Cоздание Єдиного економічного пространства

Министерство освіти та Украины.

Національний гірничий университет.

Інститут экономики.

Факультет менеджмента.

Реферат по дисциплине.

«Міжнародні економічних відносин» на тему:

«Створення ЕЭП».

Виконала: ст.гр. МО-01−1.

Мазіна Мария.

Перевірила: Шлыкова В.М.

Днепропетровск.

Запровадження 2.

З ЄЕПом вас! 3.

Процедурні лабіринти 4.

Думки про входження у ЄЕП 7.

президент України переваги входження до ЄЕП 7.

у Леоніда Кравчука, народного депутата, фракція СДПУ (о) 8.

В Україні прибічників єдиного простору більше, ніж його противників 9.

Світовий банк схвалює ідею створення Єдиного економічного пространства.

Бішкек схвалює рішення чотирьох країн СНД з приводу створення Єдиного економічного простору 10.

Андрій Деркач, депутат Верховної Ради саме 11.

Анатолій Гриценко, президент Центру Разумкова 11.

Укладання 13.

Література 14.

У цьому вся рефераті мені хотілося б докладно розглянути тему «Створення Єдиного економічного простору», оскільки це найбільш хвилюючий всіх аспект розвитку України в сьогоднішній день.

На початку третього тисячоліття уславили чимало держав світу активно виробляють взаємоприйнятні схеми розвитку глобального процесу інтеграції, які включають створення нових центрів геополітичного і геоекономічного впливу, і моделі регіональної взаємодії і сотрудничества.

У процесі Україна як молоде незалежну Українську державу прагне створенню стабільної системи міжнародного регіональної співпраці, що б здатна забезпечити її політичну й економічну безопасность.

Це прагнення як стимулює інтеграцію України до світове співтовариство рахунок розширення міжнародних контактів, а й надає сприяння посилення впливу країни у різних регіонах, розвитку торговоекономічних зв’язків та виробничої кооперації, пошуку перспективних ринків збуту продукции.

Вважаю, що розгляд і був усвідомлення створення Єдиного проголошеного простору дуже важливі поки що розвитку відносин України з сусідніми країнами. Цю тему турбує нині, мій погляд, як українських політиків, а й звичайних громадян, оскільки саме цього прийнятого у вересні 2003 року рішення залежатиме подальше життя українського народа.

З ЄЕПом вас!

Рішення про формування Єдиного економічного простору було винесено президентами Казахстану, Росії, України та Білорусі у лютому 2003 року у Москве.

Його кінцевою метою — регіональна інтеграція чотирьох держав. Центр діяльності групи, куди входять віце-прем'єри чотирьох країн, лежить у Киеве.

19 вересня 2003 р., 14:36.

Президенти чотирьох країн СНД — Росії, України, Білорусії та Казахстану — на саміті НАТО у Ялті підписали угоду створенні Єдиного проголошеного простору, що у майбутньому, як сподіваються експерти, може перетворитися на повноцінний валютний союз, своєрідний «східноєвропейський Евросоюз» .

Тісна координація економічної політики і широка гармонізація законодавства повинні призвести до створення митного союзу, та — до вільної економічної зоні. Наступна мета — це єдина валюта. Вищим органом нового співтовариства має стати єдина комісія із штаб-квартирою Києві; першим головою даної комісії стане представник від Казахстана.

За планами зі створення єдиного простору багато вбачають прагнення Москви тісніше прив’язати себе своїх колишніх васалів. Ідеться, зокрема, країн СНД на Кавказі та в у Середній Азії. «Їх товари неконкурентоспроможні на світовому ринку, політична нестабільність відлякує інвесторів, а після подій у Іраку інтерес Вашингтона до цих регіонам спав і, відповідно, зменшився обсяг допомоги, наданої їм США» , — пише «Die Press».

