Страхование підприємницьких ризиків

Страхование підприємницьких рисков

Реферат Исполнитель магистрант грн. ММ — 33 Лук’янов Сергію Борисовичу.

Министерство загального користування та професійної освіти Російської Федерации Новосибирская Державна Академія Економіки і Управления Институт економіки, обліку, і статистики Кафедра страхования НОВОСИБИРСК 1999.

Введение

Любая підприємницька діяльність, як відомо, пов’язані з несподіванками, ступінь яких залежить від нашої здатності підприємця прогнозувати політичну й економічну ситуацію, розраховувати фінансову окупність проекту, вибирати партнерів для своєї діяльності, швидкого реагування на зміна ринку виробництва і приймати ефективні управлінські рішення. Проте передбачити все несподіванки, супутні підприємницької діяльності, зазвичай, неможливо, тому завжди існує ризик збитків чи неотримання наміченої прибутку.

Данная робота присвячена аналізові досягнень і характеристиці окремих видів ризиків підприємницької деятельности.

Соответственно у межах першого розділу будуть дано поняття і різноманітні види підприємницьких ризиків, у другий — главі розглядатиметься класифікація підприємницьких ризиків, а укладанні буде надано характеристика рівнів підприємницького ризику., а також наведено приклади страхування окремих видів підприємницьких рисков.

В ролі основних джерел у роботі буде використано підручники «Страхування» під редакцією Шахова В. В. і «Страхування: теорія, практика і закордонний досвід» під редакцією Агеева.

1. Поняття і види страхування підприємницьких рисков

Риски підприємців може бути зовнішніми і внутрішніми. До зовнішніх ставляться ризики, які пов’язані безпосередньо з діяльністю підприємців, своїх клієнтів і контрагентів (стихійні явища природи, техногенні катастрофи, злоумышленные дії третіх осіб, рівень інфляції, політичні події та т.д.). Внутрішні ризики творяться у результаті конкретної діяльності цих підприємців (рівень собівартості продукції, підвищення якості і надійність, умови збуту, предпродажный і послепродажный сервіс, якість реклами, технічний рівень основних виробничих фондів, рівень забезпеченості оборотним капіталом, співвідношення між власними і позиковими засобами, відбір клієнтів, професійний рівень робітників і службовців тощо.).

Одним з засобів захисту від підприємницьких ризиків є укладати договори страхування. У цьому потенційний страхової інтерес підприємців пов’язані з отриманням покриття по максимально можливого кількості ризиків. Проте страховик під час вирішення питання ухвалення відповідальності повинен передусім виходити із вероятностного характеру наступу страхового випадку, котрий залежить від волі страхувальника. Внутрішні ризики які завжди відповідають цьому вимозі. Отже, під час здійснення підприємницької діяльності страхуванню можуть підлягати насамперед зовнішні ризики.

Под страхуванням підприємницьких ризиків розуміється страхування підприємцем ризиків своїх збитків і неотримання очікуваних доходів від застрахованої підприємницької діяльності через порушення зобов’язань контрагентами підприємця чи зміни умов цієї бурхливої діяльності по які залежать від підприємця обставинам. Об'єктом даного страхування є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з здійсненням комерційної діяльності.

Страхование підприємницьких ризиків передбачає обов’язки страховика по страховим виплатах у вигляді повної чи часткову компенсацію втрат доходів чи додаткових витрат страхувальника, викликаних такими подіями, як зупинка чи скорочення обсягу виробничої діяльність у результаті обумовлених причин; банкрутство; невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань контрагентом страхувальника, що є кредитором за угодою; понесені страхователем судові чи якісь непередбачувані витрати Страхова сума за договором найчастіше встановлюється не більше вкладень страхувальника в застраховану діяльність із збільшенням їх у деяких випадках на узгоджену між сторонами договору очікувану прибуток за даної діяльності. У цьому нерідко умови договору страхування передбачають встановлення франшизи.

Специфика страхування обумовлює низку вимог до порядок укладення міжнародних договорів. У частковості, страхувальник повинен пред’явити свідчення про на реєстрацію, ліцензії, або патенти на що підлягає страхуванню діяльність, інші необхідні документи. У заяві про бажання укласти договір він має дати докладну інформацію про підприємницької діяльності, умовах її здійснення, очікуваних прибутках і видатках, укладені контракти, своїх контрагентах та інших обставин, причетних до ступеня ризику.

