Принципы міжнародного права

Принципы міжнародного права

Характерной особливістю міжнародного права є у ньому комплексу основних принципів, під якими розуміються керівні правил поведінки суб'єктів, виникаючі як наслідок громадської практики, юридично закріплені початку МП. Принцип МП — це норма МП, має обов’язкового характеру всім суб'єктів.

У межах міжнародного права існують різні види принципів. У тому числі важливе останнє місце посідають принципы-идеи. До них ставляться ідеї світу і співробітництва, гуманізму, демократії та др.

Декларация про принципах міжнародного права, що стосуються дружніх стосунків і співпраці між державами відповідно до Статутом ООН, прийнята Генеральної Асамблеєю ООН 24 жовтня 1970 року називає такі принципы:

неприменение сили, чи загрози силой;

мирное дозвіл споров;

невмешательство;

сотрудничество;

равноправие і самовизначення народов;

суверенное рівність государств;

добросовестное виконання зобов’язань з міжнародного праву.

Заключительный акт НБСЄ 1975 р. доповнив наведений перелік трьома принципами: непорушність кордонів, територіальну цілісність, повагу прав человека.

Принцип суверенної рівності государств

В Статуті ООН в статті про принципи перше місце поставлений пункт, де йдеться: «Організація полягає в принципі суверенної рівності всіх його Членів».

Основное зміст принципу ось у чому: держави зобов’язані поважати суверенне рівність і своєрідність одне одного, і навіть повне право, властиві суверенітету, поважати правосуб'єктність інших держав. Кожне держава проти неї вільно вибирати і розвивати своє політичне, соціальну, економічну культурну систему, встановлювати свої умови й адміністративні правила. Усі держави мають рівними основними правами і обов’язками. Вони мають поважати право одне одного визначати й здійснювати на власний розсуд свої відносини з державами відповідно до МП. Держави повинні сумлінно виконувати свої зобов’язання в МП.

Принцип незастосування сили та загрози силой

Як головної мети Статут ООН встановив: «позбавити прийдешні покоління від лих війни, прийняти практику, відповідно до якої Збройні сили застосовуються не інакше, як і спільних інтересах». Статут заборонив застосування не лише збройної сили, а й сили взагалі. Понад те, заборонена навіть силою якимось чином, несумісним із цілями ООН.

Устав передбачає можливість застосування сили, чи загрози силою лише двох випадках. По-перше, за рішенням Ради Безпеки (ст. 51) у разі загрози світу, будь-якого порушення світу чи акта агресії. По-друге, гаразд здійснення права на самооборону у разі збройного нападу, до того часу, поки Рада безпеки на сприйме необхідних заходів підтримки міжнародного світу та безпеки.

Принцип територіальної цілісності государств

Территория служить матеріальної основою держави, є необхідною передумовою його існування. Тому держави надають особливого увагу забезпечення її цілісності. Статут Ліги Націй зобов’язував поважати та зберігати проти будь-якого зовнішнього нападу територіальної цілісності держав-членів. Статут ООН зобов’язує утриматися від загрози силою чи його застосування проти територіальної недоторканності держав.

Принцип непорушності державних границ

У Декларації про принципи МП зміст принципу викладається розділ про принципі незастосування сили: «Кожне держава зобов’язане утриматися від загрози силою чи його застосування з порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави чи як засіб дозволу міжнародних суперечок, зокрема територіальних суперечок і питань, що стосуються держ. границ.

Содержание принципу непорушності кордонів можна зводити до 3 элементам:

1)признание існуючих меж, посеред ролі юридично встановлених відповідно до МП;

2)отказ від будь-яких територіальних домагань нині чи будущем;

3)отказ від будь-яких інших зазіхань для цієї кордону, включаючи загрозу силою чи його применение.