У першому етапі доведеться підготувати і укласти низку угод з метою забезпечити свободу переміщення товарів, послуг, капіталу та ініціативною робочою сили, і навіть гармонізувати законодательства.

Створення ЄЕП проходитиме поетапно з урахуванням і правил СОТ, а також принципу різнорівневої і різношвидкісної інтеграції, який передбачає, що кожен держава самостійно визначає, за якими напрямам, у яких інтеграційних заходах вони ухвалюють співчуття й в якому объеме.

Процедурні лабиринты.

Уряд України схвалило проекти Угоди і Концепції формування ЄЕП, із застереженням. Однією: «Україна бере що у Угоді про ЄЕП у частині її положень, реалізація яких який суперечить Конституції України та курсу на європейську і євроатлантичну интеграцию».

Одні вважали його «демагогічним і декларативним», «допускає дуже довільні трактування», що дозволить Президенту «і далі під тиском Росії поетапно здавати національні інтереси Украины».

Інші, навпаки, вважали, що ця узагальнена обмовка буде більш корисна українській боку на подальших переговорах рамках четвірки, оскільки дозволить відкинути багато неприйнятні нам пропозиції партнерів саме через їх протиріччя такому багатогранному і складного явища, як «європейська і євроатлантична інтеграція Украины».

Треті дивувалися, чому формулювання застереження теж внесли «міжнародне право» і «національні інтереси». Адже, наприклад, заборона застереження, що містився у проекті угоди про формування ЄЕП не суперечить Основному закону України, зате у згоді зі ст. 19 Віденської конвенції на право міжнародних договоров.

Інший приклад — положення про утримування від висування вимог щодо рамках приєднання до СОТ інших країн-учасниць ЄЕП, начебто немає суперечить ні Конституції, ні євроінтеграції, але ж надто невигідно з місця зору національних интересов.

Але така усічена обмовка була використана Президентом. У результаті грубого шантажу із боку Росії («якщо з застереженнями, то ми не підпишемо взагалі»), посилюваного тиском білоруського і казахського президентів, Леонід Кучма після зважився заявити лише у тому, що документи не повинні суперечити Конституції Украины.

Виконуючи протокольне рішення засідання КМУ № 28 від 10 вересня 2003 р., три міністерства — закордонних справ, юстиції і економіки та з питань інтеграції — підготували проект застережень України до проектів угоди, і концепції про ЄЕП. Документ, підписаний 12.09.03 Костянтина Грищенка, Олександром Лавриновичем і Валерієм Хорошковським, чітко свідчить, що «Україна вважає кінцевою метою своєї участі в ЄЕП створення ефективно функціонуючої зони вільної торгівлі», і містить сім оговорок:

1. Україна бере участь у Угоді про ЄЕП і застосовуватиме Угоду й Концепцію формування ЄЕП у межах повноважень і формах, які суперечать Конституції України та стратегічним курсом на європейську і євроатлантичну інтеграцію, і навіть її самостійного вступу до СОТ в найближчій перспективе.

2. Україна розуміє використовувані у преамбулі, статтях 2,4 і п’яти угоди про формування ЄЕП і розділах I, II, III, IV, V, VI Концепції формування ЄЕП терміни «інтеграція», «інтегрування», «інтеграційні процеси», «інтеграційна взаємодія» і «інтеграційні заходи» як співробітництво, здійснюваної з урахуванням принципів суверенної рівності і спрямоване формування зони вільної торгівлі в відповідності до принципів, нормами і правилами ВТО.

3. Україна братиме що у механізмах регулювання і заходах у межах ЄЕП, передбачені статтями 1, 3 і п’яти угоди про формування ЄЕП, у межах, які перешкоджають її євроінтеграційному курсу або суперечать новим напрямам і формам співробітництва України з ЕС.

