МИТНОЇ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ;

. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПРИ ЕКСПОРТІ І ІМПОРТІ ТОВАРОВ;

. ЛІЦЕНЗУВАННЯ НА РИНКУ ЦІННИХ БУМАГ.

Перші дві галузі стосуються зовнішньоекономічних зв’язків. Баланс експорту й імпорту, якісне наповнення цих два види діяльності, зазвичай, дають досить повну інформацію про стан справ у економіці кожної країни. Аналіз ввезених товарів (тобто. імпорту) і вивезеної продукції (тобто. експорту) дозволяють судити про рівень розвитку промислової бази країни й розвиненості її. Для припинення підриву національної економіки, екології, здоров’я нації будь-яку державу суворо регламентує порядок експортно-імпортних операцій, встановлюючи цьому ринку свої жорсткі «правил гри». З цих позицій розгляд ліцензування даних галузей я вважаю вкрай важным.

Ліцензування над ринком цінних паперів цікавить знов-таки з погляду важливості функціонування всього ринку цінних паперів. Такий ринок виник Росії зовсім і також переживає фазу становлення. Проте за ринковому укладі економіки, ринок цінних паперів впливає на всі інші її сфери, отже, з його стану у що свідчить залежить стан економіки загалом. Конкретно у російських умовах, коли завершено приватизацію, на підйом промислового виробництва потрібні банківські кредити, стан ринку цінних паперів визначає дуже багато. Базуючись по всьому вищесказаному, я вважав питання ліцензування діяльності цьому ринку досить важливими, аби включити в список основних і розглянути в курсової роботі подробно.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ МИТНОЇ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ.

Д анная глава присвячена розгляду видів діяльності, лицензируемых митні органи. Cогласно Митного кодексу Російської Федерації, до такий діяльності относятся:

. митний склад;

. вільний склад;

. склад тимчасового хранения;

. магазин безмитної торговли;

. переробка товарів на митної территории;

. переробка товарів поза митної территории;

. діяльність у ролі митного брокера;

. діяльність у ролі митного перевозчика.

Ставки зборів видачу ліцензій за проведення перелічених нижче видів діяльності встановлено постановою Верховної Ради Росії від 18 червня 1993 р. № 5223−1 «Про введення на дію Митного кодексу Російської Федерації «.

Митний склад.

Митний склад — це митний режим, у якому завезені товари зберігаються під митним контролем без стягування мит й підвищення податків і застосування товарів заходів економічної політики у період зберігання, а товари, призначені для вивезення відповідність до митним режимом експорту, зберігаються під митним контролем з наданням пільг, передбачених Митним кодексом. Митний склад може учреждаться при наявності ліцензії ГТК Росії. Ліцензія непотрібен, якщо засновником митного складу є митний орган Російської Федерації. Основні положення про ліцензуванні діяльності митного складу зберігають у главі 7 (ст. 41 — 51) Митного кодексу Росії. Порядок видачі ліцензії встановлено наказом ГТК Росії від 10 серпня 1993 р. № 314 «Про затвердженні Положення митні складах «(зареєстрований Мін'юстом РФ 18 серпня 1993 р. № 330). У даний наказ внесли зміни наказами ГТК Росії від 5 липня 1994 р.№ 343, від 25 квітня 1994 р. № 162, від 22 лютого 1994 р. № 72.

Вільний склад.

Вільний склад — митний режим, у якому іноземні товари розміщуються й закони використовують у приміщеннях (місцях) без стягування мит, податків, і навіть не залучаючи до вказаних товарам заходів економічної політики, а російські товари розміщуються і використовуються за умов, застосовуваних до вивезенню відповідно до митним режимом експорту. Основні положення про ліцензуванні вільних складів зберігають у главі 12 (ст. 75 — 86) Митного кодексу Росії. Спеціальний документ, регулюючий порядок видає ліцензії за проведення цього виду, досі не принят.

Склади тимчасового хранения.

Склади тимчасового зберігання — це місця зберігання товарів хороших і транспортних засобів із моменту надання митному органу Російської Федерації і по їх випуску або надання особі у розпорядження в відповідність до обраним митним режимом. Склад тимчасового зберігання може учреждаться за наявності ліцензії митниці Російської Федерації. Ліцензія непотрібен, якщо засновником складу тимчасового зберігання є митний орган Російської Федерації. Основні положення про ліцензуванні складів тимчасового зберігання зберігають у статті 147 Митного кодексу Росії. Порядок видачі ліцензії на установа складів тимчасового зберігання встановлено наказом ГТК Росії від 7 жовтня 1993 р. № 388 «Про затвердження Положення про тимчасове зберіганні (складах тимчасового зберігання) «(зареєстрований Мін'юстом РФ 18 жовтня 1995 р. № 368).

