О творчості Булата Окуджави

О творчості Булата Окуджавы

Булат Окуджава народився 9 травня 1924 року у Москві. Навчався у школі, а ще через року, після початку Великої Вітчизняної війни пішов добровольцем на фронт. Вже після війни закінчив Тбіліський державний університет, філологічний факультет.

Трудные випробування військових років надали визначальний влив формування Б. Окуджави як поета.

Первый збірник «Лірика» виник 1956 року.

Поиски оригінальної поетичної форми висловлювання, творчої індивідуальності рельєфно проявилися під другий книзі Окуджави «Острови» (1959). Після цього збіркою вийшли «Веселий барабанщик» (1964) і «Дорогою до Тінатін» (1964), тепло прийняті любителями поезії. Книжка «Березень великодушний» (1967) виявилася слабше попередніх: у її підготовці поет некритично підійшов до відбору віршів, раніше які публікувались у періодичної преси. Та й у про «слабких» віршах істинного поета читач нерідко позначається самих сокровенних почуттів їх творця.

Стихи поета систематично друкувалися зі сторінок багатьох газет та журналів.

В 60—70-х роках Б. Окуджава писав також прозу («Бідний Авросимов», «Пригоди Шипова, чи Старовинний водевіль», «Подорож дилетантів»). Та й у прозових жанрах Окуджава залишається поетом, розмірковуючи про щось своє, затаєно особистому.

Песенная поезія Окуджави привертає мою увагу найширшої аудиторії читачів слухачів. Наприкінці 1950;х років Окуджава перший взяв гітару, щоб наспівати під її акомпанемент свої чудові вірші. З того часу виконання власної мелодії на власні вірші одержало стала вельми поширеною. Песни-стихи Б. Окуджави в виконанні звучать на радіо, з концертної естради, з тіліі кіноекрана.

Вокруг віршів Окуджави неодноразово виникала полеміка. У цих суперечках опоненти намагалися розкрити гідності й слабкості віршів Окуджави, дати раду своєрідності його поетичного голоси. Мають рацію ті ж з критиків, які, говорячи про популярності віршів й пісень Окуджави, першому плані ставлять не мелодію пісні, та її зміст, ліризм, задушевність.

Бесспорным залишається те що, що Б. Окуджава — ліричний поет. Оптиміст і життєлюб, він неспроможна залишатися байдужим до всього непоэтическому насправді. У цьому з причин те, що у його поезії так відчутні, з одного боку, інтонації людського горя, суму, з другого — іронія й самоіронія. Так було в пронизливих словах «О, війна, що зробила, підла», привертає увагу інтонацію великого людського горя і скорботи. Але вважати Окуджаву трагічним поетом навряд чи правомірно. Є в нього та його рядки, яких віє глибоким життєлюбством та впевненістю в майбутньому.

Булат Окуджава чимало віршів присвятив Москві. У одному з них поет вигукує:

Мой місто носить вищий чин і звання Москви,.

Но він назустріч всім гостям завжди виходить сам.

Лирический герой Окуджави у чомусь характером нагадує це місто: «О, це місто, він такий, схожий прямо мені…».

В віршах поета часто-густо згадується Арбат, арбатский двір, де відбуваються багато подій. І це випадково. Поезія Окуджави глибоко особиста. У поета з Арбатом пов’язано чимало: дитинство, юність, обпалена війною, його товариші, не які повернулися з фронту, нарешті, місце, де формувалися перші етичні і моральні критерії майбутнього поета. Окуджава пише:

Ах, Арбат, мій Арбат,.

Ты — моя релігія.

Стихи поета сміливі, конкретні, глибоко правдиві.

Однако було б помилковим стверджувати, що ніби його світ звужений до рамок Арбату. Так, в «Пісні про Сокольниках» поет каже:

Мы вросли, як сосни, своїм корінням.

В ту країну, де живемо.

В ліричному світі поезії Окуджави чимало умовного, казкового: тут і елементи гри, яким пересипані окремі строфи, тут і незвичні персонажі — Веселий Барабанщик, Блакитний Людина, мурахи, цвіркуни. Але цих віршах відчувається нерозривна зв’язку з реальністю, із сучасною життям. Здійснюється вона у вигляді розмаїття мотивів (мотив надії — одне із найбільш дорогих для поета). Для поезії Окуджави характерно широке використання вступних слів, вигуків, спілок, слів контрастного значення («сміючись і плачу», «важко зберегти й легко»).

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.