Профспілки

Профсоюзы

Среди громадських організацій чільне місце, і за масовістю, займають профспілки. Вони зайняті питаннями, що стосуються найрізноманітніших сторін життя: економічної, соціальної, культурної революції й спрямовані на поліпшення праці, побуту, відпочинку людей. Але головне, значення їм має захист правий і інтересів працівників, залучення до управління виробничими й суспільними справами. Саме у цьому із найбільшою повнотою виявляються самостійність і творчість профсоюзов.

Анализ їх роботи свідчить, що профспілки мають суттєві резерви. Соціологічні дані показують, що у громадській думці сформувалося досить негативне ставлення до деятельности.

Это колись всього до участі профспілок у розвитку самоврядування. Багато органів профспілок відстають від реальності, перетворилися на організації, мало що впливають життя трудових колективів. Відносини, що у процесі його роботи, по суті не зачіпають корінних інтересів людини, і (владність) дуже обмежений в часі та у просторі. Не може фіксувати суспільну свідомість і реагувати ж на таку систему, що практично теж не виходить влади на рішення принципових питань трудовий і повсякденної жизни.

Эффективность роботи багатьох об'єднань профспілок, їх компетенція (правничий та обов’язки) і роль управлінні підприємствами, організаціями, установами, як свідчать дослідження, є дуже низькими і слабкі, щоб адекватно відбивати інтереси більшості народа.

Какие основні проблеми можна визначити за даними соціологічних досліджень, у роботі профспілкових организаций?

Во-первых, дуже невисокий статус профспілок у суспільства. Навіть у випадках, коли їхня діяльність оцінювалася як порівняно успішна, зазвичай був у вигляді дуже незначний потреби, зазвичай, соціально-побутового характеру. Багато хто болючі проблеми, що стосуються праці та побуту, соціальних і екологічних умов життя, залишаються поза увагою профспілкових комітетів. Обмеженість такий підхід стає дедалі очевиднішим, тому й незадоволеність сложивщимися формами работы.

Во-вторых, профспілки ми змогли повною мірою захистити потреби працівника. Вражені отрутою бюрократизму, вони більше проголошували право бути речниками народу, ніж займали самостійні позиції. Саме тому однієї з серйозних претензій, пропонованих профспілковим лідерам, була підпорядкованість їх дій господарським і державних структур, прагнення догодити, а не відстоювати істинні інтереси людей.

В-третьих, недоробки й недоліки обумовлені також тим, що протягом тривалого кадри профспілкових працівників найчастіше комплектувалися з тих, хто виправдав довіри інших ділянках. З цих людей сам собою факт переміщення на профспілкову роботу розглядали як, недооцінку їх здібностей відповідати більш тих високих критеріїв. Через війну формувався цілком певний тип поведінки, коли першому плані ставилися суто особисті, престижні чи групові інтереси, що, звісно, негативно позначилося на відповідальності за доручену дело.

На таке стан профспілкової роботи у значною мірою вплинуло відсутність прагнення мати науково обґрунтовану концепцію своєї діяльності. Саме у суспільстві стали виникати альтернативні профспілкові організації, інакше ставлять проблеми захисту національних інтересів человека.

Все це дозволяє зробити висновок, що невизначеність профспілок у системі розподілу громадської влади є одним із причин те, що досі немає сформованого напрями у соціології, яка могла б забезпечувати науково обгрунтовану оцінку результативності цього виду соціальної деятельности.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.