Магазин безмитної торговли.

Магазин безмитної торгівлі - митний режим, у якому товари реалізуються під митним контролем на митної теренах Російської Федерації (в аеропортах, портах, відкритих для міжнародного повідомлення, і інших місцях, визначених митні органи Російської Федерації), без стягування мит, податків і застосування товарів заходів економічної політики. Магазин безмитної торгівлі може учреждаться російським обличчям за наявності ліцензії ГТК Росії. Основні положення про ліцензуванні магазинів безмитної торгівлі зберігають у главі 8 (ст. 52 — 57) Митного кодексу Росії. Порядок видачі ліцензії встановлено наказом ГТК Росії від 9 червня 1994 р. № 256 «Про затвердження Положення про магазинах безмитної торгівлі «(зареєстрований Мін'юстом РФ 8 липня 1994 р. № 625). У даний наказ внесли зміни наказом ГТК Росії від 5 липня 1994 р. № 343.

Переробка товарів на митної территории.

Переробка товарів на митної території - митний режим, при якому іноземні товари використовують у установленому порядку для переробки на митної території Російської Федерації не залучаючи заходів економічної політики і з поверненням сум ввізних мит і податків за умови вивезення відповідність до митним режимом експорту продуктів переробки межі митної теренах Російської Федерації. Переробка товарів на митної території виробляється при наявності ліцензії митного органу Російської Федерації гаразд, встановленому ГТК Росії. Основні положення про ліцензуванні переробки товарів на митної території зберігають у главі 9 (ст. 58 — 64) Митного кодексу Росії. Порядок отримання ліцензій на переробку на митної території металів кольорових та його сплавів, сировини їхнього виробництва, порошків, напівфабрикатів, прокату кольорових металів встановлено листом ГТК Росії від 5 грудня 1994 р. № 01−13/13 754 «Про видачі дозволів із ввезення окремих товарів у Російську Федерацію на переробку » .

Переробка товарів поза митної территории.

Переробка товарів поза митної території - митний режим, при якому російські товари вивозяться не залучаючи до них заходів економічної політики й закони використовують поза митної території Російської Федерації з метою їхньої переробки нафти та наступного випуску продуктів переробки на вільне поводження на митної території Російської Федерації які з чи частковим визволенням від мит й підвищення податків, і навіть без застосування товарів заходів економічної політики. Порядок видачі ліцензії на переробку товарів поза митної території визначається ГТК Росії. До справжньому моменту такого документа не принят.

Митний брокер

Митним брокером (посередником) то, можливо створене відповідність із законодавством Російської Федерації підприємство, що має правами юридичної особи та яке здобуло ліцензію Державного митного комітету Російської Федерації за проведення роботи як митного брокера. Основні положення про ліцензуванні за проведення роботи як митного брокера зберігають у статті 158 Митного кодексу Росії. Спеціальний документ, регулюючий порядок видає ліцензії за проведення цього виду, сьогодення моменту не прийнято. До прийняття положення про митних брокерах діє лист ГТК Росії від 3 листопада 1994 р. № 01−13/12 463 «Про декларантах на основі договори та спеціалістах за митному оформленню », і навіть акти регіональних митних управлінь (московському регіоні - розпорядження МТУ від 29 червня 1995 р. № 51 «Про затвердження новій редакції Часовий технологічної схеми видачі тимчасового свідоцтва декларанта товарів »).

Митний перевозчик.

Митним перевізником то, можливо підприємство, створене відповідно до законодавства Російської Федерації, що має правами юридичної особи та яке здобуло ліцензію Державного митного комітету Російської Федерації за проведення роботи як митного перевізника. Основні положення про ліцензуванні діяльності митного перевізника зберігають у статті 165 Митного кодексу Росії. Порядок видачі ліцензії митному перевізникові встановлено наказом ГТК Росії від 18 січня 1994 р. № 20 «Про Положення про митному перевозчике «(зареєстрований Мін'юстом РФ 31 січня 1994 р.№ 478). У справжній наказ внесли зміни наказом ГТК Росії від 6 жовтня 1994 р. № 517.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПРИ ЕКСПОРТІ І ІМПОРТІ ТОВАРОВ.

Л ицензирование експорту й імпорту як інструмент державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності має свої особливості. Спеціальне дозвіл тут слід задля здійснення самої діяльності, що з ввезенням чи вивезенням товарів, а експорту чи імпорту окремих видів товарів, перелік яких обумовлений економічними інтересами государства.

13 жовтня 1995 року Президентом РФ було підписано Федеральний закон «Про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності «. Відповідно до ст. 13 цього закону зовнішньоторговельна політика здійснюється з допомогою таможеннотарифного і нетарифного регулювання зовнішньоторговельної деятельности.

