Волейбол

Волейбол

«Пока між м’ячем і підлогою можна просунути долоню, м’яч залишається у грі». Так коротко охарактеризував суть волейболу тренер легендарної жіночої команди «Ничибо», що стала чемпіоном світу 1962 р. і чемпіоном токійській Олімпіади 1964 р., Хиробуми Даймацу.

Но спробуйте підняти м’яч у повітря, коли він летить воістину з космічної швидкістю. Хльосткий, сильний, гарматний удар з іншого половини майданчики, безперечно, парирувати майже неможливо. Але тільки майже. Дорогою нападаючого зрости заслін з четырех—шести блокуючих долонь. Нерідко після цього м’яч відскакує на полі атакуючого. Але інколи супернику вдається зробити удар поверх блоку чи обвести його. І тоді, розлігшись в акробатичному стрибку, ви встигаєте за останній момент просунути все-таки долоні між м’ячем і підлогою й підняти їх у повітря. Тепер вже в вас з’явився шанс виграти очко чи декларація про подачу. Ваш партнер готовий до прийому: м’яко, обачно він посилає м’яч своєму нападаючому, що стоїть у сітки. І тому в високому стрибку різко, і сильно б'є через сітку. Ось така ця спортивна гра — волейбол — динамічна, гостра, повна несподіванок. На майданчик (18×9 м) виходять дві команди по шестеро. Середня лінія, з якої натягнута сітка, ділить майданчик на частини. Для чоловічих команд сітка натягається в розквіті 243 див, для жіночих — 224 див. Грають волейболісти світлим м’ячем (довжина навкруг 65—67 див, вагу 260— 280 р). Гра складається з 3 або п’яти партій, що тривають до 15 очок з урахуванням обов’язкового переваги удвічі очки. Здається, нескладна завдання гравців: кожна команда може тричі (беручи до уваги торкання на блоці) торкнутися м’яча, щоб заважати йому впасти у своїй половині майданчики, ще й перекласти його за бік суперників.

Но за здавалося б простотою таїться багато секретів. Почати з початку — із подачі, яку виконує правий задній гравець команди. Вже із подачі — хитрою та підступній чи гарматної — можна виграти окуляри. Заслуженого майстра спорту Юрія Пояркова зарубіжних журналістів прозвали «человек-катапульта». М’яч, посланий Юрієм, летів низько над сіткою точно в розраховане місце, начебто камінь, випущений з пращі. Траплялося, що лише по подач Пояркова його команда набирала до десяти (!) очок поспіль: щось могли вдієш суперники з такою складним технічним прийомом. А планує подача, винайдена японцями? Летит-летит м’яч аж раптом падає вниз. Прийняти його нелегко, тому защищающаяся команда мусить бути гранично уважною.

Много таємниць у волейболу. Тут і мистецтво блоку, й уміння зробити точну передачу на завершальний удар. Довгі року, наприклад, бездоганно діяв з нашого збірної тандем В’ячеслав Зайцев і Олександр Самсонович Савін. Зайцев воістину був справжнім диригентом команди. Його точні, вивірені передачі завжди знаходили високорослого прыгучего Савіна. Причому передачі ці були цілком несподіваними для суперників, заставали їх зненацька. Волейбол популярний в усіх регіонах земної кулі. Багато любителів цього виду спорту збирають чемпіонати світу, Європи, Олімпійські гри.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.