Вартові побережжя

Часовые побережья

В.Дыгало.

В системі Ізраїлю захист її узбережжя покладено на берегові ракетно-артиллерийские війська (БРАВ) ВМФ. Перш ніж досягти сьогоднішнього стану, цей рід сил флоту пройшов її розвитку великий путь.

Первое нагадування про застосуванні артилерії на Русі належить до 1382 г. Відомо, що саме у ті часи з фортечних стін Москви вражали ворога «вогненної стріляниною» гармати (звані матраци), обороняючи столицю від наседавших полчищ Тохтамыша.

Первые вогнепальні гармати виглядали залізні труби з глухим дном, закріплені на дерев’яному верстаті. Заряджалися такі гармати з дула вживалися в оборони та під час облоги фортець. Снарядами їм служили шматки заліза чи каміння, та — спеціально відлиті ядра. Кілька артилерійських знарядь з запасом пороху і артилерійських боєприпасів називалися на Русі стрельным нарядом, який ділився на фортечної, облоговий (стенобитный) і полковий. У приморських фортецях розміщувалися гармати, призначені для ведення стрільби бік моря. Так народилася берегова оборона, в основі якої до появи ракетної зброї становила берегова артиллерия.

4(15)июня 1705 г. шведська ескадра під керівництвом адмірала Анкерштерна у складі семи лінійних кораблів (від 54 до 64 гармат кожному), шести фрегатів (від 28 до 36 гармат), двох 40-пушечных прамов, двох шняв, двох бомбардирських кораблів, двох брандерів з десантом на борту направилася до гирла Неви, аби оволодіти о. Котлин, знищити російські суду, стояли там, і далі вирушити на Санкт-Петербург. Але загін кораблів під прапором віце-адмірала К. И. Крюйса (8 фрегатів, 5 шняв, 2 брандера, кілька гребних судів) завчасно зайняв позицію на фарватері у о.Котлин. Для захисту від шведських брандерів перед фрегатами встановили плавучі рогатки. На той час на Котлине були вже побудовано чотири берегові батареи.

Когда шведська ескадра наблизилася до о. Котлин, берегові батареї і корабельні гармати відкрили сильний вогонь. Шведи поспішно ретировались.

5, 6 і 10июня ворог знову намагався висадити на Котлине десант. Проте всі спроби відбили влучним гарматним вогнем берегових батарей і корабельних гармат. Отримавши серйозні ушкодження, шведські кораблі поховалися, кажуть, не солоно хлебавши…

Залатав свої продірявлені кораблі і поповнивши десант, Анкерштерн 14июля знову з’явився в Котлина. П’ять годин кораблі противника обстрілювали російські суду й берегові батареї. Опівдні наказано десанту: «Уперед!» На гребних судах до берега направилися 1630 шведських солдатів. Вони повинні були зустрінуті картеччю з берегових батарей. Лише невелику частину десанту зуміла досягти берега, але тут що висадилися шведи знищили. Втративши 560 людина убитих і 114 пораненими, шведський десант повернувся на кораблі. Більше шведи прорватися до Санкт-Петербурга не пытались.

Шло час, і місці берегових батарей Котлина була споруджена найпотужніша російська фортеця — Кронштадт, — протягом усього історії нашого флоту яка стояла непереборної твердинею шляху до столиці Батьківщини — Санкт-Петербургу.

Поистине на вирішальній ролі зіграли кріпаки спорудження та берегова артилерія в славної обороні Севастополя, Одеси й Петропавловська фінансовий боєць і з англо-французскими і іншими військами у Кримській війні 1853−1856гг.

В роки 1-ї Першої світової 1914;1918 рр. вперше у історії морського мистецтва командування Балтійським флотом створила угрожаемых напрямах глибоко ешелоновану оборону, що складалася з мінних загороджень і берегових батарей з їхньої флангах. У ході війни кайзерівський флот, мав неймовірне чисельна перевага над нашим Балтійським, не зміг прорвати наші минно-артиллерийские позиции.

К початку Великої Великої Вітчизняної війни у складі ВМФ було 260 батарей берегової артилерії і шість бронепоїздів, які налічували більш 1100 знарядь (від 100 до 406мм) з дальністю стрільби від 21 до 45,5 км.

Как рід сил ВМФ берегова оборона призначалася за захистом військово-морських баз від нападу противника з моря, и суші, для сприяння кораблям і сухопутних військах, що діяли прибережному районі. Протягом років Великої Великої Вітчизняної війни берегова артилерія особливо виявилася в обороні міст-героїв: Ленінграда, Севастополя, Одеси, Керчі й Новоросійська. Вона була основною вогневим засобом в обороні півострова Ханко, Моонзундских у на Балтійському море, півострова Рибачий і півострова Середній узбережжя Баренцова моря, військово-морської бази Туапсе у Чорному море. Тільки обороні Ленінграда брало участь до 400 знарядь морської артилерії калібром від 100 до 406 мм, їх 207береговых.

Оборона узбережжя і сьогодні одну з найважливіших завдань ВМФ. Адже наш Батьківщину залишається великої морською державою. Води 14морей й трьох океанів омивають її берега.

Ракетно-ядерное зброю, з’явився у повоєнні роки у наших Збройні сили, знайшло широке застосування і флоті. У 50-ті роки берегова артилерія була перетворять на берегові ракетно-артиллерийские війська ВМФ. Тепер поруч із традиційної для берегової оборони ствольной артилерією великих калібрів ці війська мають на озброєнні і. Тому берегова оборона продовжує залишатися надійним засобом поразки різноманітних надводних і наземних об'єктів. Тим паче, що броня на сучасних бойових кораблях практично відсутня, те й артилерійські снаряди здатні заподіяти їм найсерйозніші ушкодження, особливо радиоэлектронному устаткуванню, розташованому на палубі й у надстройках.

В початку 1990 р. в ВМФ сталися деякі організаційні зміни. Нині два роду сил — берегові ракетно-артиллерийские війська і морська піхота — перетворені на Берегові війська ВМФ. Тепер у кожному флоті - Північному, Балтійському, Чорноморському та Тихоокеанському — є Берегові війська флоту. До їх складу, крім БРАВ і МП, входить за однією дивізії берегової оборони. На чолі знову створеного роду сил стоїть начальник Берегових військ флоту. Завданнями цього були сил ВМФ є оборона військово-морських баз, противодесантная оборона узбережжя, участь у висадці перших кидків морських десантов.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.