Митно-тарифне регулювання зовнішньої торгівлі залежить від встановленні експортних і імпортні мита і це належить до економічним методам. Нетарифне включає квотування і ліцензування експорту і імпорту окремих видів товарів. Квотування і ліцензування є адміністративними інструментами регулювання зовнішньої торгівлі. Суть цього методу залежить від частковому обмеження експорту й імпорту в кількісному чи вартісному відношенні, соціальній та застосуванні у своїй дозвільної системи (лицензии).

Нині міжнародна практика рухається шляхом усунення адміністративних інструментів регулювання зовнішньоторговельної діяльності. Нетарифне регулювання, зазвичай, застосовується тільки у виняткових випадках, переважно у з метою захисту національної економіки, соціальній та цілях виконання міжнародних зобов’язань. Таку тенденцію можна спостерігати та в нас у стране.

У Федеральному законі від 13 жовтня 1995 р. встановлено, що кількісні обмеження експорту й імпорту (квоти) можуть вводитися в виняткових випадках Урядом Російської Федерації. До них ставляться: забезпечення національної стратегії безпеки РФ, виконання міжнародних зобов’язань РФ з урахуванням стану на внутрішньому товарному ринку, захист внутрішнього ринку РФ, виконання міжнародних зобов’язань РФ та інших. Товари, експорту і імпорт котрих необхідно наявність ліцензії, можна розділити ми такі группы:

. товари, ліцензії експорту яких видаються у межах установлених квот (переважно товари, експортовані у зв’язку з виконанням Росією міжнародних обязательств);

. товари, мають специфічний характер (товари стратегічного призначення: озброєння, товари подвійного застосування, дає лікарську сировину і др.).

Відповідно до Положення про порядок ліцензування і квотування експорту й імпорту товарів (робіт, послуг) Російській Федерації (затвердженого постановою від 6 листопада 1992 р. № 854) під час експорту і імпорті окремих товарів оформляються генеральні і разові ліцензії, що є дозволом із ввезення чи вивезення товарів з країни встановлені сроки.

Генеральна ліцензія оформляється терміном однією календарний рік; експортні чи імпортні операції з генеральної ліцензії можуть здійснюватися як у однієї, і з кількох угодам. Разова ліцензія оформляється терміном до один рік реалізації експортних чи імпортних операцій із кожної окремої сделке.

Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків РФ (МЗЕЗ РФ) від 9 березня 1994 р. № 107 затверджена Інструкція «Про порядок роботи з доведення квот, видачі ліцензій і ведення Федерального банку ліцензій ». У інструкції визначено підстави видає ліцензії, порядок видачі, призупинення дії і анулювання ліцензій, і навіть встановлено порядок експорту і імпорту окремих видів товаров.

Відповідно до Положенням про порядок ліцензування і квотування експорту й імпорту товарів (робіт, послуг) у складі Федерации (утвержденным постановою Уряди РФ від 6 листопада 1992 р. № 854 «Про ліцензування і квотування експорту й імпорту товарів (робіт, послуг) біля Російської Федерації «) можна назвати загальні квоти: для державних потреб, регіональні, для аукціонної продажу. Зазвичай, загальні квоти встановлюються Міністерство економіки РФ за узгодженням із відповідними міністерствами й Російської Федерації, та був розподіляються по регионам.

Розглядаючи квотування, хотілося б окремо приділити увагу особливостям експорту нафти і нафтопродуктів. До 1 січня 1995 р. вивезення нафти здійснювали певні експортери, призначувані державними органами (спецекспортери). Нині квотування експорту нафти і нафтопродуктів як такий скасовано. При експорті нафти і нафтопродуктів застосовують «природне квотування », що полягає в обмеження пропускну здатність магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів і терміналів в морські порти. Основні умови використання системи магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів і терміналів в морських портах для вивезення нафти, нафтопродуктів межі митної території Російської Федерації затверджені постановою Уряди РФ від 31 грудня 1994 р. № 1446 «Про вивезення нафти і нафтопродуктів межі митної території Російської Федерації з початку 1995 року ». Допуск до нафтопроводів надається нафтовидобувним і нафтопереробним організаціям пропорційно обсягам видобутку (переробки) нафти і нафтопродуктів. Виробники нафти і нафтопродуктів можуть уступить (передать чи продати) свого права експорту інший організації, в межах обсягів, встановлених квартальними графіками транспортування. Контроль реалізації права користування системою магістральних нафтопроводів здійснює Міжвідомча комиссия.

Экспорт.