Принцип мирного дозволу міжнародних суперечок

Принцип закріплений Статуті ООН і всіх міжнародних актах, викладають принципи МП. Йому спеціально присвячений ряд резолюцій Генеральної асамблеї, серед яких можна назвати Манільську декларацію про мирне вирішенні міжнародних суперечок 1982 р. Першим багатостороннім актом, установившим Україні цього принципу, був Статут Ліги Наций.

В відповідність з Статутом ООН Декларація про принципи МП 1970 р. сформулювала принцип так: «Кожне держава дозволяє свої міжнародні суперечки з іншими державами в мирними засобами в такий спосіб, ніж піддавалося загрозу міжнародний світ образу і безпека продукції та справедливость».

Принцип невтручання у внутрішні дела

В Статуті ООН говориться, що не дає Організації права втручання у справи, сутнісно вхідні у внутрішнє компетенцію кожної держави, і жадає від держав-членів представляти такі справи на дозвіл гаразд Статуту. Статут ООН передбачає розвиток співробітництва з значному колу питань явно внутрішнього характеру, наприклад сприяння підвищення рівня життя, повної зайнятість населення, загальному повазі прав человека.

Из цієї спільної правила є одне виняток, що стосується застосування примусових заходів на підставі глави VII Статуту ООН, тобто. дій, які можна вжито у разі загрози світу, порушення світу чи акта агресії. У зазначених випадках може бути вжито заходи для відношення до агресорові або заради усунення загрози світу шляхом втручання у внутрішні справи держави.

Принцип загального поваги прав человека

Это зобов’язання держав як надавати особам, що під їх юрисдикцією певні правничий та свободи, але й зазіхати таких правничий та свободи. У окремих випадках допускаються ті чи інші обмеження права і свободи, про яких промову на окремих стандартах (універсальних чи региональных).

Закреплен, крім Статуту ООН, у Загальної Декларації правами людини 1948 р. й у двох пактах 1966 р.: один — про громадянських і політичні права, інший — про економічні, соціальних і культурних правах. Було укладено ряд конвенцій у конкретних аспектам: про попередженні злочину геноциду і покарання для неї (1948), про всіх форм расової дискриминации (1966), про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979), про права дитини (1989) та інших.

Принцип самовизначення народів та націй

Этот принцип означає безумовне повагу права кожного народу вільно вибирати шляху й форми свого розвитку. Цей принцип — одне з принципових основ МО.

Принцип висловлене у цій Статуті ООН, у якому якості одного із цілей Організації зазначено: «Розвивати приязні відносини між націями з урахуванням поваги принципу рівноправності і самовизначення народів, і навіть приймати інші відповідні заходи задля зміцнення загального мира».

Содержание принципу вперше розкрито в Декларації про принципи МП: «Усі народи заслуговують вільно визначати до втручання державних ззовні свою політичну статусу і здійснювати свій економічний, соціальне і культурну розвиток, і кожен держава мусить поважати цього права відповідно до Статутом ООН».

Принцип співробітництва

Идея всебічного співробітництва держав втілено Статуті ООН. Як принцип вона було сформульовано Декларації про принципи МП. Принцип зобов’язує держави співпрацювати друг з одним, незалежно від розходжень їх політичної, економічної та соціальній систем. Визначено також основних напрямів сотрудничества:

поддержание світу та безпеки;

всеобщее повагу правами людини;

осуществление МО у економічній, соціальної, культурної, технічною відсталістю та торгової областях в відповідності до принципів суверенної рівності і невтручання;

сотрудничество з ООН і вжиття заходів, передбачених її Статутом;

содействие економічного зростання в усьому світі, особливо в странах.

Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань

В на відміну від інших принципів, що складалися у розвитку міжнародного права, аналізований принцип затверджувався водночас правом. Без нього міжнародне право було б правом, в ній укладено джерело юридичної сили міжнародного права. Він належить до категорії необхідного права.

Принцип закріпив угоду держав визнання юридичної сили за нормами м-п. І при цьому принципу зберігає свою значення загальний стан у тому, що єдиний засіб створення юридично обов’язкових норм для суверенних держав був частиною їхнього соглашение.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.