Возникновение видів страхування підприємницьких ризиків стало, з одного боку, наслідком розширення страхування звичайних майнових ризиків, з другого — результатом розвитку нової сфери діяльності страховиків — поручництва і гарантій. Обсяг відповідальності страховика залежно від різних умов може різнитимуться у великих межах: від стихійних лих до набору суспільно-політичних чинників.

Известно досить багато видів страхування, які забезпечують страхової захистом майнові інтереси підприємців. Вони поділяються між собою, як правило, з об'єктів страхування і страховим ризикам.

Экономическая наука зазвичай виділяє 3 стадії кругообігу засобів у процесі товарного виробництва:

денежную, пов’язану з вкладеннями капіталу і придбанням на наявні кошти необхідних коштів виробництва; •виробничу, суть якого у створення нової вартості шляхом перенесення готовий продукт вартості основних фондів, робочої сили в, споживаних сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів; •товарну, що виражається у реалізації готової продукції та її оплаті.

Все види страхування, пов’язані з страхової захистом підприємців, можна розділити в відповідність до вищевказаними стадіями кругообігу.

Первая стадія пов’язані з інвестуванням капіталу, що може бути здійснено в основні фонди й його оборотні кошти, науково-технічну продукцію, соціальній та цінні папери. Страховое забезпечення вкладених капіталів здійснюється з допомогою страхування інвестицій та фінансових гарантій.

Страховая захист підприємця другого стадії кругообігу може бути гарантована різними видами страхування майна, гарантують компенсацію шкоди від різних стихійних лих, катастроф, неправомірних дій третіх осіб і т.д., і страхування цивільну відповідальність, возмещающего втрати підприємця у зв’язку з необхідністю покривати шкода, заподіяний діяльністю підприємства третіх осіб, які зазвичай виводять далеко за межі страхування підприємницької роботи і належать до самостійним підгалузей страхування. З іншого боку, тут проводиться страхування у разі перерв в господарської діяльності в зв’язку зі пожежами, аваріями та інші несприятливими подіями, що забезпечує захисту від непрямих втрат, що з припиненням випуску продукції, додатковими витратами по поновленню виробництва та ін.

На третьої стадії кругообігу здійснюється страхування ризику неплатежу, експортних кредитів тощо.

Особенностью цієї підгалузі і те, що на неї припадає проміжне становище між страхуванням майна, і страхуванням відповідальності. Це випливає із найбільш характеру ризиків підприємницької діяльності, зумовлені двома типами протиріч: між людиною руйнівні силами природи й між партнерами у процесі суспільно-економічних відносин.

Предпринимательская діяльність є безперервний процес з нарощування вкладеній у справа власності. Порушення безперервності може бути викликане втратою коштів праці, або певними подіями у сфері економічних відносин. Так, знищення чи ушкодження майна внаслідок стихійного лиха, аварії, пожежі, крадіжки тощо. веде як до прямим фінансові збитки, возмещаемым за договорами страхування майна, до непрямим втрат, що з зупинкою виробництва, які покриваються за договорами страхування підприємницьких ризиків. Разом про те зменшення підприємницького доходу то, можливо результатом невиконання з різних причин третіми особами своїх комерційних чи фінансових зобов’язань. Проводячи страхування від цього групи ризиків, страховик перебирає функції гаранта виконання таких зобов’язань, що значно схоже зі страхуванням відповідальності, лише у тому випадку страхователем не причинитель шкоди, а обличчя, що може понести збитки через невиконання зобов’язань свого контрагента.

Таким чином, страхування підприємницьких ризиків об'єднує у собі деякі риси страхування майна України та страхування відповідальності. Отже, при проведенні цих видів страхування використовуються окремі підходи до визначення обсягу відповідальності держави і оцінки ризику бракує, характерні для перелічених вище підгалузей страхування.

2. Класифікація підприємницьких рисков.

Любые рішення, прийняті підприємцем у процесі господарську діяльність, несуть у собі можливості невдачі, втрати, тобто. є рисковыми.

Риск можна з’ясувати, як небезпека потенційно можливої, імовірною втрати ресурсів, чи втрату доходів проти можливим, розрахованим на раціональне використання ресурсів у даному виді підприємницької діяльності. Інакше кажучи, ризик є загроза те, що підприємець може зазнати втрати у вигляді додаткових витрат понад передбачених прогнозом, проектом, програмою його дії, або отримати дохід нижче від того що він рассчитывал.

