Товарні ринки України

Тенденції й суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України в 1992—1995 рр. Україна належить до країн із високою експортною квотою у валовому внутрішньому продукті (ВВП). У середньому кожен третій Український виріб чи послуга реалізуються за допомогою зовнішніх економічних зв «язків. Отже, світогосподарські зв «язки відіграють помітну роль у національній економіці, суттєво впливаючи на темпи й пропорції економічного зростання, створення конкурентного ринкового середовища, все системний трансформаційний процес.

Ключові проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України заговорили українською у «язані із диверсифікацією її геополітичних, регіональних пріоритетів, оптимі-зацією структури експорту та імпорту, гармонізацією національного законодавства із вимогами й нормами ГАТТ-СОТ. Врешті-решт заподіяння полягає в реалізації у світовій економіці порівняльних й конкурентних переваг України, що про «єктивно існують у різних галузях її господарства й можуть знайти практичне втілення й діяльності українських фірм та підприємств на міжнародній арені.

ТАБЛИЦЯ 1. Зовнішня торгівля України у 1992—1995 рр.* (США) | |1992 |1993 |1994 |1995 | |Експорт, усього |11 262|11 969|12 |15 | | | | |906 |289,4 | |Країни колишнього СРСР |5262 |5669 |7543 |8 526,2| |Інші країни світу |6000 |6300 |5363 |6763,2 | |Імпорт, усього |11 925|13 885|14 |16 491,6| | | | |106 | | |Країни колишнього СРСР |6425 |9185 |10 |10 | | | | |149 |834,5 | |Інші країни світу |5500 |4700 |3957 |5657,1 | | |Частка| від |обсягу,| | | |загального |% | | | |обся | | |Експорт, усього |100 |100 |100 |100 | |Країни колишнього СРСР |46,7 |47,4 |58,4 |55,7 | |Інші країни світу |53,3 |52,6 |41,6 |44,3 | |Імпорт усього |100 |100 |100 |100 | |Країни колишнього СРСР |53,9 |66,1 |71,9|65,7 | |Інші країни світу |46,1 |33,9 |28,1 |34,3 |.

* Розраховано за: Зовнішня торгівля в нових независимьіх державах. — З. 70; Економічний й соціальний розвиток України у 1995 році. — З. 327.

Важливого значення набуває також урахування різної інтенсивності українських товарів й послуг порівняно з зарубіжними, цінових та інших відмінностей, що формують конкурентні переваги націй у міжнародній торгівлі. Суттєвий вплив на динаміку, структуру, географію зовнішньої торгівлі України справили такі основоположні заподій й фактори. По-перше, перебування в колишньому народногосподарському комплексі СРСР, де Україні відводилась роль виробника й постачальника на світові ринки та в міжреспубліканський обмін головним чином товарів важкої індустрії, Яка разом із ВПК складала майже 70% валового внутрішнього продукту республіки. По-друге, розпад Заради Економічної Взаємодопомоги (1991 р.), на економічний простір якої значною мірою були зорієнтовані зовнішньоекономічні зв «язки України. По-третє, розрив традиційних зв «язків із численними підприємствами колишнього СРСР, у тому числі тихий, котрі розвивались на умовах кооперації. По-четверте, глибока й всеосяжна системна економічна кризу, що притаманна трансформаційним процесам постсоціалістичного етапу. По-п «яте, розпад платіжної системи, неконвертованість національної валюти. По-шосте, недосконалість, а подекуди (особливо на початковому етапі) й повна відсутність необхідної законодавчої бази, інституційних структур зовнішньоекономічного менеджменту, відповідної інфраструктури. Усі ці та деякі інші заподій й фактори зумовили суперечливий, зигзагоподібний процес розвитку зовнішньої торгівлі й торговельної політики України. Склалася вкрай несприятлива тенденція, заговорили українською у «язана, із одного боці, з значним скороченням обсягів зовнішньої торгівлі, іншого — із погіршенням умів торгівлі (іегтз оі ігаае). Якщо перша тенденція є наслідком загальноекономічної ситуації, то друга випливає із архаїчної структури експорту та асиметрії в цінах, що склались на експортні та імпортні товари України. Відсутність необходимых статистичних даних не дає можливості здійснити повні розрахунки індексу умів торгівлі. Тому обмежимося лише окремими прикладами. Так, за період із 1991 р. по 1993 р. умови торгівлі України із країнами СНР погіршились з 96,0% до 88,8%1. Це свідчить про існуючу асиметрію в цінах, що погіршує умови торгівлі України. Структура експорту України зорієнтована переважно на продукцію металургійної промисловості — 36,2%, машини й устаткування — 11,8%, вироби хімічної та заговорили українською у «язаної із нею галузей — 9,7%, мінеральні продукти — 10,5%, продовольчі товари — 14,7%2. Вона, як бачимо, є далекою від оптимальної. Суттєві зрушення у напрямку поліпшення товарної структури експорту можуть відбутися лише за умів проведення в Україні глибокоешелонованої структурної перебудови усієї економіки, що потребуватиме значного (10— 15 років) години Лише тоді можна якщо говорити про їхнього нову якість.