4. Україна делегуватиме своїх повноважень, передбачених статтею 4 угоди про формування ЄЕП і розділом V Концепції формування ЄЕП, єдиному регулюючому органу, створюваному й функціонуючому у межах ЄЕП. Рішення, згадувані в статтях 4 і шість угоди про формування ЄЕП і розділах V, VI Концепції формування ЄЕП, єдиного регулюючого органу і інших органів ЄЕП, обов’язкові Україні за умови її згоди з тими рішеннями та його відповідності Конституції та національного законодавства Украины.

5. Україна вважає собі обов’язковими положення статті 2 угоди про формування ЄЕП і преамбули, розділів II, II V Концепції формування ЄЕП щодо проведення єдиної зовнішньоторговельної політики, формування спільних митних тарифів, уніфікації торговельних режимів держав-учасників стосовно третіх країн, і навіть єдиної політики у сфері тарифного і нетарифного регулювання, охорони прав інтелектуальної власності, єдиних правил конкуренции.

6. Україна бере участь у гармонізації законодавства державучасниць ЄЕП, уніфікації принципів розробки та застосування технічних регламентів і стандартів, санітарних і фітосанітарних норм, передбачених статтею 2 угоди про формування ЄЕП і розділами І, III Концепції формування ЄЕП, тією мірою, у це який суперечить Угоді про партнерство і між Україною і від 16 червня 1994 года.

7. Україна приєднується до абзацу третього розділу VI Концепції формування ЄЕП, залишаючи у себе право формулювати застереження до будь-яких договорами у межах ЕЭП.

І все-таки головне рішення Верховної Ради з ЄЕП — ратифікація підписаного Президентом Угоди — попереду. Саме час ратифікації парламент є зробити цей документ ще частиною законодавства України без непоправної шкоди для національних інтересів государства.

Депутатам годі поспішати з легалізацією угоди про формуванні ЄЕП: необхідно старанно проаналізувати документи і добре було б усетаки домогтися від уряду проведення економічних розрахунків й дочекатися їх результатів, оскільки категоричні заяви деяких членів Кабінету міністрів як і викликають великі сумніви, що це буде такою райдужно, як обещают.

І це ще одне надзвичайно важливий висновок — із приводу планованого «приєднання до СОТ на узгоджені умови» і «утримання від пред’явлення вимог щодо рамках приєднання до СОТ інших учасників ЄЕП». Наприклад, Україна за більш швидкому її вступі до СОТ у питаннях ПЕК міг би висунути такі вимоги до Росії виглядала як кандидату на вступ до ВТО:

— вільний доступом до трубопровідної системе;

— вирівнювання внутрішніх та зовнішніх ціни энергоносители;

— ліквідація існуючих вилучень щодо НДС.

Адже, виходить, що Україна зовсім міг би отримати те, заради чого іде у ЄЕП, просто обійнявши СОТ! І жодне ЄЕП при цьому не нужно.

І ще кілька попереджень із боку Мінпаливенерго. По-перше, при наявності різних ціни енергоресурси за умови єдиного ринку (чи повністю відкритих ринків) «українські теплові і атомних електростанцій будуть неконкурентоспроможними, що може спричинити до чогось великого скорочення виробництва електроенергії, занепаду власних енергетичних потужностей, зниження рівня енергетичній безпеці страны.

По-друге, сьогодні в країн «четвірки» «існує різний рівень міжнародних зобов’язань у сфері ПЕК. Україна-2000 і Казахстан ратифікували Договір до Енергетичної Хартії, тоді як і Білорусь нет».

Третє загальне застереження Мінпалива зводиться до того що, у разі розвитку ЄЕП у відповідності до принципів, встановлених Концепцією його його формування (наприклад, «єдині правила субсидування та інших форм державної»), «плани щодо розвитку вітчизняної вугільної зажадають корінного перегляду». Що приховується цю досить туманною фразою, експерти міністерства у приватній бесіді пояснили коротко: «Наша вугільна галузь ляжет».

Думки про входження у ЕЭП.

президент України переваги входження до ЕЭП.