Предпринимательский ризик пов’язаний насамперед із вибором, і прийняттям управлінського рішення на різних рівнях структури управління: галуззю, підприємством або його підрозділами. Ризик підприємницької діяльності крім елементів господарського ризику, включає специфічні види ризику, пов’язані з порожніми власними майновими грошовими внесками для створення цього підприємства. Йдеться передусім про ризик повної чи часткової втрати майна чи грошового вкладу, зокрема і соціальний ризик банкрутства, характерний за умов ринкових отношений.

Хозяйственный ризик є невід'ємною частиною господарську діяльність будь-якого підприємства, незалежно від форми собственности.

Хозяйственный ризик можна з’ясувати, як діяльність суб'єктів підприємств що з подоланням невизначеності у ситуаціях неминучого вибору, процесі якої є можливість оцінити ймовірність досягнення бажаного результату чи невдачі, відхилення від України цілі, які у выбираемых альтернативах.

В практичної діяльності ризики може бути такі великі, які здатні зупинити продуктивну роботу, змусити підприємця відмовитися від втілення операції, потребують великих початкових інвестицій і часу. У той самий час наявність чинника ризику для підприємця сильним стимулом для постійного здійснення режиму економії, змушує його старанно аналізувати рентабельність проектів, розробляти інвестиційні кошторису, наймати відповідні кадры.

Риск підприємницької діяльності можна підрозділити ми такі виды:

а) ризик втрати майна внаслідок стихійних бедствий;

б) ризик виникнення цивільну відповідальність за збитки заподіювана оточуючої среде;

в) ризик втрати прибыли;

г) ризик, пов’язані з реалізацією своєї продукції внутрішньому, а зовнішньому рынке;

д) технічний ризик, пов’язані з експлуатацією устаткування, будівельно-монтажних споруд і т.д.

е) комерційні ризики, пов’язані з недопоставкой продукції, невиконанням фінансових обязательств;

ж) валютний ризик, пов’язані з розширенням сфери зовнішньоекономічної деятельности.

Рассмотрим докладніше класифікацію перелічених вище видів риска.

Одним із поважних видів підприємницького ризику є ризик втрати майна. Цей вид ризику можна підрозділити ми такі подвиды:

— ризик, пов’язану із втратою майна внаслідок стихійних бедствий;

— ризик, пов’язану із втратою майна внаслідок крадіжки, зокрема крадіжки зі зламуванням, викраденням транспортних засобів і т.д.

— ризик, пов’язані з втратою майна внаслідок аварії на производстве;

— ризик втрати майна під час транспортировки;

— ризик, пов’язані з відчуженням майна внаслідок неправомірних дій місцевих органів власти.

В умовах ринкового господарства, актуальним для підприємця стає ризик громадянської ответственности.

Под громадянської відповідальністю слід розуміти обов’язок кожної особи відшкодовувати збитки, заподіяний іншій юридичній особі. Ризики цивільну відповідальність притаманні всіх областей життя, як господарську діяльність, і особистому житті громадян. До числу таких ризиків слід віднести: ризик виникнення відповідальності за забрудненню довкілля, за недотримання договорів поставок, якість продукції, випущеної предприятием.

Одним з найзначніших для підприємця видів ризику є ризик втрати прибутку різноманітні причинам.

В цю групу входять такі види рисков:

— ризик втрати прибутку, у результаті змушених перерв в производстве;

— ризик втрати прибутку на результаті втрати имущества;

— ризик втрати прибутку на результаті невиконання договірних обязательств;

— втрати через зміну кон’юнктури ринку нафтопродуктів та переходу на випуск інший продукции;

— втрати у результаті заміни застарілого устаткування й впровадження нової техніки і технологии;

— втрати внаслідок проведення страйків та інших суспільно-політичних факторов.

Технический ризик визначається ступенем організації виробництва, проведенням профілактичних і регламентних заходів (регулювання, перевірки тощо. д.).

В групі комерційних ризиків варто виокремити такі: — ризик, пов’язані з недопоставкой продукції, виконанням фінансових зобов’язань та ризик, пов’язані з неповерненням кредитов.

Рыночный ризик входять такі підвиди ризиків, пов’язані з внутрішнім і зовнішніх ринком. До них можна отримати віднести: ризик у визначенні структури та обсяги виробництва нові й старих виробів; ризик пов’язані з цінами та запитами, тобто, можливістю покриття з допомогою платоспроможного попиту витрат за задоволенню в виробах, реалізованих з певних ценам.

С зовнішнім ринком пов’язані ризики: ризик зміни на світовому ринку, ризик пов’язані з митними ограничениями.

