Політико-правове вчення М. Макіавелі

Политико-правовое вчення М. Макиавели.

Макиавели — 1469−1527.

Два прозведения:

(1. Государ; 2. Розмірковування першу декаді Тита Ливия) Основные ідеї Макиавели.

Государство — об'єднання людей за захистом життя і власності. Мета — досягнення блага народу. Макиавели вводить сучасне поняття держави, опредляя гос-во як політичну систему. Гос-во — система де є відносини між пануючими і підвладними. На його думку, люди жили розрізнено, але об'єднавши зусилля виділили певні правил поведінки. Мета — досягнення загального добра. Задля більшої встановлюються закони та міра відповідальності порушення. Встановлюється правосуддя. Форми держави залежить від кількості правлячих осіб.

Монархия, аристократія, демократія — правильні форми держави.

Неправильные форми — тиранія, олігархія, розбещеність (існує держава, а анархия) Лучшая форма.

Смешанная форма правління, у якій поєднуються елементи монархії, аристократії і розвиток демократії. Можлива за узгодженням інтересів соціальних груп. На думку М. Одноособовий правитель може створити кращі закони, установи. Одноособовий правитель незамінний під час смути. Він може об'єднати народ. Вільне гос-во має бути грунтується на компроміси між народом і властью.

На шляху до змішаної формі стоять 2 зла — знати і католицька церква. А, щоб об'єднати країну потрібен принцепс — м-т виступити цезар Борджиа.

Макиавелизм в политике.

По думці Макиавели вчинки правителя повинні оцінюватися ні з погляду моралі, а сточки зору результатів вкладених у благо держави. Про справи судять по мети, досягнуто вона, а чи не із засобів, як досягнуто. А, щоб завоювати верховну влада — усі засоби хороши.

Главное — згуртувати держава й утримати верховну влада.

Настоящий правитель — цю сполуку мистецтва сили та хитрости.

Для держави необхідно сильне військо і надійні союзники. У слабких надійних союзників не буває. Політик будь-коли повинен відкрито показувати свої наміри. Для зміцнення держави політик мусить уміти зробити лиходійства підлості й зрадництва. Єдиний критерій — стабільність держави й розширення территорий.

Макиавели показав ті методи, що були у те время.

Вероломство, жорстокість підкуп мають вершитися в такий спосіб, ніж підірвати влада. Непопулярні заходи здійснюють помічники правителя. Благі справи — сам правитель.

М. Особливо підкреслює - правити треба так, щоб б викликати ненависті.

Правитель викликає ненависть, якщо зазіхає на майно власність і покриток своїх подданных.

Правитель заслуговує презирство своїм непостійністю. Малодушністю і нерішучістю.

Должен виявляти безстрашність грунтовність і твердість.

Истинный правитель неспроможна уникнути непопулярні заходи. Усі образи" і жорстокості треба учиняти разом. Благодіяння корисно надавати мало-помалу.

Самое страшне для правителя — нерішучість. Неприпустимо обрання середнього шляху.

Врагов — страчувати, мочити, і нехай усе це робить 1 людина, та був страчувати цього людини. Тоді правитель бажаний народу.

Страх зі боку підданих краще т.к. люблять правителів на власний розсуд, а бояться на розсуд правителя.

Правитель повинен здаватися носієм чеснот, але слово тримати тоді, коли вигідно. Краще обдурити самому, ніж бути обманутым.

Правитель должен:

Награждать і карати так, щоб це запоминалось.

Совершать військові походы.

Защищать інтереси слабкого соседа.

Заботиться про розвитку науку й ремесел.

Устраивать праздники.

Участвовать в зборах граждан.

Всегда зберігати велич достоинство.

Правитель м-т втратити владу в 3 случаях.

1. ворожнеча з народом.

2. Нездатність убезпечити себе.

3. відсутність власного війська.

Истинный правитель — жорстокий правитель.

Жестокость краще ніж милосердие.

От покарання страждають окремі лица.

Правитель може бути скупим.

Поскольку всім однаково не угодишь.

Правитель може бути послідовний у своїх действиях.

Лучше вбити, ніж грозить.

Необходимо реально бачити, хто є главою держава. Неприпустимо допускати до тієї влади суперників. Спиратися на військо. Військо має бути боєздатним. Військо необхідно особисто очолити. Управління військами — особиста прерогатива і гарантія безпеки. Військо м-т бути власним. Найманим і союзним.

М. Вважає, потрібен програму діяльності під час досягнення політичних ценностей.

Объединение государства.

1. Монархія. Встановлення єдиновладдя. Покладання сильну армію. Прийняття законів. Усунення аристократії від втручання влади. залучення коштів. Народові навіюється страх перед наказанием.

2. Створення республіки. Поєднання монархії демократії та аристократії. Для стабільного держави необхідно наявність світської влади. Церква відокремлена від держави. Релігія антична вважала вищим благом велич духу, силу тіла. А сучасна релігія як і вимагає сили, лише у тому, щоб терпіти. Релігія і гос-во несумісні. На його думку, існують різні держави. Франція — король править разом із парламентом.

Монархия — найкраща форма для розбещених народів.

Республика — для вільних народов.

М. Доля держави й правителя залежить з його власних дій. Діяльність правителя за дотримання рад Макиавели завжди буде успішною, оскільки правитель ставить головної мети — згуртування государства.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.