президент Леонід Кучма заявляє: «Бідність і потенціал — речі несумісні». Президент зазначив, що у цілому має «хорошу стартовий майданчик для виходу високі рубежі соціально-економічного роста» .

Він закликав глянути реально претендує на лише Україну досі на Європі не сприймають, США сприймати як повноцінного партнера. Європейські ринки ще протягом тривалого часу закриті українським товарів, тому економічна орієнтація суто на Європу з погляду тактичних завдань не оправдана.

«Євроінтеграція залишається нашої перспективної метою. Але ми можемо заради світлого майбутнього жертвувати нашими сьогоднішніми інтересами. Саме з цієї погляду треба дивитися створення Єдиного проголошеного простору з Росією, Білоруссю й Казахстаном», — заявив он.

Президент підкреслив, йдеться про взаємовигідний договір, який у разі який суперечить чітко зафіксованому напряму України на евроинтеграцию.

Він також нагадав, що у дев’яності роки Україна фактично втратила величезний ринок збуту у Росії з СНД, водночас було створено митні і податкові перепони. За словами, саме у ЄЕП можна знайти сьогодні ринки збуту для продукції сільського господарства, харчової та легкої промышленности.

" В Україні чудові можливості виробничу кооперацію зі країнами ЄЕП. Розрахунки свідчать, що ця кооперація забезпечив би суттєве зростання в усіх галузях народного господарства. Створення ЄЕП буде означати значне поліпшення умов праці нашим виробників на ринках Росії та інших країн цього простору. І це — створення нових робочих місць, розширення виробництва. Не за 10 чи 15 років, а найближчій перспективі" , — підкреслив он.

За словами, науково-технічну співпрацю з Росією, яка залишається світовим лідер у багатьох наукових установ та технічних галузях, відкриває Україні можливості інноваційного розвитку і входження до передові країн мира.

Він сказав: «Істотне значення і домовленість про вільному пересуванні робочої сили в. Вам ж добре відомо, скільки наших співвітчизників нині працюють постійно чи тимчасово у сусідніх країнах. Наші домовленості має забезпечити їм нормальних умов роботи і перебування однакові правах з громадянами Росії, Білорусі, й Казахстана» .

До того ж, як заявив главу держави, співробітництво з країнами ЄЕП важливо і, аби Україна змогла стати учасником євроазіатських транспортних систем, частиною інтегрованої Европы.

Президент додав: «Іноді можна почути, що, мовляв, неможливо узгодити законодавство із законодавством Євросоюзу та законодавством наших партнерів у ЄЕП. Це щоправда, коли казати про тому законодавстві, якого всі маємо нині. Однак Росія, і інші наші партнери мають із Євросоюзом угоди, подібні до української. Вони також взяли він зобов’язання узгодити законодавство з європейським. Тому на згадуваній насправді йдеться у тому, що чотирьох країнахучасниці ЄЕП будуть погоджувати законодавство з європейським, а разом водночас і між собой» .

За словами, Україна розглядає ЄЕП як інструмент до створення рамкових умов розвитку регіонального економічного співробітництва в. Він зазначив, держава братиме участь у формуванні ЄЕП у тих межах закону та тих формах, які суперечать її курсу на європейську интеграцию.

у Леоніда Кравчука, народного депутата, фракція СДПУ (о).

«не треба розділяти ЄС і ЄЕП, і годі було відкидати можливості України шукати шляху економічного зростання», — впевнений перший Президент України у Леоніда Кравчука. На його думку, Україна визначилися зі своїм європейським вибором, та її що у ЄЕП — це «момент пошуку», «необхідні є тактичні кроки по дорозі евроинтеграции».

Коли виконувати референдум, тоді як і раніше, що таке ЄЕП — не економічна, а політична структура, і тоді референдум нічого очікувати суперечити Конституції. Оскільки головною темою ЄЕП — зону вільної торгівлі, загальні тарифи, бюджети, проводити референдуми з цих питань Конституцією запрещено.

