Лечебная фізична культура при гінекологічних заболеваниях

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

При хронічних запальних процесах показані лікувальну фізкультуру і масаж. ЛФ застосовується у ліквідації спайок, запалень, загального зміцнення організму, відновлення. Фізичні вправи сприяють прискоренню кровоі лимфотока, ліквідації застійних явищ органів черевної і тазової областей, посиленню метаболізму, прискоренню репаративной регенерації тканин. Посилення кровоі лимфотока при виконанні… Читати ще >

Лечебная фізична культура при гінекологічних заболеваниях (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Московський Державний Університет Економіки, Статистики і Информатики.

Інститут Права і Гуманітарного Образования.

Реферат по Фізичною культуре.

на тему:

«Лікувальна фізична культура при гінекологічних заболеваниях».

Выполнила: студентка групи ДБЮ-204 Блохіна Римма.

2002 г.

План реферата:

Лікувальна фізична культура___________________________________ 1.

Лечебно-профилактическое дію ЛФК_________________________2.

Характеристика фізичних упражнений___________________________3.

Классификация фізичних упражнений___________________________4.

Лечебная фізкультура в гинекологии______________________________5.

Комплексная реабілітація в гінекології і акушерстве______________6.

Примерный комплекс лікувальної гімнастики при гінекологічних заболеваниях___________________________________________________7.

Особенности занять ЛФ при хронічних запальних заболеваниях___________________________________________________8.

Список використаної литературы_______________________________9.

Лікувальна фізична культура.

Лікувальна фізична культура (ЛФ) — метод, використовує кошти фізкультури з лікувально-профілактичній метою до швидшого і поновлення здоров’я дитини і попередження ускладнень захворювання. ЛФ зазвичай використовують у сполученні з іншими терапевтичними засобами і натомість регламентованого режиму і згідно з терапевтичними задачами.

Чинними чинниками ЛФ є вправи, тобто. руху, спеціально організовані (гімнастичні, спортивно-прикладні, ігрові) і застосовувані як неспецифічного подразника із єдиною метою лікування та профілактики реабілітації хворого. Фізичні вправи сприяють відновленню як фізичних, а й психічних сил.

Особливістю методу ЛФ є й його естественно-биологическое зміст, позаяк у лікувальних цілях використовується одну з основних функцій, притаманна кожному живому організму — функція руху. Остання є біологічний подразник, стимулюючий процеси зростання, розвитку та формування організму. Будь-який комплекс лікувальної фізкультури включає хворого на активну участь у лікувальному процесі - в протилежність іншим лікувальним методам, коли хворий зазвичай пасивний і лікувальні процедури виконує медичний персонал (наприклад, физиотерапевт).

ЛФ є й методом функціональної терапії. Фізичні вправи, стимулюючи функціональну діяльність всіх основних систем організму, у результаті призводять до розвитку функціональної адаптації хворого. Але водночас пам’ятаймо про єдність функціонального і морфологічного і обмежувати терапевтичну роль ЛФ рамками функціональних впливів. ЛФ слід вважати методом патогенетической терапії. Фізичні вправи, впливаючи на реактивність хворого, змінюють як загальну реакцію, і місцеве її прояв. Тренування хворого слід розглядати, як процес систематичного і дозованого застосування фізичних вправ з єдиною метою загального оздоровлення організму, поліпшення функції тієї чи іншої органу, порушеною болючим процесом, розвитку, освіти і закріплення моторних (рухових) навичок і вольових качеств.

Фізичні вправи діють тонизирующе, стимулюючи моторновісцеральні рефлекси, вони сприяють прискоренню процесів метаболізму в тканинах, активізації гуморальних процесів. При відповідному доборі вправ можна вибірково впливати різні рефлекси, що дозволяє підвищувати переважно тонус тих систем органів, де він був снижен.

Лікувально-профілактичне дію лікувальної физкультуры.

Результати (ефективність) впливу фізичних вправ на хворого человека.

[pic].

Характеристика фізичних упражнений.