Указом Президента РФ від 23 травня 1994 р. № 1007 «Про скасування квотування і ліцензування поставок товарів й нових послуг експорту «було встановлено, що з липня 1994 р. ліцензування та квотування експорту товарів та послуг відбувається лише щодо товарів та послуг, експортованих в відповідності з міжнародними зобов’язаннями РФ. Для інших товарів вони скасовані. З метою реалізації цього указу постановою Уряди РФ від 1 липня 1994 р. № 758 «Про заходи з удосконалення державного регулювання експорту товарів та послуг «було затверджено: 1. Перелік товарів, експорт яких ввозяться відповідності з міжнародними зобов’язаннями Російської Федерації; Перелік товарів, якими зберігається особливий порядок експорту; 2. Перелік товарів, експорт яких здійснюється з липня 1994 р. з урахуванням реєстрації контрактов.

До товарам, експорт яких ввозяться відповідність до міжнародних зобов’язань, ставляться: нитки і прядиво, тканини, деякі види готового одягу й інші готові текстильні вироби. Обмеження на експорт нафти й імпорт зазначених товарів встановлено з виконання міжнародних зобов’язань РФ по кількісному обмеження експорту товарів. Приміром, за згодою між РФ та ЄЕС про торгівлю текстильної продукцією Росія прийняла він зобов’язання не постачати у країни ЄЕС окремі види текстильних товарів. У зв’язку з цим лише за експорті текстилю у країни ЄЕС потрібна наявність ліцензії (телеграма ГТК РФ від 12 серпня 1994 р. № Т-42 146).

Мінекономіки РФ, МЗЕЗ РФ, ГТК РФ, Роскомметаллургией і Роскомхимнефтепромом затвердили «Порядок квотування і ліцензування поставок товарів експорту, здійснюваних відповідно до міжнародними зобов’язаннями Російської Федерації «. Міжнародні зобов’язання діють у відношенні деяких стран.

До переліку стратегічно важливих товарів, експорт яких ввозяться особливому порядку, затвердженому постановою Уряди РФ від 1 липня 1994 р. № 758, нині включені: дикі тварини; дає лікарську сировину; шифрувальні кошти; озброєння та військова техніка; вибухові речовини і кошти висадження; ядерні матеріали; дорогоцінні природні камені та вироби їх; інформацію про надрах; наркотичні і психотропні кошти; отрути; інші товари, експорт яких здійснюється також із лицензиям.

До 25 березня 1995 р. основним передумовою видачі ліцензії експорту і імпорт стратегічно важливих товарів була реєстрація в МЗЕЗ РФ підприємств і организаций-экспортеров. Проте Указом Президента РФ від 6 березня 1995 р. реєстрація в МЗЕЗ РФ експортерів стратегічно важливих сировинних товарів була отменена.

Постановою Уряди РФ від 1 липня 1994 р. № 758 був затверджений перелік товарів, експортованих за умови реєстрації контрактів в МЗЕЗ РФ. Нині до згаданого переліку включені: риба, пшениця, насіння сої й соняшнику, спирт етиловий, газ природний, електроенергія, добрива, ділова деревина хвойних порід, целюлоза, нафту сира (включаючи газовий конденсат), продукти переробки нафти й інше. Контракти експорту зазначених товарів реєструються в відповідність до Порядком реєстрації контрактів експорту товарів у Російської Федерації, затвердженим МЗЕЗ РФ, Мінекономіки РФ та ДТК РФ 18,22 серпня 1994 р. № 01−20−8553. У цьому видається сертифікат, який згодом пред’являється организациями-экспортерами під час митного контроля.

Импорт.

Що стосується імпортних товарів у час квоти не встановлено, хоча Законом «Про регулювання зовнішньоторговельної діяльності «передбачено встановлення квот у випадках. Ліцензування імпорту існує лише у відношенні специфічних товарів хороших і підпадають під особливий Режим контролю (озброєння, продукція подвійного застосування і т.д.). Ліцензування ввезення окремих товарів складає підставі постанови Уряди РФ від 6 листопада 1992 р. № 854 «Про ліцензування і квотування експорту й імпорту товаров (работ, послуг) біля Російської Федерації «.

Постановою Уряди РФ від 6 листопада 1992 р. № 854 був затверджений перелік специфічних товарів (робіт, послуг), імпорт яких здійснюється за ліцензіями, а постановою Уряди РФ від 15 квітня 1994 р. № 331 до нього внесли зміни. Нині перелік включає хімічні засоби захисту рослин, промислові відходи, шифрувальні кошти (зокрема шифрувальну техніку, деталі для шифрувальної техніки і пакети програм для шифрования), нормативнотехнічну документацію до шифрувальним засобам (включаючи конструкторську і експлуатаційну). Відповідно до вказівкою ГТК РФ від 28 березня 1995 р. № 01- 13/4265, ввезення радіоелектронних засобів складає підставі особливого дозволу. Слід додати, що ліцензування імпорту складає підставі урядових решений.