Ми не маємо права його навіть оголосити. Україна мусить бути там, де йому стратегічно вигідно. Та цього створювані структури би мало бути прозорими і відкритими. Ну-у-у ми обговорювали в Верховної Ради проект угоди щодо ЄЕП. Але його ж у очі хто б бачив! Те, що надійшов у парламент — не мало підписів — документ на вулиці. Тепер його вже підписали, але підписаного угоди також бачив. І громадяни України її не бачили. Які ж тоді люди можуть голосувати на референдумі? Референдум по питання ЄЕП призведе до розподілу України: схід проголосує «за», захід — «проти». А ідеологія поділу дуже опасна.

На всенародне обговорення повинні виноситися лише об'єднавчі документи. І прозорі. Оце що: виступає перший віце-прем'єр і каже, що це вигідно: нафта та природний газ за нижчими тарифами, ми подолаємо різницю у боргу і таке інше. Два дні потому виступає посол Росії і каже: даруйте, але ЄЕП уникає нафти і є. Так яка ж це зону вільної торговли?

Коли проводив референдум 1991 року, усе зрозуміло: чи ви незалежну Україну? Кожен знає, що таке незалежність. А таке питання, як ЄЕП, складно вирішити. Адже він складається з статей угоди, концепції, під кожну статтю прийматимуться закони, будуть міжнародні угоди. У Європі цей процес тривав 35 років. А хочемо протягом кількох месяцев…

На Україні прибічників єдиного простору більше, ніж його противников.

2003/26/09.

[pic] Соціологічні опитування свідчать явне переважання прибічників поглиблення економічної інтеграції країн Співдружності. 70% респондентів обстоюють позиції створення Єдиного економічного простору, і лише 19% рішуче виступають проти. І у Галичині, у традиційному осередку русофобстующих націоналістів прибічників Єдиного економічного простору більше, ніж його противників, відповідно 41 і 40% респондентов.

Це результат сумних реалій України, які самі себе загнала у куток. Націоналізм націоналізмом, а жити, краще хочуть все. Тому прибічники Єдиного економічного простору наполягають на проведення референдуму щодо входження країни у ЄЕП, розраховуючи цим зміцнити свої позиции.

Правим вдалося зібрати невелику маніфестацію противників Єдиного економічного простору. За оцінками у ній брали участь від 500 до 5 тисяч учасників. Реально — 2−2,5 тисяч чоловік. За інших місцях правим виявилася цілком невдалою ще й така скромна акція. Проте їхні політичні опоненти влаштували контрманифестацию, що завершилася зіткненнями манифестантов.

Київ як і намагається продовжити торг із Європейським Союзом. Заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий, всупереч звичайній дипломатичної стриманості, піддав гострої критики бездіяльність Європейського Союзу щодо розвитку співробітництва з Украиной.

Одночасно Олександр Чалий заявив, що межею співробітництва у рамках Єдиного економічного простору є створити зону вільної торгівлі. У принципі, це запитання більше належить до компетенції Верховної Ради саме. Така заява, яке переддень саміту України та Європейського Союзу, який проходитиме в жовтні у Ялті, свідчить про назревании кризи у стосунках між офіційний Київ та Європейським союзом, і навіть про розбіжності у кабінеті міністрів України направив між представниками парламентської більшості і призначеними президентом Кучмою министрами.

Мировой банк схвалює ідею створення Єдиного економічного пространства.

Світовий банк позитивно оцінює ідею створення Єдиного економічного простору Україною, Росією, Білоруссю й Казахстаном. «Таке рішення має переваги та свої позитивні якості» , — заявив виконавчого директора банку Ед Мелкерт.

Він сказав, у цілому міжнародне співробітництво відбувається і натомість регіональної інтеграції. «Ми вважаємо, такі процеси може бути позитивними у глобальній інтеграції, яка в усьому мире» .

