Христос воскрес – торжествує життя

Христос воскрес — торжествує життя.

Наближається Великдень. З приходом цього свята народ пов’язує надії на кращу долю, на мир, злагоду в родинах і суспільстві. Великдень — це справжня суть християнства, це свято гармонійної єдності людини і природи, свято духовного єднання, поваги до своїх пращурів, історії.

Також Великдень символізує розквіт природи після весняного рівнодення, тому що Паска припадає під час весни, коли природа будиться з зимового сну та неначе воскресає до нового життя. Саме тому і кажуть Христос Воскрес — зруйновано смерть. Христос Воскрес — впали демони. Христос Воскрес — життя торжествує. Отже Воскресіння Христове — це не щось зовнішнє, випадкове, але внутрішньо істотне. Тому святкування Паски було поставлено в Нікеї 325 р. отцями Першого Вселенського Собору, в першу неділю по весняній повні і це рішення зберігається по сьогоднішній день. І саме традиції Великодніх свят — не загубилися у вирі життя, а навпаки розквітли у різних народів світу обираючи їх національний дух.

Основною традицією на Великдень є вживання свячених курячих яєць. Чому саме яєць? Тому, що яйце — символ початку життя та родючості. А з приходом християнства є символом воскресіння, продовження життя. Поняття життя — це те, що з мертвої матерії яйця курчатко проривається крізь лушпинку і так Ісус Христос поборовши печать гробу воскресає і дарує людству вічне життя.

Так свою інтерпретацію знаходять всі символи на українській писанці, які є дивовижним явищем у культурному надбанні народів. Розквіт писанки припадає в перше тисячоліття перед Хрестом і є тісно пов’язаний з релігійними ідеями культу предків.

Із впровадженням в Україні християнства починається час відродження й піднесення релігійних звичаїв. Також Християнство прийняло не тільки більшу частину давніх звичаїв, але й дало прадавнім обрядам і звичаям нову християнську інтерпретацію і підняло до нового розквіту, також прадавні символи та орнаменти на писанці дістають нову християнську назву.

Сонце — є джерело світла, тепла і житя. Є сиволом Бога і звертаємось до сонця як до Бога Правди.

Дерево життя — символ безпереривно відновлюючої природи. В Святому Письмі дерево — це поняття всього доброго, це образ Божої Мудрості, Волі, Довір'я.

Дубовий лист — пов’язаний з Поганським Богом Перуном. А в Святому Письмі дубє святим знаком, Божою Справедливістю.

Безконечник — є символ безконечності, охоронцем домашнього вогнища, вегетативної і органічної плодючості та символом порядку.

Кінь — символізує силу, витривалість, а також сонце, яке тягне по небозводу. А в Християнстві - це образ безстрашного віщуна віри, який готовий на смерть.

Риба — представляє воду і є символом здоров’я, щастя. В Християнстві є символом Ісуса Христа та символом новохрещених.

Олень — довге життя і заможність, є промінням сходячого сонця, є хоронителем. В Християнстві є образом шукання Бога і взаємної допомоги.

Отже, писанка — це рік найвищої святості і вагомого значеня. Знаки символи — це те, що ми повинні з ними запізнатися, вміти їх прочитати. Писанка — це письмо і дуже шкода, що сьогодні не вміють її читати. Колись писання символів допомагало людині, вчило жити. Важливу роль писанка відігравала в старій релігії і обрядах пов’язаних з весняним приходом сонця з часу нанесення на яйце орнаментів-символів, писанка ставала святою, чудодійною. Писанку не можна було писати, коли писанкарка посварислась або мала гнів. Писанку дарували рідним, приятелям, телям, несли і клали на могилки.

Писанку клали і в першу скибу землі для доброго врожаю, клали під стріху, щоб зберігала хату від вогню.

Дівчата з писанками пов’язувала надію на щасливе одруження. І це все свідчить про те, що писанки дають нам багато радості і щастя, не лише своєю майстерністю, а й вишуканими символами, що беруть свій початок з глибини віків, що їх передавали з покоління в покоління і писанку далі будуть писати, бо традицію вже не вирвати, не знищити, вона буде жити поки житиме український народ.

А на Великодні свята хочеться всім побажати Божого Благословення, святкового настрою та смачного Свяченого.

Наковий працівник

музею Писанка

Красовська Марія.