Ліцензуючі органы.

У ст. 17 Закону «Про регулювання зовнішньоторговельної діяльності «встановлено, що ліцензії експорту і імпорт окремих товарів видаються одним федеральним органом виконавчої, призначеним Урядом Російської Федерації з іншими федеральними органами виконавчої влади межах їхніх компетенції. Проте реальна загроза, що склалася нині, і не відповідає вимог Закону. У Постанові Уряди РФ від 6 листопада 1992 р., що продовжує діяти й нині, прямо зазначено, що органами, видають ліцензії експорту і імпорт товарів, може бути МЗЕЗ РФ, і навіть інші міністерства і відомства Російської Федерації. Фактично час ліцензування експорту й імпорту товарів здійснюють кілька органів: Міністерство зовнішніх економічних связей (МВЭС РФ), Державний комітет із військово-технічній політиці (ГКВТП РФ), Міністерстві охорони здоров’я та медичної промисловості РФ (Минздравмедпром РФ), Міністерство охорони навколишнього середовища проживання і природних ресурсів РФ (Мінприроди РФ) та Головне управління державного нагляду за зв’язком у Росії (Главгоссвязьнадзор РФ).

Нижче наведені переліки товарів, експорт нафти й імпорт яких складає підставі ліцензії цих органів, і навіть нормативні акти, регулюючі ввезення і вивіз товарів хороших і порядок отримання ліцензії на здійснення даних операций.

Товари, експорт нафти й імпорт яких складає підставі лицензии:

МВЭС России.

— товари, експортовані відповідно до міжнародними зобов’язаннями («Порядок квотування і ліцензування поставок товарів на експорт, здійснюваних відповідно до міжнародних зобов’язань Російської Федерації «(від 3, 15 березня 1995 р., 19, 21декабря 1994 р. № 01- 20/3124);

— вибухові речовини, зокрема після утилізації боєприпасів, а також відходи їх виробництва, кошти висадження, порохи промислового застосування і піротехнічні вироби (постанову Уряди РФ от19 червня 1994 р. № 732);

— товари подвійного застосування: 1) окремі види сировини, матеріалів, устаткування, технологій і науковотехнічної інформації, які можна застосовані під час створення озброєння військової техніки (товари подвійного застосування) (постанову Уряди РФ від 10 березня 1994 р. № 197 зі змінами та доповненнями від 3 червня 1995 р.). Перелік товарів, які можна застосовані при створенні озброєння військової техніки, експорт яких контролюється і здійснюється за ліцензіями, затверджений розпорядженням Президента РФ від 11февраля 1994 р. № 74-рп; 2) устаткування, матеріали і технології, застосовувані під час створення ракетної зброї (постанову Уряди РФ від 27 січня 1993 р. № 70, розпорядження Президента РФ від 11 січня 1993 р. № 20-рп); 3) хімікати, устаткування й технології, які мають мирне призначення, але можна буде застосувати під час створення хімічного оружия (постановление Уряди РФ від 16 січня 1995 р. № 50, розпорядження Президента РФ від 7 грудня 1994 р. № 621-рп); 4) устаткування і матеріали подвійного застосування та відповідній технології, застосовувані в ядерних цілях (постанову Уряди РФ від 27 січня 1993 р. № 68, розпорядження Президента РФ від 29 грудня 1992 р. № 827-рп);

— ядерні матеріали, технології, устаткування, установки; спеціальні неядерные матеріали; радіоактивні джерела іонізуючого випромінювання та ізотопна продукція (постанову Уряди РФ від 21декабря 1992 р. № 1005, постанову Уряди РФ від 6 жовтня 1994 р. № 1136). Для отримання ліцензії експорту і імпорт ядерних матеріалів необхідно дозвіл Держатомнагляду РФ. Порядок видачі тимчасових дозволів затверджений наказом Держатомнагляду РФ від 14 листопада 1994 р. № 128;

— товари із вмістом дорогоцінних металів, коштовного каміння, бурштину і виробів із нього (постанову Уряди РФ від 24 января1994 р. № 35, постановою Уряди РФ від 24 січня 1994 р. № 35,указание ГТК РФ від 7 вересня 1994 р. № 01−12/979). При ввезення й вивезенні руди і концентратів кольорових і чорних металів необхідно представляти митним органам сертифікат хімічного складу, підтверджує виправдатись нібито відсутністю них дорогоцінних металів. (Порядок видачі сертифікатів хімічного складу у частині змісту дорогоцінних металів на руди і концентрати кольорових і чорних металів і похідні від нього продукти, затверджений Держстандартом РФ і Роскомдрагмета від 19, 22 квітня 1994 р.№№ 520/277, 30−088−351/747);

— шифрувальні кошти (указ президента РФ від 3 квітня 1995 р. № 334);

— наркотичні засоби, психотропні речовини і отрути (постанову Уряди РФ від 6 листопада 1992 р. № 854).