Коментуючи зустріч із прем'єр-міністром Віктором Ющенком, Мелкерт зазначив, що банк вітає намір українського уряду прийняти Податковий кодекс, і навіть створити систему реєстрації прав власності на землю.

Світовий банк також проведення України реформи і створення більш прозорого процесу розробки й упровадження законодательства.

Ед Мелкерт закликав Україну не скорочувати темпи приведення свого законодавства до міжнародних требованиям.

Бишкек схвалює рішення чотирьох країн СНД з приводу створення Єдиного економічного пространства.

Президент Киргизстану Аскар Акаєв і Уряд республіки завжди виступали за створення межах СНД зону вільної торговли.

" Якщо простежити всі виступи А. Акаєва і заяви Уряди, то стане зрозуміло, що ми бачимо сьогодні продовжуємо дотримуватися цю позицію" , — сказав. За словами, Бішкек поки що недоотримав ніяких офіційних документів про рішення Білорусі, Казахстану, Росії й України створити Єдиний економічний простір. Тількино це станеться, Киргизстан «почне вивчати це можна», оскільки республіка як і прагне до економічної інтеграції. Для Бішкека, зазначив представник МЗС, рішення чотирьох країн СНД з приводу створення єдиного простору «Герасимчука сюрпризом» .

Лютий 25, 2003.

Андрей Деркач, депутат Верховної Рады.

" Створення Єдиного економічного простору додасть потужний імпульс економічного розвитку в странах" .

Депутат Верховної Ради України, голова об'єднання «У Європу — з Росією» Андрій Деркач дав свою оцінку угоді з приводу створення Єдиного економічного пространства.

«Створення ЄС почалося фактично зі створення комісії з (вугіллю і металу), а сьогодні ми маємо справу з об'єднаної Європою — однією з центрів, що визначає правил гри у світі. Тобто, розумна міжнародна економічна кооперація у результаті як приносить економічні дивіденди її учасникам, а й забезпечити сильну позицію у зовнішньої политике.

Звісно, до масштабів інтеграції Євросоюзу нас іще далеко, але хто б заважає Україні, Росії, Білорусі, й Казахстану скористатися тими перевагами, які несуть у собі єдиний економічний пространство.

Зокрема, сьогодні кожна гілка країн самостійно вирішує питання входження у Світову організацію. Вочевидь, коли ми будемо погоджувати зусилля цьому напрямі, то наша позиція буде набагато більше. Аналогічні справи і коїться з іншими міжнародними объединениями.

За суттю, створюючи єдиний економічний простір, ми здійснюємо інвестицію в майбутню Україну — активного учасника загальносвітових процессов".

Анатолій Гриценко, президент Центру Разумкова.

— Не бачу плюсів у проведенні референдуму з ЄЕП, мінусів ж — предосить, їх нескладно спрогнозувати. Можливі негативні наслідки можуть завдати великої шкоди інтересам народу і держави як в найближчій, і у у середньостроковому періоді. Буде підірваний і так не найкращий імідж України міжнародній арені, а більш згубними все-таки стануть внутрішньополітичні наслідки. Сьогодні ідея референдуму використовують як засіб політичного тиску і, трохи більше того. Якщо порушувати питання проведення референдуму стоятиме цілком серйозно, необхідно спільними зусиллями захистити країну від такої непродуманого і безвідповідального шага.

Проблемою є те, що діти наші громадяни не знають багато чого, що ж Президент володіє інформацією. Вони знають, що зони вільної торгівлі з Росією не буде (без вилучень та), оскільки це невигідно самої России.

