Зеніт

Зенит

Наталия Дубова В 1964 року з’явилися відразу кілька найцікавіших машин. Середина 60-х у СРСР — розквіт напівпровідникової обчислювальної техніки в усьому її різноманітті. Машини керувати виробничими і оборонними об'єктами, фінансування наукових і інженерних розрахунків, перші спроби зробити ЕОМ для економіки, легендарна БЭСМ-6, трансляторы з мов високого рівня, власні мови, перші реалізації операційними системами — ось лише невеликий перелік досягнень минулих років. Машини, причому дуже різні, роблять вибір на Москві і Пензі, Мінську та Єревані, в Києві й Вільнюсі. Час загальної уніфікації під егідою ЄС ЕОМ ще прийшло, і конструкторське творчість інженерів розцвітає пишно пороки. Поява кількох машин пов’язані з 1964 роком.

«Во всієї конструкторської діяльності однією з основних принципів я вважав уніфікацію», — говорив Башир Рамеев, автор першого країні сімейства машин з інформаційної сумісністю і унифицированными конструктивними елементами. Рамеев називав свої «Урали» — 11, 14 і 16 — «поруч» ЕОМ. Цим самим терміном буде спочатку позначатися сімейство машин різною продуктивності, але загальної архітектури, яке створювали з кінця 60-х за образом і подоби IBM 360. Але першість у створенні сімейств належить Рамееву. Він просто хотів робити з уніфікованих пристроїв машини, що з цеглинок, створюючи системи різною потужності та призначення, а за необхідності формуючи й цілі обчислювальні комплекси з цих систем.

Эта ідея багато в чому реалізована у сімействі напівпровідникових «Уралів», би серійний випуск яких розпочалося 1964 року. Машини будувалися з урахуванням уніфікованого комплексу елементів «Урал-10» і включали уніфікований інтерфейс з зовнішніми пристроями і уніфіковані устрою оперативної та зовнішньої пам’яті. Одна з головних розробників операційної системи й програмного забезпечення «Уралів» Володимир Іванович Бурков вперше запропонував формальне опис команд те щоб їх однаково зрозуміти як програмісти, і розробники машин.

В 1964 року почали друкувати машину, розроблену сьогодні в Інституті електронних управляючих машин (ИНЭУМ). З початку, з 1952 року, все машини колективу Брука носили назва «М» з певним номером. Нова розробка, восьма за рахунком, іменувалася складно: М4−2М. Причина цього — повна перипетій історія її світ. Ми вже про спеціалізованої машині М-4, що Михайлом Карцевым та її колегами керувати і обробки інформації РЛС «Дніпро». Ця машина в єдиному примірнику експлуатувалася на станції і з 1962 року мала піти у серію. Однак абсолютно несподівано її автор сама постала проти, стверджуючи, що машину занадто недосконала, важка в налагодження та у виробництві та що з термін, який знадобиться на підготовку її до серійного випуску, можна зробити нову машину більш потужних транзисторах.

Карцева підтримали колеги й військові, але з підтримав Брук — поворот до нової машині погрожував зривом термінів. І все-таки за постановою уряду у серію пішла нова машина, яку, щоб показати наступність, назвали М4−2М (доти була М4-М, модифікація М-4).

М4−2М — одну з найкращих радянських машин другого покоління, хоча б через таємності її призначення звідси далеко не всі знав. У технічному завданні її у закладалася продуктивність 100 тис. операцій на секунду, насправді ж при використанні зашитих в ПЗУ програм доводилося одержувати 220 тис. операцій на секунду. Специфіка завдань вимагала найвищої надійності, за планом щонайменше 90 годин напрацювання відмовитися, а реальності їхнього було близько тисячі. На М4−2М будувалися перші кластери — три машини об'єднувалися в Маріїнський комплекс отже, якщо одне з них виходила їх ладу, продовжували працювати решта. Машина випускалася понад п’ятнадцять років, а використовувалася понад 30, незалежності до середини 90-х.

А ще 1964 року з’явилася ЕОМ «Весна». Машину з такою гарним назвою розробили в надтаємному КБ промислової автоматики КДБ. Цікава машина, багато речей ньому було вперше. Наприклад, розвинена ієрархія пам’яті — від швидких регістрів до оперативної пам’яті з механізмом розшарування і багатьох магнітних стрічок і барабанів. Вперше висока продуктивність «Весни» — 200 тис. операцій на секунду — не від апаратури ввода/вывода. У «Весні» з’явився автономний канал ввода/вывода, який звільняв центральний процесор від цього навантаження. Програмісти ІПМ створили для «Весни» многозадачную операційну систему. Проте через громіздкість машина, виробництво якої освоїв на заводі Мінську, у велику серію не пішла.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.