ГКВТП РФ.

— продукція, роботи й послуги військового призначення до Російської Федерації (постанову Уряди РФ від 4 вересня 1995 р. № 879).

Минздравмедпром РФ.

— лікарських препаратів, імунобіологічні препарати, фармацевтичні продукти (постанову Уряди РФ від 6 ноября1992 р. № 854; Положення про порядок дозволу експорту й імпорту лікарських засобів у Російської Федерації від 7 лютого 1993 р. № 01−3/3957 (затверджене ГТК РФ 2 лютого 1993 р., МЗЕЗ РФ 7 лютого 1993 р., МОЗом РФ 29 січня 1993 р.); Інструкція про порядок оформлення заяв й видачі дозволів експорту і імпорт лікарських средств (утвержденная наказом Мінздоров'я РФ від 23 липня 1993 р. № 177); вказівку ГТК РФ і МЗЕЗ РФ від 23, 28 червня 1994 р. №№ 01−12/566, 10−110/2377).

Мінприроди РФ.

— дикі тварини, дикорослі рослини, кістки копалин тварин, кістки слонів, роги, копита (постанову Уряди РФ від 6 ноября1992 р. № 854, наказ Мінприроди РФ від 30 грудня 1993 р. № 286). Главгоссвязи РФ.

— радіоелектронні кошти, високочастотні устрою (вказівку ГТК РФ від 28 березня 1995 р. № 01−13/4265).

ЛІЦЕНЗУВАННЯ НА РИНКУ ЦІННИХ БУМАГ.

Протягом трьох років (з грудня 1991 року у листопад 1994 року) основним документом, регулюючим функціонування ринку було «Положення про випуску й жорстоке поводження цінних паперів і фондових біржах в РРФСР », затверджене постановою Уряди РФ від 28 грудня 1991 р. № 78. Їм ввели основні засади державної реєстрації речових цінних паперів, діяльності інвестиційних інститутів, порядок випуску та звернення цінних паперів, встановлено основи діяльності фондових бірж. Згідно з до нових норм, уведеними цією постановою за Мінфіном Росії була закріплена обов’язок ліцензування діяльності над ринком цінних паперів (для банків — за узгодженням із Центральним банком Росії). Указом Президента «Про заходи з організації ринку цінних паперів у процесі приватизації державних підприємств і муніципальних підприємстві «від 7 жовтня 1992 р. № 1186 встановлено, що ліцензування управляючих інвестиційними фондами, аккумулирующими приватизаційні чеки громадян (чековими) здійснює Державного комітету Російської Федерації із управління державним майном. Порядок ліцензування діяльності управляючих спеціалізованих інвестиційних фондів приватизації, які приватизаційні чеки громадян до 1 липня 1994 р. затверджений розпорядженням Держкоммайна Росії від 18 жовтня 1994 р. № 2528-р. Порядок контролю над діяльністю спеціалізованих інвестиційних фондів приватизації і управляючих цих фондів, і навіть призупинення дії і відкликання виданої їм ліцензії затверджений розпорядженням Держкоммайна Росії від 1 липня 1994 р. № 1832-р.

Відповідно до Указом Президента РФ від 4 листопада 1994 р. № 2063 «Про заходи з державного регулювання ринку цінних паперів у складі Федерації «з урахуванням комісії з цінних паперів і фондових бірж при Президенті Російської Федерації. освічена Федеральна комісія з цінним паперам і фондового ринку при Уряді Російської Федерації (далі - Федеральна комісія). Відповідно до Положення про Федеральної комісії, затвердженого названим Указом, до її компетенції належить ліцензування різних видів професійної діяльності над ринком цінних паперів, видача генеральних ліцензій за проведення ліцензування діяльності спеціалізованих депозитаріїв та фахової діяльності над ринком цінних паперів, ліцензування расчетно-депозитарных організацій, створюваних учасниками ринку цінних паперів, ліцензування та ведення реєстру саморегульованих організацій, створюваних професійними учасниками ринку цінних паперів (спілок, асоціацій, об'єднань), ліцензування діяльності фондових бірж (фондових відділів бірж) і анулювання перелічених ліцензій у разі порушення вимог законодавства Російської Федерации.

Види підприємницької діяльності над ринком цінних паперів, за проведення котрих необхідне отримання лицензии.