Фізичні вправи (як лікувальної гімнастики) є основним засобом ЛФ. З лікувальною метою використовують фізичні вправи, рухливі і спортивні ігри, прикладні і спортивні вправи, пасивні, рефлекторні і коригуючі руху, вправи на спеціальних снарядах і апаратах (тренажерах), ідеомоторні вправи й інші подобное.

Систематичне застосування фізичних вправ здатне проводити реактивність організму, змінювати як загальну реакцію хворого, і місцеве її прояв. Вибір вправ виготовляють основі механізму їх дії, з урахуванням особливостей течії захворювання, віку пацієнта і таке інше. Ефективність фізичних вправ залежить від характеру рухів, числа повторень й залучення в динамічний процес тій чи іншій групи мышц.

У ЛФ розрізняють тренування загальну та специальную.

Загальна тренування сприяє оздоровленню і зміцненню організму хворого, у її проведенні використовують його всі види загальнорозвиваючих фізичних упражнений.

Спеціальна тренування спрямовано відновлення (розвиток) порушених функцій внаслідок травми або навіть захворювання, у своїй використовують види вправ, надають безпосереднє вплив на травмований ділянку (сегмент) чи функціональну систему.

При застосуванні ЛФ необхідно дотримуватися такі правила тренування: індивідуалізація (облік віку, статі пацієнта, характеру течії захворювання); системність (добір вправ і послідовність їх застосування); регулярність (щоденне чи кілька разів на день застосування вправ протягом багато часу); тривалість (багаторазове повторення вправ під час процедури й у період курсового лікування); поступовість наростання фізичної навантаження у процесі курсового лікування (тренування повинні усложняться).

Лікувальна фізкультура в гинекологии.

ЛГ проводиться як ранкової гімнастики груповим методом чи індивідуально в стаціонарі, а після виписки — в по-ліклінічних та домашніх условиях.

ЛГ виконується у різних вихідних положеннях (лежачи, стоячи, сидячи, на боці) з поступово дедалі більшого амплітудою рухів, темпом і частотою виконання, із включенням спеціальних вправ для м’язів тазового дна і черевної порожнини. Общеразвивающие вправи необхідно поєднувати з дихальними, з вправами на розслаблення і изометрическими. Після ліквідації застійних явищ, спайок, болю включають вправи з гімнастичної палицею, набивними м’ячами, гантелями і тренажерах. Крім ЛГ включають дозовану ходьбу разом із бігом, ходьбу на лижах, греблю, гри, плавання й інші засоби фізкультури, враховуючи у своїй функціональне стан жінки, її вік, характер праці та протягом заболевания.

Протипоказані фізичні вправи при обострениях запального процесу, що супроводжуються підвищенням температури тіла, швидкістю осідання еритроцитів (ШОЕ), кровотечею, болями, і навіть при осумкованных гнійних процесах до втручання (розтин і дренирование).

[pic].

Примерный комплекс лікувальної гімнастики при гінекологічних заболеваниях.

Особливості занять ЛФ при хронічних запальних заболеваниях.

ЛФ показано при хронічних запальних процесах: сальпингоофоритах, перисальпингоофоритах, параметритах і др.

Протипоказання: Виразні загострення, запалення, підвищення температури, прискорена ШОЕ, явища роздратування очеревини, кровотечі і др.

У низки хворих зустрічаються стійкі пояснично-крестцовые болю, які обмежують рухову активність. ЛФ, масаж, фізкультурні вправи ведуть до підвищення кровоі лимфотока, ліквідують застійні явища, покращують гнучкість хребта і суглобів, зміцнюють мускулатуру. Для боротьби з слабкістю черевного пресу КПРС і атоническими на запори використовують ЛГ в вихідному становищі лежачи і чотирьох, вправи з гантелями, набивними м’ячами, у гімнастичної стінки і дихальні вправи («подих животом»).

ЛГ проводиться в стаціонарі і, після виписки, у домашніх і санаторнокурортних умовах: включають також прогулянки, ходьбу на лижах, їзду на велосипеді, плавання, гри, біг і др.

Використана литература:

Дубровський В.І. Лікувальна фізкультура (кинезотерапия) 1998.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою