Анализ оповідання О.П. Чехова Туга
Рассказы О. П. Чехова ставлять перед читачем серйозні проблеми, отримують ретельну розробку у своїй сюжетному будову, стають жанром великий літератури. Пролагая шлях розповіді, Чехов відштовхувався від колишніх прийомів, ветхій тематики, зовнішньої розважальності. З іншого боку, розповідь Чехова вбирав в себе досягнення колишньої російської літератури. Чехов виступив майстром цієї «малої» форми… Читати ще >
Анализ оповідання О.П. Чехова Туга (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Анализ оповідання О. П. Чехова «Туга «
Рассказы О. П. Чехова ставлять перед читачем серйозні проблеми, отримують ретельну розробку у своїй сюжетному будову, стають жанром великий літератури. Пролагая шлях розповіді, Чехов відштовхувався від колишніх прийомів, ветхій тематики, зовнішньої розважальності. З іншого боку, розповідь Чехова вбирав в себе досягнення колишньої російської літератури. Чехов виступив майстром цієї «малої» форми. Розповіді Чехова таять у собі величезний сенс, відрізняючись від інших чіткістю і лаконічністю, несучи у собі певний моральний висновок. Прикладом такого оповідання можна вважати його розповідь «Туга».
Это оповідання про ситих, байдужих людях, вважають себе класом вище, які можуть зрозуміти, пошкодувати іншу людину, підтримати таке його приятельської м’якої іграшки і доброї усмішкою, далеких до чуйності та співчуття. Головним героєм оповідання є Іона Потапов — бідний візник, нещодавно поховав тато свого сина, шукає підтримки й розуміння людей. Звісно, його горі важко зрозуміти людям, які ніколи не боліло серце й не німіла душа. З якою довірливій беззахисністю відкриває старий Іона свою душу усім тим, кому відомі в того дня потрібен був візник. З якою дитячої відкритістю намагається він побачити у власних очах їздців вогник підтримки і співчуття. Але його істота наштовхується на стіну черствості, байдужості і нерозуміння.
Равнодушие. Як часто, чуючи це слово, ми дивуємося і обурюємося, думаючи подумки, що це лише до нам не належить. І як часто не усвідомлюємо про образи і проблеми, принесених самими нами нашим найближчим і рідним людям. Адже часто ми такі малі потрібно: вислухати, сказати ласкаве слово, усміхнутися. Але й цій дрібниці нам буває шкода часом. Ви що варто було героям оповідання «Туга» проявити мінімум пестощів, співчуття і терпіння, щоб полегшити горі Іоні Потапову. У тому душі став би набагато світліші й чистіше, зрозумій вони горі візника.
Насколько ж стане кращим і перед людством світліше й краще, коли, нарешті, залишать сухість, черствість, байдужість.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.