Відповідно до Указу президента Росії від 4 листопада 1994 р. № 2063 над ринком цінних паперів здійснюються такі види підприємницької діяльності: брокерська, дилерська, депозитарна, діяльність із ведення і збереження реєстру акціонерів, розрахунково-клірингова діяльність із цінних паперів, розрахунково-клірингова діяльність із коштами, діяльність із організації торгівлі цінними паперами.. Брокерська діяльність — вчинення цивільно-правових оборудок із цінними паперами виходячи з договорів комісії і/або доручення. Дилерська діяльність — укладання угод купівлі-продажу цінних паперів від імені і поза свої гроші шляхом публічного оголошення цін купівлі й продажу цінних паперів з зобов’язанням їх купівлі й продажу по объявленым цінами.. Депозитарна діяльність — надання послуг із зберігання сертифікатів цінних паперів і/або обліку прав на цінних паперів.. Діяльність щодо ведення і зберігання реєстру акціонерів — діяльність, що здійснює власник реєстру акціонерів у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації. Розрахунково-клірингова діяльність із цінних паперів — діяльність із визначенню взаємних зобов’язань на поставку (перекладу) цінних паперів учасників операцій із цінними паперами. Розрахунково-клірингова діяльність із коштами — діяльність із визначенню взаємних зобов’язань і/або по поставке.

(перекладу) коштів у через відкликання операціями із цінними паперами. Діяльність з організації торгівлі цінними паперами — надання послуг, сприяють висновку оборудок із цінними паперами між професійними учасниками ринку цінних паперів включаючи діяльність фондових бирж.

Усі перелічені види діяльності над ринком цінних паперів ліцензуються Федеральної комісією по цінних паперів і фондового ринку при Уряді Російської Федерації (Указом Президента РФ від 27 лютого 1995 р. № 202 статус Федеральної комісії прирівняний до статусу федерального міністерства). Указом Президента РФ від 4 листопада 1994 р. № 2063 Федеральної комісії наказали в тримісячний цей термін установити нового стану ліцензування професійної діяльності над ринком цінних паперів, і навіть порядок кваліфікації всіх фінансових інструментів, і визначення їхніх видів. До справжньому моменту Федеральної комісією по цінних паперів і фондового ринку при Уряді Російської Федерації видано три документа, присвячених ліцензуванню професійної діяльності над ринком цінних паперів: 1. Тимчасовий порядок ліцензування діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів (затверджений постановою Федеральної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 30 серпня 1995 р. № 6); 2. Тимчасовий положення про ліцензування діяльності з оцінці нерухомого майна пайових інвестиційних фондів (затверджено постановою Федеральної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 30 серпня 1995 р. № 7); 3. Положення про порядок ліцензування роботи як спеціалізованого депозитарію пайових інвестиційних фондів (затверджено постановою Федеральної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 25 жовтня 1995 р. № 18).

Протоколом комісії з цінних паперів і фондових бірж при Президенті Російської Федерації від 14 квітня 1994 р. № 2 затверджено Положення про депозитаріях (затверджено згодом розпорядженням Держкоммайна Росії від 20 квітня 1994 р. № 859-р). Названим документом визначено порядок ліцензування депозитарної діяльності. З огляду на, що Федеральної комісією по цінних паперів ще прийнято всіх необхідних регулювання ліцензійної діяльності нормативні акти, можна дійти невтішного висновку у тому, що продовжують діяти такі акти Міністерства фінансів Росії, регулюючі порядок ліцензування підприємницької діяльності над ринком цінних паперів: 1. Лист Мінфіну Росії від 13 квітня 1992 р. № 20 «Положення про ліцензуванні біржовий діяльності над ринком цінних паперів (зі змінами, внесеними листами Мінфіну Росії від 2 березня 1993 р. № 18, від 31 березня 1993 р. № 39 і зажадав від 22 грудня 1993 р. № 151) 2. Лист Мінфіну Росії від 21 вересня 1992 р. № 91 «Про ліцензування діяльності над ринком цінних паперів як інвестиційних інститутів «.

(зі змінами, внесеними листами Мінфіну РФ від 28 січня 1992 р.№ 122,.

31 березня 1993 р. № 39, 22 грудня 1993 р. № 151, 11 травня 1994 р. № 64, 15 серпня 1994 р. № 105) — встановлює порядок ліцензування інвестиційних консультантів, посередників (фінансових брокерів), інвестиційних компаній. 3. Лист Мінфіну Росії від 28 грудня 1992 р. № 121 «Про ліцензування діяльності над ринком цінних паперів як інвестиційних фондів і ліцензуванні діяльності управляючих інвестиційними фондами «(зі змінами, внесеними листом Мінфіну Росії від 22 грудня 1993 р. №.