Под валютним ризиком розуміють небезпека валютних втрат, викликаних зміною курсу іноземної валюти стосовно національної валюти під час проведення зовнішньоекономічних операцій. У цьому розрізняють дві основні виду ризику: ризик наявності валютних збитків по конкретних операціям в іноземній валюті і бухгалтерський ризик збитків при переоцінці активів і пассивов.

3. Рівні підприємницьких рисков

Каждый підприємець повинен оцінювати величину тієї чи іншої ризику у своїй господарської деятельности.

Количественная міра підприємницького ризику визначається абсолютним і відносним рівнем втрат, які виникають під час здійснення підприємницької деятельности.

В абсолютному вираженні ризик то, можливо визначено величиною можливих втрат материально-вещевом чи вартісному измерении.

В відносному вираженні він окреслюється величина можливих втрат віднесених до бази, в ролі якої приймається стан підприємства, витрата ресурсів чи очікуваний прибуток від предпринимательства.

Под допустимим розуміється ризик, у якого даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну целесообразность.

Критический ризик. Це, що вимагає небезпекою втрат надходжень у розмірі всієї суми витрат за здійснення цього виду предпринимательства.

Катастрофический ризик, у якому підприємець не отримує прибуток і втрачає всі вкладені в справа средства.

4. Страхування окремих видів підприємницького риска.

До початку економічних реформ країни монопольне декларація про проведення страхових операцій мали організації, що входять до систему Держстраху СРСР. Останніми роками почався процес творення страхового ринку. На страховий ринок зараз діють як державні страхові організації, і акціонерні, кооперативні суспільства, ассоциации.

Самый побутував у підприємницької діяльності метод зменшення ризику його передача. Ця передача ризику найчастіше відбувається шляхом страхування. Страховиком виступає фірма, яка певну винагороду (страхову премію) приймає він фінансову відповідальність за можливі втрати страхувальника внаслідок певного виду ризику. Розмір страхової премії зазвичай встановлюється в % вартості застрахованої имущества.

Рассмотрим порядок страхування окремих видів риска.

а) Страхування ризику втрати имущества.

Данный вид страхування включає будівлі, будинку, споруди, машини, сировину, готову продукцію та інші матеріальних цінностей. Майно вважається застрахованим на випадок знищення чи пошкодження внаслідок стихійних лих, пожеж, вибухів, крадіжок зі зламуванням, викрадення транспортних засобів і др.

Страхование майна здійснюється від фактичну вартість, але з урахуванням підвищення цін, і тарифів, тобто. з його відновлювальної стоимости.

Для точної оцінки ризику бракує, що підлягає страхуванню, важливо, щоб страховик встановив максимальна величина своєї громадянської відповідальності і період, який ця відповідальність распространяется.

Если договір страхування укладається 1 рік, розмір страхових платежів то, можливо розрахований за такої формули :

P = (pi * ci) + L, где.

P — розмір страхового платежа;

p — ймовірність збитку і, проишедшего протягом періоду страхования;

Ci — збиток, рівний i;

L — витрати, надбавки на непередбачені случаи.

б) Страхування з якості продукции.

Страхование за якість своєї продукції має своєю метою захист виробника проти ризику, що з поставкою ринку дефектної продукції, яка може завдати збитки споживачам. З допомогою цього виду страхування відшкодовується збитки, заподіяний шкідливою продукцією споживачеві, купив её.

в) Страхування відповідальності позичальника за непогашення кредита.

Объектом страхування у разі є відповідальність позичальника перед банком, выдавшим кредит, за вчасна й повне погашення кредитів, включаючи проценты.

г) Страхування ризиків втрати прибыли.

Этот вид страхування виготовляють випадок втрати прибутку підприємцем внаслідок зупинки виробничого процесу чи скорочення його обсягу. Страховики не відповідають за зупинку виробництва, що з’явилися наслідком військових дій, цивільних хвилювань і інших причин.

Заключение

.

Решение різноманітних проблем, пов’язаних із страхової захистом підприємців та працівників підприємств у умовах ринкового господарства, можливе лише за поєднанні різної форми страхування: державного, взаємного, кооперативного. акціонерного. У цьому необхідно розмежувати сфери діяльності кожної з цих форм страхування й їх взаємодію Космосу з метою найкращого задоволення потреб підприємців (страховщиков).

Список литературы

1. .Страхування. Підручник./ Під ред Шахова В.В.- М.: 1997. — 311с.

2. Страхування: теорія, практика і закордонний досвід./ Під ред Агееав В. П. — М.: 1998. — 376 с.