Імпорт України зумовлений необхідністю ввезення великої кількості мінерального палива, нафти та продуктів їхні переробки, що склало понад 55% від загального обсягу у 1995 р. За цією ж статтею формується найбільша питома ваги негативного сальдо торговельного балансу. Дефіцит спостерігається також у торгівлі текстилем й виробами із нього, деревиною та виробами із неї, машинами й устаткуванням, пластмасами та каучуком1.

ТАБЛИЦЯ 2. Товарна структура зовнішньої торгівлі України у 1995 році, %* |Товари |Експорт|Товари |Імпорт| | |т | | | |Неблагородні метали |36,2 |Мінеральні |55,2 | |та вироби із них | |продукти | | |Продукція АПК |14,7 |Машини, |14,9 | | | |устаткування | | | | |та механізми | | |Машини, устаткування|11,8 |Продукція хімічної|5.4 | |та механізми | |та заговорили українською у «язаних із | | | | |нею | | | | |галузей | | | | |промисловості | | |Мінеральні продукти |10,5 |Неблагородні |4,8 | | | |метали та вироби із| | | | |них | | |Продукція хімічної |9,7 |Продукція АПК |4,5 | |та заговорили українською у «язаних із нею | | | | |галузей | | | | |промисловості | | | | |Засоби наземного, |6,4 | | | |повітря | | | | |ного та водного | | | | |транспорту | | | |.

* Складено за: Україна у цифрах у 1995 році. — З. 97.

Позитивною тенденцією у розвитку зовнішньої торгівлі є динаміка по з статтею «послуги ». По-перше, смердоті зростають темпами, що перевищують розвиток зовнішньої торгівлі в цілому, що відповідає й загальносвітовим процесам. Поодному, у 1995 році досягнуто значного позитивного сальдо — 1937,5 млн. американських доларів у обміні послугами. По-третє, відбувається поступова диверсифікація структури послуг за рахунок збільшення питомої ваги комунікаційних послуг. Головними партнерами України у торгівлі послугами є: Росія, Німеччина, США, Італія, Великобританія, Греція, Туреччина3.

Розраховано за: Зовнішньоекономічна діяльність України за 1995 рік // Статистичний довідник. — До. — 1996. — З. 14—17. про Україна в цифрах у 1995 році. — З. 98. про Зовнішньоекономічна діяльність України за 1995 рік. — З. 29—31.

ТАБЛИЦЯ 3. Торгівля послугами у 1995 р. (млн. дол. СшА)* |Вигляд послуг |Заг. |Експорт |Імпорт. | | |обсяг | | | |Транспортні послуги, |2164,04 |2057,59 |631,10 | |всього | | | | |зокрема: | | | | |Морський транспорт |689,24 |616,38 |72,86 | |Повітряний транспорт |128,55 |114,96 |13,59 | |Автотранспорт |108,48 |104,07 |4,41 | |Залізничний транспорт |69,98 |60,23 |8,75 | |Комунікаційні послуги |387,75 |176,34 |211,41 | |Послуги із монтажу й |87.46 |78,07 |9,39 | |ремонту | | | | |Ремонт основних фондів |109,79 |49,24 |60,55 | |Інші ділові послуги |119,91 |42,48 |78,43 | |Всього |3199,71 |2568,61 |631,10 |.

* Складено за: Україна в цифрах у 1995 році. — З. 98. Характерною особливістю зовнішньої торгівлі України є висока питома ваги бартерних угод (1995 р. — в експорті 27%, в імпорті 21,4%). Найбільша кількість поставок на бартерній основі здійснюється із Росією, Білорусією, США, Німеччиною, Туркменистаном1. Головні експортні поставки за бартером складають чорні метали та вироби із них — 28,1% від загального обсягу бартерних операцій, рудій й концентрати — 9,6%, цукор й кондитерські вироби із цукру — 10%, реактори ядерні, котли, устаткування — 7,1%, каучук й гумові вироби — 5,1%. У імпорті України бартер охоплює паливно-мінеральні ресурси й нафту — 34,6%, реактори ядерні, котли, устаткування й механічні пристрої — 12%, каучук й гумові вироби — 7,2%, електричні машини — 4,8% 2.