151 4. Лист Мінфіну Росії від 21 квітня 1992 р. № 23 «Про атестації фахівців інвестиційних інститутів власності та фондових бірж (фондових відділів бірж) на право скоєння операцій над ринком цінних паперів «(зі змінами, внесеними листами Мінфіну Росії від 31 березня 1993 р.№ 39, 5 травня 1993 г.

№ 57, 22 грудня 1993 р. № 151, 8 червня 1994 р. № 75).

Банківські операції із цінними бумагами.

Серед суб'єктів підприємницької діяльності над ринком цінних паперів слід виділити банки та інші кредитні установи. За статтею 5 Закону РРФСР від 2 грудня 1990 р. «Про банки та надійної банківської діяльність у РРФСР «організації, мають банківську ліцензію, серед інших можуть виробляти такі операції, і угоди: випускати, купувати, продавати і зберігати платіжні документи та особливо цінні папери (чеки, акредитиви, векселі, акції, облігації інші документи), здійснювати операцій із нею; приваблювати і розміщувати кошти й управляти цінними паперами по дорученням клієнтів (довірчі (трастові) операції); надавати брокерські і консультаційні послуги; виробляти інші операції, і угоди для розв’язання ЦБР, выдаваемому у його компетенції. Відповідно до Федеральним законом «Про Центральному банку Російської Федерації (Банку Росії) «(у редакції Федерального закону від 26 квітня 1995 р. № 65-ФЗ) ЦБР реєструє кредитні організації у Книзі державної реєстрації кредитних організацій, видає кредитним організаціям ліцензії за проведення банківських операцій та відкликає їх (стаття 58).

Для банками депозитарної роботи і дилерської діяльності над ринком ДКО необхідна спеціальна реєстрація в Центральному банку России.

Депозитарна деятельность.

Об'єктом депозитарних операцій банків може лише цінні папери, емітовані резидентами Російської Федерації відповідно до вимогами чинного законодавства, і навіть цінних паперів, емітовані нерезидентами, допущені до звернення біля Росії. Порядок видачі свідчень реєстрацію банку ролі депозитарію встановлено листом ЦБР від 10 травня 1995 р. № 167. Реєстрація банків ролі депозитаріїв здійснюється головними територіальними управліннями (національними банками) Банку Росії з місцеві перебування банку. Телеграмою ЦБР від 22 травня 1995 р. № 66−95 повідомлено, що обов’язки по реєстрації банків ролі депозитаріїв покладено на підрозділ з працювати з цінними паперами територіальних управлінь ЦБР.

Дилерська діяльність Дилерська діяльність банків над ринком ДКО складає основі укладеного з Центральним банком договору. Умови укладання таких договорів встановлено наказом ЦБР від 6 квітня 1995 р. № 02−86 «Про порядок укладання Банком Росії договорів про виконання функцій дилера на ринку державних короткострокових бескупонных облігацій » .

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Наприкінці слід зазначити, що саме становище, коли вільні підприємці отримують вихід до ринків, які раніше контролювалися виключно державою, викликає оптимізм. Державне регулювання, безперечно, необхідно, все питання полягає у цьому, які форми прийме таке регулювання. Наївно було думати, що функціонування таких поважних галузей економіки міг відбутися без особистої участі держави, так цього й непотрібен. Проте, адже раніше держава просто більше не дозволяло якусь діяльність таких ринках, той зараз регулювання приймає цивілізовані форми — форми ліцензування, що прийнято в світі. Такий стан речей доводить, що корінна перебудова економіки справді відбувається, а це скоріше всього найважливіше даний момент.

1. Лист ГТК Росії від 3 листопада 1994 р. № 01−13/12 463 «Про декларантах з урахуванням договору ЄС і спеціалістах за митному оформленню ». 2. Лист ГТК Росії від 5 грудня 1994 р. № 01−13/13 754 «Про видачі дозволів із ввезення окремих товарів у Російську Федерацію на переробку ». 3. Наказ ГТК Росії від 10 серпня 1993 р. № 314 «Про Положення митні складах «4. Наказ ГТК Росії від 18 січня 1994 р. № 20 «Про Положення про митному перевозчике «5. Наказ ГТК Росії від 7 жовтня 1993 р. № 388 «Про Положення про тимчасове зберіганні (складах тимчасового зберігання) ». 6. Наказ ГТК Росії від 9 червня 1994 р. № 256 «Про Положення про магазини безмитної торгівлі «7. Розпорядження Московського митного управління від 29 червня 1995 р. № 51.

" Про затвердження новій редакції Часовий технологічної схеми видачі тимчасового свідоцтва декларанта товарів ". 8. Митному кодексі Російської Федерації від 18 червня 1993 р. № 5221−1.