Громадяни не знають, що російська Дума багато років відмовляється ратифікувати угоду про зону вільної торгівлі з Україною двосторонній основі. Вони знають, якщо зони вільної торгівлі не створена ні з межах СНД, ні з рамках Євразійського економічного співтовариства, знову-таки через позицію Росії. Громадяни не знають, що створювана у межах ЄЕП наддержавна структура прийматиме виключно важливі економіки України не враховуючи думки України, оскільки до рішення прийматимуться за принципу згоди всіх партнерів, і з урахуванням їхньої економічного потенціалу (за Росією — порядку 80% голосів изначально).

Громадяни не знають, що рішення наддержавного органу будуть обов’язкові Україні. Вони теж розуміють, що вмикання України у Митний спілка перетворилася на в рамках ЄЕП виключає нам можливість створення зони вільної торгівлі із Європейським Союзом.

Створення ЄЕП безумовно загальмує вступ України у Світову організацію торгівлі, оскільки буде ініційований перегляд раніше підписаних угод щодо умов торгівлі до наших партнерами. Наші громадяни не знають, що членством СОТ вільний доступ українських товарів ринку ЄС неможливий з визначення, тому що неспроможні скласти уявлення про наслідки ускладнення переговорного процесу з вступу до ВТО.

Проведення референдуму з ЄЕП погіршить відносини з Росією, як і з Білоруссю й Казахстаном, але з Росією — колись всего.

На погляд, з проекту ЄЕП нічого годі. Він помре зі часом, як умирають СНД, ЄврАзЕС, ГУУАМ. Проект від початку замислювався як переважно внутрішньополітичний — у сфері нинішнього керівництва РФ й України у виборах 2004 року. На жаль, Україні може мати й негативні зовнішньополітичні наслідки. Коли Леонід Кучма незгодний із такою оцінкою і переконаний у своїй правоті, в нього предосить важелів впливу ВР, щоб забезпечити 226 голосів, необхідні ратифікації. І тому йому референдум непотрібен. Україні він непотрібен тим более.

Заключение

.

Те, чого Україні вдавалося вислизнути, відкрутитися й відбитися на протязі дванадцяти років, її усе ж спіткало. Переслідувач, який приймав спочатку вигляд Митного союзу, потім який обернувся і ЕврАзЭСом, обтрусився, причепурився, змінив прізвище ще на більш благозвучнішу й Україну Україну таки заарканив. Вчора, після підписання «шлюбного контракту, у Ялті з цього приводу пили кримське шампанське. Гірко. Дуже горько.

Вилучення лише кількох літер із вже звичного словосполучення дозволило Президента України перетворити європейський вибір країни у еэпейский.

Щоб Єдиний економічний простір запрацювало, потрібно призвести до єдиного знаменника економічне законодавство. А реальність сьогодні — люті митниці межах, дикі побори міліціонерів. Повна анархія в тарифах. Створення наднаціонального органу за тарифами і правил торгівлі зажадає делегування частини національного суверенитета.

Про що договорились?

1. Про створення Єдиного економічного простору біля чотирьох держав. У вересні 2003 року підписано відповідне соглашение.

2. Про формуванні спільної «Групи високого рівня» (з віцепрем'єрів) з місцезнаходженням у Києві. Очолить її представник Казахстана.

3. Про заснування наднаціонального органу — незалежної міждержавної комісії з торгівлі та тарифам.

По даній темі я знайшла дуже багато матеріалу (переважно, газетного, в новинах). Це питання потребує, на мою думку, дуже детального дослідження у тому, роблячи будь-які выводы.

І все-таки зважуся на невеличкий коментар. З знайденою і прочитаної мною літератури, гадаю, що Єдиний економічний простір не принесе належних результатів, так очікує Україна. Своїм згодою на підписання цього договору у вересні 2003 року його вкотре показала свою недосвідченість прийняття рішень цього плану. Одне слово, «молодо — зелено».

Литература

Интернет-ресурсы:

V internet.

V internet.

V internet.

V internet htm.

V internet.

V internet.

V internet.

V internet.

V internet.

З питаннями, побажаннями і відгуками звертайтеся за адресою: [email protected].