Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Полотнові книжки

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Другие дві книжки знайомить із допомогою яких можна також ознайомитися одержати відповідь на поставлене запитання, зберігаються у зборах П. Н. Никифорова (ф. 199). Їх було створено на замовлення Нижньогородського купця Миколи Порфировича Никифорова городецьк каліграфом І.Г. Блиновым: «Повість про Петра і Февронії Муромских» і «Синодик». Текст творів у тих рукописах написано на щільному папері для… Читати ще >

Полотнові книжки (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Холщовые книжки

Аксенова Р. У.

Среди слов’яно-росіян рукописних книжок є книжки, написані як на папері та пергамені, а й у бересті і полотні. Використання бересту і полотна в ролі матеріалу до створення книжок на Русі було явищем рідкісним, причини історія виникнення якого мало досліджені. Ці книжки унікальні.

В даному матеріалі йдеться про книжки, в цілому або частково написаних на полотні. Дві були створені у початку в XIX ст. й у час зберігаються у двох зборах — зборах матеріалів з Палацевих бібліотек (НИОР РДБ. Ф. 492) і збірці Ю. Г. Галая (НИОР РДБ. Ф. 835). Перша книга вступила у бібліотеку в кінці 30-х рр. XX в. разом із книжками та матеріалами з Палацевих бібліотек, довгий час перебувала у складі Музейного збори і лише 2 жовтня 1968 р. її включили до пайового фонду № 492 — Збори матеріалів з Палацевих бібліотек. Після оброблення і описи матеріалів фонду їй було дано № 189.

Это «Молитвослов мандрівничий» першої третини ХІХ ст. (до нашого часу вважалося, що книгу створено в XVIII в.), написаний півуставом на 59 полотняних аркушах розміром 4°. Палітурка рукописи зроблено з картону, оболоченного темно-коричневою тисненої шкірою. Обидві застібки втрачено. На обороті верхньої кришки палітурки є екслібрис імператора Миколи II, який би на приналежність книжки. У рукописи є нескладні прикраси: заставки рослинного й геометричного орнаментів, рамки для текстів геометричного орнаменту, в’язь, каліграфічні і геометричні ініціали, прикрашені стилізованій рослинністю. Усі ці портрети виконані пером і чорнилом, у деяких випадках для фону використана зеленувата фарба. До складу книжки ввійшли два твори: «Чін, како личить Петі два надесять псалмів» і «Акафіст Богородиці».

В книжку вкладена записка такого змісту: «Збірник страннических молінь, писаний на полотні в у вісімнадцятому сторіччі. Єдина у Росії рукопис на полотні. Придбана від Секретаря Товариства Історії і Старожитностей Російських, Дійсного Статського Радника Барсова 1894 року». П’ятдесят років в описах книжки співробітниками Відділу рукописів також відзначалося: «Винятково рідкісна рукопис».

В 1992 р. Відділ рукописів придбав ще одне книжку, написану полотні. Це теж «Молитовник», у якому виписки із книжки «Про старчестве», молитви св. Макарія, Ісаака Сирина, Іоанна Златоуста, Василя про Великого і ін. Палітурка рукописи зроблено з картону, обтягнутого темно-коричневою тисненої шкірою. Обидві застібки втрачено.

Рукопись орнаментирована: тексти, написані полотні, перебувають у різні рамки, тоновані блідо-зеленої фарбою, є кілька заставок рослинного й геометричного орнаментів. У тексті можна побачити каліграфічні ініціали, прикрашені стилізованій рослинністю. Заголовки написані кіновар'ю.

Этот «Молитовник», написаний на 64 аркушах площею 32°, має одну дуже важливу особливість, що дозволить досить точно визначити його створення. 39 аркушів книжки написані полотні, а 25 її аркушів написані на папері із добре просматриваемыми водяними знаками. Причому тексти, як полотні, і на папері написані у тому же самим почерком, що відразу знімає й припущення пізнішому заповненні текстів книжки на папері. Отже, завдяки паперовим знаку як вензелі з літер СУ, пов’язаних дугою (типу Клепіков — № 98), і визначається час створення книжки — перша третину ХІХ століття.

Сравнительный аналіз почерків першої та другої книжок дає незаперечні докази, що вони написані одним майстром.

Сравнение томів також показує, що ці портрети виконані однією людиною приблизно одне і те час (використана одна шкіра і її тиснения користувалися тим і тим самим набором басм).

Сопоставление двох рукописних книжок, виконаних полотні, дозволило уточнити час створення першої тогочасні книги й віднести його до першої третини ХІХ ст. Але водночас постало питання про місце виготовлення подібних страннических книжок. Зрозумілим є одне, що було майстер, а можливо, панувала і ціла майстерня, де їх створювали. На жаль, в жодній з цих двох рукописів немає жодних власницьких послід, які дозволили б чи хоч якось визначити географію їх побутування.

Не менш важливим є питання традиції у створенні книжок полотні. Використовувався цей матеріал раніше, на початок в XIX ст., й у згодом — у другої половини в XIX ст. Питання це закономірний, позаяк у сьогодні науці відомі лише дві вищеописані книжки.

Чтобы хоч якимось чином можна було вирішити поставлене запитання, необхідно звернутися до рукописам інших зборів НИОР.

В фонді № 256 (збори Н.П. Румянцева) під № 227 значиться «Книжка про Сивиллах» 1673 р. Написана вона великим півуставом на 92 аркушах паперу формату 1°. Рукопис створювано і украшалась у Москві, в Посольському приказі про і є розкішним подносным примірником, виконаним для царя Олексія Михайловича. Крім вихідний записи свідчать і багаті книжкові прикраси: заставки і ініціали рослинного орнаменту. Книгу писав Іван Верещагін, орнаменти — золотописец Григорій Благушин. (Про це див.: Кудрявцев І.М. Видавнича діяльність Посольського наказу: (Історії російської рукописної книжки у другій половині XVII в.) // Книжка: Дослідження і матеріалів. 1963. Рб. 8.). Особливу увагу у книзі на вирішення поставленого питання представляють 12 мініатюр, виконаних олією полотні, наклеенном на тафту.

Другие дві книжки знайомить із допомогою яких можна також ознайомитися одержати відповідь на поставлене запитання, зберігаються у зборах П. Н. Никифорова (ф. 199). Їх було створено на замовлення Нижньогородського купця Миколи Порфировича Никифорова городецьк каліграфом І.Г. Блиновым: «Повість про Петра і Февронії Муромских» і «Синодик». Текст творів у тих рукописах написано на щільному папері для малювання форматом 1°. Мініатюри ж виконані аквареллю і гуашшю на проклеенной тонкої білої тканини.

Итак, з наведених прикладів видно, що у XVII в. використовували полотно для створення книжки — полотні писали мініатюри. Не зникла ця традиція, і у самому кінці ХІХ ст., в1900 р., коли російська ізограф і книгописец І.Г. Блінов використовував тканину (шовк?) для написання мініатюр.

Думается, що подальші дослідження, пошуки й знахідки археографов дозволять більш точно говорити про книжковому центрі, у якому створювали у першій третині XIX в. настільки виключно рідкісні книжки полотні, і російської традиції створення книжок на тканини.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою